Рішення

від 30.09.2024 по справі 140/6119/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6119/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури до Маневицької селищної ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури звернувся з позовом до Маневицької селищної ради про визнання протиправною бездіяльність щодо не зміни угідь земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номер 0723684000:03:001:0258 площею 12,4879 га на угіддя самозалісених земель.

Зобов`язання Маневицької селищної ради вжити вичерпних заходів щодо зміни угідь земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номер 0723684000:03:001:0258 площею 12,4879 га на угіддя самозалісених земель.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Прокуратурою у межах наданих повноважень відповідно до ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру, виявлено факт протиправної бездіяльності Маневицької селищної ради, що полягає у не зміні угідь земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровим номером 0723684000:03:001:0258 площею 12,4879 га на угіддя самозалісених земель.

Зазначає, що не зміна угідь земельної ділянки сільськогосподарського призначення, на якій росте ліс (наявні лісові насадження, які з часом можуть стати лісом) на угіддя самозалісеної земельної ділянки сприяє безгосподарському використанню лісових ресурсів, їх протиправному вирубуванню. Разом із цим, з метою захисту самозалісеної земельної ділянки, яка фактично, як в даному випадку, є землею сільськогосподарського призначення власник (уповноважений орган) не вживає будь-яких заходів, в т. ч. щодо охорони, з метою захисту від вирубування лісових насаджень, які є самосівними та уже становлять єдину екологічну систему.

Таким чином, за наведених обставин вбачаються підстави для визнання протиправною бездіяльності Маневицької селищної ради, що полягає у не зміні угідь земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровим номером 0723684000:03:001:0258 площею 12,4879 га на угіддя самозалісених земель та зобов`язання Маневицької селищної ради вжити вичерпних заходів щодо зміни угідь вказаної земельної ділянки на угіддя самозалісених земель.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 справу було прийнято до провадження та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В межах встановленого судом строку відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказану позовну заяву Керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити повністю.

В запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Прокуратурою у межах наданих повноважень, відповідно до ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру, виявлено факт протиправної бездіяльності Маневицької селищної ради, що полягає у не зміні угідь земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровим номером 0723684000:03:001:0258 площею 12,4879 га на угіддя самозалісених земель.

Указами Президента України від 07.06.2021 №228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів», від 29.09.2022 №675/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 вересня 2022 року «Про охорону, захист, використання та відновлення лісів України в особливий період», передбачено проведення ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності.

З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях Північно-західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства 17.11.2023 за №02-1273 на адресу Маневицької селищної ради скеровано лист (клопотання) про прийняття рішень щодо віднесення земельних ділянок орієнтовною площею 8 306, 02 га, яка знаходяться на території даного органу місцевого самоврядування до самозалісених. В додаток до вказаного клопотання на адресу Маневицької селищної ради Північно- західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства скеровано KML файл для Google Maps із самозалісеними земельними ділянками, серед яких зазначалося про необхідність віднесення до самозалісених земельної ділянки з кадастровим номером 0723684000:03:001:0258 площею 12,4879 га. На підтвердження факту наявності самозалісених ділянок використовувалися копії матеріалів Геоінформаційної системи лісових ресурсів України.

Однак, рішенням Маневицької селищної ради від 07.12.2023 № 41/90 «Про розгляд клопотання Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених» відмовлено Північно-Західному міжрегіональному управлінню лісового та мисливського господарства у віднесенні до самозалісених вказаних у клопотанні земельних ділянок, у зв`язку із тим, що відповідно до ч.5 ст.57-1 Земельного кодексу України віднесення земельної ділянки, несформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру.

Вказане, на думку позивача, свідчить про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Маневицької селищної ради, що полягає у не зміні угідь земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровим номером 0723684000:03:001:0258 площею 12,4879 га на угіддя самозалісених земель та зобов`язання Маневицької селищної ради вжити вичерпних заходів щодо зміни угідь вказаної земельної ділянки на угіддя самозалісених земель.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до вимог частини 3-5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99, визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до статей 13, 16 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

У даному випадку органом уповноваженим державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, з врахуванням ст. ст. 57-1, 122 Земельного кодексу України та ч. 4 ст. 21 Закону України «Про державний земельний кадастр», є Маневицька селищна рада.

Однак, саме невжиття Маневицькою селищною радою належних заходів щодо зміни угідь земельної ділянки сільськогосподарського призначення на угіддя самозалісених земель, призводить до порушення інтересів держави та створює передумови незаконного використання спірної земельної ділянки.

З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів», який набрав чинності у липні 2022 року та яким введено поняття «самозалісеної земельної ділянки», під якою розуміється земельна ділянка будь-якої категорії земель площею більше 0,5 гектарів вкрита лісовою рослинністю і заліснення якої пройшло (відбулося) природним або іншим шляхом (ч.12 ст.1 Лісового кодексу України).

Частиною 2 ст.1 Лісового кодексу України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно зі ст.7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Відповідно до Закону України від 20.06.2022 №2321-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» доповнено Земельного кодексу України статтею 57-1 «Самозалісені землі», якою визначений порядок віднесення земельних ділянок до самозалісених.

Так, згідно ч.2 ст.57-1 Земельного кодексу України, віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею.

Таким чином, враховуючи положення статтей 57-1, 122 та п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України, віднесення земельної ділянки до самозалісеної, яка відповідно до закону з травня 2021 року є комунальною власністю територіальної громади, здійснюється сільськими, селищними та міськими радами.

Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Відповідно до Положення «Про Державне агентство лісових ресурсів України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

В свою чергу, відповідно до Положення «Про Північно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства», затвердженого наказом Держдісагенства України від 09.11.2022 № 1012, управління є територіальним органом Держлісагенства. Завданням управління є реалізація повноважень Держлісагенства України на території Рівненської та Волинської області.

Таким чином, Північно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.ст.57-1 Земельного кодексу України, віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.

Віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.

Крім того, з метою реалізації вказаної норми ч.4 ст.21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" доповнено абз. 4, яким передбаченого, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної.

У результаті підготовки та подальшої реалізації земельної реформи територіальними органами Держгеокадастру України проводилися численні інвентаризації земель, які розташовані за межами населених пунктів. Як наслідок, у розумінні ч. 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України сформовано земельні ділянки, які передано за відповідними наказами та актами приймання - передавання до комунальної власності територіальних громад.

Серед земельних ділянок, які зазначалися у переліку, що наданий Маневицькій селищній раді Північно-Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства були і сформовані земельні ділянки, відомості про які містяться у Державному земельному кадастрі як про землі сільськогосподарського призначенні і на які органом місцевого самоврядування зареєстровано право комунальної власності.

Зокрема, вказане стосується земельної ділянки кадастровим номером 0723684000:03:001:0258 площею 12,4879 га.

При цьому, згідно обстеження земельної ділянки кадастровим номером 0723684000:03:001:0258 площею 12,4879 га, яке проведено працівниками філії «Маневицьке ЛГ» ДСГП «Ліси України» встановлено, що дана земельна ділянка знаходиться неподалік с. Лісово та межує із кварталом № 2 Чорторийського лісництва. Разом із цим, на даній земельній ділянці зростають лісові насадження, які є самосівними, за складом 10 Сз+Бп, віком від 6 до 14 років.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка кадастровим номером 0723684000:03:001:0258 площею 12,4879 га сформована як об`єкт цивільних прав 26.11.2013, код цільового призначення 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

Згідно інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровим номером 0723684000:03:001:0258 встановлено, що 26.02.2021 на дану земельну ділянку зареєстровано право комунальної власності.

Підставою цьому став наказ ГУ Держгеокадасту у Волинській області від 08.12.2020 № 16-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" та рішення Маневицької селищної ради від 15.01.2021 №5/31 "Про прийняття у територіальну власність Маневицької територіальної громади з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення", які прийняті, у зв`язку із набранням 27.05.2021 змін до Земельного кодексу України, згідно положень п. 24 якого всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, лісогосподарського призначення, перейшли у комунальну власність.

Таким чином, як встановлено судом, земельна ділянка кадастровим номером 0723684000:03:001:0258 площею 12,4879 га на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 08.12.2020 № 16-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передана Маневицькій селищній раді, яка, в свою чергу, рішенням від 15.01.2021 №5/31 «Про прийняття у комунальну власність Маневицької територіальної громади з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення» прийняла дану земельну ділянка та зареєструвала 26.02.2021 на неї право комунальної власності територіальної громади Маневицької селищної ради.

Отже, земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0723684000:03:001:0258 площею 12,4879 га підлягає віднесенню до самозалісених, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру на підставі заяви Маневицької селищної ради.

Відтак, маючи можливість вчинення нагально необхідних та законодавчо визначених дій з метою віднесення вказаної земельної ділянки до самозалісених Маневицька селищна рада свідомо уникає вирішення вказаного питання, допускаючи протиправну бездіяльність.

Зазначена інформація належним чином підтверджує факт бездіяльності селищної ради у зміні угідь земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0723684000:03:001:0258 площею 12,4879 га на угіддя самозалісених земель.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням визнання позову відповідачем, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Маневицької селищної ради щодо не зміни угідь земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номер 0723684000:03:001:0258 площею 12,4879 га на угіддя самозалісених земель.

Зобов`язати Маневицьку селищну раду вжити вичерпних заходів щодо зміни угідь земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номер 0723684000:03:001:0258 площею 12,4879 га на угіддя самозалісених земель.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області (код ЄДРПОУ 02909915, адреса: 44501, Волинська область, місто Камінь-Каширський, вул. Воля, 7).

Відповідач: Маневицька селищна рада Волинської області (код ЄДРПОУ 04333193, адреса: 44601, Волинська область, Камінь-Каширський район, смт. Маневичі, вул. Незалежності, 19).

Суддя Ю.Ю. Сорока