Ухвала

від 30.09.2024 по справі 200/7661/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

30 вересня 2024 року Справа №200/7661/20-а

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

23 вересня 2020 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволені, визнано протиправним та скасовано рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03 серпня 2020 року №84 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 30.06.2020 №04-483-20, зобов`язано Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 30 червня 2020 року №04-483-20 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

25 серпня 2021 року ухвалою суду замінено боржника - Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області у виконавчому провадженні з виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 № 200/7661/20-а його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, буд.3).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2024 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати протягом 60 днів з дати постановлення ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 по справі №200/7661/20-а.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано звіт (від 05.09.2024) про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7661/20-а. У звіті зазначено, що на виконання рішення суду виконано розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Доплата, нарахована на виконання рішення суду в силу положень частини п`ятої статті 142 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус судів» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України як єдиного безальтернативного джерела фінансування. Станом час подання звіту бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік ще не є затвердженим. З метою забезпечення своєчасних розрахунків по борговим зобов`язанням та виділення коштів на ці цілі Головним управлінням впродовж 2021, 2022, 2023, 2024 року (зокрема листи від 28.06.2024 №0500-0501- 5/67323, від 29.07.2024 №0500-0504-5/76598, від 26.08.2024 №0500-0504-5/85724) були спрямовано до Пенсійного фонду України звернення з проханням виділити кошти на проведення передбачених у поточному бюджетному році розрахунків. У відповіді на запити Головного управління Пенсійний фонд України своїми листами повідомляв інформацію про видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду (листи від 31.07.2024 № 2800-030203- 9/46450 та від 27.08.2024 № 2800-030102-9/51848). Вважає, що управління рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/7661/20-а виконало в повному обсязі в межах функціональних повноважень та діючого законодавства. Просив прийняти звіт.

Вирішуючи питання прийнятності звіту про виконання судового рішення, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Суд звертає увагу, що Верховним Судом вже сформована судова практика щодо застосування цих положень Основного Закону України, зокрема, у постановах від 14 серпня 2018 року у справі № 826/4174/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 802/2135/17-а, від 22 січня 2019 року у справі № 813/142/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17), від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21, від 01 червня 2022 року у справі № 640/25836/20, від 27 липня 2022 року у справі № 540/606/20, від 14 серпня 2023 року у справі № 480/279/21, від 05 грудня 2023 року у справі № 560/1347/23.

Так, Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

До того ж на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 26.01.2021 у справі № 611/26/17 додатково роз`яснив, що означає обов`язковість судового рішення. Зазначив, що це стан, за якого таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення)..

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа № 140/279/21.

З матеріалів справи вбачається, що боржником рішення суду виконано частково, а саме здійснено перерахунок грошового утримання судді у відставці, однак виплата доплати не здійснена. Суд звертає увагу, що відповідно резолютивної частини рішення відповідача було зобов`язано не тільки здійснити перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, але й виплатити належні суми.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зверталося із листами до Пенсійного фонду України про необхідність виділення коштів на виконання рішення суду. Проте, Пенсійним фонду України в листах-відповідях повідомлено про те, що бюджет на 2024 рік на сьогодні не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік після його затвердження.

У контексті наведеного суд враховує, що згідно з частиною першою статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 5 червня 2012 року № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково за рахунок коштів Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України коштом Державного бюджету України.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Із вищезазначених обставин суд вбачає, що боржником не повністю виконано судове рішення, а саме не подано доказів виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці після здійснення його перерахунку на виконання рішення суду.

При цьому суд зазначає, що відсутність додаткового фінансування бюджету Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із боку Пенсійного фонду України не свідчить про виконання рішення у повному обсязі, а лише підтверджує, що таке невиконання судового рішення обумовлено об`єктивними обставинами, незалежними від посадових осіб вказаного Головного управління.

Зважаючи на це, суд вважає, що боржник у поданому звіті не підтвердив документально повне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7661/20-а, прийняття судом такого звіту як належного виконання судового рішення суперечило б статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів, статтям 14, 370 КАС України.

Разом з тим, виходячи зі змісту частини другої статті 382 КАС України, суд за наслідками розгляду звіту встановлює відповідачу новий строк для подання протягом шести місяців з дня отримання копії цієї ухвали звіту про виконання вказаного судового рішення з письмовими доказами на підтвердження виплати заборгованості. При цьому протягом нового строку відповідач має вжити завершальні заходи для виконання судового рішення, не обмежуватися лише направленням запитів на виділення коштів до центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного забезпечення; актуалізувати перед Пенсійним фондом України проблему неповного виконання судових рішень, ухвалених не на користь Фонду, ініціювати зміну системного підходу до виконання таких рішень.

Керуючись статтями 248, 355, 356, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати протягом шести місяців з дати постановлення ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі №200/7661/20-а з письмовими доказами на підтвердження виплати заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя О.О. Кошкош