Ухвала

від 26.09.2024 по справі 240/8498/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/8498/23

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Луценко Д.В.,

за участю: представника позивача - Мезенцева О.О.,

представника відповідача -Ключник А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Євротранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,

встановив:

25.03.2023 Дочірнє підприємство "Євротранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, код ЄДРПОУ 44096781) та Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393), яка виразилась у неприйнятті для реєстрації та не реєстрації податкових накладних №30 від 09/04/2019 року, №31, 32, 33 від 11/04/2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, код ЄДРПОУ 44096781) та Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) грошові кошти в розмірі 71 147, 67 грн. (сімдесят одна тисяча сто сорок сім гривень 00 копійок) на відшкодування шкоди (збитків), завданих внаслідок протиправної бездіяльності Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України, які виразились у неприйнятті для реєстрації та не реєстрації податкових накладних №30 від 09/04/2019 року, №31, 32, 33 від 11/04/2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У заяві про поновлення строку звернення з позовом, позивач зазначив, що ним не пропущено 1095 днів на оскарження бездіяльності відповідачів.

Ухвалою судді Липи В.А. від 29.05.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін. Питання дотримання строків звернення з позовом в ухвалі не вирішувалося.

Головне управління ДПС у Житомирській області подало до суду клопотання про залишення позову без розгляду, у зв"язку з пропуском строку звернення з позовом. Зазначає, що про факт не реєстрації податкових накладних, позивач дізнався ще у 2019 році, отримавши відповідь Коростенського управління ГУДФС у Житомирській області.

Ухвалою від 22.07.2024 справу прийнято до спрощеного провадження суддею Капинос О.В. та призначено судове засідання.

В судовому засіданні суд поставив на обговорення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду, оскільки на його думку строк звернення з позовом не пропущений. Пояснив, що 05.11.2020 позивач отримав індивідуальну податкову консультацію №4495/ІПК/99-00-05-06-02-06 від 30.10.2020, з якої йому стало відомо про не реєстрацію спірних податкових накладних. Враховуючи, що строк на оскарження до суду становить 1095 днів, який в даному випадку рахується з дня отримання вказаної консультації, позивач звернувся до суду в межах визначеного строку.

Вирішуючи питання дотримання строків звернення з позовом, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити "інше рішення контролюючого органу" у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Такий підхід до застосування норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.

Верховним Судом у постанові від 2 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006119 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, до спірних правовідносин застосовується строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, а не Податковим кодексом України, тому доводи представника позивача про те, що строк звернення з вказаним позовом становить 1095 днів, суд відхиляє.

Разом з тим, згідно з ч. 4. ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Позивач оскаржує бездіяльність Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України, яка виразилась у неприйнятті для реєстрації та не реєстрації податкових накладних №30 від 09/04/2019 року, №31, 32, 33 від 11/04/2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вказує позивач, зазначені податкові накладні були направлені на реєстрацію 30.04.2019.

Разом з тим, з вказаним позовом позивач звернувся 25.03.2023.

Таким чином, з огляду на відсутність процедури адміністративного оскарження, позов подано з пропуском шестимісячного строку.

Крім того, беручи до уваги пояснення представника позивача про те, що лише з індивідуальної податкової консультації, яка отримана позивачем 05.11.2020, останньому стало відомо про не реєстрацію спірних податкових накладних, шестимісячний строк звернення також пропущений.

При цьому, посилання позивача на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 у справі №906/208/22 про стягнення з Дочірнього підприємства "Євротранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро" збитків, не спростовують факту пропуску позивачем строку звернення з вказаним позовом та не свідчить про його дотримання.

Отже, позивачем не наведено жодних вагомих підстав та обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення з позовом.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачеві слід надати обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про обставини, які об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст.122 КАС України.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що при подачі позову до суду позивачем не дотримано вимог ст.ст.160, 161, 171 КАС України, а провадження у справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вказаним вимогам КАС України.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення з позовом та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, з урахуванням висновків суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву Дочірнього підприємства "Євротранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 5-ти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст ухвали складений 30 вересня 2024 року