Рішення

від 30.09.2024 по справі 260/5008/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/5008/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області від 12.07.2024 року № 31 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ; 2) Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області вчинити дії щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно із п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01 лютого 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Адміністрацією Державної прикордонної служби України на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року по справі № 260/34/24 направлено відповідні документи для призначення пенсії за вислугу років позивачу, про що повідомлено листом від 26.06.2024 року № 09/41134-24-Вих. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішенням від 12.07.2024 року № 31 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, у зв`язку із відсутністю у ОСОБА_1 календарної вислуги років - 21 календарний рік та 6 місяців і більше. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що порушує її право на соціальний захист.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що рішенням суду зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України направити до Головного управління документи для призначення пенсії за вислугу років позивачу, згідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Однак, таке рішення суду не містить жодних зобов`язань до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Згідно поданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України документів про призначення пенсії на виконання рішення суду, календарна вислуга років позивача складає - 18 років 00 місяців 05 днів, пільгова - 09 років 00 місяців 00 днів. Таким чином, календарна вислуга років позивача складає 18 років 00 місяців 05 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років (при необхідній 21 рік 6 місяців) у відповідності до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31 січня 2014 року № 12-ос позивача виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Згідно вказаного наказу, по закінченню військової служби ОСОБА_1 має таку вислугу років: 18 років 00 місяців 05 днів у календарному обчисленні; 09 років 00 місяців 00 днів у пільговому обчисленні. Загальна вислуга складає - 27 років 00 місяців 15 днів.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 260/34/24, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови в оформленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років. Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 260/34/24, Адміністрацією Державної прикордонної служби України направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відповідні документи для призначення пенсії позивачу за вислугу років, про що позивача повідомлено листом від 26.06.2024 року № 09/41134-24-Вих.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 12.07.2024 року № 31 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з відсутністю достатньої календарної вислуги років (21 рік 6 місяців) на момент звільнення зі служби (31.01.2014 року), визначеної статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Пунктом "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше.

Згідно пунктів "а", "б", "в" статті 17 Закону № 2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Згідно частини 4 статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

За змістом статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 "Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей".

Відповідно до підпункту "в" пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Закон № 2262-ХІІ, зокрема пункт «а» статті 12 визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за цим Законом та для позивача він складає 21 календарний рік та 6 місяців і більше.

Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 року у справі № 805/3923/18-а зазначив, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон №2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених раніше у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 року у справі №480/4241/18 вказав на те, що існуюче правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі № 805/3923/18-а дозволяють зробити висновок про те, що передбачена Порядком № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону № 2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 260/34/24, яке набрало законної сили, встановлено наявність у позивача вислуги років у календарному обчисленні 18 років 00 місяців 05 днів, та вислуги років у пільговому обчисленні 09 років, що у сукупності становить наявність вислуги більше необхідних для призначення пенсії 21 календарних роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням всіх наведених обставин, враховуючи право позивача на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ст. 12 Закону № 2262, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 12.07.2024 року № 31 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років позивачу є протиправним і підлягає скасуванню.

З огляду на встановлене судом право позивача на призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років.

Що стосується часу, з якого позивач має право на призначення та виплату пенсії за вислугу років, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 50 Закону № 2262, пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків.

Відповідно до частини третьої статті 50 Закону № 2262-ХІІ пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Матеріалами справи підтверджено, що позивача звільнена зі служби 31 грудня 2013 року, відповідно до витягу з наказу НОМЕР_1 прикордонного загону ЗРУ ДПСУ «По особовому складу» № 12-ОС, а звернулася із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років 24.11.2023 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією, тобто - з 24.11.2022 року, а не з 01.02.2014 року, як зазначає позивач, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області від 12.07.2024 року № 31 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з 24.11.2022 року.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька