Рішення

від 30.09.2024 по справі 320/34149/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 року Cправа №320/34149/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЦМЕН" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про оскарження рішення, дій чи бездіяльності,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОЦМЕН" (далі позивач, ТОВ «ЛОЦМЕН», товариство) із позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (далі відповідач, контролюючий орган), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України № 6109/6/31-00-07-02-02-06 від 06.05.2024, видане Центральним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

2. Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЦМЕН" (код ЄДРПОУ 23419138) встановлені пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності за податкові (звітні) періоди, та винести відповідне рішення.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує, що товариство та його господарські споруди були розташовані в Донецькій області в місті Краматорськ. З лютого 2022 року по наступний час територія м. Краматорська неодноразово зазнавала обстрілів з боку військ рф. Згідно з Розпорядженням КМУ від 02 серпня 2022 р. № 679-р була оголошена обов`язкова евакуація населення Донецької області, у зв`язку із чим, більшість співробітників підприємства, які відповідають за ведення бухгалтерського та податкового обліку, були вимушені евакуюватися до інших областей України або за кордон. У зв`язку з неможливістю здійснення господарської діяльності та небезпекою для співробітників, керівництвом підприємства було прийнято рішення про зміну юридичної адреси. Враховуючи ситуацію воєнного часу на території фактичного розташування ТОВ «ЛОЦМЕН», товариство не мало можливості здійснити вивезення первинних документів з причин, пов`язаних з ризиком для життя та здоров`я співробітників.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364, згідно наказу від 22.12.2022 № 309 Міністерства з питань реінтеграції затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, згідно якого вбачається на території Краматорській міської територіальній громаді де було розташовано ТОВ «ЛОЦМЕН», бойові дії ведуться з 24.02.2022.

На виконання приписів статті 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України товариством було направлено до ГУ ДПС у Київський області повідомлення про неможливість вивезення первинних документів з територій, на яких ведуться бойові дії та втрату документів на територіях, на яких ведуться бойові дії від 09.04.2024 №1, але 06.05.2024 заступником начальника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП прийнято рішення №6109/6/31-00- 07-02-02-06 про відсутність підстав для застосування підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до ТОВ «ЛОЦМЕН».

Позивач відмітив, що згідно із абзацом 9 підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Зазначення відповідачем у спірному рішенні про те, що товариство подало до контролюючого органу Повідомлення за формою 20 ОПП про зняття з обліку об`єкта оподаткування за адресою м. Краматорськ, вул. А. Солов`яненко, 2а, не є обгрунтуванням та підставою для не застосування щодо товариства зазначеного пункту перехідних положень податкового законодавства, оскільки враховуючи положення пунктів 63.1 та 63.3 статті 63 ПК України одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність та відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588 із змінами та доповненнями (далі - Порядок №1588), платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку, зокрема, Повідомлення за формою №20-ОПП повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування. В силу пункту 117.1 статті 117 ПК України неподання (або несвоєчасне подання) платником податків повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП є підставою для застосування до такого платника штрафних санкцій, але жодним чином не впливає на ведення господарської діяльності.

Контролюючий орган розглядаючи повідомлення ТОВ «ЛОЦМЕН» обмежився лише поверхневим вивченням документів, а тому мотивація відповідача належним чином не обґрунтована, висновки у оскаржуваному Рішенні №6109/6/31-00-07-02-02-06 від 06.05.2024 зроблені податковим органом без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже відповідач діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, позивач вважає спірне рішення протиправним та просить суд скасувати.

01.08.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

19.08.2024 до суду надійшов відзив від відповідача.

Контролюючий орган проти позову заперечує, вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЦМЕН» необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що від ТОВ «ЛОЦМЕН» було повторно отримано лист від 09.04.2024 № 1 (вхід. № 4528/6 від 10.04.2024), в якому товариство повідомило про втрату/відсутність доступу до первинних документів та інших документів за період діяльності підприємства з 2019 року по 31.07.2022 року у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України. Вперше, листом б/н та дати (вхід. №2019/6 від 15.02.2024) (вх. № 2914/6 від 06.03.2023) підприємство надало заяву, в якій зазначило, що доступ до первинних документів відсутній за період з 01.01.2019 по 12.08.2022.

Рішенням від 11.03.2024 №3475/6 ЦМУ відмовило у застосуванні спеціальних правил, передбачених п.69.28 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Враховуючи зміст з отриманого повідомлення, та наданих до нього копій документів, розглядаючи повідомлення відповідач встановив, що за даними АТС «Податковий Блок» юридична адреса підприємства до 09.08.2022 року - м. Краматорськ, вул. Анатолія Солов`яненко, 2а., з 09.08.2022 року Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, буд.8-В.

Вказуючи на положення ст. 93 ЦКУ, п. 10 ч.2 ст. 9 Закону №755, відповідач відмітив, що за місцезнаходженням юридичної особи м. Краматорськ, вул. Анатолія Солов`яненко, 2а повинне знаходитися керівництво позивача і в цьому місці повинен вестися облік. Позивач документально підтвердив ведення господарської діяльності документами з оренди приміщення, де за Додатковою угодою від 28 лютого 2022 року сторони домовились, що орендна плата за користування орендованими приміщеннями на період дії воєнного стану в України не нараховується, товариство з липня 2020 року по лютий 2022 року виписувало податкові накладні для реєстрації в ЄРПН щодо оренди приміщення, та з березня 2022 року по серпень 2022 року відсутні зареєстровані податкові накладні. Згідно Акту про пожежу від 15.08.2022 року про те, що на об`єкті складські приміщення за адресою м.Краматорськ вул. Анатолія Солов`яненко, 2а виникла пожежа, яку ліквідовано о 19 годині 20 хвилин 13 серпня 2022 року. Пожежею знищено Базу 2а (друга частина), 2 котли та первинна документація, яка належить орендодавцю ТОВ «Оазіс Естейт Кепітал»; товар, основні фонди, товар, архівна та первинна документація за 2019-2022 рік, які належать ПП «ЛОЦМЕН». Однак, за даними АІС «Податковий блок» підприємство подало до контролюючого органу Повідомлення за формою 20 ОПП про зняття з обліку об`єкта оподаткування за адресою м.Краматорськ, вул. Анатолія Солов`яненко, 2а. Тобто, позивач на дату виникнення пожежі не орендувало вже зазначене приміщення та подало до податкового органу відповідний документ.

ЦМУ відповідно рішенням № 6109/6/31-00-07-02-02-06 від 06.05.2024 відмовляє ТОВ «ЛОЦМЕН» у можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, передбачених підпунктом 69.28.ст.69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ у зв`язку із не підтвердженням факту зберігання первинних документів за адресою м. Краматорськ, вул. Анатолія Солов`яненко, 2а у момент здійснення ракетного обстрілу та виникнення пожежі.

Відповідач вказуючи також на дискреційні повноваження контролюючого органу щодо прийняття рішення про застосування до платника податку підпункту 69.28.ст.69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ «ЛОЦМЕН» було розташовано за адресою: 84302, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Двірцева, будинок 42, квартира 127.

Господарські споруди підприємства були розташовані за адресою м. Краматорськ, вул. Солов`яненко 2а.

Оскільки з лютого 2022 року територія м. Краматорська неодноразово зазнавала обстрілів з боку військ рф, згідно з Розпорядженням КМУ від 02 серпня 2022 р. № 679-р була оголошена обов`язкова евакуація населення Донецької області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією встановлюється Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Наказом від 22.12.2022 № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Згідно вказаного Переліку слідує, що на території Краматорській міської територіальній громаді, зокрема, де було розташовано ТОВ «ЛОЦМЕН», бойові дії ведуться з 24.02.2022.

На виконання приписів статті 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОЦМЕН» направлено до ГУ ДПС у Київський області повідомлення про неможливість вивезення первинних документів з територій, на яких ведуться бойові дії та втрату документів на територіях, на яких ведуться бойові дії від 09.04.2024 №1.

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків від ТОВ «ЛОЦМЕН» (23419138) отримало лист від 09.04.2024 № 1 (вхід. № 4528/6 від 10.04.2024), в якому товариство повідомило про втрату/відсутність доступу до первинних документів та інших документів за період діяльності підприємства з 2019 року по 31.07.2022 року у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.

Суд враховує, що вперше, листом б/н та дати (вхід. №2019/6 від 15.02.2024) (вх. № 2914/6 від 06.03.2024) підприємство надало заяву, в якій зазначило, що доступ до первинних документів відсутній за період з 01.01.2019 по 12.08.2022.

Зокрема в повідомлені від 09.04.2024 № 1 було вказано про те, що товариство має орендовані складські та офісні приміщення в Донецькій області, м. Краматорськ, вул. Анатолія Солов`яненко, 2а, де знаходились товари, основні засоби та первинна документація підприємства за період з 01.01.2019 по 31.07.2022. Згідно форми 20 ОПП орендовані приміщення почали використовуватись товариством з 01.01.2012.

Товариство також зазначило про неможливість здійснення господарської діяльності, наявність небезпеки для співробітників, у зв`язку із чим було прийнято рішення про зміну юридичної адреси товариства, відповідно новою адресою стало м. Вишневе Київської області. 10.08.2022 товариством подано нову форму 20 ОПП з кодом « 6». Товариство зазначило, що комп`ютерна техніка та первинні документи залишились за попередньою адресою.

ТОВ «ЛОЦМЕН» відмітило також, що помилково задекларувало закриття об`єкта оподаткування у зв`язку із чим подав новий звіт форми 20 ОПП 16.11.2022.

Товариство в підтвердження факту оренди приміщень протягом березня-грудня 2022 року надало Договір оренди від 18.05.2020 № 30, платіжні доручення на підтвердження сплати заборгованості з орендної плати, Акт про пожежу від 15 серпня 2022 року.

Товариство також вказало про те, що з 24.02.2022 територія Краматорська неодноразово зазнавала ракетних обстрілів рф, споруди зазнали руйнувань в наслідок попадання ракет, що підтверджено витягом з ЄДР, Актом про пожежу від 15.08.2022, Довідкою №2 від 15.08.2022, Актом обстеження будівлі від 13 серпня 2022 року.

До повідомлення долучені також фото в якості доказу пошкодження офісних та складських приміщень товариства.

Враховуючи те, що згідно Розпорядження КМУ від 02.08.2022 №679-р була об`явлена обов`язкова евакуація населення Донецької області, співробітники товариства були евакуйовані.

За постановою КМУ України від 16.12.2022 №1364 та Наказу Міністерства мінінтеграції №309 від 22.12.2022 Краматорська міська територіальна громада значиться як така, де з 24.02.2022 ведуться бойові дії.

ТОВ «ЛОЦМЕН» зазначило, що оскільки відсутній доступ бухгалтерами товариства до комп`ютерів та первинних документів за період з 01.01.2019 по 31.07.2022, неможливо виконати в повному обсязі зобов`язання згідно ст. 16.1.5, 16.1.7, 16.1.12, 16.1.15 ПК України.

До повідомлення також додано Наказ про запровадження дистанційної роботи працівниками фінансового департаменту №07/1/к від 28.02.2022; Довідку від 15.08.2022 №2, скеровану наадресуначальника Краматорського районного управління головного управління ДСНС України у Донецькій області; Наказ №1 від 01.10.2022 «Про проведення інвентаризації архивосховища за адресою: 84311, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Анатолія Солов`яненко, буд.2; Наказ № 9 від 01.10.2022 «Щодо створення експертної комісії». Протокол № 2 Про засідання експертної комісії; Акт про невиправні пошкодження документів.

Рішенням Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 06.05.2024 6109/6/31-00-07-02-02-06 відмовлено у застосуванні спеціальних правил, передбачених підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Підставою прийняття такого рішення стало те, що за даними АТС «Податковий блок» контролюючим органом встановлено, що юридична адреса товариства з 09.08.2022 м. Вишневе, Київська область, вул. Київська, буд. 8-Б та підприємством було подано повідомлення за формою 20 ОПП про зняття з обліку об`єкта оподаткування за адресою в м. Краматорськ, та враховуючи акт про пожежу від 15.08.2022, товариство вже не орендувало приміщення в м. Краматорськ, про що подало до контролюючого органу відповідний документ. У зв`язку із не підтвердженням факту зберігання первинних документів в м. Краматорськ у момент здійснення ракетного обстрілу та виникнення пожежі, було прийнято спірне рішення.

Не погоджуючись із даним рішенням позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, враховуючи з`ясовані обставини по справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - ПК України).

У відповідності до підпункту 63.1 статті 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 63.3 статті 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів.

Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно, одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588 із змінами та доповненнями (далі - Порядок №1588).

Згідно з пунктом 8.1 Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Положеннями пункту 8.2 Порядку №1588 визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі -об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП, подається до органу ДПС протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування.

Згідно з пунктом 8.4 Порядку №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Таким чином, повідомлення за формою №20-ОПП є складовою облікових даних платника податків, оскільки стосується об`єктів оподаткування та/або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, щодо яких здійснюється податковий контроль.

Згідно з пунктом 117.1 статті 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Як наслідок, суд зазначає, що, неподання (або несвоєчасне подання) платником податків повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП є підставою для застосування до такого платника штрафних санкцій, але це не впливає на ведення господарської діяльності. Неподання повідомлення за формою № 20-ОПП, помилки в поданих звітах №20-ОПП, можуть вказувати на порушення обов`язку повідомити про здійснення господарської діяльності за місцезнаходженням, але не спростовувати факт зберігання первинних документів на такому об`єкті.

Суд враховує та зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, затвердженими відповідними законами України дія воєнного стану продовжувалася та діє на теперішній час.

Законом України від 12.05.2022 року №2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі - Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

При цьому, підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 69.28 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов`язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.

Обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов`язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі, якщо платник податків позбавлений можливості вивезти первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, у зв`язку з їх знаходженням на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, зокрема, такий суб`єкт господарювання зобов`язаний повідомити про ці обставини податковий орган. Контролюючий орган в свою чергу розглядає таке повідомлення та відповідно приймає вмотивоване рішення про мораторій на проведення перевірок або відмову у задоволенні повідомлення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Згідно з пунктом 45.2. статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Судом встановлено, що ТОВ «ЛОЦМЕН» було розташовано за адресою: 84302, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Двірцева, будинок 42, квартира 127. Господарські споруди підприємства були розташовані за адресою м. Краматорськ, вул. Солов`яненко 2а.

За вказаною адресою товариство орендувало офісні та складські приміщення згідно Договору оренди від 18.05.2020 № 30 укладеного із ТОВ «ОАЗИС ЕСТЕЙТ КАПІТАЛ» зі строком оренди до 15.05.2023. Розмір оплати за орендовані приміщення визначено 250 000 грн. на місяць.

Відповідно до Актів приймання-передачі до даного Договору від 18.05.2020 та від 01.07.2020 ТОВ «ЛОЦМЕН» отримало в оренду відповідні приміщення.

За додатковими угодами №1 від 01.07.2020, №2 від 01.07.2020, №3 від 01.10.2020, №4 від 01.05.2021 змінено умови Договору в частині переданого орендованого майна п. 1.1 та щодо розміру орендної плати в п. 4.1 та зокрема №5 від 28.02.2022 внесено зміни щодо оренди приміщення за п. 4.1 Договору із визначенням того що орендна плата за користування об`єктом оренди на період дії військового стану в Україні не нараховується.

Платіжними інструкціями від 18.07.2022 №110, від 28.07.2022 №140, від 28.07.2022 №134 підтверджено орендну оплату позивачем орендованих об`єктів.

Господарські споруди товариства, на яких за твердженням позивача зберігались первинні документи були розташовані за адресою м. Краматорськ, вул. Солов`яненко 2а.

12.08.2022 приміщення за вказаною адресою зазнали руйнування в наслідок попадання ракет рф, первинні документи було знищено. Вказане підтверджено:Витягом з ЄРДР, Актом про пожежу від 15.08.2022, Довідкою №2 від 15.08.2022, Актом обстеження від 13.08.2022, Наказом про запровадження дистанційної роботи, Наказом № 1 від 01.10.2022 «Про проведення інвентаризації», Наказом №9 від 01.10.2022 «Щодо створення комісії», Протоколом № 2 «Про засідання експертної комісії, Актом про неправні пошкодження документів та Інформацією ЗМІ за адесою - https://hi.dn.ua/novosti/novosti-kramatorska/z-vechora-do-ranku-rosijski-teroristichni-vijska-terorizuvali-kramatorsk-ta-slov-yansk-e-zagibli-ta-poranena і фото доказами на яких відображені пошкодження офісних та складських приміщень за адресою: м. Краматорськ, вул. Солов`яненко, б. 2А.

Вказані обставини не заперечується відповідачем.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, а також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789 (із змінами).

Наказ від 22 грудня 2022 року № 309 набрав чинності з 27 грудня 2022 року.

Згідно з підпунктом 1.2 Донецька область Краматорський район Краматорська міська територіальна громада бойові дії ведуться з 24.02.2022.

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.08.2022 до указаного реєстру було внесено запис про порушення кримінального провадження №12022052390000489 за ч.2 ст.438 Кримінального кодексу України, зокрема, за епізодом пошкодження приміщень підприємства ТОВ «ЛОЦМЕН» за адресою м. Краматорськ, вул. Солов`яненко, б. 2А, внаслідок обстрілів рф ракетами.

Суд вважає необхідним зазначити, що обставини та факт ракетного обстрілу офісних та складських приміщень ТОВ «ЛОЦМЕН» підтверджується наданими до справи документами, які також були надані позивачем відповідачу до Повідомлення.

Щодо доводів відповідача, що надані позивачем документи на підтвердження необхідності застосування спеціальних положень містили невідповідності в часі закінчення орендних обов`язків з моментом здійснення ракетного обстрілу рф орендованих приміщень позивача в м. Краматорськ, суд вважає як такі, що не впливають на суть спору, з урахуванням того, що акти про пожежу були складені не позивачем, а відповідними уповноваженими особами та деяка невідповідність цих документів не повинна позбавляти права позивача для застосування до нього спеціальних правил положень пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, враховуючи що у останнього виникає прямий податковий обов`язок належним чином та своєчасно повідомити контролюючий орган про обставини неможливості виконати свій податковий обов`язок.

Також, доводи відповідача, викладенні у оскаржуваному рішенні про те, що позивач за наданими документами не підтвердив зберігання первинних документів за адресою в м. Краматорськ у момент ракетного обстрілу не є підставою для прийняття спірного за даною справою рішення, враховуючи що за ПК України за податковою адресою платник податків зобов`язаний був зберігати первинні бухгалтерські документи, та в силу обставин і згаданих вище норм ПК України, доведення протилежного покладається на контролюючий орган, а не на платника податків.

Те, що товариством було подано форму 20 ОПП про зняття з обліку, а також, зміна місцязнаходження товариства і відповідно подання форми 20 ОПП, суд також не вважає як підставу для прийняття спірного рішення, враховуючи, що ТОВ «ЛОЦМЕН» повідомило про допущену помилку щодо зняття з обліку об`єктом оподаткування, зміна місцезнаходження юридичної особи підлягає обов`язковій реєстрації про що належним чином повідомляється контролюючий орган.

Зі змісту п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України випливає запровадження законодавцем двох окремих та самостійних процедур, ініціювання яких зацікавленою особою платником податків призводить до виникнення або тимчасової перешкоди/перепони у здійснені заходів податкового контролю у вигляді документальних перевірок (повідомлення про неможливість пред`явлення первинних документів через неможливість вивезення первинних документів зумовлює виникнення мораторію на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів), або до виникнення постійної перешкоди/перепони у здійснені заходів податкового контролю у вигляді документальних перевірок (повідомлення про неможливість пред`явлення первинних документів через втрату первинних документів зумовлює виникнення абсолютної у часі заборони на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів).

При цьому, прямо визначеною законом наслідком обох згаданих причин є неможливість пред`явлення первинних документів, про що в повідомленні зазначив позивач.

Суд наголошує, що в силу спеціального застереження п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган.

Суд відмічає, що у процитованій частині положення п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України прямо кореспондують положенням ч.2 ст.77 КАС України, де указано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом із тим, такий підхід законодавця до регламентування спірних правовідносин не сприяє виконанню судом завдання за ч.1 ст.2 та ч.4 ст.9 КАС України в частині з`ясування об`єктивної істини у спорі і вирішення справи на підставі вичерпно і повно установлених справжніх обставин фактичної дійсності.

Водночас із цим, застосування судом сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 стандартів доказування, згідно з якими: 1) покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були; 2) суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування; у спірних правовідносинах обмежено як визначеними п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України вимогами до змісту повідомлення платника податків про втрату первинних документів (рівно як і до змісту повідомлення про неможливість вивезення первинних документів) (у силу яких в повідомленні платник податків зобов`язаний зазначити лише обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, але не обтяжений обов`язком подання доказів у підтвердження цих обставин), так і фізично доступними джерелами здобуття об`єктивних даних про безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між факторами ведення бойових дій та втратою первинних документів, а також надзвичайно істотними і суттєвими правовими наслідками для інтересів держави у сфері податкової справи (незмінна на майбутнє та постійна у часі заборона на проведення документальної перевірки у разі прийняття контролюючим органом рішення (вчинення управлінського волевиявлення) про застосування до платника податків п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України).

Окреслені вище фактори у поєднанні з проголошеним у приписах ст.8 Конституції України верховенством права призводять до виникнення у суб`єкта владних повноважень - контролюючого органу у спірних правовідносинах обов`язку неухильного дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України та доведення поза розумним сумнівом факту фізичної здатності учасника суспільних відносин - платника податків або пред`явити первинні документи через відсутність обставин втрати первинних документів (знищення, викрадення тощо), або пред`явити первинні документи через відсутність обставин неможливості вивезення первинних документів з місця їх зберігання (знаходження тощо).

Суд відмічає, що за змістом п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України обов`язковою кваліфікуючою умовою, зокрема, є неможливість пред`явлення первинних документів через втрату документів унаслідок саме бойових дій на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.

Також суд зауважує, що у силу спеціального застереження п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України до винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

Отже, навіть сама по собі лише обставина прийняття адміністративним судом позову платника податків до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі вже унеможливлює здійснення суб`єктом владних повноважень заходу податкового контролю у вигляді документальної перевірки платника податків з приводу дотримання податкової дисципліни в частині достовірності та повноти нарахування і спати податків (зборів).

Вирішуючи даний спір суд зважає, що відповідно до підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, за підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання, згідно підпунктом 16.1.7 пункту 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством, за підпунктом 16.1.11 пункту 16.1 ст. 16 ПК України повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи підприємця, відповідно до підпунктом 16.1.12 пункту 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом та за підпунктом 16.1.15 пункту 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний забезпечувати надання посадовими (службовими) особами платника податку письмових пояснень на письмовий запит контролюючого органу з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження.

У розумінні п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За правилом п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Разом із тим, за приписами п.37.3 ст.37 ПК України підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є: 37.3.1. ліквідація юридичної особи; 37.3.2. смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; 37.3.3. втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; 37.3.4. скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

Також окремими (не згаданими прямо у п.37.3 ст.37 ПК України) підставами для припинення податкового обов`язку учасника суспільних відносин є збіг визначеного п.102.1 ст.102 ПК України (або іншою прямо згаданою у законі нормою права) строку давності на самостійне визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань платника податків, процедура списання безнадійного податкового боргу у порядку ст.101 ПК України, а також запроваджена п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України заборона на проведення контролюючим органом документальної перевірки у разі складання платником податків повідомлення про втрату первинних документів унаслідок бойовий дій на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України після прийняття контролюючим органом про застосування до платника податків п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України.

У силу правових позицій постанови Верховного Суду від 19.03.2024 по справі №340/11/23: 1) «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації; 2) громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади; 3) Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.02.2019 у справі № 810/2763/17, за загальним визначенням «публічним інтересом» є важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації; тобто публічний інтерес є не чим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів. В адміністративному праві під поняттям «публічна адміністрація» слід розуміти систему органів державної виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та інші суб`єкти, наділені адміністративно-управлінськими функціями, які діють з метою забезпечення як інтересів держави, так і інтересів суспільства в цілому, а також сукупність цих адміністративно-управлінських дій та заходів, встановлених законом.; 4) В постанові від 27.05.2021 у справі №520/5622/19 Верховний Суд у пункті 55 зауважив, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення.; 5) Аналіз наведених юридичних позицій Конституційного Суду України та правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що публічний інтерес складається з інтересів держави, її органів і посадових осіб, а також інтересів суспільства, його частин, груп, прошарків, які стосуються невизначеного (широкого кола осіб), тоді як приватний інтерес це завжди інтерес окремих (конкретно визначених) осіб. Тож, на противагу приватним інтересам публічні інтереси поєднують лише ті інтереси, які однаковою мірою є важливими для кожного члена суспільства (певної чітко невизначеної його частини) та які реалізовуються через державно-владні механізми у визначений законодавством спосіб. Натомість, суб`єктивне право являє собою міру можливої поведінки (міру свободи) особи, направлену на реалізацію її приватного інтересу. При цьому захист індивідуально виражених прав та інтересів конкретної особи відбувається за ініціативи самого суб`єкта цього приватного інтересу, оскільки особа самостійно, на власний розсуд вирішує, чи вступати їй в певні відносини, яку дію вчинити, обираючи способи реалізації своїх інтересів, через право, визначене в законодавстві, яке регулює відповідну сферу організації та реалізації певних правовідносин.

Застосовуючи сформульовані Верховним Судом у постанові від 19.03.2024 по справі №340/11/23 ознаки публічного інтересу суспільства, суд доходить до переконання про те, що у спорі про наявність або відсутність підстав для поширення на конкретного учасника суспільних відносин платника податків приписів п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України конкурують між собою публічний інтерес суспільства на здійснення контролю за податковою дисципліною суб`єктів права з метою подальшого формування державних (бюджетних) фінансів та приватний інтерес конкретного платника податків у фактичному виконанні податкового обов`язку за процедурою п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, суть якої полягає у мовчазному погодженні контролюючого органу із правильністю та повнотою обчислення показників документів обов`язкової податкової звітності окремих звітних податкових періодів.

Зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли платник податків не позбавлений можливості викладення у тексті одного повідомлення, поданого до контролюючого органу у порядку п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України як обставин неможливості пред`явлення первинних документів через втрату первинних документів, так і обставин неможливості пред`явлення первинних документів через неможливість вивезення первинних документів і не обтяжений обов`язком документального підтвердження згаданих обставин.

Натомість, обов`язок доведення відсутності згаданих п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України факторів та заявлених позивачем обставин фактичної дійсності (неможливість пред`явлення первинних документів через втрату первинних документів, неможливість пред`явлення первинних документів через неможливість вивезення первинних документів) прямо покладений законом саме на територіальний контролюючий орган системи ДПС України.

Отже позивачем, виконано всі дії, які передбачені підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

В свою чергу, відповідачем не доведено правомірності прийняття рішення №6109/6/31-00-07-02-02-06 від 06.05.2024.

Згідно з ч.1 ст.9, ст.72, ч.1, 2, 5 ст.77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Суд зазначає про відсутність дискреційних повноважень відповідача в даному спорі, оскільки судом встановлено протиправність спірного рішення що унеможливлює вчинення контролюючим органом дій та прийняття іншого рішення ніж того, що зазначено судом.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п.89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 2422, 40 грн, тому ці витрати, враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Інших витрат до розподілу судом у справі не заявлено.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЦМЕН" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №6109/6/31-00-07-02-02-06 від 06.05.2024 про відмову у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЦМЕН" (код ЄДРПОУ 23419138) встановлені підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності за податкові (звітні) періоди, та винести відповідне рішення.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЦМЕН" (адреса 08132, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вулиця Київська, будинок 8-е; ЄДРПОУ 23419138) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (адреса 02068, місто Київ, вулиця Кошиця, будинок 3; ЄДРПОУ 44082145) витрати по сплаті судового збору 2422, 40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.