Рішення

від 30.09.2024 по справі 340/1490/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1490/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 33, ЄДРПОУ 43560664)

третя особа-1: Служби судової охорони (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 42902258)

третя особа-2: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника адвоката Кушнірьова О.М., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 гривень щомісячно за період з 01.09.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 19.01.2023 включно.

2) зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Кіровоградській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 гривень щомісячно за період з 01.09.2022 по 31.12.2022 та доплатити додаткову винагороду за період з 01.01.2023 по 19.01.2023 включно до розміру 30000 гривень, з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить службу в ТУ ССО у Кіровоградській області. Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 передбачено виплату додаткової винагороди визначеним категоріям осіб, у тому числі працівникам ССО. Водночас, позивачу така винагорода не нараховується та не виплачується, на неодноразові звернення позивач отримує відповідь про відсутність коштів, передбачених для зазначених виплат, що, на думку позивача, не може бути підставою невиконання відповідачами своїх обов`язків.

Ухвалою судді 19.03.2024 залишено без руху позовну заяву та встановлено строк для усунення виявлених недоліків в частині строку звернення до суду. У встановлений суддею строк, представником позивача через електронний кабінет надано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 01.04.2024 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено процесуальні строки для виконання сторонами процесуальних дій (а.с. 53).

Від відповідача до суду у встановлений строк надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідачем позовні вимоги не визнано з підстав відсутності включення до кошторису та відповідного фінансування виплат працівникам служби судової охорони відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022. Також зазначено, що 31.10.2022 на виконання постанови КМУ №168 від 28.02.2022, наказом ДСА України №396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період воєнного стану. Такий Порядок, за твердженням відповідача, визначає, серед іншого, розмір та умови виплати додаткової винагороди, а відтак просили врахувати такий документ під час вирішення справи. У задоволенні позову просили відмовити (а.с. 134-149).

Третя особа-1 надала суду пояснення, за своїм змістом аналогічні відзиву на позовну заяву, надану відповідачем. Вважають позовні вимоги безпідставними та у задоволенні позову просять відмовити (а.с. 59-133).

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач з 19.08.2022 по 12.12.2023 року проходила службу у територіальному управлінні Служби судової охорони у Кіровоградській області на посаді провідного спеціаліста (психолога), що підтверджено витягом з наказу №726о/с від 08.12.2023 (а.с. 19) та відповідачем не заперечувалось.

Позивач наполягає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», передбачено виплату співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. щомісяця.

Зі змісту заяв по суті справи та інших матеріалів судом встановлено, що позивачу додаткова винагорода, передбачена Постановою КМУ №168 від 28.02.2022, не нараховувалась та не виплачувалась.

Так, не заперечуючи право на отримання позивачем зазначеної додаткової винагороди, відповідач зазначає, що у зв`язку з відсутністю у затвердженому кошторисі відповідних коштів на виплату такої винагороди останній позбавлений можливості її здійснювати, а тому не вбачає у своїй поведінці протиправної бездіяльності.

Вказані обставини й стали підставою для ініціювання розгляду даної справи в адміністративному суді.

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 161 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома).

Згідно з частиною першою статті 165 Закону №1402 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У силу частини другої цієї статті грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384).

За змістом пунктів 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

Відповідно до пунктів 8 і 10 Порядку №384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Періоди, за які грошове забезпечення не виплачується, визначені в пункті 11 Порядку №384, до яких, зокрема, віднесено час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати.

Виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (пункт 17 Порядку №384).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє під час вирішення даної справи.

28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», положення якої застосовуються з 24 лютого 2022 року.

Пунктом 1 вказаної постанови, на дату набуття нею чинності, було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

В подальшому до вказаної Постанови вносились зміни, зокрема Постановами КМ України від 07 березня 2022 року №217, від 22 березня 2022 року №350, від 01 квітня 2022 року № 400, від 01 липня 2022 року № 754, від 07 липня 2022 року № 793, від 27 вересня 2022 року №1066, від 08 жовтня 2022 №1146, при цьому розмір додаткової винагороди до змін, внесених ПКМУ від 07.07.2022 №793 залишався незмінним - 30000 грн. щомісячно, а після вказаних змін становив - до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць. Зміни, внесені постановою КМУ від 07.07.2022 №793, відповідно до змісту зазначеної постанови, застосовуються з 24.02.2022 року.

Зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 змін до постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду зразкової справи №260/3564/22.

Водночас, Постановою КМ України від 20.01.2023 №43 внесено зміни до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022, зокрема - у пункті 1 у першому реченні абзацу першого слова "співробітникам Служби судової охорони," виключено.

Отже, суд приходить до висновку, що виплата додаткової винагороди відповідно до Постанови КМ України №168 від 28.02.2022 співробітникам Служби судової охорони мала здійснюватись з 24.02.2022 по 19.01.2023 включно.

Судом також встановлено, що Наказом ДСА України від 31.10.2022 №396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі - Порядок №396).

Згідно з пунктом 3 Порядку №396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов`язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов`язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.

Пунктом 7 Порядку №396 унормовано, що додаткова винагорода виплачується в таких розмірах: 30 000 гривень - співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10 000 гривень - іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100 000 гривень - співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

За приписами пункту 4 Порядку №396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

У пункті 4 наказу ДСА України від 31.10.2022 №396 передбачено, що вказаний порядок застосовується з 24 лютого 2022 року.

Водночас, виходячи з приписів частини третьої статті 7 КАС України, суд не застосовує при визначенні розміру належної позивачу додаткової винагороди пункт 7 Порядку №396, на застосуванні якого наполягає ТУ ССО у Кіровоградській області, оскільки за імперативною нормою частини другої статті 165 Закону №1402, розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється Кабінетом Міністрів України, тоді як згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019№289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» ДСА України уповноважена затверджувати виключно порядок його виплати.

Так само пунктом 21 постанови Кабінету Міністрів України №168 (у редакції постанови від 07.07.2022 №793), на виконання якого прийнятий Порядок №396, уповноважено керівників відповідних міністерств та державних органів, до яких, зокрема, належить ДСА України, визначити порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою.

У зв`язку з цим визначення в пункті 7 Порядку №396 розмірів додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони за певними критеріями виходить за межі наданих ДСА України повноважень.

Крім того, не вбачається також підстав для застосування до спірних правовідносин Порядку №396 й у частині визначених ним порядку і умов виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, оскільки спірні правовідносини виникли до прийняття і набрання чинності цим Порядком. Водночас у спірний період однорідні правовідносини щодо порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони були врегульовані Порядком №384, що й підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд під час розгляду зразкової справи №260/3564/22.

Щодо посилань відповідача на відсутність цільових бюджетних асигнувань для здійснення виплати додаткової винагороди передбаченої Постановою №168, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Застосування судом принципу верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ є вимогою частини другої статті 6 КАС України.

Верховний Суд у своїх рішеннях також неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі № 21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі № 21-44а10).

Отже, суб`єкт владних повноважень не може посилатись на відсутність бюджетних асигнувань при нарахуванні та виплаті додаткової винагороди, яка передбачена чинною на час існування спірних правовідносин Постановою Уряду України.

Суд зазначає, що спірні правовідносини щодо виплати грошового забезпечення у належному розмірі виникли між позивачем та ТУ ССО у Кіровоградській області, яке в силу вимог пункту 10 Порядку №384 виплачує позивачу грошове забезпечення за місцем проходження ним служби.

Отже, саме ТУ ССО у Кіровоградській області є належним відповідачем за пред`явленим позовом, оскільки саме цей суб`єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах щодо виплати позивачу додаткової винагороди.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності своєї бездіяльності з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, не виконав та не довів суду її правомірності, а отже суд приходить до висновку, що така бездіяльність відповідача є протиправною, а права позивача підлягають відновленню.

Позивач просить задовольнити його позовні вимоги за період з 01.09.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 19.01.2023 включно.

Враховуючи викладене, суд вважає доцільним відновити права позивача у межах заявлених позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області щодо ненарахування і невиплати позивачу відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, з зобов`язанням відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, за період з 01 вересня 2022 року по 19 січня 2023 року включно.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Доказів понесення сторонами судових витрат до суду не надано.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області, треті особи: Служба судової охорони, Державна судова адміністрація України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 01.09.2022 року по 19 січня 2023 року включно.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43560664) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 01.09.2022 по 19.01.2023 включно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО