Ухвала

від 30.09.2024 по справі 360/1101/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 вересня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1101/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Чекменьова Дениса Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Чекменьова Дениса Миколайовича (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач), в якій представник позивача просить:

1) визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо невиплати допомоги на проживання позивачу з грудня 2023 року по 01 березня 2024 року в сумі 6000,00 грн;

2) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу допомогу на проживання внутрішньо переміщених осіб з грудня 2023 року по 01 березня 2024 року в сумі 6000,00 грн, з урахуванням висновків суду.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Право на звернення до суду та способи судового захисту визначаються статтею 5 КАС України.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

В позовній заяві позивачем в позовних вимог заявлена вимога такого змісту: «визнати незаконною бездіяльність…», що не відповідає способам захисту, визначеним статтею 5 КАС України та повноваженням суду, які він може вчинити при прийнятті рішення.

Крім того, відповідно до норм Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709) (далі Порядок № 332), допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам призначалась на шість місяців та виплачувалась щомісяця.

Суд зауважує, що визначення позивачем періоду з грудня 2023 року по 01 березня 2024 року є некоректним з урахуванням Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709).

Отже, позивачу необхідно надати належним чином оформлений адміністративний позов сформулювавши позовні вимоги максимально чітко і зрозуміло відповідно до критеріїв та вимог КАС України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно із частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).

Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як вже вище вказано, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

В позовній заяві представник позивача зазначає, що позивач з квітня 2022 року по листопад 2023 року отримувала допомогу на проживання в розмірі 2000,00 грн за кожний місяць. В грудні 2023 року виплати припинились.

Тобто з грудня 2023 року позивач повинна був дізнатися про припинення виплати їй щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн.

Проте до адміністративного суду з вимогами щодо оскарження дій відповідача представник позивача звернулась тільки 24 вересня 2024 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.

Суд зауважує, що відповідно до Порядку № 332 позивач щомісячно отримувала соціальну виплату, а тому мала об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації щодо питання отримання/неотримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Представник позивача з посиланням на пункт 4 статті 122 КАС України вважає, що позивачем дотриманий три місячний строк звернення до суду.

Суд з такими твердження представника позивача не погоджується з огляду на таке

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач зверталась до відповідача із заявою, зокрема, про виплату допомогу на проживання внутрішньо переміщених осіб з грудня 2023 року по 01 березня 2024 року, на що отримала відмову викладену у листі Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради від 09 квітня 2024 року.

Суд не бере до уваги твердження представника позивача щодо початку перебігу строку на звернення до суду з даним позовом з дати відповіді Головного управління національної соціальної сервісної служби у м. Києві та Київської області від 26.07.2024 на заяву позивача від 24.06.2024, оскільки суд розцінює вказані дії позивача, як спосіб поновлення строку на звернення до суду з даним позовом.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідачів. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позивачем разом із позовною не надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, суддя вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Чекменьова Дениса Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Представнику позивача протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):

- уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку разом з доказами поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяО.В. Захарова