Рішення

від 30.09.2024 по справі 380/3172/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 рокусправа № 380/3172/24Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «БЧН» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови,-

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «БЧН» (місцезнаходження: вул. Вулецька, 11Б м. Львів, 79066; код ЄДРПОУ: 44821333) звернулося з позовною заявою до Львівської митниці (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ: 43971343), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/901020/2 від 13.09.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003169 Львівської митниці;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/901037/1 від 15.09.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003203 Львівської митниці;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901014/2 від 12.09.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003159;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901048/1 від 19.09.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003226.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, за результатами перевірки поданих позивачем митних декларацій, прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови. Вважає такі рішення і картки відмови необґрунтованими та такими, що суперечить нормам чинного законодавства. Зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження митної вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору, шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст.57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару. У зв`язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 15.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

30.07.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваних митних декларацій Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.

Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

01.12.2022 року між Приватним підприємством «БЧН» та компанією «VIRTUOZ ASP Bilisim Teknolojileri Sanayi ve Ticaret Ltd. Sti» (Туреччина), був укладений контракт №1.

Згідно з п.1.1 контракту продавець продає, а покупець купує каустичну соду луску, що називається далі «Товар», у кількості, за якістю та на умовах викладених нижче. Товар має відповідати технічним специфікаціям (сертифікатам) виробника.

Відповідно до пунктів 4.1,4.2 Контракту, Сторони підписують заявку на кожну партію, в якій зазначається ціна, умови доставки. Покупець зобов`язується повністю сплатити вартість товару, зазначену у заявці, підписаній обома сторонами. Умови оплати за товар передоплата 100%, можлива післяплата.

Згідно з п.4.4. Контракту ціна включає вартість товару, упаковки, тари, маркування навантаження на транспортний засіб.

08.08.2023 сторони підписали заявку №4 до Контракту № 1 від 01.12.2022 про наступне.

Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити 22,5 тони каустичної соди луска на умовах DAP м.Львів. Умови постачання розуміються згідно Правил Інкотермс у редакції 2010р. Ціна на погоджену партію товару складає 720 дол. за одну тонну за умов DAP м.Львів. Оплата здійснюється на умовах 100% передоплати.

Товар може бути доставлений у мішках по 25кг, покладених на піддонах по 1406,25 кг. Загальна кількість палет 16 шт. Постачання товару здійснюється автотранспортом. Вантажовідправником є фірма «VIRTUOZ ASP Bilisim» (Туреччина), а вантажоотримувачем є ПП «БЧН» Україна м.Львів.

09.08.2023 позивачем здійснено передоплату за поставку товару в сумі 16200,00 дол. США з розрахунку 22,5 т товару по 720 дол. США/т згідно виставленого інвойсу- проформи від 08.08.2023 та заявки №4 від 08.08.2023.

Завантаження товару було здійснене 05.09.2023, відповідно оформлена автотранспортна накладна. Враховуючи умови поставки DAP, 06.09.2023 перевізник ФОП ОСОБА_1 виставив постачальнику Інвойс № 822/В за перевезення товару.

З метою митного оформлення товарів позивач через уповноважену особу подав Львівській митниці митну декларацію № 23UA209170073171U9 від 11.09.2023 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації - неорганічна сполука визначеного хімічного складу: сода каустична (гідроксид натрію) у твердому стані (у вигляді пластівців) CAS 1310-73-2, вміст NaOH становить min 98,0%, упакована у 900 мішків по 25кг, використовується у хімічній галузі.

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією МД №23UA209170073171U9, в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості імпортованого товару було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: сертифікат якості від 05.09.2023; пакувальний лист від 05.09.2023; рахунок проформа (інвойс) від 08.08.2023; рахунок-фактура (комерційний інвойс) VEA2023000000020 від 05.09.2023; автотранспортна накладна від 05.09.2023; супровідний документ ТІ 23TR34130002579417 від 05.09.2023; платіжна інструкція №8 від 09.08.2023; акт проведення огляду товару 23UA209170072638U7 від 11.09.2023; зовнішньоекономічний контракт №1 від 01.12.2022; заявка до контракту №4 від 08.08.2023.

За результатами розгляду митної декларації № 23UA209170073171U9 від 11.09.2023 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 12.09.2023 № UA209000/2023/901020/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.09.2023 №UA 209170/2023/003169.

У графі 33 Рішення про коригування № UA209000/2023/901020/2 від 13.09.2023 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.

В п.4.1 контракту від 01.12.2022 за №1 передбачено, що сторони підписують заявку на кожну партію товару, в якій зазначаються ціна, умови поставки. Заявка до митного оформлення не подавалась.

У СMR б/н від 05.09.2023 в гр. 4 Місце розвантаження вказано Україна пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки географічний пункт.

У рахунку проформі від 08.08.2023 б/н та рахунку-фактурі від 05.09.2023 VEA 2023000000020 міститься зісканована копія печатки з підписом. Відтиск печатки експортера у додатку до контракту, проформі є ідентичними копіями, що може бути ознакою підробки документів.

На вимогу митного органу декларантом надано: інвойс на перевезення, прайс-лист та документи, які дублюють раніше подані.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій ст. 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Застосовано метод 2а (ст. 59 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД 209170/2023/62514 від 07.08.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Також, 21.08.2023 позивач та «VIRTUOZ ASP Bilisim Teknolojileri Sanayi ve Ticaret Ltd. Sti» (Туреччина) підписали заявку №5 до контракту № 1 від 01.12.2022 про наступне.

Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити 22,5 тони каустичної соди луска на умовах DAP м.Львів. Умови постачання розуміються згідно Правил Інкотермс у редакції 2010р. Ціна на погоджену партію товару 720 дол. за одну тонну за умов DAP м.Львів.

Товар може бути доставлений у мішках по 25кг, покладених на піддонах по 1406,25 кг. Загальна кількість палет 16 шт. Постачання Товару здійснюється автотранспортом Вантажовідправником є фірма «VIRTUOZ ASP Bilisim» (Туреччина), а вантажоотримувачем є ПП «БЧН» Україна м.Львів. Оплата здійснюється на умовах 100% передоплати.

21.08.2023 позивачем здійснено передоплату за поставку товару в сумі 16200,00 дол.США з розрахунку 22,5т. товару по 720 дол. США/т згідно виставленого інвойсу-проформи від 21.08.2023. та заявки №5 від 21.08.2023.

Завантаження товару було здійснене 05.09.2023, відповідно оформлена автотранспортна накладна. Враховуючи умови поставки DAP, 06.09.2023 перевізник ФОП ОСОБА_1 виставив постачальнику Інвойс № 817/В за перевезення товару.

З метою митного оформлення товарів позивач через уповноважену особу подав Львівській митниці митну декларацію №23UA209170073729U2 від 13.09.2023 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації - неорганічна сполука визначеного хімічного складу: сода каустична (гідроксид натрію) у твердому стані (у вигляді пластівців) CAS 1310-73-2, вміст NaOH становить min 98,0%, упакована у 900 мішків по 25кг, використовується у хімічній галузі.

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170073729U2 від 13.09.2023, в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості імпортованого товару було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: сертифікат якості від 05.09.2023; пакувальний лист від 05.09.2023; рахунок проформа (інвойс) від 21.08.2023; рахунок фактура (комерційний інвойс) VEA2023000000022 від 05.09.2023; автотранспортна накладна від 05.09.2023; супровідний документ ТІ 23TR34130002582222 від 05.09.2023; декларація про походження товару VEA2023000000022 від 05.09.2023; платіжна інструкція №9 від 21.08.2023; зовнішньоекономічний контракт №1 від 01.12.2022; додаток до контракту №5 від 21.08.2023.

За результатами розгляду митної декларації № 23UA209170073729U2 від 13.09.2023 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.09.2023 № UA209000/2023/901037/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.09.2023 №UA 209170/2023/003203.

У графі 33 Рішення про коригування № UA209000/2023/901037/2 від 15.09.2023 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.

В пункті 4.1 Контракту від 01.12.2022 за № 1 передбачена, що сторони підписують заявку на кожну партію, в якій зазначається ціна, умови поставки. Заявка до митного оформлення не подавалося.

У CMR б/н від 05.09.2023 в гр. 4 місце розвантаження вказано UA - пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки географічний пункт».

У рахунку проформі від 21.08.2023 б/н та рахунку-фактурі від 05.09.2023 №VEA2023000000022 міститься зісканована копія печатки з підписом. Відтиск печатки експортера у додатку до контракту, проформі та фактурі є ідентичними копіями, що може бути ознакою підробки таких документів.

На вимогу митного органу декларантом надано: інвойс на перевезення, прайс-лист та документи, які дублюють раніше подані.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій ст. 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Застосовано метод 2а (ст. 59 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД 209170/2023/62514 від 07.08.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Крім цього, 23.02.2023 між позивачем та компанією «РСС Trade Servisces GmbH», надалі Сторони, був укладений контракт №2023/02. Згідно п.1.1. контракту, продавець продає, а Продавець купляє і оплачує замовлені товари - каустична сода. Перелік товару, що постачається може розширюватись додатком до контракту, який є його частиною.

Відповідно до розділу 2 контракту, товар постачається на умовах FCA Бжег Дольний Польща (Інкотермс 2020). Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом, за рахунок і силами покупця. Поставка партіями дозволяється. Об`єм і терміни поставки партій вказується в письмовій заявці Покупця. Продавець зобов`язаний протягом 2 робочих днів з дня отримання заявки повідомити покупцеві дату відвантаження і виставити проформу інвойс для здійснення оплати Товару. Відправником товару відповідно до даного контракту є компанія «РСС Trade Servisces GmbH» (Німеччина), і виробником є компанія «РСС Rokita S.A.», Бжег Дольний (Польща). Компанія «РСС Rokita S.A.» є власністю компанії «РСС TradeServisces GmbH» (Німеччина).

Згідно з п.4.2. Контракту, умови оплати товару 100% передоплата. Допускається відстрочка платежу за погодженням сторін.

Відповідно до п.5.2 Контракту, ціна товару на кожну партію вказується і визначається інвойсом і/або Додатком до Контрактом який є його частиною.

31.08.2023 між сторонами укладений додаток №8 до контракту № 2023/02 на поставку партії товару, а саме: Каустична сода луска; кількість 22 тонни; Вартість - 560Євро/т, Загальна сума 12320,00 Євро; Умови поставки FCA Бжег Дольний (Польша) incoterms 2010; Вид транспорту авто; Виробник «РСС Rokita S.A.» Бжег Дольний (Польща). Вантажовідправник «РСС Trade Servisces GmbH» (Німеччина); Адреса місця завантаження РСС Rokita S.A. Sienkiewicza 4/56-120 Brzeg Dolny/PL.

31.08.2023 позивачем здійснено передоплату за поставку товару в сумі 12320,00 Євро за 22т. товару з розрахунку Іт. по 560Євро/т.

04.09.2023 між позивачем та перевізником ПП «Прикарпатбудтранс» оформлено Договір Заявку №1 на перевезення товару.

З метою митного оформлення товарів позивач через уповноважену особу подав Львівській митниці митну декларацію №23UA209170072908U5 від 11.09.2023 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації - неорганічна сполука визначеного хімічного складу: сода каустична (гідроксид натрію) у твердому стані (у вигляді пластівців) CAS 1310-73-2, вміст NaOH становить min 98,00%, упакована у 880 мішків по 25кг, використовується у хімічній галузі.

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170072908U5 від 11.09.2023, в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості імпортованого товару було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: сертифікат якості №89000526736 від 07.09.2023; пакувальний лист від 07.09.2023; рахунок проформа АВ 230772 від 31.08.2023; рахунок фактура №231302 від 07.09.2023; автотранспортна накладна від 07.09.2023; сертифікат походження товару EUR.1 від 07.09.2023; платіжна інструкція №46 від 31.08.2023; рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг СФ 009-009 від07.09.2023; довідка про транспортні витрати №58 від 07.09.2023; зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №2023/02 від 23.02.2023; додаток до контракту №8 від 31,08.2023; копія митної декларації країни відправлення 23PL451010E1029076 від 07.09.2023.

За результатами розгляду митної декларації №23UA209170072908U5 від 11.09.2023 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 12.09.2023 № UA209000/2023/901014/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.09.2023 №UA 209170/2023/003159.

У графі 33 Рішення про коригування № UA209000/2023/901014/2 від 12.09.2023 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.

В пункті 2 Контракту від 23.02.2023 за № 2023/02 передбачено, що об`єм і термін поставки партій вказується в письмові заявці покупця. Заявка до митного оформлення не подавалось.

В експортній декларації країни відправлення вартість товару вища вартості товару, що зазначена у фактурі R231302 від 07.09.2023.

У CMR б/н від 07.09.2023 в гр. 3 місце розвантаження вказано Україна - пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки географічний пункт».

Декларантом на вимогу надіслано: прайс-лист, заявка на перевезення та документи які дублюють раніше подані. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій ст. 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Застосовано метод 2а (ст. 59 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД 209140/2023/23281 від 24.08.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Також, 08.09.2023 між позивачем та компанією «РСС Trade Servisces GmbH» укладений наступний додаток №9 до контракту № 2023/02 на поставку партії товару, а саме: каустична сода рідка; кількість 48 тон (перерахунок на 100%-24,0 т.); вартість 600 Євро/т; Загальна сума 14400,00 Євро; умови поставки FCA Бжег Дольний (Польща) Інкотермс 2010, вид транспорту авто; виробник - «РСС Rokita S.A.» Бжег Дольний (Польша). Вантажовідправник «РСС Trade Servisces GmbH» (Німеччина); адреса місця завантаження РСС Rokita S.A. Sienkiewicza 4/56-120 Brzeg Dolny/PL.

08.09.2023 позивачем здійснено передоплату за поставку товару в сумі 14400,00Євро з розрахунку 24т. товару по 600Євро/т.

11.09.2023 між позивачем та перевізником ФОП ОСОБА_2 оформлено Договір - Заявку №1 на перевезення частини попередньо оплаченого товару.

З метою митного оформлення товарів позивач через уповноважену особу подав Львівській митниці митну декларацію №23UA209170075243U8 від 18.09.2023 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації - гідроксид натрію у водному розчині (рідкий луг каустичної соди), CAS 1310-73- 2, вміст гідроксиду натрію (NAOH) -49,8%, отриманий мембранним методом, в перерахунку на 100% вміст гідроксиду натрію в розчині - 11952 кг, використовується в хімічній галузі.

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170075243U8 від 18.09.2023, в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості імпортованого товару було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: сертифікат якості № 890000527471від 12.09.2023; пакувальний лист від 13.09.2023; рахунок - проформа № АВ 230810 від 31.08.2023; рахунок - фактура №R231302 від 08.09.2023; автотранспортна накладна від 13.09.2023; сертифікат походження товару EUR.1 від 13.09.2023; висновок за результатами дослідження експортного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №14200-3400-0115 від 24.05.2023; платіжна інструкція №47 від 08.09.2023; рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №СФ 0000019 від 13.09.2023; довідка про транспортні витрати №13/09 від 13.09.2023; контракт купівлі-продажу №2023/02 від 23.02.2023 додаток до контракту №9 від 08.09.2023; договір (контракт) про перевезення №1 від 11.09.2023; копія митної декларації країни відправлення 23PL451010Е1052480 від 13.09.2023.

За результатами розгляду митної декларації №23UA209170075243U8 від 18.09.2023 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від №UA209000/2023/901048/1 від 19.09.2023 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.09.2023 №UA 209170/2023/003226.

У графі 33 Рішення про коригування №UA209000/2023/901048/1 від 19.09.2023 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.

В пункті 2.1 Контракту від 23.02.2023 за № 2023/02 передбачено, що об`єм і терміни поставки партії вказується в письмовій заявці п.3.1 Контракту «кількість кожної партії вказується в заявці». Заявка до митного оформлення не подавалось.

У CMR б/н від 13.09.2023 в гр. 4 місце розвантаження вказано UA - пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки географічний пункт».

У рахунку проформі від 08.09.2023 №AB230810 та рахунку-фактурі від 13.09.2023 №R231329 міститься зісканована копія печатки з підписом. Відтиск печатки експортера у додатку до контракту, проформі є ідентичними копіями, що може бути ознакою підробки таких документів.

В експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі 13.09.2023 за № R231329.

Декларантом на вимогу надіслано: прайс-лист, заявку на перевезення та документи які дублюють раніше подані. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Застосовано метод 2а (ст. 59 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №206030/2023/6430 від 15.09.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з спірними рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

Тобто, витребування документів, передбачених положенням ч. 3 ст. 53 МК України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МК України).

Оцінивши підстави прийняття рішень про коригування митної вартості №UA209000/2023/901020/2 від 13.09.2023, №UA209000/2023/901037/1 від 15.09.2023, №UA209000/2023/901014/2 від 12.09.2023, №UA209000/2023/901048/1 від 19.09.2023, суд встановив таке.

Щодо зауваження відповідача про те, що до митного оформлення не подавалися заявки до контракту.

Вказане зауваження не відповідає дійсності, оскільки заявки №4 від 08.08.2023 та №5 від 21.08.2023, передбачені п.4.1. Контракту №1 від 01.12.2022, були надані для митного оформлення. Також, додатки №8 та №9 до Контракту №2023/02 від 23.02.2023 теж були подані до митного оформлення. Вказані заявки (додатки до контрактів) наявні в матеріалах справи та зазначені у відповідних картках відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Щодо зауваження митного органу у рішеннях про коригування митної вартості про те, що у CMR у гр. 3 місце розвантаження вказано UA - пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки географічний пункт».

Суд зазначає, що основним документом, що регулює міжнародні автомобільні перевезення вантажів, є Конвенція про Договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) (Женева, 19 травня 1956) (далі Конвенція КДПВ). CMR це міжнародна товаротранспортна накладна, це бланк, що самокопіюється, форма якого не уніфікована і в різних країнах може суттєво відрізнятися. Правила та коментарі щодо заповнення типової форми міжнародної транспортної накладної (CMR): Графа 3. Вказуються місце розвантаження вантажу. В усіх поданих до митного контролю CMR вказувалася країна вивантаження. Під місцем вивантаження відправник вважає саме країну, а не місто, оскільки Конвенція КДПВ не вказує необхідність зазначати саме місто. Крім того, твердження відповідача про порушення заповнення CMR не свідчать про наявність у поданих до митного контролю документах розбіжностей, адже розбіжність повинна бути між декількома документами, чи про наявність у цих документах ознак підробки. Також не вказано, яких відомостей не міститься у документах, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 20 червня 2023 року по справі № 1.380.2019.006247).

Щодо зауваження відповідача у рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/901014/2 від 12.09.2023 про те, що в експортній декларації країни відправлення вартість товару вища вартості товару що зазначена у фактурі R231302 від 07.09.2023.

Суд зазначає, що в експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаної операції було визначено умови поставки FCA Бжег Дольний (Польща).

Так, згідно Інструкції щодо заповнення митних декларацій (INSTRUKCJA WYPELNIANIA ZGLOSZEN CELNYCH), яка діє в РП (https://puesc.gov.pl/instrukcja-wypelniania-zgloszen-celnych/czesc-ii), статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів у час і в місці, де вони залишають територію держави-члена, де вони перебували на момент випуску в митну процедуру («Держава-член-експортер»). Таким чином, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і витрати на транспортування та страхування, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до пункту виїзду з цієї держави-члена. При здійсненні позивачем цієї операції було визначено умови поставки FCA Бжег Дольний (Польща), тобто статистична вартість, зазначена у відповідній графі експортної декларації включала вартість продажу та вартість доставки, витрат на транспортування з Бжег Дольний до українсько-польського кордону. Таким чином, фактурна вартість (вартість товару) та статистична вартість, зазначена в митній декларації при умовах поставки FCA Бжег Дольний (Польща), не можуть співпадати.

Суд наголошує, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст.53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більш того, позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав його митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

Щодо зауваження відповідача у рішеннях про коригування митної вартості про те, що рахунку проформі та рахунку-фактурі міститься зісканована копія печатки з підписом. Відтиск печатки експортера у додатку до контракту, проформі є ідентичними копіями, що може бути ознакою підробки таких документів.

Суд зазначає, що дане твердження є припущенням відповідача, яке не підтверджене жодним доказом.

Таким чином, позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору.

Водночас, митниця не довела наявність розбіжностей у документах, поданих позивачем, ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Як уже зазначалось, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Саме перший метод - за ціною договору обрав позивач під час декларування товару, однак відповідачем у спірному рішенні застосовано другорядний метод зокрема 2а.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Приписами ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України чітко визначено перелік відомостей, які повинно містити прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Також, як випливає з Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17, від 17.11.2022 у справі №807/221/18, від 20.06.2023 у справі №1.380.2019.006247.

Водночас, судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування основного методо методу, а застосування методу 2а для визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею виключно зазначенням номеру та дати іншої митної декларації.

Таким чином, суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо та відповідно не довів подібність (аналогічність) товарів, вказаних у митній декларації на яку посилається.

Суд також враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Необхідно також звернути увагу на те, що зазначення в рішенні про коригування митної вартості лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів прямо суперечать вищезазначеним положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду, викладеною в постановах від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності таких в частині застосування саме другорядного методу для визначення митної вартості імпортованого товару.

Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних суд приходить висновку, що спірні рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901020/2 від 13.09.2023, №UA209000/2023/901037/1 від 15.09.2023, №UA209000/2023/901014/2 від 12.09.2023, №UA209000/2023/901048/1 від 19.09.2023 не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняті не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушують права та законні інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Крім того, оскільки вищевказані рішення про коригування митної вартості стали підставою для прийняття карток відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003169, №UA209170/2023/003203, №UA209170/2023/003159, №UA209170/2023/003226, то позовна вимога про їх скасування є похідною та також підлягає задоволенню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо сплаченого позивачем судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/901020/2 від 13.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003169.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/901037/1 від 15.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003203.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/901014/2 від 12.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003159;

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/901048/1 від 19.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003226.

Стягнути на користь Приватного підприємства «БЧН» (місцезнаходження: вул. Вулецька, 11Б м. Львів, 79066; код ЄДРПОУ: 44821333) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343) сплачений судовий збір в сумі 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна