Рішення

від 30.09.2024 по справі 380/25234/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 рокусправа № 380/25234/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР (далі позивач, ТОВ ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.08.2023 № 566/33-00-07-05.

Ухвалою судді від 01.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР залишено без руху, встановивши позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 14.11.2023 суддя відкрила загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 15.05.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки контролюючим органом складений акт про результати перевірки від 18.07.2023 № 467/33-00-07- 05/376936203. За висновками Акта перевірки, на думку перевіряючих, встановлено, зокрема, порушення ТОВ ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР валютного законодавства. На підставі Акта позапланової документальної виїзної перевірки від 18.07.2023 № 467/33-00-07-05/376936203 Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.08.2023 № 566/33-00-07-05, яким до позивача застосована штрафна санкція на загальну суму 8 597256,39 грн.

Вказує, що нарахування пені у 2022 році і у першій половині 2023 року суперечить положенню абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX ПК України, згідно з яким протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період, пеня підлягає списанню. Також пункт 52-1 підрозділу Х розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються, за виключенням певних штрафних санкцій. Перелік штрафних санкцій, які застосовуються незалежно від дії карантину, не містить штрафних санкцій за порушення валютного законодавства. Тобто, встановлено мораторій на застосування певних штрафних санкцій на період дії карантину, в тому числі за порушення валютного законодавства. Отже, законодавством передбачене звільнення від відповідальності до завершення дії карантину.

Також вказує, що загальновідомим є факт воєнної агресії російської федерації проти України 24.02.2022 є. Торгово-промислова палата України своїм листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила воєнну агресію російської федерації проти України як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), вказавши, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 29.11.2024 вх. № 92292, у якому зазначає, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 01.08.2023 № 566/33-00-07-05 на суму 8 597 256,39 гривень. Податкове повідомлення-рішення вручено платнику податків 01.08.2023. Позивач не заперечує виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів наданої уповноваженими банками.

Частиною 3 ст. 3 Закону № 2473-VIII визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону. При цьому пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, на який посилається позивач, наводить визначення поняття пені, яке вживається саме в Податковому кодексі України. Однак в спірному податковому повідомленні-рішенні пеня нараховується відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», отже ніякого відношення до визначеного в Податковому кодексі поняття пені - немає. Також зазначає, відповідно до Наказу від 29.07.2022 № 225, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 № 967/38303 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження», ТОВ ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР заява про відсутність можливості виконання податкових обов`язків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних та обґрунтування підстав щодо такої неможливості - не подавалась.

У судовому засіданні 11.09.2024 суд заслухав вступну промову представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

На підставі направлення на перевірку від 05.07.2023 № 179/33-00-07-05, виданого Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, ОСОБА_1 , завідувачем сектору перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20,1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до Наказу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 30.06.2023 № 167 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР (код ЄДРПОУ 37693620) з питань дотримання вимог валютного законодавства по контрактах від 09.05.2022 № V13.22 (дата авансового платежу 11.05.2022), від 18.05.2022 №18052022/1 (дата експорту товару 11.07.2022), від 07.06.2022 № Е22038 (дата авансового платежу 06.07.2022), від 13.01.2021 № 03-21/3 (дата авансового платежу 11.01.2022, 17.01.2022), від 04.01.2021 № 9-4-12/2 (дата авансового платежу 25.01.2022), від 24.08.2022 № LT/22/408/T/TM/E (дата авансового платежу 29.08.2022), від 11.08.2021 № Р572729/2115329 (дата експорту товару 19.10.2021) відповідно до отриманої інформації ДПС України від 02.01.2023 № 29/7/99-00-07-05-01-07, від 24.02.2023 №4218/7/99-00-07-05-01-07, від №7743/7/99-00-07-05-02-07, від 06.12.2022 № 15770/7/99-00-07-05-01-07 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.11.2022, 01.12.2022, 01.02.2023, 01.03.2023 наданої уповноваженими банками АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313), АТ «Перший український міжнародний банк» (МФО 334851), АТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749) за період з 01.10.2021 по 04.07.2023, за результатами перевірки складений акт від 18.07.2023 № 467/33-00-07-05/37693620.

У висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

1) по контракту від 09.05.2022 № V13.22 відповідно до отриманої інформації ДПС України від 02.01.2023 № 29/7/99-00-07-05-01-07 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.12.2022 наданої уповноваженим банком AT «Укрексімбанк» (МФО 322313) за період з 01.05.2022 по 04.07.2023 року, порушення вимог п. 3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-YIII "Про валюту і валютні операції", а саме: по авансовій оплаті 11.05.2022 в сумі 10419750,00 дол. США граничний термін надходження товару по імпорту 06.11.2022, дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків 07.11.2022, товар по імпорту на загальну суму 2 346 574,70 дол. США надійшов на адресу ТОВ "ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР" з порушенням граничних строків розрахунків, а саме: на суму 849669,33 дол. США (кількість днів прострочення - 15 днів), на суму 1006310,64 дол. США (кількість днів прострочення - 24 дні), на суму 490594,73 дол. США (кількість днів прострочення - 49 днів), несвоєчасне повернення нерезидентом коштів на суму 60020,26 дол. США (кількість днів прострочення - 58 днів);

2) по контракту від 18.05.2022 № 18052022/1 відповідно до отриманої інформації ДПС України від 24.02.2023 №4218/7/99-00-07-05-02-07 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.02.2023, наданої уповноваженим банком AT «Перший український міжнародний банк» (МФО 334851) за період з 01.06.2022 по 04.07.2023, порушення вимог Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" не встановлено;

3) по контракту від 07.06.2022 № Е22038 відповідно до отриманої інформації ДПС України від 24.02.2023 №4218/7/99-00-07-05-02-07 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів, чи товарів станом на 01.02.2023 наданої уповноваженим банком AT «Укрексімбанк» (МФО 322313) за період з 01.07.2022 по 04.07.2023, порушення вимог п. 3 ст.13 Закону України від

21.06.201 № 2473-VIIІ "Про валюту і валютні операції", а саме: по авансовій оплаті 06.07.2022 в сумі 4256700,00 дол. США граничний термін надходження товару по імпорту 01.01.2023, дата першого дня перевищення граничних строків розрахунків 02.01.2023, товар по імпорту на загальну суму 624 123,58 дол.С ША на адресу ТОВ "ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР" не надійшов, компанією «MADDOX 8А»(ІПвейцарія) повернено валютні кошти з порушенням граничних строків розрахунків, а саме: на суму 550000,00 дол. США (кількість днів прострочення - 16 днів), на суму 51707,92 дол. США (кількість днів прострочення - 18 днів), товар по імпорту не надійшов на суму 22415,66 дол. США (кількість днів прострочення - 184 дні);

4) по контракту від 13.01.2021 №03-21/3 відповідно до отриманої інформації ДПС України від 24.02.2023 №4218/7/99-00-07-05-02-07 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.02.2023, наданої уповноваженим банком AT «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749) за період з 01.01.2022 по 04.07.2023 року, порушення вимог Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" не встановлено;

5) по контракту №9-4-12/2 від 04.01.2021 відповідно до отриманої інформації ДПС України від 24.02.2023 №4218/7/99-00-07-05-02-07 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.02.2023, наданої уповноваженим банком AT «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749) за період з 01.01.2022 по 04.07.2023 року, порушення вимог Закову України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" не встановлено.

6) по контракту, від 24.08.2022 № ЕТ/22/408/Т/ТМ/Е відповідно до отриманої інформації ДПС України від 11.04.2023 №7743/7/99-00-07-05.02.07 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.03.2023 наданої уповноваженим банком ПАТ «Перший український міжнародний банк» (МФО 334851) за період з 01.08.2022 по 04.07.2023, встановлено порушення вимог п. 3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції",а саме: по авансовій оплаті 29.08.2022 в сумі 59980,80 дол. США граничний термін надходження товару по імпорту 24.02.2023, дата першого дня перевищення граничних строків розрахунків 25.02.2023, товар по імпорту на суму 31 478,27 дол. США на адресу ТОВ "ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР" не надійшов, компанією Akcine bendrove «ORLEN Lietuva»(Литовськоа Республіка) повернено валютні кошти в сумі 31 478,27 дол. США з порушенням граничних строків розрахунків (кількість днів прострочення - 3 дні).

На підставі акту перевірки, контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення форми «С» від 01.08.2023 № 566/33-00-07-05.Позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 8 597 256,39 грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Підпунктом 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до норм підпункту 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпункту 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закону України «Про валюту і валютні операції» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Так, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (ч. 4 ст. 11 Закону № 2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

При цьому положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон №2473-VIII та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII) - відсутні.

Частинами 1-3 ст. 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Отже, спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Так, дійсно, відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.

Крім того, зміни до положень Закону України «Про валюту і валютні операції» здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до Закону № 2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

При цьому, маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляд порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: « 13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» від 09.04.2022 № 426».

Тобто, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

Отже, пеня, передбачена ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого Кабінету Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22, а також постанові Верховного Суду від 29.08.2024 у справі № 280/7416/23.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Пунктом 14-2 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (в редакції Постанови від 04.04.2022 № 68) встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05.04.2022 зменшено з 365 днів до 90 календарних днів. В подальшому граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05.04.2022 згідно Постанови Національного банку України від 07.06.2022 № 113 становили 120 днів, а згідно Постанови Національного банку України від 07.07.2022 № 142 180 днів.

Отже, у спірному періоді граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів становлять 180 календарних днів.

Суд встановив, що по контракту від 09.05.2022 № V13.22 по авансовій оплаті 11.05.2022 в сумі 10419750,00 дол. США граничний термін надходження товару по імпорту 06.11.2022, дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків 07.11.2022, товар по імпорту на загальну суму 2 346 574,70 дол. США надійшов на адресу ТОВ "ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР" з порушенням граничних строків розрахунків, а саме: на суму 849669,33 дол. США (кількість днів прострочення - 15 днів), на суму 1006310,64 дол. США (кількість днів прострочення - 24 дні), на суму 490594,73 дол. США (кількість днів прострочення - 49 днів), несвоєчасне повернення нерезидентом коштів на суму 60020,26 дол. США (кількість днів прострочення - 58 днів); по контракту від 07.06.2022 № Е22038 по авансовій оплаті 06.07.2022 в сумі 4256700,00 дол. США граничний термін надходження товару по імпорту 01.01.2023, дата першого дня перевищення граничних строків розрахунків 02.01.2023, товар по імпорту на загальну суму 624 123,58 дол.С ША на адресу ТОВ "ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР" не надійшов, компанією «MADDOX 8А» (Швейцарія) повернено валютні кошти з порушенням граничних строків розрахунків, а саме: на суму 550000,00 дол. США (кількість днів прострочення - 16 днів), на суму 51707,92 дол. США (кількість днів прострочення - 18 днів), товар по імпорту не надійшов на суму 22415,66 дол. США (кількість днів прострочення - 184 дні); по контракту, від 24.08.2022 № ЕТ/22/408/Т/ТМ/Е по авансовій оплаті 29.08.2022 в сумі 59980,80 дол. США граничний термін надходження товару по імпорту 24.02.2023, дата першого дня перевищення граничних строків розрахунків 25.02.2023, товар по імпорту на суму 31 478,27 дол. США на адресу ТОВ "ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР" не надійшов, компанією Akcine bendrove «ORLEN Lietuva»(Литовськоа Республіка) повернено валютні кошти в сумі 31 478,27 дол. США з порушенням граничних строків розрахунків (кількість днів прострочення - 3 дні).

Зазначені обставини позивачем не заперечувались та не спростовувались.

Позивач посилався на існування форс-мажорних обставин, а саме введення в Україні воєнного стану.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Отже, введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для не перерахування контрагентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.

Доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків за контрактом компанією «ECO FUEL TRADING SA» (Швейцарія), компанією «MADDOX 8А» (Швейцарія), компанією Akcine bendrove «ORLEN Lietuva»(Литовськоа Республіка) матеріали справи не містять.

Відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Суд звертає увагу, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Як вбачається із вищенаведеного, обмежувальні/забороняючі заходи, військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану підпадають під визначення форс-мажорних обставин.

Торгово-промислова палата України (далі ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі № 817/139/18 дійшов висновку, що доказами форс-мажорних обставин є будь-які докази за умови їх належності та допустимості, проте у відносинах щодо дотримання валютного законодавства єдиним доказом настання форс-мажору (обставини непереборної сили) є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи позивач не отримував (сертифікату) про підтвердження форс-мажорних обставин.

Щодо покликань позивача на зупинення строку граничних розрахунків в сфері ЗЕД, зокрема і строків встановлених статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» згідно підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, суд зазначає таке.

Підпунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Тобто нормами вказаного пункту визначено певні особливості справляння податків і зборів на певний період часу - на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Суд вважає, що така норма може бути застосована до строків, визначених як податковим так і іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але виключно у податковій сфері (у сфері справляння податків і зборів).

Однак, як вже було зазначено Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону «Про валюту і валютні операції», застосовуються положення саме Закону «Про валюту і валютні операції».

Тобто про зупинення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів мали бути внесені відповідні зміни до Закону України «Про валюту і валютні операції», чого законодавцем зроблено не було.

Отже, підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, не є конкуруючими нормами, і те що підпункт 69.9 пункту 69 прийнятий пізніше у часі (03.03.2022) не є підставою для його застосування до спірних правовідносин.

З урахуванням вищенаведеного правового регулювання, встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість застосування до позивача пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а тому податкове повідомлення-рішення від 01.08.2023 № 566/33-00-07-05 є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність оскарженого рішення, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 30.09.2024.

Суддя Кедик М.В.