Ухвала

від 30.09.2024 по справі 480/8247/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

30 вересня 2024 року Справа № 480/8247/24

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Сумської митниці, в якій просить:

- визнати бездіяльність Сумської митниці по ненарахуванню позивачці по справі в період з січня 2023 року по липень 2024 року щомісячної доплати за роботу в нічний час у розмірі 20% від посадового окладу протиправною;

- стягнути з Сумської митниці на користь позивача по справі 32 532 грн. недоплаченої щомісячної доплати за роботу у нічний час за період з січня 2023 року по липень 2024 року;

- стягнути з Сумської митниці на користь позивача по справі середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.07.2024 року по день винесення рішення судом;

- зобов`язати Сумську митницю здійснити перерахунок позивачеві по справі матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також здійснити перерахунок вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та компенсацію відпустки у 2024 році, включивши до розрахунку суми середнього заробітку доплати за роботу у нічний час у розмірі 20 % від посадового окладу за період з січня 2023 року по липень 2024 року;

- зобов`язати Сумську митницю виплатити позивачеві по справі різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також зобов`язати виплатити позивачу різницю між донарахованими сумами вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та компенсацію відпустки у 2024 році та вже виплаченими сумами вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та компенсацію відпустки у 2024 році.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року позовну заяву в частині позовних вимог про про визнання бездіяльності Сумської митниці по ненарахуванню позивачці по справі в період з січня 2023 року по 30.06.2024 року щомісячної доплати за роботу в нічний час у розмірі 20% від посадового окладу протиправною; стягнення з Сумської митниці на користь позивача по справі 32 532 грн. недоплаченої щомісячної доплати за роботу у нічний час за період з січня 2023 року по 30.06.2024 року; зобов`язання Сумської митниці здійснити перерахунок позивачеві по справі матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також здійснити перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки у 2024 році, включивши до розрахунку суми середнього заробітку доплати за роботу у нічний час у розмірі 20 % від посадового окладу за період з січня 2023 року по 30.06.2024 року; зобов`язання Сумську митницю виплатити позивачеві по справі різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також зобов`язати виплатити позивачу різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки у 2024 році, оскільки позивачем було пропущено тримісячний строк звернення до суду з даними позовними вимогами. При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазнаеними позовними вимогами та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було.

Також позивачем/представником позивача, в порушення вимог п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України не було зазначено суму, яка підлягає стягненню, як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

В даній ухвалі судом було зазначено, що позивачу/представнику позивача необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом уточнення позовної вимоги із зазначенням ціни позову щодо позовної вимоги про стягнення з Сумської митниці на користь позивача по справі середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.07.2024 року по день винесення рішення судом, а також надати до суду позовну заяву з усуненими недоліками, а також її копії відповідно до кількості учасників справи та розрахунок середнього заробітку.

Також позивачу/представнику позивача необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою в частині позовних вимог про визнання бездіяльності Сумської митниці по ненарахуванню позивачці по справі в період з січня 2023 року по 30.06.2024 року щомісячної доплати за роботу в нічний час у розмірі 20% від посадового окладу протиправною; стягнення з Сумської митниці на користь позивача по справі 32 532 грн. недоплаченої щомісячної доплати за роботу у нічний час за період з січня 2023 року по 30.06.2024 року; зобов`язання Сумської митниці здійснити перерахунок позивачеві по справі матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також здійснити перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки у 2024 році, включивши до розрахунку суми середнього заробітку доплати за роботу у нічний час у розмірі 20 % від посадового окладу за період з січня 2023 року по 30.06.2024 року; зобов`язання Сумську митницю виплатити позивачеві по справі різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також зобов`язати виплатити позивачу різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки у 2024 році, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та доказів поважності причин пропуску такого строку.

Представником позивача через систему "Електронний суд" подано до суду заяву про усунення недоліків, в якій, зокрема, зазначив, що на його думку, позивачем не пропущено строк звернення до суду та строк звернення до суду повинен рахуватися саме з моменту звільнення позивача з Сумської митниці, а саме з 15.07.2024 року, оскільки позов подано до суду саме по справі про виплату всіх сум працівнику. При цьому просив суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі врахувати положення саме ч. 2 ст. 233 КЗпП України, яким встановлено тримісячний строк звернення працівника до суду з позовами про виплату всіх сум, що належать йому при звільненні, який рахується з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (яке має бути вручено у день звільнення 15.07.2024 року - стаття 116 КЗпП України).

Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви про усунення недоліків, оцінивши докази в їх сукупності, суд повертає позовну заяву в частині позовних вимог, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Однак підпунктом 18 пункту 1 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX (далі по тексту - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:

"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Разом з тим відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. N 383 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином з 01 липня 2023 року строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

У заяві про усунення недоліків представник позивача посилається на те, що позивачем не пропущено строк звернення до суду та строк звернення до суду повинен рахуватися саме з моменту звільнення позивача з Сумської митниці, а саме з 15.07.2024 року, оскільки ним подано позов до суду саме по справах про виплату всіх сум, що належать позивачу при звільненні, передбаченою ст. 233 КЗпП України.

Проте суд зазначає, що в даному випадку позивач/представник позивача звернувся до суду з позовними вимогами, зокрема, щодо нарахування та виплати щомісячної доплати за роботу в нічний час у розмірі 20% від посадового окладу, матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки у 2024 році, які отримував, під час роботи у Сумській митниці, а не сум, які підлягали позивачу виплаті під час звільнення з Сумської митниці.

Під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття ж повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Заробітна плата є щомісячною виплатою, її розмір щомісяця відомий особі, яка її отримує, та отримуючи її у неналежному на думку особи розмірі вона має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові виплати, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до вповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.

Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 420/3001/19, від 25.02.2020 у справі № 360/1870/19.

При цьому суд враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

А відтак, суд зазначає, що доводи викладені позивачем/представником позивача у заяві про усунення недоліків, є безпідставними. В даному випадку позивачем було пропущено тримісячний строк звернення до суду з позовною вимогою в частині позовних вимог.

При цьому заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із вище зазначеними позовними вимогами та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було. Представником позивача було надано суду лише заяву про усунення недоліків, в якій стверджує, що строк звернення до суду позивачем не пропущено.

За вказаних обставин, суд не знайшов підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог про визнання бездіяльності Сумської митниці по ненарахуванню позивачці по справі в період з січня 2023 року по 30.05.2024 року щомісячної доплати за роботу в нічний час у розмірі 20% від посадового окладу протиправною; стягнення з Сумської митниці на користь позивача по справі 32 532 грн. недоплаченої щомісячної доплати за роботу у нічний час за період з січня 2023 року по 30.05.2024 року; зобов`язання Сумської митниці здійснити перерахунок позивачеві по справі матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також здійснити перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки у 2024 році, включивши до розрахунку суми середнього заробітку доплати за роботу у нічний час у розмірі 20 % від посадового окладу за період з січня 2023 року по 30.05.2024 року; зобов`язання Сумську митницю виплатити позивачеві по справі різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також зобов`язати виплатити позивачу різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки у 2024 році.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської митниці в частині позовних вимог про визнання бездіяльності Сумської митниці по ненарахуванню позивачці по справі в період з січня 2023 року по 30.05.2024 року щомісячної доплати за роботу в нічний час у розмірі 20% від посадового окладу протиправною; стягнення з Сумської митниці на користь позивача по справі 32 532 грн. недоплаченої щомісячної доплати за роботу у нічний час за період з січня 2023 року по 30.05.2024 року; зобов`язання Сумської митниці здійснити перерахунок позивачеві по справі матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також здійснити перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки у 2024 році, включивши до розрахунку суми середнього заробітку доплати за роботу у нічний час у розмірі 20 % від посадового окладу за період з січня 2023 року по 30.05.2024 року; зобов`язання Сумську митницю виплатити позивачеві по справі різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також зобов`язати виплатити позивачу різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки у 2024 році - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу/представнику позивача, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя В.О. Павлічек