Ухвала

від 30.09.2024 по справі 500/5723/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/5723/24

30 вересня 2024 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мандзій О.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області, в якому просять: визнати протиправним та скасувати розпорядження першого заступника начальника Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області "Про відсторонення Алли Злочевської" №19-к/03-05 від 31.07.2024.

Як передбачено п.3, 5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У відповідності до норм ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Згідно ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ч.5 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивач оскаржує розпорядження першого заступника начальника Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області "Про відсторонення Алли Злочевської" №19-к/03-05 від 31.07.2024.

Разом з тим, до суду з цим позовом позивач звернувся засобами поштового зв`язку 16.09.2024, що свідчить про недотримання ним встановленого ч.5 ст.122 КАС України місячного строку на звернення до адміністративного суду.

В позові позивач зазначає, що оскаржуване розпорядження отримане ним 13.08.2024 у поштовому конверті з трек-номером 4700303868484, тому місячний строк для його оскарження розпочався 14.08.2024 та закінчився у понеділок 16.09.2024.

Так, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення особи до суду з позовом про поновлення на військовій службі встановлено місячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Подібні за змістом висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 10.11.2022 у справі №500/1185/21.

Слід зауважити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поряд з цим, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Згідно усталеної судової практики поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Подібні за змістом висновки висловлені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 26.10.2023 у справі №500/4332/22.

Повертаючись до обставин цієї справи необхідно зазначити, що наведені позивачем обґрунтування строку звернення до суду обставини не свідчать про існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.

Доводи про те, що хоча оскаржуване розпорядження винесено 31.07.2024, однак про нього позивач дізналась лише 13.08.2024, суд вважає безпідставними, з огляду на відсторонення ОСОБА_1 від її службових обов`язків в межах цього періоду.

Тобто позивачем не вказано, обставин при яких, вона не з`являлась з 1.08.2024 на робоче місце та не цікавилась причиною свого відсторонення.

Також позивач, ознайомлена з розпорядженням відповідача про відпуску від 06.08.2024, однак, що стало причиною неможливості ознайомитись у той самий період з оскарженим розпорядженням про відсторонення від 31.07.2024, суду не повідомлено.

Приписами ч.1 ст.123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За наведених обставин, суд не вбачає підстави пропущення строку звернення з позовом до суду поважними та приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з обґрунтуванням та доказами поважності інших причин його пропуску.

На підставі викладеного, керуючись ст.123, 169, 248 КАС України

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області про визнання протиправним та скасування розпорядження залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 10 (десяти) днів з моменту вручення даної ухвали шляхом подання необхідних документів на адресу суду м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 20.

У випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяМандзій О.П.