Ухвала

від 30.09.2024 по справі 520/26993/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 вересня 2024 р. справа № 520/26993/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "МРІЯ ГРУП" (вул. Основ`янська, буд. 55,м. Харків,61010, код ЄДРПОУ38876526) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) , Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МРІЯ ГРУП" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №7420912/38876526 від 03.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №700015 від 16.08.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю МРІЯ ГРУП (код ЄДРПОУ 38876526);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №700015 від 16.08.2022 складену Товариства з обмеженою відповідальністю МРІЯ ГРУП (код ЄДРПОУ 38876526);

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №7420913/38876526 від 03.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №700014 від 16.08.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю МРІЯ ГРУП (код ЄДРПОУ 38876526);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №700014 від 16.08.2022 складену Товариства з обмеженою відповідальністю МРІЯ ГРУП (код ЄДРПОУ 38876526);

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових тнакладних або відмову в такій реєстрації №7420914/38876526 від 03.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №700013 від 16.08.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю МРІЯ ГРУП (код ЄДРПОУ 38876526);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №700013 від 16.08.2022 складену Товариства з обмеженою відповідальністю МРІЯ ГРУП (код ЄДРПОУ 38876526);

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №7420915/38876526 від 03.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №700016 від 16.08.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю МРІЯ ГРУП (код ЄДРПОУ 38876526);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №700016 від 16.08.2022 складену Товариства з обмеженою відповідальністю МРІЯ ГРУП (код ЄДРПОУ 38876526).

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до приписів ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач в позові просив поновити строк на звернення до суду, зазначивши, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, підприємство зазнало серйозних пошкоджень, негативних наслідків та не мало можливості здійснювати діяльність. Позивач зазначає, що з метою збереження здоров`я та життя персоналу збереження товару, виробничих потужностей та первинної документації прийнято рішення, яке оформлено Наказом №01-03/22 від 01.03.2022 про переведення роботи центрального офісу в дистанційний режим, а первинну (облікову) документацію, а також відвантаження (та відповідного зберігання товарну) вирішено здійснювати безпосередньо в торгових точках, для мінімалізації пересування працівників по місту, яке постійно знаходить під заграною ракетних та артилерійських обстрілів. Також прийнято рішення про розміщення товару, документації та виробничих потужностей в різних куточках міста (торгових точках) з метою їх збереження. Позивач зазначає, що орендував нежитлові приміщення, які в подальшому і використовувалися для ведення господарської діяльності підприємства, а саме роздрібної та оптової торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробимо. Загроза ракетних ударів негативно вплинуло на роботу підприємство та унеможливило виконання передбачених законом дій щодо додержання процесуальних строку та обмежило доступ до суду, гарантований Конституцією України.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд враховує, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV зі змінами і доповненнями (далі КАСУ).

Так, відповідно до частини четвертої ст. 122 КАСУ якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Позивачем застосовано процедуру адміністративного оскарження спірного рішення, відтак, строк звернення до суду становить три місяці з моменту отримання рішення про відмову у реєстрації податкових накладних від 03.10.2022. До суду позивач звернувся 26.09.2024, тобто, з пропуском строку звернення до суду, при цьому заява про поновлення цього строку не містить доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду.

Суд зазначає, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні додатково необхідно враховувати, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постанові Верховного Суду від 10.01.2023 р. по справі № 640/3489/21.

Судом встановлено з програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)", що позивач звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування рішення та реєстрацію податкових накладних № 700013 від 16.08.2022, №700014 від 16.08.2022, №700015 від 16.08.2022, №700016 від 16.08.2022, рішенням ХОАС від 12.04.2023 відмовлено у задоволенні позову.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позивачем не наведено достатніх причин поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом, не надано доказів, що свідчили б про об`єктивний вплив обставин воєнного стану на можливість позивача звернутись до суду своєчасно або з якнайменш можливим пропуском строку, оскільки спірні рішення про відому у реєстрації податкових накладних прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області 03.10.2022, при цьому рішення про відмову в задоволенні скарги в порядку адміністративного оскарження прийняте Державною податковою службою України 26.10.2022, тоді як до суду позивач звернувся до суду 26.09.2024, пропустивши трьох місячний строк звернення до суду.

Аргументи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду внаслідок дії воєнного стану суд вважає неприйнятними, адже позивач звертався до суду 31.01.2023 з позовними вимогами про реєстрацію вищевказаних податкових накладних.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість посилання позивача на поновлення строку,

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Для усунення вказаних вище недоліків позову позивачу необхідно надати до суду заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду із зазначенням таких причин із необхідними доказами їх поважності.

Враховуючи, що адміністративний позов подано до суду після спливу передбаченого КАС України строку, суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без руху.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

Враховуючи, що адміністративний позов подано до суду після спливу передбаченого КАС України строку, суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без руху.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з моменту отримання копії ухвали.

Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у строк десять днів з моменту отримання копії ухвали та роз`яснити, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ