Постанова

від 30.09.2024 по справі 440/15879/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 р. Справа № 440/15879/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2024, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, м. Полтава, повний текст складено 30.05.24 по справі № 440/15879/23

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області (далі по тексту відповідач, ТУ ССО у Полтавській області), в якому просила суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області, оформлену листом від 18.10.2023 року № 47.05-674, зарахувати до вислуги років для обчислення стажу служби в Службі судової охорони, періоди роботи ОСОБА_1 в державних органах:

1) Полтавський районний суд Полтавської області з 18.11.1997 по 22.06.1999 ( 1 рік 07 місяців 04 дні);

2) Управління юстиції у Полтавській області з 23.06.1999 по 11.01.2004 (04 роки 06 місяців 19 днів);

3) Полтавський районний суд Полтавської області з 12.01.2004 по 20.01.2014 (10 років 0 місяці 08 днів);

4) Апеляційний суд Полтавської області з 21.01.2014 по 19.09.2019 (05 років 07 місяців 29 днів);

5) Територіальне управління Служби судової охорони у Полтавській області з 23.09.2019 по 11.11.2019 (00 років 1 місяць 19 днів).

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43229200) перерахувати ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ) вислугу років в Службі судової охорони відповідно до пункту 5 розділу І Положення про проходження Служби співробітниками Служби судової охорони з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-21 від 18.11.2021 та зарахувати до вислуги років для обчислення стажу служби в Службі судової охорони, час роботи в державних органах, а саме:

1) Полтавський районний суд Полтавської області з 18.11.1997 по 22.06.1999 ( 1 рік 07 місяців 04 дні) на посаді секретаря суду;

2) Управління юстиції у Полтавській області з 23.06.1999 по 11.01.2004 (04 роки 06 місяців 19 днів) на посаді консультанта Полтавського районного суду Полтавської області;

3) Полтавський районний суд Полтавської області з 12.01.2004 по 20.01.2014 (10 років 0 місяці 08 днів) на посаді помічника голови суду, керівника апарату суду ;

4) Апеляційний суд Полтавської області з 21.01.2014 по 19.09.2019 (05 років 07 місяців 29 днів) на посаді заступника начальника відділу забезпечення діяльності судової палати з розгляду кримінальних справ, заступника начальника відділу діловодства та роботи зі зверненнями громадян, заступника керівника апарату;

5) Територіальне управління Служби судової охорони у Полтавській області з 23.09.2019 по 11.11.2019 (00 років 1 місяць 19 днів), що в загальному обчисленні становить 21 рік 11 місяців 20 днів.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі, у виді сплаченого судового збору, у розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) гривень.

В обґрунтування позовних вимог послалась на протиправність відмови ТУ ССО в Полтавській області у зарахуванні до вислуги років для обчислення стажу служби в Службі судової охорони спірних періодів роботи позивача, мотивовану відсутністю у Переліку посад середнього і вищого складу, у разі переходу на які зараховується час роботи в державних органах, затвердженого наказом голови Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 (далі по тексту Перелік № 454), займаної ОСОБА_2 посади (провідний спеціаліст юридичної служби територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області), як такої, що не відповідає вимогам закону.

Враховуючи те, що трудовою книжкою позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, у повному обсязі підтверджуються періоди її роботи у Полтавському районному суді Полтавської області з 18.11.1997 по 22.06.1999, з 12.01.2004 по 20.01.2014, в Управлінні юстиції у Полтавській області з 23.06.1999 по 11.01.2004, в Апеляційному суді Полтавської області з 21.01.2014 по 19.09.2019 та в ТУ ССО у Полтавській області з 23.09.2019 по 11.11.2019, стверджувала про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо відсутності займаної позивачем посади у Переліку № 454 пояснила, що у період проходження нею служби вказаний перелік ще не був затверджений. Разом з цим, в силу рішення Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1052/0/15-19 «Про затвердження положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони» час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах. До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі по тексту Закон № 2262-ХІІ) та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» (далі по тексту Постанова № 393). А відтак, приписи даних норм підлягають застосуванню і до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене та те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, не зарахування спірних періодів роботи позивача до стажу роботи з наведених підстав є неправомірним.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі № 440/15879/23 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43229200) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною відмову Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області, оформлену листом №47.05-674 від 18.10.2023, щодо зарахування до стажу служби у Службі судової охорони часу роботи ОСОБА_1 у державних органах.

Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Полтавській області зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 у Службі судової охорони час роботи в Полтавському районному суді Полтавської області з 18.11.1997 по 22.06.1999, в Управлінні юстиції у Полтавській області з 23.06.1999 по 11.01.2004, в Полтавському районному суді Полтавської області з 12.01.2004 по 20.01.2014, в Апеляційному суд Полтавської області з 21.01.2014 по 19.09.2019 та в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Полтавській області з 23.09.2019 по 11.11.2019.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі № 440/15879/23 та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області відмовити повністю; стягнути з ОСОБА_1 на користь Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, що свідчить про наявність підстав для його скасування. Звернув увагу, що в силу абзацу 12 пункту 1 Постанови № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу або службу в органи Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, що затверджуються відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

При цьому, такий Перелік був затверджений лише 24.10.2022, а тому до його видання зарахування періодів роботи в державних органах позивачу, як співробітнику ТУ ССО в Полтавській області не здійснювалось, а тому не може мати місце і після його прийняття.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження)

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.09.2019 по теперішній час є працівником Служби судової охорони та проходить службу в Управлінні, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 , виданої 18.11.1997, службовим посвідченням, виданим Управлінням 14.08.2023 серії НОМЕР_3 ПТ).

Відповідно до записів трудової книжки, наказом від 20.09.2019 №04-к позивача прийнято провідним інспектором (з дипломом спеціаліста) режимно-секретної служби з 23.09.2019.

11.11.2019 згідно з наказом від 11.11.2019 №29к позивач звільнена за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України з Управління.

Відповідно до наказу Управління від 12.11.2019 № 274 о/с, прийнята на службу до Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області.

17.10.2023 позивач звернулася до керівництва Управління з рапортом № 47.03-1510/вн щодо зарахування до стажу служби в ССО періодів попередньої роботи в державних органах, а саме:

1) Полтавський районний суд Полтавської області з 18.11.1997 по 22.06.1999 ( 1 рік 07 місяців 04 дні) на посаді секретаря суду;

2) Управління юстиції у Полтавській області з 23.06.1999 по 11.01.2004 (04 роки 06 місяців 19 днів) на посаді консультанта Полтавського районного суду Полтавської області;

3) Полтавський районний суд Полтавської області з 12.01.2004 по 20.01.2014 (10 років 0 місяці 08 днів) на посаді помічника голови суду, керівника апарату суду ;

4) Апеляційний суд Полтавської області з 21.01.2014 по 19.09.2019 (05 років 07 місяців 29 днів) на посаді заступника начальника відділу забезпечення діяльності судової палати з розгляду кримінальних справ, заступника начальника відділу діловодства та роботи зі зверненнями громадян, заступника керівника апарату;

5) Територіальне управління Служби судової охорони у Полтавській області з 23.09.2019 по 11.11.2019 (00 років 1 місяць 19 днів).

У відповідь начальник Управління листом від 18.10.2023 №47.05-674 повідомив ОСОБА_1 про те, що наказом голови Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 "Про затвердження Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах" затверджено перелік посад середнього і вищого складу, в якому посада начальника служби документального забезпечення та контролю територіального управління відсутня. З урахування вимог пункту 19 розділу ІІ наказу Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони" наказом Управління від 06.01.2024 № 18/ос "Про оголошення вислуги років співробітникам" ОСОБА_1 до вислуги років для виплати надбавки за стаж служби зараховано періоди служби у територіальному управлінні з 12.11.2019 по 01.01.2023. У зв`язку з вищевикладеним у Управління відсутні законодавчі підстави для врахування часу роботи в Полтавському районному суді Полтавської області з 18.11.1997 по 22.06.1999, в Управлінні юстиції у Полтавській області з 23.06.1999 по 11.01.2004, в Полтавському районному суді Полтавської області з 12.01.2004 по 20.01.2014, в Апеляційному суд Полтавської області з 21.01.2014 по 19.09.2019 та у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Полтавській області з 23.09.2019 по 11.11.2019.

Вважаючи протиправною відмову у зарахуванні стажу служби в Службі судової охорони періодів роботи у Полтавському районному суді Полтавської області з 18.11.1997 по 22.06.1999, у Управлінні юстиції у Полтавській області з 23.06.1999 по 11.01.2004, у Полтавському районному суді Полтавської області з 12.01.2004 по 20.01.2014, у Апеляційному суді Полтавської області з 21.01.2014 по 19.09.2019 та у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Полтавській області з 23.09.2019 по 11.11.2019 до вислуги років, що дає право на отримання надбавки за стаж служби, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки Верховний Суд, вирішуючи спори щодо призначення пенсій та зарахування стажу для осіб, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", неодноразово зазначав про те, що цей Закон для окремих категорій осіб передбачає гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для окремих категорій осіб як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

За висновком суду, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, у даному випадку це набуття співробітниками Служби судової охорони певних гарантій, зокрема, права на зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, який затверджується Головою Служби судової охорони за правилами, встановленими п. "и" ч. 1 ст. 17 Закону № 2262-ХІІ, держава, у даному випадку в особі ТУССО, не може безпідставно, відступаючи від гарантованих позивачу прав та правомірних сподівань не зараховувати особі, на яку поширюється дія Закону № 2262-ХІІ, до стажу службу період роботи в державних органах, який набуто було раніше.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що для відновлення порушених прав позивача слід зобов`язати відповідача зарахувати відповідні періоди роботи позивача на державній службі до стажу служби у Службі судової охорони.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечення права кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі по тексту Закон № 1402-VIII).

Відповідно до статті 161 Закону № 1402-VIII служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя.

Голова Служби судової охорони має заступників, які за його поданням призначаються на посади за результатами відкритого конкурсу і звільняються з посад Вищою радою правосуддя.

Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби.

Граничну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Державна судова адміністрація України.

Рішення про утворення територіальних підрозділів Служби судової охорони приймається Головою Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Структуру та штатну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Центральний орган управління Служби судової охорони є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи.

За змістом частини 5 статті 163 Закону № 1402-VIII час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

З метою вдосконаленні існуючого порядку зарахування до стажу служби у Службі судової охорони окремих періодів військової служби та служби в правоохоронних та інших державних органах, який дозволяє встановлювати співробітникам надбавки за стаж служби, а також надання їм додаткової оплачуваної відпустки Верховною Радою України прийнято Закон України № 1417-IX від 27.04.2021 «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони», яким Закон України "Про судоустрій і статус суддів" доповнено статтею 162-1 такого змісту:

«Стаття 162-1. Правовий статус працівників Служби судової охорони

1. До працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

2. Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

3. На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

4. Повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснюють Голова Служби судової охорони та керівники територіальних підрозділів Служби судової охорони.

5. Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю.

6. Для захисту своїх прав та законних інтересів працівники Служби судової охорони можуть утворювати професійні об`єднання та професійні спілки відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Професійним спілкам співробітників Служби судової охорони та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь».

Рішенням Вищої ради правосуддя 04.04.2019 № 1052/0/15-19 затверджено Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (далі по тексту - Положення).

За змістом пункту 5 Положення, час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей".

Отже, пункт 5 Положення містить бланкетну норму, яка відсилає до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1999 року №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей".

Пунктом «и» частини першої статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

Абзацом 12 пункту 1 Постанови № 393 також передбачено, що до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу або службу в органи Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, що затверджуються відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

З аналізу наведених норм слідує, що до стажу роботи в Службі судової охорони за вислугу років зараховується стаж (час) роботи в державних органах, у разі перебування в ССО на певних посадах, визначених Переліком.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, станом на момент виникнення спірних правовідносин (період проходження ОСОБА_1 служби в ТУ ССО в Полтавській області), перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, затверджено не було.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що реалізація гарантій у вигляді права на вислугу років не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на встановлену державою гарантію будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Аналогічних висновків дійшов висновку Верховний Суд у постановах від 18.11.2019 у справі № 813/5876/15, від 20.09.2019 у справі № 813/904/15, від 04.10.2018 у справі № 819/1695/16.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях про те, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що реалізація позивачем права на вислугу років не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку посад.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про можливість зарахування до стажу служби у Службі судової охорони за вислугою років періоду роботи в державних органах, який особою було набуто до затвердження вищевказаного Переліку.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 164 Закону 1402-VIII визначено спеціальні звання співробітників Служби судової охорони.

Зокрема спеціальними званнями середнього складу є молодший лейтенант Служби судової охорони; лейтенант Служби судової охорони; старший лейтенант Служби судової охорони; капітан Служби судової охорони; майор Служби судової охорони; підполковник Служби судової охорони; полковник Служби судової охорони (п.2 ч.1 ст. 164 Закону 1402-VIII).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, згідно із трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_2 , остання працювала:

- з 18.11.1997 по 22.06.1999 в Полтавському районному суді Полтавської області секретарем суду (державна служба);

- з 23.06.1999 по 11.01.2004 в Управлінні юстиції у Полтавській області юрисконсультом (державна служба);

- з 12.01.2004 по 20.01.2014 в Полтавському районному суді Полтавської області помічником голови суду, а з 29.03.2005 керівником апарату (державна служба);

- з 21.01.2014 по 19.09.2019 в Апеляційному суді Полтавської області заступником начальника відділу діловодства та роботи зі зверненнями громадян, а з 22.03.2016 заступником начальника забезпечення діяльності судової палати з розгляду кримінальних справ (державна служба);

- з 23.09.2019 по 11.11.2019 в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Полтавській області.

ОСОБА_1 присвоєно звання «підполковник Служби судової охорони» (а.с. 15).

Таким чином, враховуючи факт перебування позивача на службі в ТУ ССО в Полтавській області зі званням «підполковник Служби судової охорони», а також підтвердження у повному обсязі періодів роботи ОСОБА_1 на державній службі записами в трудовій книжці, відмова відповідача у зарахуванні до вислуги років в ССО спірних періодів є безпідставною.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що спірні періоди роботи позивача на державній службі підлягають зарахуванню до стажу роботи за вислугу років, що свідчить про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із обраним судом першої інстанції способом захисту та зазначає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 у Службі судової охорони час роботи в Полтавському районному суді Полтавської області з 18.11.1997 по 22.06.1999, в Управлінні юстиції у Полтавській області з 23.06.1999 по 11.01.2004, в Полтавському районному суді Полтавської області з 12.01.2004 по 20.01.2014, в Апеляційному суді Полтавської області з 21.01.2014 по 19.09.2019 та в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Полтавській області з 23.09.2019 по 11.11.2019.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, а тому відсутні підстави для його скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 по справі № 440/15879/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій О.А. Спаскін