Постанова

від 27.09.2024 по справі 280/9419/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 280/9419/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року в адміністративній справі №280/9419/23 (головуючий суддя І-ї інстанції - Артоуз О.О.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про усунення порушень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 08.11.2023 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, в якому просив визнати протиправною та скасувати Вимогу про усунення порушень законодавства від 04.10.2023 №040805-15/3265-2023 в частині пунктів 1, 2, 3, 4, 6.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року позовну заяву задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано винесену Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області Вимогу про усунення порушень законодавства від 04.10.2023 №040805-15/3265-2023, в частині пунктів 1, 2, 3 та 4 (по взаємовідносинам з ТОВ «ІК «ЕНЕРГІЯ» та ТОВ «ВЕКТОР БУД-ТОРГ») зобов`язальної частини вказаної вимоги.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що оскаржувана вимога про усунення порушень винесена у межах повноважень органів державного фінансового контролю та у спосіб визначений законодавством. Апелянт вважає, що в описовій частині вимоги повно та детально зазначено про кожне виявлене порушення, а зобов`язальна частина містить чіткі та зрозумілі вимоги щодо усунення виявлених порушень.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п. 3.2.3.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2023 року Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго» за період з 01.04.2019 року по 31.03.2023 року.

За результатами ревізії 22.08.2023 року складено акт №040805-20/1 фінансово-господарської діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго» за період з 01.04.2019 року по 31.03.2023 року (а.с.25-250 т.1, а.с.1-96 т.2).

Акт ревізії підписано представниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» із запереченнями та зауваженнями.

08.09.2023 року позивачем подано заперечення до акту ревізії, вих.№ 001-32/1969 (а.с.97-121 т.2, а.с.59-94 т.3).

Відповідачем 28.09.2023 року надано висновок, згідно якого заперечення позивача по всім порушенням не прийнято (а.с.249 - 250 т.2, а.с.1-58 т.3).

04 жовтня 2023 року відповідачем направлено позивачу вимогу про усунення порушень законодавства, вих. № 040805-15/3265-2023, якою зафіксовано наступне:

1) на порушення пп.2 п.5 ст.41 Закону України від 25.12.2015 №922 «Про публічні закупівлі», ПАТ «Запоріжжяобленерго» додатковими угодами до договорів від 02.07.2020 №610620 та від 26.04.2021 №990421, укладених з ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», збільшено ціну за одиницю товару (1 кВт електричної енергії) більше ніж на 10%, внаслідок чого завищено вартість електроенергії, придбаної за вказаними договорами в жовтні-грудні 2020 року та в 2021 році, на загальну суму 6420018,37 грн., що призвело до фінансових (матеріальних) втрат ПАТ «Запоріжжяобленерго» на вказану суму;

2) на порушення ст.5 контракту від 15.02.2018 №748 та п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 року №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» в.о. генерального директора ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_1 на підставі особисто підписаних наказів (розпоряджень) нараховано та виплачено за рахунок коштів Товариства матеріальної допомоги на оздоровлення на загальну суму 801329,00 грн., ЄСВ до державних соціальних фондів склав 19967,35 грн. (з урахуванням обмежень щодо максимальної бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»), що призвело до фінансових втрат Товариства на загальну суму 821296,35 гривень. Також, на порушення ст.5 контракту від 15.02.2018 №748 та п.1 Постанови №859 згідно даних особових рахунків з нарахування заробітної плати в.о. генерального директора ОСОБА_1 протягом періоду з квітня 2019 року по березень 2020 року та з листопада 2020 року по березень 2021 року включно нараховано та виплачено надбавку за стаж роботи в електроенергетичній галузі в загальній сумі 674464,34 грн., ЄСВ до державних соціальних фондів склав 30515,08 грн. (з урахуванням обмежень щодо максимальної бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»), що призвело до фінансових втрат позивача на загальну суму 704979,42 грн.;

3) на порушення ст.97 Кодексу законів про працю України ст.15 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», п.8.3 Колективного договору ПАТ «Запоріжжяобленерго», 26 працівникам Товариства, які нагороджені відзнаками (подяками) Запорізької обласної ради, Запорізької обласної адміністрації, Запорізької міської ради, районних адміністрацій Запорізької міської ради було незаконно нараховано та сплачено одноразове грошове заохочення до Дня незалежності України в загальній сумі 39000,00 грн., на яку нараховано єдиний соціальний внесок в загальній сумі 8560,0 грн., що призвели до фінансових (матеріальних) втрат ПАТ «Запоріжжяобленерго» на загальну суму 47560,0 гривень;

4) на порушення ст.629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, пп.4.1, 4.2 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (далі - ДСТУ Б ДЛ.1-1:2013), п.5.1 договору від 07.07.2021 №470721 підрядником ТОВ «ІК ЕНЕРГІЯ» необґрунтовано застосовано ресурсну елементну кошторисну норму на монтаж вимикача масляного при фактичному виконані монтажу вимикача елегазового, призвело до завищення вартості виконаних робіт по договору від 07.07.2021 №470721 по об`єкту «Реконструкція ВРП-150 кВ ПС 150/35/10кВ «ТМ-2» в частині заміни ВД-2ДЗ-2 на елегазові вимикачі 150кВ, та заміни застарілих ТС 150кВ на загальну суму 132699,26 грн. та призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на вказану суму. на порушення ст.629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, пп. 4.1, 4.2 ДСТУ Б Д1.1-1:2013, п. 5.1 договору від 07.07.2021 №490721 підрядником ТОВ «ІК ЕНЕРГІЯ» необґрунтовано застосовано ресурсну елементну кошторисну норму на монтаж вимикача масляного при фактичному виконані монтажу вимикача елегазового, призвело до завищення вартості виконаних робіт по договору від 07.07.2021 №490721 по об`єкту «Реконструкції ВРП-150 кВ ПС 150/35/10кВ «ТМ-2» в частині заміни ВД-1, КЗ-1 на елегазові вимикачі 150кВ, та заміни застарілих ТС 150кВ на загальну суму 132699,26 грн. та призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на вказану суму;

5) в результаті проведеного контрольного обстеження встановлено, що замовником ПАТ «Запоріжжяобленерго» прийнято у підрядника ТОВ «ЕС-КАРГО ДНІПРО» акт приймання виконаних будівельних робіт №6 за грудень 2019 року на суму 166383,60 грн., в якому всі обсяги робіт, вказані в акті форми №КБ-2в, виявлено як фактично не виконані. Також, замовником ПАТ «Запоріжжяобленерго» прийнято у підрядника ТОВ «ЕС-КАРГО ДНІПРО» акт приймання - передачі змонтованого устаткування для будівництва ПЛ-6 ТП-розвантажувальна №6-1 від 27.12.2019 на суму 53385,18 грн., в якому все устаткування, зазначене в акті приймання-передачі, фактично відсутнє. Викладене вище призвело до завищення вартості виконаних робіт за договором підряду від 02.09.2019 №350919 по об`єкту «Реконструкція ПЛ-0,4 кВ від ТП-120, КТП-155, ТП-168, КТП-4 в м.Запоріжжя» на загальну суму 219768,78 грн. (з ПДВ) та є порушенням ст.629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, п.6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, п.6.3.1 договору підряду від 02.09.2019 №350919, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на суму 219768,78 грн.;

6) в результаті вибіркового контрольного обміру обсягів виконаних робіт встановлено факт включення до актів форми № КБ-2в за грудень 2021 року №1 по договору від 27.07.2021 №19-07-21, укладеному з ТОВ «ВЕКТОР БУД-ТОРГ», матеріалів та обсягів робіт, завищених у порівнянні з їх фактичним виконанням, а саме: включення до акту форми №КБ-2в за грудень 2021 року №1 матеріалу - Люк 600x600 герметичний утеплений на газових амортизаторах (2 шт.), в той час як при вибірковому контрольному обмірі обсягів виконаних робіт було виявлено улаштування 2х люків без амортизаторів. Крім того, було встановлено завищення наступних обсягів робіт - установлення над шахтами зонтів із листової оцинкованої сталі прямокутного перерізу, 2шт. (п.34,35 акту КБ-2в№1 за грудень, 2021 року). Викладене вище є порушенням ст.629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, п. 6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та призвело до завищення вартості виконаних робіт «Капітальний ремонт покрівлі адміністративної будівлі ПАТ «Запоріжжяобленерго» за адресою вул.Сталеварів 14» на загальну суму 13391,24 грн., що в свою чергу призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму. Також, на порушення ст.629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.1.1, п.1.2 договору від 27.07.2021 №19-07-21 прийнято у ТОВ «ВЕКТОР БУД-ТОРГ» та оплачено акти форми № КБ-2в за грудень 2021 року №1, за червень 2022 року №2 по об`єкту «Капітальний ремонт покрівлі адміністративної будівлі ПАТ «Запоріжжяобленерго» за адресою вул.Сталеварів 14», до яких включено види будівельно-монтажних робіт, що не передбачені проектно-кошторисною документацією та роботи і матеріали в обсягах більших ніж передбачено проектно-кошторисною документацією, яка пройшла експертизу, отримала експертний звіт та затверджена у встановленому порядку, що призвело до завищення вартості виконаних робіт за вказаним договором на суму 59843,34 грн., та призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на вказану суму;

7) на порушення ст.629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, п.1.1, п.1.2 договору від 12.01.2021 №1-01-21 прийнято у ТОВ «САН-РАМ» акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за жовтень 2021 року №1, до якого включено види та обсяги робіт та матеріалів, не передбачених договірною ціною та локальним кошторисом до вказаного договору, що призвело до завищення вартості виконаних робіт за вказаним договором на суму 9826,86 грн., та призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на вказану суму;

8) на порушення абзацу першого ч.5 ст.11 Закону України від 21.09.2006 №185-V «Про управління об`єктами державної власності», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2023 №358, загальними зборами акціонерів ПАТ «Запоріжжяобленерго» не прийнято рішення щодо коригування після затвердження в установленому порядку Кабінетом Міністрів України базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році в частині їх збільшення, як передбачено Витягом з протоколу річних загальних зборів акціонерів ПАТ «Запоріжжяобленерго» (протокол від 08.05.2023 № 30), та як наслідок Державним бюджетом України недоотримано доходів у вигляді дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго» у 2022 році, на загальну суму 29159900,87 гр.н, що призвело до втрат Державного бюджету України на зазначену суму;

9) відповідно до договору з ТОВ «Інтертелеком» від 04.02.2013 №3/2013 та договору з ПрАТ «Київстар» від 01.12.2011 №711 була невірно розрахована орендна плата за перший місяць оренди, (всупереч умов договорів Товариством були враховані випадки дефляції при нарахуванні орендної плати за перший місяць оренди), чим порушено вимоги ст.284 Господарського кодексу, ст.762 Цивільного кодексу України, п.3.2. Положення про оренду майна ПАТ «Запоріжжяобленерго» та розділу 3 зазначених вище договорів оренди, що в подальшому призвело до невірно виставлених рахунків до орендарів та недоотримання доходів, протягом періоду з 01.04.2019 по 31.03.2023, на загальну суму 51982,33 грн. з ПДВ. Зазначене порушення призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів ПАТ «Запоріжжяобленерго» на загальну суму 51982,33 грн.;

10) на порушення п.71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та Переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, ПАТ «Запоріжжяобленерго» у 2020 року проведено зайві витрати в частині включення сум ПДВ до вартості товарів при укладанні договорів від 06.04.2020 №380420 та від 06.04.2020 №390420, укладеним з ТОВ «ОФІС КОМФОРТ», від 06.04.2020 №400420, укладеним з ТОВ «МІРОІЛ», та проведенні розрахунків на загальну суму 44938,56 грн, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму (а.с.182 - 184 т.2).

Цією ж Вимогою позивача зобов`язано:

1. забезпечити відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, ст.22, ч.ч.1 та 3 ст.215, ст.ст.610-625 відшкодування ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» коштів на суму 6420018,37 грн.;

2. забезпечити відшкодування відповідно до норм ст.ст.130-136 КЗпП України на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок надання в.о. генерального директора Ангеловій О.П. матеріальної допомоги на оздоровлення та надбавки за стаж роботи в електроенергетичній галузі з порушенням вимог законодавства на суму 1475793,34 грн.. Провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо зайво нарахованих відрахувань до державних цільових фондів та забезпечити повернення зайво сплачених коштів на суму 50482,43 грн.;

3. забезпечити відшкодування відповідно до норм ст.ст.130-136 КЗпП України на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок наданням 26 працівникам Товариства одноразового грошового заохочення до Дня незалежності України з порушенням вимог законодавства на суму 39000,00 грн.. Провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо зайво нарахованих відрахувань до державних цільових фондів та забезпечити повернення зайво сплачених коштів на суму 8560,0 грн;

4. забезпечити відповідно до норм ст.ст.216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ТОВ «ІК ЕНЕРГІЯ», ТОВ «ЕС-КАРГО ДНІПРО», ТОВ «ВЕКТОР БУД-ТОРГ», ТОВ «САН-РАМ» на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» коштів на суму 568228,74 грн.. У разі неможливості забезпечення відшкодування у згаданому порядку розглянути питання відшкодування шкоди (збитків) з осіб, які допустили порушення, відповідно до норм ст.ст.130-136 КЗпП України;

5. на виконання Протоколу річних загальних зборів акціонерів ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 08.05.2023 №30 та відповідно до ст.42 Закону України від 27.07.2022 №2465-ІХ «Про акціонерні товариства» вжити заходів щодо скликання позачергових загальних зборів акціонерів Товариства з включенням до проекту порядку денного та проектів рішень питання коригування розміру дивідендів на виплату акціонерам Товариства відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2023 №358 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави». Після прийняття рішення, відповідно до вимог законодавства, перерахувати до державного бюджету України донараховану суму дивідендів на пакет акцій, який належить державі, у сумі 29159900,87 грн.;

6. забезпечити відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ТОВ «Інтертелеком» та ПрАТ «Київстар» на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» коштів на суми 51982,33 гривень. У разі неможливості забезпечення відшкодування у згаданому порядку розглянути питання відшкодування шкоди (збитків) з осіб, які допустили порушення, відповідно до норм ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України;

7. забезпечити відшкодування на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» з ТОВ «ОФІС КОМФОРТ» та ТОВ «МІРОІЛ» зайво сплачені суми ПДВ у розмірі 44938,56 грн. відповідно до норм ст.ст.216-229 Господарського кодексу України та ст.ст.22, 610-625 Цивільного кодексу України. Відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість по переплаті ПДВ на відповідні суми. У разі неможливості забезпечення відшкодування у згаданому порядку - відшкодувати відповідно до норм ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України;

8. забезпечити в подальший роботі Товариства неухильне дотримання вимог законодавства з питань публічних закупівель. Зокрема, п.12 ч.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922 (зі змінами);

9. забезпечити в подальший роботі Товариства неухильне дотримання вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та умов договорів в частині своєчасного вжиття заходів по нарахуванню та стягненню штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товарно-матеріальних цінностей;

10. розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, установленому законодавством, до відповідальності працівників ПАТ «Запоріжжяобленерго», відповідальних за допущені порушення.

Також у вимозі вказано, що інформацію про вжиті заходи з усунення порушень і недоліків разом із завіреними копіями підтвердних первинних, розпорядчих та інших документів необхідно надати управлінню Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до 10.11.2023 року.

Не погоджуючись з п. 1, 2, 3, 4, 6 описової частини та п. 1, 2, 3, 4 (частково) зобов`язальної частини зазначеної вимоги, позивач оскаржив таку вимогу до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що описова частина вимоги не створює для позивача негативних наслідків, однак вимоги про усунення порушень законодавства від 04.10.2023 №040805-15/3265-2023, в частині пунктів 1, 2, 3 та 4 (по взаємовідносинам з ТОВ «ІК «ЕНЕРГІЯ» та ТОВ «ВЕКТОР БУД-ТОРГ») зобов`язальної частини є протиправною, з огляду на наявні в матеріалах справи докази та доводи позивача.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року №2939-XII (далі по тексту - Закон №2939).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2939 здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з частиною другою статті 2 Закону №2939 державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до статті 8 Закону №2939 орган державного фінансового контролю, зокрема, здійснює державний фінансовий контроль та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Пунктами 7, 10, 13 статті 10 Закону №2939 передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Згідно із частиною другою статті 15 Закону №2939 законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43 (далі по тексту Положення №43), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно із підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Пунктом 6 цього Положення передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (пп.16); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (пп.23).

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550, в редакції на час спірних правовідносин (далі по тексту - Порядок № 550).

Відповідно до пункту 2 Порядку №550 інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктом 3 Порядку №550 встановлено, що акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Згідно із пунктом 30 Порядку №550 результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку органу державного фінансового контролю, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища).

Виявлені допущені об`єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов`язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Відповідно до пункту 42 Порядку №550 у разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об`єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення органу державного фінансового контролю акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то орган державного фінансового контролю має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник органу державного фінансового контролю.

Орган державного фінансового контролю аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Згідно з пунктом 46 Порядку №550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Про результати ревізії, якою виявлено порушення законів та інших нормативно-правових актів, у визначені в пункті 46 цього Порядку строки інформуються органи управління об`єкта контролю та за необхідності відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Про розгляд результатів ревізії та вжиті у зв`язку з цим заходи органи управління об`єкта контролю та органи виконавчої влади не пізніше ніж у місячний строк інформують відповідний орган державного фінансового контролю (пункт 47 Порядку №550).

Згідно з пунктом 50 Порядку №550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону №2939 органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Тобто, орган державного фінансового контролю має повноваження здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів, а у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Відповідно до пункту 13 статті 10 Закону №2939 органу державного фінансового контролю надається право при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

З матеріалів справи вбачається, що спірна вимога про усунення порушень законодавства №040805-15/3265-2023 оформлена листом від 04.10.2023 року (а.с.182-184 т.2)

Отже, при виявлені збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно із методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення порушень, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю дотримання законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави з позовом про стягнення таких збитків, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом державного фінансового контролю про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною.

Аналогічний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі №820/3534/16, постановах Верховного Суду від 08.09.2019 року у справі №804/9577/13-а, від 11.12.2019 року у справі №160/641/19, від 08.04.2020 року у справі №809/504/17, від 07.04.2020 року у справі №813/1984/18, від 31.03.2020 року у справі №817/650/18, від 20.03.2020 року у справі №814/380/17, від 12.03.2021 року у справі №640/3186/19, від 27.05.2021 року у справі №160/8621/19, від 17.06.2021 року у справі №0440/6907/18, від 31.08.2021 року у справі №160/5323/20, від 14.12.2021 року у справі №811/1203/18, від 10.11.2022 року у справі № 826/12663/18.

Судом першої інстанції зазначено, що метою спірної вимоги є спонукання позивача до добровільного відшкодування у визначений строк виявлених збитків.

Разом з тим, оскаржувана вимога в її зобов`язальній частині не містить прямої вимоги про стягнення збитків, проте вказує на необхідність усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку.

Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, Верховним Судом акцентовано увагу на тому, що про їх наявність може бути зазначено у вимозі, такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом

В той же час, пункти (частини) вимоги, які не вказують на стягнення збитків, можуть бути перевірені судом у справі за відповідним позовом підконтрольної установи про їх оскарження, пункти ж (частини) вимоги, які вказують на стягнення збитків, мають перевірятися в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю.

В апеляційній скарзі та спірній вимозі відповідачем вказано, що під час ревізії встановлено, що в порушення пп.2 п.5 ст. ст.41 Закону України від 25.12.2015 року №922 «Про публічні закупівлі» ПАТ «Запоріжжяобленерго» додатковими угодами до договорів від 02.07.2020 року №610620 та від 26.04.2021 року №990421, укладеними з ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», збільшено ціну за одиницю товару (1 кВт електричної енергії) більше ніж на 10%, внаслідок чого завищено вартість електроенергії, придбаної за вказаними договорами в жовтні-грудні 2020 року та в 2021 році, на загальну суму 6420018,37 грн., що призвело до фінансових (матеріальних) втрат ПАТ «Запоріжжяобленерго» на вказану суму, про що зазначено у пункті 1 вимоги.

Відповідач зауважує на тому, що позивач не мав правових підстав підвищувати вартості одиниці товару більш ніж 10 % від ціни визначеної договором, укладеним за результатами проведення процедури закупівлі.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» укладено договір про постачання електричної енергії від 02.07.2020 року №610620 (а.с.100-103 т.1).

Згідно вказаного договору постачальник (ТОВ «Запоріжжяелектропостачання») продає електричну енергію споживачу (ПАТ «Запоріжжяобленерго») для забезпечення електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору (п.2.1 Договору).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що встановлюються за результатами проведеної процедури закупівлі, передбаченої Законом згідно з комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору (п.5.1 Договору).

Ціна товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Ціна товару та цього договору не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, технічного обслуговування, комерційного обліку тощо. Вказані послуги оплачуються споживачем самостійно (п.5.4-5.5 Договору).

Ціна цього договору та ціна за одиницю товару може змінюватись у випадках, передбачених ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» та умовами цього договору (п.5.6 Договору).

У разі зміни ціни (коливання ціни) товару (електричної енергії) на ринку постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару (електричної енергії). Наявність факту зміни ціни (коливання ціни) товару (електричної енергії) на ринку підтверджується довідками відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку, або інформацію про зміну розміру ціни товару на ринку, розміщеної на офіційному вебсайті ДП «Оператор ринку» щодо розміру цін на товар (електричну енергію) на момент укладання договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій або надання інформації з офіційного вебсайті ДП «Оператор ринку». На підставі письмового звернення постачальника споживач вирішує питання можливості укладення додаткової угоди щодо зміни ціни за одиницю товару (шляхом коригування кількості товару) та викладення комерційної пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору у новій редакції. При цьому зміна цін за одиницю товару не повинна призвести до збільшення ціни договору, визначеної у п.5.3 цього договору. У випадку, якщо разом з вартістю товару сплачується складова послуги з передачі електроенергії, яка визначається відповідно до регульованих цін, то внесення змін можливо відповідно до п.7 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (п.5.7 Договору).

Істотні умови цього договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною 4 та частиною 5 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (п.14.9 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, протягом дії вказаного договору за згодою сторін було укладено додаткові угоди, зокрема, №1 від 09.10.2020 року, №2 від 23.10.2020 року, №3 від 23.10.2020 року, №4 від 17.11.2020 року, №5 від 14.12.2020 року, № 6 від 21.12.2020 року, № 7 від 10.02.2021 року, №8 від 11.02.2021 року та №9 від 01.03.2021 року (а.с.104-112 т.1).

Разом з тим, зміни в частині вартості електроенергії вносилися лише додатковими угодами №1 від 09.10.2020 року (підвищено ціну на електричну енергію за 1 кВт*год до 1,79 грн. з ПДВ), №2 від 23.10.2020 року (підвищено ціну на електричну енергію за 1 кВт*год до 1,94 грн. з ПДВ), №4 від 17.11.2020 року (підвищено ціну на електричну енергію за 1 кВт*год до 2,14 грн. з ПДВ), №6 від 21.12.2020 року (підвищено ціну на електричну енергію за 1 кВт*год до 2,35 грн з ПДВ), №8 від 11.02.2021року (підвищено ціну на електричну енергію за 1 кВт*год до 2,41 грн. з ПДВ).

Крім того, 15.04.2021 ПАТ «Запоріжжяобленерго» розпочато проведення переговорної процедури закупівлі «Код ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія)» (UA-2021-04-13-001313-a), за результатами якої 26.04.2021 року укладено договір №990421 (далі - Договір №990421) (а.с.113-116 т.1).

Згідно вказаного Договору постачальник (ТОВ «Запоріжжяелектропостачання») продає електричну енергію споживачу (ПАТ «Запоріжжяобленерго») для забезпечення електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору (п.2.1 Договору № 990421).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що встановлюються за результатами проведеної процедури закупівлі, передбаченої Законом згідно з комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору (п. 5.1 Договору №990421).

Ціна товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Ціна товару та цього договору не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, технічного обслуговування, комерційного обліку тощо. Вказані послуги оплачуються споживачем самостійно (п.5.4-5.5 Договору №990421). Ціна цього договору та ціна за одиницю товару може змінюватись у випадках передбачених ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та умовами цього договору (п.5.6 Договору №990421).

У разі зміни ціни (коливання ціни) товару (електричної енергії) на ринку постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару (електричної енергії). Наявність факту зміни ціни (коливання ціни) товару (електричної енергії) на ринку підтверджується довідками відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку, або інформацію про зміну розміру ціни товару на ринку, розміщеної на офіційному вебсайті ДП «Оператор ринку» щодо розміру цін на товар (електричну енергію) на момент укладання договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій або надання інформації з офіційного вебсайті ДП «Оператор ринку». На підставі письмового звернення постачальника споживач вирішує питання можливості укладення додаткової угоди щодо зміни ціни за одиницю товару (шляхом коригування кількості товару) та викладення комерційної пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору у новій редакції. При цьому зміна цін за одиницю товару не повинна призвести до збільшення ціни договору, визначеної у п.5.3 цього договору. У випадку, якщо разом з вартістю товару сплачується складова послуги з передачі електроенергії, яка визначається відповідно до регульованих цін, то внесення змін можливо відповідно до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п.5.7 Договору № 990421).

Істотні умови цього договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною 5 та частиною 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п.14.9 Договору № 990421).

Згідно Комерційної пропозиції, що є Додатком 2 до Договору від 26.04.2021 №990421 ціна 1 кВт електроенергії на дату укладання договору складала 2,41 грн з ПДВ.

Протягом дії вказаного договору за згодою сторін було укладено додаткові угоди, зокрема, №3 від 01.10.2021 року (підвищено ціну на електричну енергію за 1 кВт*год до 2,65 грн. з ПДВ), №4 від 12.10.2021 року (підвищено ціну на електричну енергію за 1 кВт*год до 2,83 грн. з ПДВ), №5 від 29.10.2021 року (підвищено ціну на електричну енергію за 1 кВт*год до 3,11 грн. з ПДВ), №6 від 09.11.2021 року (підвищено ціну на електричну енергію за 1 кВт*год до 3,41 грн. з ПДВ), №7 від 29.11.2021 року (підвищено ціну на електричну енергію за 1 кВт*год до 3,49 грн. з ПДВ), №8 від 08.12.2021 року (підвищено ціну на електричну енергію за 1 кВт*год до 3,83 грн. з ПДВ) та №9 від 10.12.2021 року (підвищено ціну на електричну енергію за 1 кВт*год до 4,15 грн. з ПДВ) (а.с. 117-124 т.1).

Підставами внесення змін до Договору від 26.04.2021 року №990421 стали звернення постачальника, експертні висновки та інформація з вебсайті ДП «Оператор ринку» (а.с.84-136 т.4).

Згідно роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб`єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель від 16.04.2014 року №3302-05/11961-07, від 07.04.2015 року №3302-05/11398-07, від 27.10.2016 року №3302-06/34307-06 щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ціну товару за договорами збільшено в межах коливань ціни цього товару на ринку.

Доказів протилежного відповідачем не надано.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, в період укладання та дії договорів від 02.07.2020 року №610620 та від 26.04.2021 року №990421 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України було визначено уповноваженим органом, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель до основних функція якого віднесено, зокрема: розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель; взаємодія з громадськістю з питань удосконалення системи публічних закупівель; надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

Роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо застосування законодавства у сфері закупівель від 16.04.2014 року №3302-05/11961-07, від 07.04.2015 року №3302-05/11398-07, від 27.10.2016 року №3302-06/34307-06 не відкликалися та не оскаржувалися.

Таким чином, зважаючи на викладене вище у позивача на час укладання та внесення змін до договорів від 02.07.2020 року №610620 та від 26.04.2021 року №990421 не було підстав діяти у спосіб інший, ніж визначений у роз`ясненнях Уповноваженим органом.

У позивача були відсутні підстави вважати, що підвищення вартості за одиницю товару не більше ніж на 10% з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначену сторонами на момент укладання договору про закупівлю є неправомірним, оскільки чинним законодавством прямої заборони на таке підвищення не передбачено.

Окрім того, позивач у своїх поясненнях послався на те, що після розірвання договору з ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», ПАТ «Запоріжжяобленерго» автоматично перейшло б на постачання послуг від постачальника «останньої надії». Такі дії призвели б до значно більших фінансових втрат ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Також апеляційний судом вважає обгрунтованим затосування суду першої інстанції положень Правил роздрібного ринку електроенергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (в редакції на період спірних правовідносин), згідно яких незгода споживача з внесенням змін до договору у зв`язку зі змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або «останньої надії») та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, має своїм наслідком розірвання договору. Постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником (п.п.3.4.2. глави 3.4 розділу III ПРРЕ).

Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. (п.п.3.4.4. глави 3.4 розділу III ПРРЕ).

Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу за ціною, що формується ним відповідно до затвердженої Регулятором методики (порядку), та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника «останньої надії», ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 01.10.2020 року ціна 1 кВт електричної енергії постачальника «останньої надії» ДП ЗЕД «Укрінтеренерго» для споживачів, приєднаних до системи розподілу ОСР ПАТ «Запоріжжяобленерго», становила 2,92 (3,61) грн. з ПДВ, з 01.11.2020 року - 2,78 (3,47) грн. з ПДВ, з 01.12.2020 року - 3,09 (3,78) грн. з ПДВ, з 01.09.2021 року - 4,28 (5,18) грн. з ПДВ, з 01.10.2021 року - 5,18 (6,08) грн. з ПДВ, з 01.11.2021 року - 5,74 грн. з ПДВ, з 01.12.2021 року - 6,63 грн. з ПДВ.

Отже, вартість електричної енергії постачальника «останньої надії» у період виникнення спірних правовідносин значно перевищувала вартість електричної енергії, встановленої умовами договорів від 02.07.2020 року №610620 та від 26.04.2021 року №990421 навіть з урахуванням внесених змін, що спричинило б підвищення витрат позивача, а відповідно заниження обсягу податкових зобов`язань та недоотримання надходжень Державним бюджетом України.

Скаржником вказані обставини не заперечуються та не спростовуються.

Посилання відповідача на експертні висновки за результатами проведення економічної експертизи від 12.03.2024 року №369 та від 16.04.2024 року №371 апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки предметом висновку експерта не можуть бути питання права, а дослідження помилок у бухгалтерському обліку позивача не стосується предмету спору у даній справі.

Щодо порушення в частині надання матеріальної допомоги на оздоровлення на загальну суму 821296,35 грн. та виплати надбавки за стаж роботи в електроенергетичній галузі в загальній сумі 704979,42 грн. в.о. генерального директора ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_1 , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виплата інших заохочувальних та компенсаційних виплат (матеріальної допомоги, надбавки за стаж роботи в електроенергетичній галузі, згідно колективного договору) входить до складу заробітної плати, а тому виплата ОСОБА_1 вказаних сум (зарплати) здійснювалася у відповідності до приписів Кодексу Законів про працю України, Закону №108/95-ВР та Колективного договору ПАТ «Запоріжжяобленерго», тобто без порушень положень чинного законодавства, на які посилається відповідач.

В апеляційній скарзі та в акті ревізії відповідач посилається на п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» від 19.05.1999 року №859 в редакції Постанови КМУ від 18.07.2018 року №718, яким передбачено, що «інші заохочувальні виплати, що не відносяться до оплати праці», керівнику підприємства не надаються».

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, контракт із ОСОБА_1 було укладено 15.02.2018 року, відтак на момент укладення цього контракту, п.1. постанови в редакції від 18.07.2018 року, якою заборонялося встановлення інших заохочувальних виплат, що не відносяться до оплати праці, не містився у тексті постанови №859.

Тобто, на дату підписання контракту (15.02.2018 року) Постанова №859 діяла в редакції, яка була прийнята 27.06.2017 року.

Оскільки постанова №859 в редакції, що діяла на дату підписання контракту із ОСОБА_1 , не встановлювала будь-яких обов`язків наглядовій раді Товариства стосовно визначення умов оплати праці керівнику Товариства і не містила умов стосовно ненадання керівнику інших заохочувальних виплат, що не відносяться до оплати праці та в подальшому до контракту із ОСОБА_1 не вносились зміни (в порядку передбаченому п.7.2. контракту, шляхом укладення сторонами додаткових угод), проведення спірних виплат ОСОБА_1 не суперечило приписам чинного законодавства, а також контракту укладеного із останньою.

Правомірність та відповідність контракту вимогам постанови №859 (з урахуванням прийнятих в подальшому змін) актом перевірки не визначалось та не є предметом розгляду даної справи.

Щодо посилань скаржника на незаконне нарахування та виплату одноразового грошового заохочення до Дня незалежності України 26 працівникам позивача, які нагороджені відзнаками (подяками) Запорізької обласної ради, Запорізької обласної адміністрації, Запорізької міської ради, районних адміністрацій Запорізької міської ради в загальній сумі 39000,0 грн., на яку нараховано єдиний соціальний внесок в загальній сумі 8560,0 грн, що призвели до фінансових (матеріальних) втрат ПАТ «Запоріжжяобленерго» на загальну суму 47560,0 гривень, колегія суддів зазначає про таке.

Наказом ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 22.02.2022 року №3983/к «Про нагородження працівників до Дня Незалежності України» за сумлінну та наполегливу щоденну працю, високу професійну майстерність, відповідальне ставлення до своїх професійних обов`язків та вагомий внесок у забезпечення безперебійного постачання електричної енергії споживачам Запорізької області у період дії воєнного стану, який введено Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовим вторгненням російської федерації та з нагоди відзначення 31-річчя Незалежності України наказано: нарахувати одноразове грошове заохочення працівникам товариства, які нагороджені подяками Запорізької ОДА, Запорізької міської ради, районних адміністрацій Запорізької міської ради, грамотою ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Пунктом 8.3 Колективного договору ПАТ «Запоріжжяобленерго» встановлено, що нарахування та виплата одноразового грошового заохочення, відповідно до цього пункту, здійснюється на підставі Положення про заохочення працівників ПАТ «Запоріжжяобленерго за трудові досягнення до святкових та пам`ятних дат, яке є додатком до Колективного договору.

Положення трудового законодавства, приписи Закону №108/95-ВР та Колективного договору ПАТ «Запоріжжяобленерго» не встановлюють заборону надання одноразового грошового заохочення з нагоди Дня незалежності України та працівникам, нагородженим відзнаками (подяками) Запорізької обласної ради, Запорізької обласної адміністрації, Запорізької міської ради, районних адміністрацій Запорізької міської ради, а тому вказані виплати було здійснено відповідно до Положення про заохочення працівників ПАТ «Запоріжжяобленерго за трудові досягнення до святкових та пам`ятних дат, затвердженого Генеральним директором та погодженим Головою профспілкового комітету підприємства згідно з п.1.2.6. відповідного Положення.

Таким чином, висновок ревізії щодо порушення Товариством ст.97 КЗпП України, ст.15 Закону №108/95-ВР, п.8.3 Колективного договору ПАТ «Запоріжжяобленерго» які призвели до фінансових (матеріальних) втрат ПАТ «Запоріжжяобленерго» на загальну суму 47560,0 гривень є необґрунтованим та недоведеним.

Щодо висновків контролюючого органу про необґрунтоване застосування ресурсної елементної кошторисної норми на монтаж вимикача масляного при фактичному виконані монтажу вимикача елегазового, яке призвело до завищення вартості виконаних робіт по договору від 07.07.2021 року №470721 на загальну суму 132699,26 грн. по договору від 07.07.2021 року №490721 на загальну суму 132699,26 грн., апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Приписами пп. 4.1-4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва.

Ресурсні елементні кошторисні норми призначені для визначення кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних робіт, робіт з монтажу устаткування, ремонтно-будівельних, реставраційно-відновлювальних і пусконалагоджувальних робіт, для визначення прямих витрат у вартості будівництва.

Індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми розробляються у складі інвесторської кошторисної документації на окремі конструкції та роботи, передбачені в проектній документації на стадіях проект (далі - П) та робочий проект (далі - РП), за відсутності відповідних норм у чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм та затверджуються у складі проектної документації на стадіях П та РП з обов`язковим проведенням відповідної експертизи і застосовуються тільки для об`єкта будівництва за даною проектною документацією.

Розроблення зазначених кошторисних норм здійснюється на підставі ДСТУ-Н БД.1.1-6.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання інвестиційної програми ПАТ «Запоріжжяобленерго» проведено реконструкцію ВРП-150кВ ПС 150/35/10кВ «ТМ-2».

Реконструкція ВРП-150 кВ ПС 150/35/10кВ «ТМ-2» в частині заміни ВД-1, КЗ-1 на елегазові вимикачі 150кВ та заміни застарілих ТС 150кВ» була проведена підрядником - ТОВ «ІК «ЕНЕРГІЯ» на підставі Договору №490721 від 07.07.2021 року.

Вартість робіт за договором від 07.07.2021 року №490721 визначена згідно кошторисів у складі проектів на вказані об`єкти.

Кошторисна частина проектної документації по робочому проекту «Реконструкція ВРП-150кВ ПС 150/35/10кВ «ТМ-2» пройшла експертизу та отримала позитивний експертний звіт №10-0662-20 від 17.11.2020 року щодо кошторисної частини проектної документації по робочому проекту «Реконструкція ВРП-150кВ ПС 150/35/10кВ «ТМ-2» в частині заміни ВД-1, КЗ-1, на елегазові вимикачі 150кВ, та заміни застарілих ТС 150кВ від Державного підприємства «Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» Міністерства розвитку громад та територій України (а.с.51 т.4).

Згідно тексту позову запропонована розцінка ТР5-18-5-1-99 «Вимикачі елегазові..» замість врахованої розцінки М8-9-7 «Монтаж вимикачів масляних», не може бути застосована при реконструкції. Згідно до Технічної частини СОУ 40.1-00130044- 834:2010 «Норми часу на ремонт і технічне обслуговування електричних мереж».

В СОУ 40.1-00130044-834:2010 «Капітальний ремонт обладнання електричних підстанцій напругою 35кВ і вище. Том 5. Частина 1», затвердженому наказом Міністерства палива та енергетики України від 01.07.2010 року №265 Розділ 3. «Терміни та визначення понять» термін «капітальний ремонт» визначено наступним чином: «Капітальний ремонт - комплекс заходів і робіт які виконуються з метою відновлення справного стану або працездатності об`єкта».

Розцінка М8-9-7 «Монтаж вимикачів масляних» прийнята проектувальником відповідно ДБН Д.1.1.1-3-99 Вказівок щодо застосування РЕКН на монтаж устаткування п.1.2., яким регламентована сфера застосування норм, а саме « …нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення..». Оскільки у вказаних нормах відсутні розцінки на монтаж саме елегазових вимикачів, проектувальник застосував вказану розцінку, що не суперечить положенням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, який був діючим на момент складання кошторисної документації.

Доказів протилежного скаржником не надано.

Таким чином, висновки ревізії в цій частині є безпідставними, оскільки скаржником не доведено наявність порушень умов вказаних договорів та вимог ст.629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, пп. 4.1, 4.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» з боку позивача.

Щодо посилань відповідача на завищення вартості виконаних робіт «Капітальний ремонт покрівлі адміністративної будівлі ПАТ «Запоріжжяобленерго» за адресою вул.Сталеварів 14» на загальну суму 13391,24 грн. та завищення вартості виконаних робіт за вказаним договором з ТОВ «ВЕКТОР БУД-ТОРГ» на суму 59843,34 грн., судом першої інстанції встановлено, що позивачем вказане порушення усунуто шляхом коригування проектної документації на загальну суму 59843,34 грн., що підтверджується Експертним звітом (позитивним) від 26.03.2024 року № 08-0048/01-24 (а.с.3-12 т.5).

Вказані обставини скаржником не заперечуються та не спростовуються.

Разом з цим, доказів відкликання чи скасування вимоги в цій частині відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що оскільки описова частина вимоги не створює для позивача негативних наслідків, оскаржувана вимога про усунення порушень законодавства в частині пунктів 1, 2, 3 та 4 (по взаємовідносинам з ТОВ «ІК «ЕНЕРГІЯ» та ТОВ «ВЕКТОР БУД-ТОРГ») зобов`язальної частини вказаної вимоги є протиправною, як правильно зазначив суд першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду не переглядається.

Як зазначалося вище, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року позовну заяву задоволено частково.

Проте, суд першої інстанції не зазначив в резолютивній частині рішення про відмову в задоволенні інших позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, проте допустив помилку в резолютивній частині рішення, що є підставою для її зміни шляхом доповнення резолютивної частини рішення абзацом третім наступного змісту: «В іншій частині позовних вимог відмовити».

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року в адміністративній справі №280/9419/23 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року в адміністративній справі №280/9419/23 змінити.

В резолютивній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року в адміністративній справі №280/9419/23 додати абзац третій наступного змісту: «В іншій частині позовних вимог відмовити».

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко