Постанова

від 27.09.2024 по справі 580/12275/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/12275/23 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 вересня 2024 року

м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Єгорової Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нової (оновленої) довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року із обов`язковим включенням до неї суми індексації для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії;

- зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нову (оновлену) довідку про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) премії та індексації грошового забезпечення для подальшого проведення з 01 грудня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії позивача та направити копію такої довідки позивачу.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для видачі довідки відсутні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» складено та надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії від 20.05.2021 № 33/44/1-Ф-140/08-1637, відповідно до якої розмір грошового забезпечення позивача за листопад 2019 року, згідно з постановою КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», за прирівняною посадою поліцейського (начальник управління ГУНП), на день звільнення зі служби становить: посадовий оклад - 3 600 грн; оклад за спеціальним званням полковник поліції - 2 400 грн; надбавка за стаж служби в поліції (40%) - 2 400 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (79,83%) - 6 705,72 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 540 грн; премія (80,86%) - 12 651,13 грн; всього 28 296,85 грн.

На звернення позивача про виготовлення нової (уточненої) довідки шляхом включення до неї також індексації грошового забезпечення у розмірі, виплаченому за прирівняною посадою поліцейського у листопаді 2019 року, відповідач листом від 15.12.2023 № 33/44/1-2387 відмовив у виготовленні нової довідки, оскільки індексації грошового забезпечення поліцейського не враховується при перерахунку пенсії.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що особи, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", мають право на включення до грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія, сум отримуваної ними індексації доходів.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

У справі, яка розглядається спір виник через з порушенням, на думку позивача, його права на перерахунок пенсії у зв`язку із неправомірністю дій державного органу, який видає довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, які полягають у невключені до складових цього грошового забезпечення сум індексації грошового забезпечення.

Так, відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно із статтею 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення) та пенсії.

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 Закону № 1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина перша статті 9 Закону № 1282-XII).

Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії, оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною сум при розрахунку пенсії військовослужбовцям, колишнім працівникам органів внутрішніх справ, поліцейським, тощо.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-ІІІ), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону № 2017-ІІІ).

Отже, дійсно індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.

У той же час, у рішенні Конституційного Суду України від 13.05.2015 № 4-рп/2015 у справі № 1-9/2015 Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення першого речення частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення.

Таким чином, індексація грошового забезпечення не підлягає врахуванню при перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

Поряд з цим, відповідно до статті 64 Закону №2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону № 1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що об`єктом здійснення індексації доходів позивача, є його дохід у формі пенсії, а не розмір грошового забезпечення за посадою, яку обіймав позивач на момент звільнення, а тому, відсутні підстави для врахування індексації цього грошового забезпечення при формуванні довідки для перерахунку його пенсії.

Отже пенсія, яку позивач отримує, є об`єктом індексації, що має нараховуватись щомісячно, за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив встановлений поріг індексації, у частині, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Проведення індексації призначеної (перерахованої) позивачу пенсії (з урахуванням надбавок, доплат та підвищень) є встановленим механізмом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг, реалізація якого дає підстави стверджувати про дотримання державних гарантій, спрямованих на підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, у розумінні Закону України від 05.10.2020 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Таким чином, системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що, суми індексації грошового забезпечення, яке враховується для обчислення пенсії, не віднесені до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та не підлягають зазначенню у довідці про грошове забезпечення позивача для перерахунку його пенсії.

Саме такий висновок висловив Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.01.2024 у справі № 580/1974/23, відступивши від правових висновків, що викладені у постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 480/11090/21.

Таким чином, дії відповідача щодо невключення в довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивачу сум індексації цього грошового забезпечення при формуванні такої довідки у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення певній категорії осіб, є правомірними.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» задовольнити.

Скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Н.М. Єгорова