Постанова

від 30.09.2024 по справі 640/17925/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/17925/20

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Сорочка Є.О., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Нанотехнологія" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Нанотехнологія" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Нанотехнологія" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару №КТ-UA100000-0069-2020 від 10.04.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100080/2020/00067.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року - без змін.

27 серпня 2024 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Нанотехнологія" про ухвалення додаткового судового рішення, в якій позивач просив постановити додаткову постанову у справі та стягнути з Київської митниці Держмитслужби витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Перевіривши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судова колегія, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року по справі №926/1795/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на певних критеріях, які суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Перевіряючи доводи заявника щодо необхідності ухвалення додаткового судового рішення та стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених ним судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів установила, що 15.04.2020 між позивачем і адвокатським об`єднанням «ВіннерЛекс» укладено договір, предметом якого є надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору, сторони погоджують порядок обчислення гонорару (вартості послуг) Адвокатського об`єднання за Договором у вигляді погодинної оплати .

14 січня 2022 року сторонами підписано специфікацію №2 на загальну суму 15 000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 17.01.2022 №21 позивач сплатив 15 000,00 грн за надання правничої допомоги.

21 січня 2024 року сторонами підписано акт приймання - передачі послуг на загальну суму 15 000,00 грн.

Відповідно до звіту про надану правничу допомогу від 22.01.2022 року, адвокатом було надано наступну правову допомогу: правовий аналіз апеляційної скарги Київської митниці, формування правової позиції щодо захисту рішення суду першої інстанції в апеляційному суді 3000 грн. (2 год. х 1500 грн.), пошук та аналіз актуальної судової практики 3000 грн. (2 год. х 1500 грн.), написання, оформлення та надсилання відзиву на апеляційну скаргу відповідача 9000 грн. (6 год. х 1500 грн.).

Апеляційний суд, дослідивши доводи заявника та проаналізувавши всі надані ним документи в їх сукупності, вважає, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є завищеними і неспівмірними зі складністю справи, яка була предметом апеляційного дослідження, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, який реально потребується для їх виконання.

Колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 02.06.2022 у справі № 160/6899/20, відповідно до яких, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Водночас, суд звертає увагу, що послуги з правового аналізу апеляційної скарги, формування правової позиції щодо захисту рішення суду першої інстанції в апеляційному суді, а також пошук та аналіз актуальної судової практики, не можуть вважатись окремими послугами правового характеру, оскільки сама суть кваліфікованої правової допомоги передбачає наявність у адвоката спеціальних знань, у тому числі й володіння нормативною базою, необхідною для складання відповідних процесуальних документів (позовна заява, клопотання, тощо), однак саме по собі вивчення судової практики, а також формування правової позиції не може бути окремою складовою витрат, понесених під час складання клопотання, відзиву, тощо.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та їх обсягом, а тому заявлені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню до 9 000,00 грн., які складаються з витрат на підготовку відзиву.

Враховуючи вищевикладене, заява товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Нанотехнологія" про ухвалення додаткового рішення у справі №640/17925/20 підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 9 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 241, 242, 252, 311, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Нанотехнологія" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ: 43337359, адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Нанотехнологія" (ЄДРПОУ: 37985018, адреса: 02166, м. Київ, просп. Лісний, буд 35, кв. 85) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 (дев`ять тисяч) грн.

В решті вимог заяви - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Є.О.Сорочко

суддя В.В.Файдюк