Ухвала

від 30.09.2024 по справі 380/14292/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

30 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/14292/22 пров. № А/857/22055/24

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Гінда О. М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року з питань роз`яснення судового рішення у справі № 380/14292/22 за адміністративним позовом Державного підприємства "Львіввугілля" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви пророз`яснення судового рішення Державного підприємства "Львіввугілля" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване судове рішення прийнято в письмовому провадженні 08.07.2024, а апеляційну скаргу подано - 27.08.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 КАС України.

Згідно матеріалів справи, відповідачем вже подавалася апеляційна скарга на оскаржувану ухвалу від 08.07.2024. Однак, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2024, таку скаргу повернуто, оскільки не додано документа про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Матеріалами справи підтверджено, що первинне звернення відповідача з апеляційною скаргою, здійснено в межах строку звернення до суду апеляційної інстанції, встановленого ст. 295 КАС України.

Натомість, суд апеляційної інстанції вважає, що право особи повторно звернутися з апеляційною скаргою після її повернення відповідно до положень ч. 8 ст. 169, ч. 2 ст. 298 КАС України, не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленим законом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що повторно апеляційну скаргу подано - 27.08.2024.

Разом з тим, відповідачем не подано доказів того, чому повторне подання апеляційної скарги стало можливим лише 27.08.2024.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду, визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами.

Відповідач, в апеляційній покликається на те, що строк подання апеляційної скарги пропущений у зв`язку з відсутністю достатнього фінансування для сплати судового збору.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані підстави не є достатніми для такого поновлення, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що ГУ ДПС у Львівській області в апеляційній скарзі не наводить доводів щодо об`єктивних перешкод, з яких звернення з апеляційною скаргою стало можливим лише 27.08.2024.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення, повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

У той же час, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Таким чином, учасники справи повинні вчасно, сумлінно, в належний спосіб використовувати всі наявні в них засоби та можливості, передбачені законодавством, з метою запобігання невиправданим зволіканням під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

При цьому, вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції враховує висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 9901/462/21, згідно яких, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у тісному взаємозв`язку з тривалістю пропущеного строку.

З огляду на викладене, наведені скаржником обставини, якими він обґрунтовує поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження, не дають підстав вважати їх об`єктивними та непереборними. Процесуальна поведінка скаржника не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав в судовому порядку. Відповідач не довів, що у цій справі можливість повторного подання ним апеляційної скарги не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.

Враховуючи наведене, вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а вказаний недолік апеляційної скарги необхідно усунути шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду з наведенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві Головного управління ДПС у Львівській області від .

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року з питань роз`яснення судового рішення у справі № 380/14292/22 за адміністративним позовом Державного підприємства "Львіввугілля" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДПС у Львівській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяО. М. Гінда