Рішення

від 11.09.2024 по справі 522/5748/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/5748/24

Провадження № 2/522/4363/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 вересня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Міщенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бернардацці" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЕРНАРДАЦЦІ» звернулось до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 140 687,93 грн., з яких: 84 779,81 грн. - заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг, 1 382,15 грн. - інфляційні нарахування на суму заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг, 624,15 грн. - 3% річних від суми заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг, 52 458,50 грн. - заборгованість зі сплати частки у загальних витратах ОСББ на заміну обладнання котельні, 1 003,53 грн. - інфляційні нарахування на суму заборгованості зі сплати частки у загальних витратах ОСББ на заміну обладнання котельні, 439,79 грн. - 3% річних від суми заборгованості зі сплати частки у загальних витратах ОСББ на заміну обладнання котельні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , проживає у вказаній квартирі, користується житлово-комунальними послугами, однак не сплачує їх вартість, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 84 779,81 грн., на яку позивачем були нараховані штрафні санкції в наступному розмірі: 1 382,15 грн. - інфляційні нарахування на суму заборгованості, 624,15 грн. - 3% річних від суми заборгованості. Також відповідач не здійснює сплату частки у загальних витратах ОСББ на заміну обладнання котельні в сумі 52 458,50 грн., за прострочення перерахування якої позивачем нараховані такі штрафні санкції: 1 003,53 грн. - інфляційні нарахування на суму заборгованості, 439,79 грн. - 3% річних від суми заборгованості.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Шенцевій О.П.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з позовною заявою ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» було заявлено клопотання про витребування доказів, яким позивач просив витребувати нотаріально-засвідчені копії усіх документів зі спадкової справи, заведеної після померлої ОСОБА_2 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською Аліною Миколаївною. Клопотання позивача було обґрунтовано тим, що, по-перше, документи, які містяться в матеріалах вказаної спадкової справи, підтверджують факт прийняття відповідачем спадщини, відкритої після померлої ОСОБА_2 , у тому числі квартири АДРЕСА_1 , а по-друге, відсутні у позивача та не можуть бути отримані ним самостійно, оскільки відповідно до ст. 8 Закону України «Про нотаріат» такі документи є нотаріальною таємницею.

18 червня 2024 р. ухвалою Приморського районного суду м. Одеси (з урахуванням ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2024 р. про виправлення помилки) вказане клопотання позивача було задоволено, витребувано у приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Таранської Аліни Миколаївни копії усіх документів зі спадкової справи, заведеної після померлої ОСОБА_2 .

26 липня 2024 р. до Приморського районного суду м. Одеси на виконання вказаної ухвали про витребування доказів від приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Таранської Аліни Миколаївни надійшла нотаріально засвідчена фотокопія спадкової справи № 18/2021, що була відкрита після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1

26 липня 2024 р. до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання позивача про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» просить долучити до матеріалів справи у якості доказів копію правовстановлюючого документу на квартиру АДРЕСА_1 , а саме: копію рішення Жовтневого місцевого суду м. Одеси від 13.11.2002 р. по справі № 2-1034 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ майна разом з ухвалою Жовтневого місцевого суду м. Одеси від 13.11.2002 р. по справі № 2-1034, а також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, складений станом на 18.07.2024 р. щодо вказаної квартири. Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що матеріали спадкової справи не містять копії правовстановлюючого документу, який би підтверджував право власності спадкодавця - ОСОБА_2 на спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Вказане клопотання позивача було задоволено та докази долучені до матеріалів справи.

30 серпня 2024 року до суду надійшла заява позивача про розподіл судових витрат, в якій просили стягнути з відповідача у разі задоволення позову судові витрати в розмірі 12028 гривень, з яких 9000 гривень - витрати на правничу допомогу та 3028 гривень судовий збір.

11 вересня 2024 року представник позивача звернувся до суду з заявою про проведення судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив. Відзиву чи письмових заперечень від відповідача до суду не надходило.

Від отримання ухвали про відкриття провадження по справі, копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами, а також судової повістки про виклик до суду відповідач відмовився, про що свідчить трекінг та поштове повідомлення до поштового відправлення № 6501409775340.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права відповідача на доступ до правосуддя, суд оцінює таку поведінку відповідача як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.

Відповідно до ч. 7 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

За ч. 8. ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно з ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом були встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

З витягу з ЄДРПОУ, складеного станом на 18.09.2023 р., Статуту ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ», затвердженого рішенням загальних зборів в новій редакції 30.11.2019 р., слідує, що ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» створено 23.08.2006 р., номер запису про державну реєстрацію: 15561200000021813, власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків, розташованих за адресами: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 , з метою управління майном вказаних багатоквартирних будинків та його утримання, а також з метою захисту прав зазначених власників квартир та нежитлових приміщень та забезпечення дотримання ними своїх обов`язків.

Відповідно п. 6 розділу ІІ Статуту ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ», об`єднання має право у визначеному законодавством та/або статутом порядку вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених відповідно до закону та/або Статуту внесків і платежів, житлово-комунальних та інших послуг, пені за їх несвоєчасну сплату. Пунктом 2 розділу ІІІ Статуту також визначено, що співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені Статутом, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна будинку, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, оплачувати житлово-комунальні та інші послуги.

Стаття 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 . Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла була заведена спадкова справа.

Відповідно до витягу № 64314720 від 12.04.2021 р. про реєстрацію в спадковому реєстрі, спадкова справа, номер у спадковому реєстрі 67490881, спадкодавцем за якою є ОСОБА_2 , відкрита приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М. 12.04.2021 р.

З матеріалів спадкової справи № 18/2021, номер у спадковому реєстрі 67490881, вбачається, що відповідач є спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Згідно заяви посвідченої 12.04.2021 р., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М., поданої ОСОБА_1 у спадковій справі № 18/2021, номер у спадковому реєстрі 67490881, відповідач прийняв усе спадкове майно, що залишилось після смерті спадкодавця. Заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину відповідач не подав, свідоцтво про право на спадщину не отримав, державну реєстрацію права власності на успадковане нерухоме майно не здійснив.

Згідно з копією паспорту серії НОМЕР_1 , виданого ЖовтневимРВ ОМУ УМВС України в Одеській області 10.06.1999 р., довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради вих. № 6464Н/01-38, заяви посвідченої 12.04.2021 р., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М., поданої ОСОБА_1 у спадковій справі № 18/202, номер у спадковому реєстрі 67490881, відповідач по справі ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Тобто, відповідач ОСОБА_1 наразі зареєстрований та постійно проживає в квартирі АДРЕСА_1 й споживає житлово-комунальні послуги, користується ліфтами, прибудинковою територією, а також іншими місцями загального користування будинку.

Між тим, з рішення Жовтневого місцевого суду м. Одеси від 13.11.2002 р. по справі № 2-1034 вбачається, що ОСОБА_4 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 та стояночне місце для автомобіля за № 14 площею 23 кв.м., що знаходиться в нульовому поверсі дому АДРЕСА_2 . Право власності ОСОБА_4 на вказані об`єкти нерухомого майна було зареєстровано Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 23.06.2003 р. за № 144 доп - стр 108 -р- 3204. Запис про право власності ОСОБА_2 та інші речові права щодо квартири АДРЕСА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не переносився, що вбачається з інформаційної довідки № 387388511 від 18.07.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (запит зроблений за параметрами: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, а також за параметром «адреса» - АДРЕСА_4 ).

На виконання покладених на нього обов`язків та з метою забезпечення осіб, що проживають у багатоквартирних будинках за адресами АДРЕСА_2 та 4А, комунальними послугами, позивачем ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ», як колективним споживачем, були укладені наступні договори з постачальниками: договір розподілу природного газу (заява приєднання до умов договору від 01.01.2016 р.), договір № 20/21-3057-ТЕ-23 постачання природного газу від 30.09.2020 р., Договір № 3524-НТГ-23 постачання природного газу від 14.07.2021 р., договір № 1033-ГВП-23 постачання природного газу від 30.06.2022, договір № 5766-ОСББ (22)-23 постачання природного газу від 22.09.2023 р., договір на послуги водопостачання та водовідведення (населення) № 102/1 від 01.11.2000 р., типовий договір з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 10878 від 05.09.2022 р., договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг із заявою-приєднанням, договір на вивіз твердих побутових відходів № 661КП09 від 30.01.2009 р.

Позивач здійснював розрахунки з постачальниками комунальних послуг за період березень 2021 р. - лютий 2024 р., про що свідчать копії платіжних інструкцій ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» щодо сплати послуги з розподілу природного газу за договором розподілу природного газу (заява приєднання до умов договору від 01.01.2016 р.), копії платіжних інструкцій щодо сплати за постачання природного газу за договором № 20/21-3057-ТЕ-23 постачання природного газу від 30.09.2020 р., копії платіжних інструкцій щодо сплати за постачання природного газу за договором № 3524-НТГ-23 постачання природного газу від 14.07.2021 р., копії платіжних інструкцій щодо сплати за постачання природного газу за договором № 1033-ГВП-23 постачання природного газу від 30.06.2022р., копії платіжних інструкцій щодо сплати за постачання природного газу за договором № 5766-ОСББ (22)-23 постачання природного газу від 22.09.2023 р., копії платіжних інструкцій щодо сплати за послуги водопостачання та водовідведення за договором на послуги водопостачання та водовідведення (населення) № 102/1 від 01.11.2000 р., копії платіжних інструкцій щодо сплати за послуги водопостачання та водовідведення за типовим договором з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 10878 від 05.09.2022 р., копії платіжних інструкцій щодо сплати за електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, копії платіжних інструкцій щодо сплати за вивезення твердих побутових відходів за договором на вивіз твердих побутових відходів № 661КП09 від 30.01.2009 р.

Рішеннями загальних зборів членів ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» були затверджені тарифи на утримання будинків та прибудинкових територій. Згідно з рішення загальних зборів ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ», оформленого протоколом від 30.11.2019 р., з 01.12.2019 р. щомісячний внесок щодо утримання будинків та прибудинкових територій зокрема для ОСОБА_2 складав 3011,06 грн. на місяць, щомісячний внесок до ремонтного фонду - 1995,06 грн. За рішенням загальних зборів ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ», оформленого протоколом від 26.01.2024 р., з 15.01.2024 р. розмір внеску ОСОБА_1 становив 4196,37 грн. на місяць.

За спожиті житлово-комунальні послуги, а також щодо сплати внесків на утримання будинку та прибудинкових територій позивачем відповідачу виставлялись рахунки за період з березня 2021 р. по березень 2024 р.

За рішенням загальних зборів членів ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» від 12.11.2001 р., сплата за спожиті житлово-комунальні послуги здійснюється співвласниками будинків щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за тим, за який сплачуються платежі.

Як вбачається з розрахунку суми заборгованості, наданої позивачем, відповідач здійснював лише часткову оплату вартості спожитих житлово-комунальних послуг за період з березня 2021 р. по березень 2024 р. Так за період з березня 2021 р. по березень 2024 р. загальна вартість наданих відповідачу комунальних послуг склала 139 175,18 грн. При цьому за вказаний період відповідач здійснив сплату житлово-комунальних послуг на користь ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» лише на загальну суму 76 416,10 грн., 22 020,73 грн. з яких були спрямовані на погашення заборгованості попередні періоди.

Згідно з розрахунком суми заборгованості, наданого позивачем, заборгованість споживача за житлово-комунальними послугами за період з березня 2021 р. по березень 2024 р., складає 84 779,81 грн.

Рішенням загальних зборів ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» від 30.06.2023 р. затверджені розроблені Правлінням ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» заходи щодо підготовки до опалювального сезону та підвищення енергоефективності системи опалення будинків, а також затверджений відповідний кошторис (питання № 2 порядку денного протоколу загальних зборів співвласників). Зазначеним рішенням загальних зборів також затверджено розподіл між співвласниками багатоквартирних будинків, розташованих за адресою: АДРЕСА_5 , витрат на придбання, ремонт та експлуатацію опалювального обладнання та вжиття енергозберігаючих заходів. У вказаному документі розмір частки ОСОБА_2 становив 52 485,50 грн.

Рішенням загальних зборів ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» від 30.06.2023 р. також було визначено строк для покриття витрат на придбання, ремонт та експлуатацію опалювального обладнання та вжиття енергозберігаючих заходів. Так кожен співвласник мав перерахувати ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» покладену на нього частку витрат до 01.08.2023 р. (питання № 3 порядку денного протоколу загальних зборів співвласників).

Відповідач оплату своєї частки витрат на придбання, ремонт та експлуатацію опалювального обладнання та вжиття енергозберігаючих заходів, не здійснив.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості, наданого позивачем, на суму заборгованості нараховані інфляційні втрати, а також 3% річних. При цьому, розмір інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг, склав 1 382,15 грн., а розмір 3% річних становив 624,15 грн.; розмір інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості зі сплати частки витрат на придбання, ремонт та експлуатацію опалювального обладнання та вжиття енергозберігаючих заходів становив 1 003,53 грн., а розмір 3% річних - 439,79 грн.

Нарахування штрафних санкцій здійснено позивачем з урахуванням вимог Постанови КМУ № 206 від 03.03.2022 р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», тобто починаючи з 01.01.2024 р., а не за весь період прострочення.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 07.11.2020 р. Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а також повного витягу № 00030338664 від 13.04.2021 р. з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть вбачається, що датою смерті ОСОБА_4 є ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Верховний суд України у своїй Постанові від 12 квітня 2017 року у справі N 6-2962цс16 зазначає наступне: «Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України). Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину є його правом, а не обов`язком, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні пред`явлених до нього вимог кредитора. Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.»

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові у Постанові від 15 березня 2018 року у справі N 401/710/15-ц, в якій зазначено: «Відповідно до частини першої статті 1297, статті 1299 ЦК України отримання свідоцтва про право на спадщину та проведення його державної реєстрації спадкоємцем, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, є обов`язком спадкоємця. Право власності у спадкоємця на успадковане нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації майна. Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Отже, суди дійшли висновку про те, що відповідач, прийнявши спадщину, набув право на квартиру, успадкувавши також права та обов`язки спадкодавця. Тому незалежно від того, чи отримав відповідач свідоцтво про право на спадщину, чи здійснив реєстрацію права власника на успадковане нерухоме майно, він має належним чином утримувати майно, що належить йому. Договір про надання послуг централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення між КП "Власівські мережі" та ОСОБА_4 не укладався, але житлово-комунальні послуги відповідачу надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Щомісяця з 01 жовтня 2012 року по 01 вересня 2015 року позивач нараховував відповідачу плату за надані послуги з теплопостачання, утримання будинку та прибудинкової території, однак останній кошти за вказані послуги не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість за надані послуги. Водночас відповідач ухилявся від підписання договору про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території та не виконував обов`язки споживача оплачувати послуги з утримання вказаного будинку та прибудинкової території. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Згідно зі статтею 13, пунктом 1 частини першої статті 20 вказаного Закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Касаційний цивільний суд погодився з висновком суду першої та апеляційної інстанцій про те, що між відповідачем і позивачем існували фактичні договірні відносини, у зв`язку з чим позов про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є обґрунтованим та підлягає задоволенню.».

Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує. Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються спеціальним законодавством, у тому числі Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII (зі змінами і доповненнями) "Про житлово-комунальні послуги" (далі Закон № 2189-VIII), що набрав чинності з 01.05.2019 р.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Частина 6 статті 14 Закону «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що у разі укладення договору про надання комунальної послуги об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем такий договір укладається з виконавцем відповідної послуги об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку від власного імені. Умови укладення та виконання такого договору, а також відносини між колективним споживачем та індивідуальними споживачами регулюються статутом такого об`єднання та рішеннями його уповноважених органів управління.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний у тому числі, однак не виключно:

укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;

оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

У своїй постанові від 20 квітня 2016 року у справі N 6-2951цс15 Верховний суд України зокрема доходить наступного висновку: «Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.».

Згідно з ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний:

виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;

забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення;

своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі;

виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

Стаття 17 цього ж Закону визначає, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право:

-вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;

-звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Отже, враховуючи положення законодавства, вартість наданих та спожитих послуг, яку просить стягнути позивач, має бути сплачена їх споживачем.

Так, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається - ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний суд України у своїй постанові від 16 грудня 2015 року у справі N 6-2023цс15, доходить висновку про можливість застосування до боржника положень ст. 625 ЦК України за порушення зобов`язань зі сплати житлово-комунальних послуг: «Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання. За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України. Крім того, застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин також узгоджується із закріпленими в пункті 3 частини першої статті 96 Цивільного процесуального кодексу України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.».

У постанові від 30 жовтня 2013 року у справі N 6-59цс13 Верховного суду України визначено зокрема наступне: «Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.».

Приймаючи до уваги той факт, що відповідач подав заяву про вступ у спадщину та прийняв у спадок усе спадкове майно, яке належало спадкодавцю ОСОБА_2 на праві власності, у тому числі, однак не виключно, квартиру АДРЕСА_1 , суд доходить висновку, що квартира АДРЕСА_1 перебуває у користуванні та розпорядженні відповідача від дня відкриття спадщини. Таким чином, відповідач, будучи користувачем, проживаючим та зареєстрованим в квартирі, фактично є власником квартири АДРЕСА_1 , від дня відкриття спадщини, тобто від дня смерті спадкодавця, а саме з 06.11.2020 р. Отже з 06.11.2020 р. ОСОБА_1 як власник нерухомого майна зобов`язаний його утримувати.

З цієї ж дати відповідач як фактичний власник та користувач квартири АДРЕСА_1 , прирівнюється до статусу співвласника цього багатоквартирного будинку в розумінні ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а, отже, і усі належні співвласнику права та обов`язки, у тому числі обов`язки щодо виконання рішень загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, а також обов`язки щодо сплати витрат на утримання спільного майна співвласників. Таким чином, відповідач був зобов`язаний сплачувати внески за утримання спільного майна, а також здійснити відшкодування належної йому частки у витратах, понесених позивачем на придбання, ремонт та експлуатацію опалювального обладнання та вжиття енергозберігаючих заходів, розмір якої був визначений рішенням загальних зборів співвласників від 30.06.2023 р.

Суд також вважає доведеним факт споживання відповідачем житлово-комунальних послуг за адресою: кв. АДРЕСА_1 , виходячи з наступного. Факт того, що позивач, діючи як колективний споживач, закуповує такі послуги у їх постачальників, з метою забезпечення такими послугами кінцевих споживачів - мешканців багатоквартирного будинку, та сплачує їх вартість, підтверджується відповідними договорами, укладеними позивачам з постачальниками таких послуг та платіжними документами, які свідчать про оплату їх вартості. При цьому відповідач зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується реєстрацією його місця проживання за вказаною адресою, а також його заявою про вступ у спадщину, де вказана адреса визначена місцем його постійного проживання. Отже, відповідач є кінцевим споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: кв. АДРЕСА_1 та зобов`язаний сплачувати їх вартість.

Враховуючи викладене, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Жодних доказів того, що відповідач не отримував житлово-комунальні послуги, або доказів їх неналежної якості, чи/або отримання їх в неповному обсязі, відповідачем не представлено, а судом не встановлено.

Приймаючи до уваги те, що відповідач допустив порушення грошових зобов`язань, а саме не сплатив рахунки позивача на оплату житлово-комунальних послуг, які згідно рішення загальних зборів членів ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» від 12.11.2001 р. підлягають сплаті щомісячно до 10 числа місяця, наступного за тим, за який сплачуються платежі, а також не здійснив перерахування на користь позивача належної йому частки витрат, понесених позивачем на придбання, ремонт та експлуатацію опалювального обладнання та вжиття енергозберігаючих заходів, сплата якої мала бути здійснена до 01.08.2023 р. відповідно до рішення загальних зборів членів ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» від 30.06.2023 р., а також враховуючи факт того, що 3 % річних та інфляційні втрати нараховані позивачем з урахуванням обмежень, встановлених Постановою КМУ № 206 від 03.03.2022 р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», суд вважає правомірним нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат на суму заборгованості.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними.

За таких обставин, розглянувши справу в межах визначених предмету спору та підстав позову, з урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Положеннями ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До позовної заяви ОСББ «БЕРНАРДАЦЦІ» був доданий попередній розрахунок судових витрат. Відповідно до вказаного попереднього розрахунку, сума судових витрат склала 13 028 грн., з яких 3 028 грн. - судовий збір, 10 000 грн. - витрати на правову.

Разом з позовною заявою позивачем була надана платіжна інструкція № 62 від 12.04.2024 р. про сплату судового збору в сумі 3 028 грн., з відміткою банківської установи про його зарахування в дохід бюджету.

Позивачем разом із заявою про розподіл судових витрат надано копію договору про надання правничої допомоги № 4-1/ЮО від 10.04.2024 р., додатку № 1 до договору № 4-1/ЮО про надання правничої допомоги від 10.04.2024 р., укладеного ним з адвокатом Бендатим Артуром Михайловичем, розрахунку розміру винагороди за договором № 4-1/ЮО про надання правничої допомоги від 10.04.2024 р., звіту про хід та результати виконання доручення за договором № 4-1/ЮО про надання правничої допомоги від 10.04.2024 р., акту про надання послуг за договором № 4-1/ЮО про надання правничої допомоги від 10.04.2024 р., квитанції до прибуткового касового ордеру № 4 від 28.08.2024 року за договором № 4-1/ЮО про надання правничої допомоги від 10.04.2024 р., а також опис виконаних робіт за договором № 4-1/ЮО про надання правничої допомоги від 10.04.2024 р.

З вказаних документів вбачається, що витрати позивача на правову допомогу у даній справі становлять 9 000 грн., що, зокрема, підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру, розрахунком розміру винагороди за договором № 4-1/ЮО про надання правничої допомоги від 10.04.2024 р., актом про надання послуг за договором № 4-1/ЮО про надання правничої допомоги від 10.04.2024 р.

В постанові від 04 липня 2018 року по справі №310/11534/13-ц Велика Палата Верховного Суду під час ухвалення судового рішення за правилами цивільного судочинства вважала можливим керуватися однією з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382дс19) зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/WestAllianceLimited проти України», від 26 . лотого 2015 р. у справі «Барк шевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від, 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Проте, на переконання суду, дана справа не є складною, експертизи не призначались, свідки не допитувались.

З огляду на вище вказані обставини визначення представником позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн. не є співмірними зі складністю справи та обсягом виконаних робіт.

За таких обставин, враховуючи рівень складності справи, тривалість її розгляду, обсяг виконаних робіт, суд вважає, що зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача частково у розмірі 2 000 грн.

Також, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню виплати по оплаті суми судового збору у розмірі 3028 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст. 5, 7, 9, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 625, 1220, 1268 Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 128, 133, 137, 141, 280, 281, 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЕРНАРДАЦЦІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЕРНАРДАЦЦІ» (65014, м. Одеса, пров. Сабанський, 4А, ідентифікаційний код в ЄДРЮОФОПГФ: 20999661) заборгованість в сумі 140 687,93 грн., з яких: 84 779,81 грн. - заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг, 1 382,15 грн. - інфляційні нарахування на суму заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг, 624,15 грн. - 3% річних від суми заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг, 52 458,50 грн. - заборгованість зі сплати частки у загальних витратах ОСББ на заміну обладнання котельні, 1 003,53 грн. - інфляційні нарахування на суму заборгованості зі сплати частки у загальних витратах ОСББ на заміну обладнання котельні, 439,79 грн. - 3% річних від суми заборгованості зі сплати частки у загальних витратах ОСББ на заміну обладнання котельні.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БЕРНАРДАЦЦІ» (65014, м. Одеса, пров. Сабанський, 4А, ідентифікаційний код в ЄДРЮОФОПГФ: 20999661) судові витрати в сумі 5 028,00 грн., які складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 гривень та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3028 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя