Рішення

від 09.09.2024 по справі 444/2241/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/2241/24

Провадження № 2/444/940/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

за участю секретаря судового засідання Стець М.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Жовківського районного суду Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про визнання права власності на частку в майні двору як члена колишнього колгоспного типу двору та визнання права власності на частку в майні двору в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася 27.05.2024 року до суду із позовом до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якій просить визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку (загальна площа житлового будинку 49,3 кв.м. (житлова площа 28,2 кв.м., допоміжна площа 21,1 кв.м.)) та на 1/2 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як членом колишнього колгоспного типу двору, та визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину житлового будинку (загальна площа житлового будинку 49,3 кв.м. (житлова площа 28,2 кв.м., допоміжна площа 21,1 кв.м.)) та частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 18 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 09 вересня 2024 року о 09 годині 30 хвилин в приміщенні Жовківського районного суду Львівської області.

Витребувано з Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином завірену (прошиті та пронумеровані, скріплені гербовою печаткою всі аркуші) копію спадкової справи № 141/2021, яка заведена 03.06.2021 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилася, в прохальній частині позову просила розгляд справи провести у її відсутності.

Представник відповідача, Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Рава-Руської міської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Проти задоволення позовних вимог не заперечили, визнали такі.

Представник третьої особи, Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності. Зазначила, що заперечень проти позовних вимог не має.

Крім того на виконання вимог ухвали суду із Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на адресу суду надійшла належним чином завірена копія спадкової справи № 141/2021, яка заведена 03.06.2021 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнали їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мама позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

Позивач звернулася 03 червня 2021 року в Рава-Руську ДНК із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , на день смерті якої залишилося спадкове майно. Вказала, що інших спадкоємців окрім неї немє, пережилого чоловіка теж немає.

Державний нотаріус Рава-Руської ДНК завів 03.06.2021 спадкову справу № 141/2021 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі.

Крім цього державний нотаріус Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області, розглянувши документи, подані ОСОБА_1 (зареєстрована в АДРЕСА_1 ) для оформлення спадщини за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (спадкова справа №141/2021 від 03 червня 2021 року), вважає, що вказана нотаріальна дія не може бути вчинена з наступних підстав: спадкоємцем недотримано п. 2 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», а саме: не надані необхідні документи, що посвідчують право власності на спадкове нерухоме майно. На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 49 Закону України «Про нотаріат», п. 2 гл. 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, державним нотаріусом постановлено відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 квітня 2024 року.

Із копії виписки з погосподарської книги станом на 30.06.1990 року села Дев`ятир Жовківського району Львівської області, виданої виконавчим комітетом Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав до колгоспного типу двору, головою якого значилася ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (померла), ОСОБА_1 - її дочка, ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто позивач. Рік забудови 1965, загальна площа 49.3 кв.м, житлова 28.2 кв. м.

Із копії виписки з погосподарської книги станом на 15.04.1991 року села Дев`ятир Жовківського району Львівської області, виданої виконавчим комітетом Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав до колгоспного типу двору, головою якого значилася ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (померла), ОСОБА_1 - її дочка, ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто позивач. Рік забудови 1965, загальна площа 49.3 кв.м, житлова 28.2 кв. м.

Згідно ст. 120 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року майно колгоспного типу двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року, встановлено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Виходячи з даних, так як будинок, який станом на 30.06.1990 року та на 15.04.1991 року належав до колгоспного типу двору, головою якого значилася ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (померла), ОСОБА_1 - її дочка, ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто позивач., то відповідно суд констатує, що будинок (колишній колгоспний двір) по 1/2 належав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_1 на праві власності.

Колгоспний двір визначався як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці. Отже всі члени колгоспного двору, формально мають право згідно діючого на той час законодавства, на спільну власність у колгоспному дворі, а саме по 1/2 частині нерухомого майна колгоспного двору та по 1/2 частині господарських будівель і споруд даного двору, яке збереглося після його припинення.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

А тому після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на 1/2 частину житлового будинку (загальна площа житлового будинку 49,3 кв.м. (житлова площа 28,2 кв.м., допоміжна площа 21,1 кв.м.)) та на 1/2 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як членом колишнього колгоспного типу двору.

Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Нормою ст. 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Нормою ст. 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Викладеним у довідці 58, яка видана виконкомом Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області 18.03.2021, стверджується, що позивач ОСОБА_1 проживала разом із марір`ю ОСОБА_2 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 і вели спільне господарство.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстрованим в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, з вищенаведеного вбачається, що записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Таким чином, право власності на колгоспний двір (житловий будинок) АДРЕСА_1 було зареєстроване згідно вимог діючого на той час законодавства в погосподарській книзі сільської ради.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до підпункту 4.15, 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

З довідки № 7221, яка видана Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське бюро технічної інвентаризації» 17.12.2020 року, вбачається, що станом на 31.12.2012 року реєстрація права вланості на житловий будинок АДРЕСА_1 не проводилась.

Як зазначає позивач, правовстановлюючий документ на право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутній, оскільки право власності на даний будинок зареєстроване не було.

Житловий будинок в АДРЕСА_1 , в арешті, під забороною та в заставі не перебуває, що стверджується довідкою.

Житловий будинок господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 складається з приміщень: житлової (площею 15,3 кв.м.); житлової (площею 12,9 кв.м.); коридор (площею 4,8 кв.м.); коридор (площею 4,0 кв.м.); санвузол (площею 4,6 кв.м.); кухня (площею 7,7 кв.м.). Загальна площа житлового будинку 49,3 кв.м. (житлова площа 28,2 кв.м., допоміжна площа 21,1 кв.м.) та господарські будівлі, що підтверджується копією технічного паспорта.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 80 ЦК України встановлено, що жилий будинок є об`єктом права приватної власності.

Згідно із ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, позивач є спадкоємцем за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , прийняла після її смерті спадщину, оскільки постійно проживала разом із нею до дня її смерті, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після її смерті. Так як матері позивача, належала на праві власності частина житлового будинку (загальна площа житлового будинку 49,3 кв.м. (житлова площа 28,2 кв.м., допоміжна площа 21,1 кв.м.)) та частина господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як наслідок право позивача на спадкування даного майна підлягає захисту в судовому порядку.

Окрім цього, за позивачем позивач як членом колишнього колгоспного типу двору також підлягає визнанню право власності на 1/2 частину житлового будинку (загальна площа житлового будинку 49,3 кв.м. (житлова площа 28,2 кв.м., допоміжна площа 21,1 кв.м.)) та на 1/2 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як членом колишнього колгоспного типу двору.

Від так, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтями 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 04.12.1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку (загальна площа житлового будинку 49,3 кв.м. (житлова площа 28,2 кв.м., допоміжна площа 21,1 кв.м.)) та на 1/2 частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як членом колишнього колгоспного типу двору.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 04.12.1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину житлового будинку (загальна площа житлового будинку 49,3 кв.м. (житлова площа 28,2 кв.м., допоміжна площа 21,1 кв.м.)) та частину господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 )

Відповідач: Рава-Руська міська рада Львівського району Львівської області (місцезнаходження: вул. Я. Мудрого, буд. 3, м. Рава-Руська, Львівський район, Львівська область, 80316, код ЄДРПОУ 44466754, тел.: 0671143505, e-mail адреса: rawagromada@gmail.com)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (юридична адреса: вулиця Я. Мудрого, будинок № 3, місто Рава-Руська, Львівський (раніше Жовківський) район, Львівська область, 80316, код ЄДРПОУ: 34387414, телефон: 03252-44899, електронна пошта: info_rr@gv.lv.notary.gov.ua, електронний кабінет в електронному суді: невідомо).

Повне рішення складено 30 вересня 2024 року.

Суддя Ясиновський Р. Б.