Рішення

від 30.09.2024 по справі 388/2395/23

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 388/2395/23

провадження № 2/388/132/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2024м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Степанов С.В.

при секретарі - Гриненко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я України, Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 17 379,86 грн., які зарахувати в дохід державного бюджету на рахунок: UA 188999980313050115000014480; отримувач Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/24060300; код отримувача 37992030; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП). Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 1766,47 грн, які зарахувати у дохід місцевого бюджету на рахунок Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» (рахунок отримувача: UA723052990000026003011705639, код 05483090, МФО 305299), позовні вимоги мотивує наступним.

Згідно до вироку Долинського районного суду Кіровоградської області №388/953/21 від 06.10.2021 який набрав законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами та з застосуванням на підставі ст.75, 76 КК України іспитового строку на 2 роки.

Згідно до матеріалів судової справи, 08.05.2021 року близько 04.59 годині, ОСОБА_1 по автодорозі місто Кривий Ріг (Дніпропетровської області) - с. Гурівка Долинського (Кропивницького) району, Кіровоградської області, керував автомобілем «Geely» моделі FE-1, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на передньому пасажирському сидінні якого знаходився потерпілий ОСОБА_2 .

В цей час ОСОБА_1 , під час руху, грубо порушуючи вимоги пунктів: 2.3 (б), п.12.1, 12.2. та 12.4 - Правил дорожнього руху України, які введені в дію з 01.01.2002 року та затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, які виразились в тому, що він - керуючи транспортним засобом, будучи неуважним, не стежачи за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку відволікся від керування, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості рухався з швидкістю 100 км/год., та не врахував дорожню обстановку, проїхавши поворот, не впоравшись з керуванням, здійснив наїзд на острівець безпеки, після чого здійснив наїзд на бетонну опору, внаслідок якого пасажир ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

Внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_1 , спричинив потерпілому ОСОБА_2 , згідно висновку судово - медичної експертизи №67 від 16.06.2021 року тілесні ушкодження у вигляді: забою головного мозку, розходження вінцевого шву. Перелом тім`яних кісток з двох сторін і чешуї скроневої з права, які згідно правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (наказ № 6 від 17.01.1995 року), пункту 2.1.3-в; мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя; перелом 1-10 ребер з права, перелом поперечного відростка третього грудного хребця з права, контузія легень, гемопневмоторакс з права, які згідно правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень пункту 2.2.1 В, мають ознаки середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров`я більше ніж 21 день.

Порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв`язку з виниклою дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_2 , тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_1 , скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України.

Потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 в період з 10.05.2021 по 27.05.2021 року перебував на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» та на його лікування закладом витрачено кошти на загальну суму 19146,33 грн за 17 л/дн., а тому саме така сума повинна бути стягнута з відповідача. Вказаний розрахунок підтверджено додатками до листів КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» від 01.05.2023 за №225/01-05 та Миколаївської міської ради №1534/02.02.01-40/14/14/23 від 02.05.2023.

Так, згідно проведеного розрахунку витрати на 17 ліжко-днів складають:

- заробітна плата = 13375,94 грн.;

- нарахування на заробітну плату = 2866,54 грн;

- господарчі та комунальні витрати = 1766,47 грн;

- харчування = 167,85;

- медикаменти = 969,53 грн.

Джерело коштів, витрачених на стаціонарне лікування ОСОБА_2 , є бюджет Миколаївської міської територіальної громади - комунальні послуги, та за рахунок коштів, отриманих за надані медичні послуги від НСЗУ.

Таким чином, у вартість 17 ліжко-днів включені витрати здійснені:

За рахунок коштів НСЗУ (державний бюджет) в сумі 17 379,86 грн.;

За рахунок коштів міського бюджету - 1766,47 грн.;

Враховуючи вищезазначене, у вартість ліжко-днів включені витрати здійснені: за рахунок коштів державного та міського бюджету.

Цивільний позов про стягнення коштів на користь держави, витрачених на лікування потерпілого, в межах даного кримінального провадження не заявлявся.

При цьому ОСОБА_1 кошти на лікування потерпілого в добровільному порядку не відшкодовано, в зв`язку з чим, представник позивача змушений звернутися до суду з даним позовом.

Сторона позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги.

Сторона відповідача в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась. Відзив на позовну заяву до суду не надавала.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась. Відзив на позовну заяву до суду не надавала.

За таких обставин, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та існуванням умов передбачених ст.. 280 ЦПК України.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч. 1 ст. 76 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (чч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України).

Судом також досліджено наступні докази:

копія вироку Долинського районного суду Кіровоградської області від 06.10.2021 у кримінальній справі № 388/953/21 (а.с.23-25);

копія першої та останньої сторінки висновку експерта №67 від 16.06.2021 (а.с.26-27);

копія довідки №8 від 18.02.2022 (а.с.31);

копія довідки №13 від 03.05.2022 (а.с.32);

копія відповіді КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» №225/01-05 від 01.05.2023 (а.с.36-40);

копія відповіді Миколаївської міської ради №1534/02.02.01-40/14/14/23 від 02.05.2023 (а.с.41-47);

копія запиту Знам`янської окружної прокуратури №52/02-3564ВИХ-23 від 18.05.2023; копія листа НСЗУ №18908/2-16-23 від 25.05.2023; копія запиту Знам`янської окружної прокуратури №52/02-4892ВИХ-23 від 04.07.2023; копія листа НСЗУ №42571/2-16-23 від 14.07.2023; копія запиту Знам`янської окружної прокуратури №52/02-6179ВИХ-23 від 21.08.2023 ; копія листа ГУ КСУ у Миколаївській області №05.1-06/3-08/4858 від 06.09.2023; копія статуту КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги».

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура забезпечує представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦК держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти від відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» роз`яснено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Пунктом 2 указаного Порядку передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Відповідно до п.4 зазначеного Порядку стягнуті в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Фінансування КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» здійснювалось Національною службою здоров`я України (далі - НСЗУ) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом оплати наданих лікарнею медичних послуг за програмами медичних гарантій відповідно до укладеного між ними Договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №3930-Е421-Р000 від 04.05.2021 (знаходиться в електронному доступі за посиланням: https://contracting.nszu.gov.ua/ogoloshennya-pro-ukladennya-dogovoriv/ukladeni-dogovori). Кошти перераховуються НСЗУ безпосередньо на рахунок лікарні. Крім того, лікарня провадить свою діяльність за рахунок коштів міського бюджету.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» закладом охорони здоров`я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Згідно Статуту КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги», затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 06.06.2019 №51/413, лікарня є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги населенню, засновником якої є територіальна громада м. Миколаєва, від імені якої виступає Миколаївська міська рада та здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Складовими матеріально-технічної бази КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» є будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інші матеріальні цінності, нематеріальні активи.

Майно, що становить матеріально-технічну базу лікарні, закріплюється за нею на основі права оперативного управління.

Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Таким чином, медичні послуги надано КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між НЗСУ (замовник) та лікувальним закладом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 7 Закону України ''Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення'' передбачено, що однією з функції Національної служби здоров`я України, як Уповноваженого органу, є укладення, зміна та припинення договорів про медичне обслуговування населення та договорів про реімбурсацію.

У пункті 8 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 410 від 25.04.2018, передбачено, що надавач зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі програми відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.

Тобто, послуги КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

У пункті 1 частини 1 статті 2 Закону України ''Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення'', визначено, що програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) - програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено «Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1086.

Перелік медичних послуг, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України у 2021 році, визначений Порядком реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у II - IV кварталах 2021 року, який затверджено Постановою КМУ "Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у II - IV кварталах 2021 року" №133 від 15.02.2021.

НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми.

В той же час, оскільки НСЗУ витратила державні (бюджетні) кошти при наданні медичних послуг - лікування потерпілого, котрий перебував на стаціонарному лікуванні у період з 10.05.2021 по 27.05.2021 з вини ОСОБА_1 - на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між НЗСУ (замовник) та КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги», дані кошти необхідно стягнути з ОСОБА_1 та зарахувати до Державного бюджету України.

Згідно до п.п. 3, 4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб.

Так, як кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину є коштами державного та місцевого бюджетів, не є власними коштами КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» та згідно до п.4 зазначеного Порядку повинні бути зараховані до відповідного бюджету, інтереси лікарні не порушено, а тому не вбачається підстав для звернення лікувального закладу до суду з даним позовом та стягнення відповідних коштів на рахунок лікувального закладу.

З огляду на те, кошти, які виділяються на лікування хворих, надходять із місцевого та державного бюджету, у даному випадку відсутність коштів, призводить до ненадходження коштів до бюджету, що створює навантаження на бюджет та ускладнює процес безкоштовного лікування осіб, які цього потребують, чим завдається істотна шкода державним інтересам в цілому, відтак Знам`янська окружна прокуратура Кіровоградської області з метою захисту державних інтересів вважає за необхідне звернутися із позовом в інтересах держави про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я.

Враховуючи вищенаведене, кошти в сумі 17 379,86 грн. підлягають до зарахування на користь Державного бюджету України, а кошти в сумі 1766,47 грн. - в дохід місцевого бюджету.

З огляду на вказане та достатність зібраних доказів у справі є підставою для задоволення заявлених позовних вимог представника позивачів, стягнувши з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 17 379,86 грн., які зарахувати в дохід державного бюджету на рахунок: UA 188999980313050115000014480; отримувач Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/24060300; код отримувача 37992030; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), стягнувши з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 1766,47 грн, які зарахувати у дохід місцевого бюджету на рахунок Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» (рахунок отримувача: UA723052990000026003011705639, код 05483090, МФО 305299).

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 280-283, 289 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я України, Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 17 379,86 грн., які зарахувати в дохід державного бюджету на рахунок: UA 188999980313050115000014480; отримувач Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/24060300; код отримувача 37992030; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 1766,47 грн, які зарахувати у дохід місцевого бюджету на рахунок Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» (рахунок отримувача: UA723052990000026003011705639, код 05483090, МФО 305299).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача відповідно до ст.284 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено у порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України, безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.В. Степанов