Постанова

від 30.09.2024 по справі 620/6516/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/6516/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Житняк Л.О.

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Аліменка В.О., Бужак Н.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Північ» - Матвійчук Анастасії Сергіївни про розподіл витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції у справі за розглядом апеляційної скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Північ» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Північ» (далі - ТОВ «БК Північ», позивач) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі- ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2), про визнання протиправним та скасування рішення від 30.04.2024 №10981785/44650643 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.12.2023 №4 та зобов`язання ДПС зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року - без змін.

13 вересня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції, якій заявлено вимогу щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 6 900, 00 грн.

Дослідивши обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів приходить до висновку щодо її задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Так, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно ч.3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.

Наголошує на тому, що належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи у яких конкретизовано справу у якій таку допомогу надано.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у справі № 821/1594/17 від 15.05.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Північ» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АЙК`Ю ГРУП» укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги.

Відповідно п.п.1.1. п.1 Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати Замовнику послуги (правову допомогу) та визначено чіткий перелік послуг.

Підпунктом 3.1. п.3 Договору визначено фіксовану вартість послуг (гонорар) - 6 900, 00 грн.

Пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на положення ч.6 та ч.7 КАС України, відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 13.03.2019 у справі №826/7806/17, 20.12.2018 у справі №316/4923/16-а, 01.10.2018 у справі №815/4619/17.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи у суді першої та апеляційної інстанції надано наступні документи, а саме:

копію ордеру на надання правової допомоги серії СВ №1092581;

копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №001035;

копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 16.07.2024 року;

копію рахунку на оплату №172 від 16.07.2024 року;

копію платіжної інструкції №150 від 16.07.2024 року;

копію акту надання послуг №141 від 25.07.2024 року.

Факт надання цих послуг підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 зазначив, що з аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також, Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Laventsvs. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Крім того, у справі «East/WestAllianceLimited проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, пункт 30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05 липня 2012 року (далі Закон 5076) договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правничої допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 30 Закону 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставин. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Колегія суддів повторно звертає увагу на те, що на підтвердження розміру понесених судових витрат представника позивача надано до суду копію ордеру на надання правової допомоги серії СВ №1092581, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №001035, копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 16.07.2024 року, копію рахунку на оплату №172 від 16.07.2024 року, копію платіжної інструкції №150 від 16.07.2024 року, копію акту надання послуг №141 від 25.07.2024 року.

Колегією суддів встановлено, що за умовами зазначеного договору адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АЙК`Ю ГРУП» взяло на себе зобов`язання за запитом Довірителя та/ або його посадових (службових) осіб надавати йому пслуги з правової (правничої) допомоги (пункт 1.1. договору).

У відповідності із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», сторони погодили, внагороду та порядок оплати (пункт 3 договору).

Колегія суддів враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, згідно з яким подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

З огляду на зазначене, суд вважає доведеним позивачем належними доказами, що ним понесені у цій справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 900, 00 грн.

Колегія суддів зазначає, що заяви чи клопотання відповідача з питання визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу чи його зменшення до суду не надходили.

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 24.11.2020 у справі №911/4242/15 зазначив про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Враховуючи зазначене вище клопотання, бсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для особи, яка є іншою стороною у справі, колегія суддів частково погоджується з доводами представника позивача та вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає розподілу, є неспівмірним та підлягає зменшенню з огляду на наступне.

Відповідно до наданого акту про надання послуг №141 від 25.07.2024 року з найменуванням робіт, послуг про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом не можливо встановити саме складність справи та безпосередній факт виконання адвокатом робіт (наданих послуг), кількість витрачених годин на виконання наданих послуг.

Окрім зазначеного з наданих документів не можливо встановити обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Також, колегія суддів звертає увагу на предмет позову та наявність великої судової сталої практики щодо визнання протиправними та скасування рішень Київської митниці про коригування митної вартості товарів.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку щодо часткового задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Північ» - Матвійчук Анастасії Сергіївни про розподіл витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 134 КАС України підлягають розподілу судові витрати на професійну правничу допомогу, яка надається саме адвокатом.

Згідно ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Таким чином, оскільки відповідно до рішення суду позовні вимоги позивача були задоволені, на його користь підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, які надавались йому в ході розгляду справи адвокатом згідно з поданими документами та розрахунком.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Колегія суддів, враховує ціну позову у справі, кількість судових засідань у яких брав участь адвокат, затрачений час в ході розгляду справи в судовому засіданні та підготовки відзиву на апеляційну скаргу, а також враховує інший витрачений адвокатом час під час надання позивачу правничої допомоги та приходить до висновку, що вказана сума витрат у розмірі 6 900, 00 грн. є неспівмірною з наданою позивачу правничою допомогою.

Також, відповідно до наданого акту послуг №141 від 25.07.2024 року з найменуванням робіт, послуг про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом не можливо встановити саме складність справи та безпосередній факт виконання адвокатом робіт (наданих послуг), кількість витрачених годин на виконання наданих послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення суми витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню на користь позивача до суми 3 000, 00

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнуваньГоловного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України з кожного на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «БК Північ» витрати на професійну правничу допомогу понесені при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі - 1 500, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 241, 242, 243, 252, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Північ» - Матвійчук Анастасії Сергіївни про розподіл витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції - задоволити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Північ» (ЄДРПОУ 44650643, 14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (ЄДРПОУ 44094124, 14000, м. Чернігіа, вул. Реміснича, 11), Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) витрати на правничу допомогу понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 1 500 (однієї тисячі п`ятсот ) грн. 00 коп. з кожного.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: В.О. Аліменко

Н.П. Бужак