Постанова

від 15.05.2024 по справі 716/1891/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року

м. Чернівці

справа № 716/1891/23

провадження 22-ц/822/431/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоПоловінкіної Н. Ю.

суддів Литвинюк І.М., Одинака О.О.

секретаря Скулеба А.І.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Приватне підприємство «Укрнамсад»

за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Укрнамсад», в інтересах якого діє адвокат Данищук Василь В`ячеславович, на ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 18 березня 2024 року, головуючий у першій інстанції Сірик І.С.

ВСТАНОВИВ

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у жовтні2023року звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Укрнамсад» про визнання договору оренди землі недійсним.

Просила визнати договір між Приватним підприємством «Укрнамсад» та ОСОБА_1 оренди землі від 19 жовтня 2017 року №97 недійсним.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 05 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватногопідприємства «Укрнамсад»про визнаннядоговору орендиземлі недійсним залишено без розгляду.

Приватне підприємство «Укрнамсад», в інтересах якого діє адвокат Данищук В.В., звернулося до суду із заявою про стягнення судових витрат.

Посилалося на неодноразову неявку ОСОБА_1 та представника у підготовче судове засідання, зловживаючи своїми процесуальними правами, безпідставність позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства«Укрнамсад» провизнання договоруоренди землінедійсним.

Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Укрнамсад» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12600 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 18 березня 2024 року у задоволенні заяви Приватного підприємства «Укрнамсад», в інтересах якого діє адвокат Данищук В.В., про розподіл судових витрат відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Приватне підприємств «Укрнамсад», в інтересах якого діє адвокат Данищук В.В., в апеляційнійскарзі проситьухвалу Заставнівськогорайонного судуЧернівецької областівід 18березня 2024року скасуватита ухвалитинове рішення,яким стягнутиз ОСОБА_1 на користьПриватного підприємства«Укрнамсад» судові витрати на професійну правничу допомогу.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки безпідставності позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Укрнамсад» про визнання договору оренди землі недійсним.

Вважає, що звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про залишення позову без розгляду без наведення мотивів та підстав її подання підтверджує необгрунтованість дій ОСОБА_1 у справі.

Посилається на неодноразову неявку ОСОБА_1 та представника у підготовче судове засідання.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву наапеляційну скаргу Приватного підприємства «Укрнамсад», в інтересах якого діє адвокат Данищук В.В., не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Укрнамсад», в інтересах якого діє адвокат Данищук В.В., підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви Приватного підприємства «Укрнамсад»,в інтересахякого дієадвокат ДанищукВ.В., про стягненнясудових витратна професійнуправничу допомогу, судпершої інстанціїдійшов висновкупро відсутністьпідстав для компенсації Приватному підприємству«Укрнамсад» судових витрат, понесених ним на оплату професійної правничої допомоги згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України.

На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив про не встановлення обставин зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами, не застосування до неї будь-яких заходів у зв`язку із зловживанням процесуальними правами, не залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду через зловживання процесуальними правами.

Водночас суд першої інстанції послався на не зазначення Приватним підприємством «Укрнамсад» які дії ОСОБА_1 є необґрунтованими, не надано доказів допущення ОСОБА_1 зловживання процесуальними правами, виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам відповідає.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

ОСОБА_1 у жовтні 2023 року звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Укрнамсад» про визнання договору оренди землі недійсним.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гончарук В.В. у лютому 2024 року звернулася до суду з заявою про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 05 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Укрнамсад» про визнання договору оренди землі недійсним залишено без розгляду.

Приватне підприємство «Укрнамсад» в інтересах якого діє адвокат Данищук В.В. 05 березня 2024 року звернулося до суду із заявою про стягнення судових витрат.

До заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу додано договір між адвокатом Данищуком В.В. та Приватним підприємством «Укрнамсад» про надання правової допомоги від 20 жовтня 2023 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 05 березня 2024 року, платіжну інструкцію № 131 від 30 жовтня 2023 року, платіжну інструкцію № 30 від 05 березня 2024 року.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 05 березня 2024 року вчиненого адвокатом Данищуком В.В. та Приватним підприємством «Укрнамсад», адвокатом надано правову допомогу з підготовки первинної консультації та роз`яснення норм чинного законодавства (20 хв.), підготовки договору про надання правової допомоги (10 хв.), ознайомлення із матеріалами справи (30 хв.), вивчення судової практики з фіксованою вартістю 2000 грн, складання відзиву, підготовка копії та відправка поштою іншій стороні з кількістю витрачених годин (2 години) вартістю 2000 грн, складання клопотання про приєднання доказів та підготовка копій, відправка поштою іншій стороні, складання заяви про застосування позовної давносі з фіксованою вартістю 1000 грн, спілкування зі свідками та складання клопотання про виклик свідків з фіксованою сумою 1000 грн, участь у судових засіданнях загальною в загальній сумі 1600 грн., гонорар успіху 5000 грн.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша, друга статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 142ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно з частиною шостою статті 142ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до частини дев`ятої статті 141ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи із системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті142, частини дев`ятої статі141 ЦПК України, необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142ЦПК України передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від: 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц, від 28 січня 2019 року у справі № 619/1146/17-ц, від 02 грудня 2020 року у справі № 202/2600/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 758/12381/18-ц, від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18, від02 листопада 2022 року у справі №440/296/19; Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах: від 09 липня 2019 року у справі № 922/592/17, від 21 січня 2020 року у справі № 922/3422/18, від 21 грудня 2020 року у справі № 922/1001/20; Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах: від 21 листопада 2018 року у справі № 820/4347/17, від 18 березня 2020 року у справі № 280/5628/18.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 38 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. При цьому, саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Цивільнийпроцесуальний кодексУкраїни не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача.

Відповідно до сталої правової позиції Верховного Суду Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак під такими діями можна розумітитаку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду(правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21 та від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17).

Частиною першою статті 44ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі частини другоїстатті 44 ЦПК Українизалежновід конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії,що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1)подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана),подання клопотання(заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом із аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3)подання завідомо безпідставного позову,позову за відсутності предмета спору або у спорі,який має очевидно штучний характер; 4)необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача(співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Приватне підприємство «Укрнамсад», в інтересах якого діє адвокат Данищук В.В., у заяві про ухвалення додаткового рішення посилалося на необгрунтованість дій ОСОБА_1 , які полягають у зверненні із заявою про залишення позову без розгляду без наведення мотивів та підстав для її подання, неодноразову неявку ОСОБА_1 та представника у підготовче судове засідання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гончарук В.В., подано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 05 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Укрнамсад» про визнання договору оренди землі недійсним залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 5 частини 1статті 257 ЦПК України.

На підставі пункту 5 частини 1статті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

У постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц (провадження № 61-24189 св 18) зроблено висновок, що залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна діяце диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55,124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 741/1681/17 Верховний Суд зазначив, що законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача (ч.5ст.142 ЦПК України). При цьому звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55,124 Конституції України, та є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, а добросовісні дії позивача спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист. Таким чином, саме по собі звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивачів, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивачів, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Також Верховний Суд у постанові від 14 січня 2021 року у справі №521/3011/18 зробив висновок, що звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, тобто його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

У постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року у справі №757/49982/19 викладено, що виходячи із системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті142, частини дев`ятої статі141 ЦПК України, необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

У матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 вийшла за межі дійсного змісту свого права, звернувшись до суду з позовом доПриватне підприємство «Укрнамсад» про визнання договору оренди землі недійсним, таке звернення ОСОБА_1 до суду з позовом є недобросовісним, що спір виник внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 .

Сама по собі помилковість позиції ОСОБА_1 щодо наявності у останньої права на позов не може вважатися винною поведінкою учасника справи.

З огляду на наведене відсутні підстави для визнання дій ОСОБА_1 з звернення до суду з позовом до Приватне підприємство «Укрнамсад» про визнання договору оренди землі недійсним необгрунтованими.

Не заслуговують на увагу посилання Приватного підприємства «Укрнамсад» в апеляційній скарзі на підтвердження необґрунтованості дій ОСОБА_1 у справі заявою про залишення позову без розгляду без наведення мотивів та підстав її подання.

Так, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Залишення ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 18 березня 2024 рокупозову без розгляду у зв`язку зподанням ОСОБА_1 відповідної заяви неє таким правовим наслідком для Приватного підприємства «Укрнамсад», який є негативним.

Дії ОСОБА_1 , які призвели до залишення позову без розгляду, є обґрунтованими в розумінні приписів, що містяться у частині п`ятійстатті 142 ЦПК України.

Не заслуговують на увагу посилання Приватного підприємства«Укрнамсад»,в інтересахякого дієадвокат ДанищукВ.В., на можливість кваліфікувати як необґрунтовані дії неодноразову неявку ОСОБА_1 та повноважного представника позивача у підготовче судове засідання.

Відповідно до частини 2 статті 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання, зокрема, у випадках, визначених частиною 2 статті 223 цього Кодексу, згідно з якою неявка в судове засідання учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на зміст указаної норми права неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Відповідно до частини 1 статті 200 ЦПК України в підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно із частинами 1, 2 статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суду постанові від 1 вересня 2021 року у справі № 757/54510/17 (провадження № 61-2858св21) наголосив на тому, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права суд повинен виходити з комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.

ЦПК України чітко розмежовує підготовче провадження з проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (глава 3 розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті з проведенням судового засідання (глава 6 вказаного розділу).

Стаття 223 ЦПК України стосується розгляду справи по суті, у зв`язку із чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок повторної неявки позивача в підготовче засідання.

Ураховуючи наведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користьПриватного підприємства «Укрнамсад»судових витрат на оплату професійної правничої допомоги згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на наведене ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 18 березня 2024 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому ухвала Заставнівського районного суду Чернівецької області від 18 березня 2024 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укрнамсад», в інтересах якого діє адвокат Данищук Василь В`ячеславович, залишити без задоволення.

Ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 18 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 20 травня 2024 року.

Головуючий Н. Ю. Половінкіна

Судді І. М. Лттвинюк

О. О. Одинак