Ухвала

від 30.09.2024 по справі 542/1697/24

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 542/1697/24

номер провадження 2/546/430/24

УХВАЛА

іменем України

30 вересня 2024 року м. Решетилівка Полтавська область

Решетилівський районнийсуд Полтавськоїобласті ускладі головуючогосудді ЛіверІ.В.,розглянувши заявупро самовідвіду цивільнійсправі№ 542/1697/24запозовом ОСОБА_1 доДержави УкраїнавособіНовосанжарського районногосудуПолтавськоїобласті,ДержавиУкраїнав особіДержавноїказначейськоїслужби Українипровідшкодуванняморальної шкоди,завданоїунаслідокдискримінації,

УСТАНОВИВ:

27.09.2024 з Полтавського апеляційного суду на адресу Решетилівського районного суду Полтавської області для розгляду надійшла цивільна справа № 542/1697/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Новосанжарського районного суду Полтавської області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої унаслідок дискримінації.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2024, головуючим суддею визначено суддю Романенко О.О.

30.09.2024 суддя Романенко О.О. заявила самовідвід у справі № 542/1697/24, який було задоволено ухвалою від 30.09.2024.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 головуючим суддею у справі № 542/1697/24 визначено суддюЛівер І.В.

30 вересня 2024 року головуючим суддею заявлено самовідвід, який обґрунтований тим, що Решетилівський районний суд Полтавської області є учасником в інших провадження за позовами ОСОБА_1 , а також щодо Решетилівського районного суду Полтавської області здійснюється досудове розслідування за заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо працівників та посадових осіб суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що в провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває цивільна справа № 554/6890/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Новосанжарського районного суду Полтавської області, в особі Полтавського районного суду Полтавської області, в особі Решетилівського районного суду Полтавської області, в особі Державної Казначейської Служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що діями Решетилівського районного суду Полтавської області, на її думку, їй завдана моральна шкода. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2024 відкрито провадження у цивільній справі № 554/6890/24. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2024 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду. Розгляд справи по суті не завершений.

Також, ОСОБА_1 неодноразово подавалися позовні заяви до Решетилівського районного суду Полтавської області щодо стягнення моральної шкоди внаслідок неправомірних дій голови суду, суддів та працівників апарату суду, як в порядку цивільного судочинства, так і в порядку адміністративного судочинства.

ОСОБА_1 ініціювано порушення кримінальних проваджень щодо вчинення кримінальних правопорушень головою суду та апаратом Решетилівського районного суду Полтавської області. Досудові розслідування розпочаті за заявами ОСОБА_1 на підставі ухвал слідчих суддів, постановлених з 2023 року.

Таким чином, Решетилівський районний суд Полтавської області є учасником в інших провадженнях за позовом ОСОБА_1 , а також щодо Решетилівського районного суду Полтавської області здійснюються досудові розслідування за заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Випадки структурної відсутності безсторонності конкретного суду в цілому зазначені у справі «Боян Господінов проти Болгарії» (Boyan Gospodinov v. Bulgaria, §§ 54- 60, заява № 28417/07), яка розглянута ЄСПЛ 05.04.2018, в якій ЄСПЛ констатував, що кримінальний суд, який судив заявника в кримінальному провадженні, одночасно був відповідачем в окремому цивільному провадженні щодо завданої шкоди, розпочатому заявником. Так, у цьому рішенні ЄСПЛ зазначив, що ця справане порушуєжодних питаньщодо суб`єктивноїнеупередженості,тому ЄСПЛрозглядав питанняпро неупередженістьсуддів укримінальних справаху ційсправі всвітлі об`єктивноїперевірки.ЄСПЛ виснував,що «….незважаючи нате,що немаєпідстав сумніватисяв особистійнеупередженості суддіву кримінальнихсправах Окружногосуду містаСтара Загораїхній професійнийзв`язок зоднією зісторін одночаснотриваючого цивільногопровадження могливикликали законніпобоювання узаявника щодооб`єктивноїнеупередженості суддів.Крім того,згідно збюджетними правилами,що маютьвідношення доцієї справи,будь-якакомпенсація,присуджена заявникув разіуспіху йогопозову провідшкодування шкоди,була бвиплачена збюджету обласногосуду містаСтара Загора.Незважаючи нате,що небуло встановлено,що цейфакт будь-якимчином вплинувна особистуситуацію суддівсуду,він мігзаконно посилитисумніви заявника. Суд також зазначає, що національне законодавство вимагало від суддів відмовитися від кримінальної справи, якщо були будь-які сумніви щодо їх неупередженості. Зокрема, згідно зі статтею 25 § 9 редакції КПК, чинної на той час, судді могли відмовитися від розгляду справи на підставі будь-якої обставини, яка потенційно може викликати сумнів щодо їх неупередженості, навіть у випадках, прямо не згаданих у цій статті. Національне законодавство також передбачало механізм передачі кримінальної справи до іншого суду того самого рівня юрисдикції, якщо компетентний суд не міг сформувати судовий склад через відвід усіх його суддів. Викладених вище міркувань достатньо, щоб дозволити Суду дійти висновку про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції на тій підставі, що друга кримінальна справа проти заявника не була розглянута безстороннім судом. …» (пункти 54-57, 60).

Незважаючи на те, що немає підстав сумніватися в особистій суб`єктивній неупередженості судді Решетилівськогорайонного судуПолтавської області Лівер І.В., проте зв`язок Решетилівського районного суду Полтавської області, як органу в цілому з однією зі сторін в ініційованих ОСОБА_1 інших провадженнях може викликализаконні побоюванняу заявника та стороннього спостерігача щодо неупередженості судді Решетилівського районного суду Полтавської області за критерієм структурної відсутності безсторонності конкретного суду в цілому.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є довіра до суду.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що заява головуючого судді Лівер І.В. про самовідвід підлягає задоволенню з підстав викладених у даній заяві. Справу необхідно передати до канцелярії суду для повторного розподілу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36-41, 258-260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Лівер І.В. про самовідвід у цивільній справі № 542/1697/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Новосанжарського районного суду Полтавської області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої унаслідок дискримінації задовольнити.

Матеріали цивільної справи № 542/1697/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Новосанжарського районного суду Полтавської області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої унаслідок дискримінації передати до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу справи в порядку, передбаченому ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 30.09.2024.

Суддя - І.В. Лівер