Постанова

від 24.09.2024 по справі 461/7027/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/7027/23

Провадження №3-в/461/48/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року суддя Галицького районного суду м. Львова Романюк В.Ф. розглянувши заяву представника заявника Благодійної організації «Я Допомогу» Златіна О.Ю. про перегляд рішення суду (постанови судді у справі про порушення митних правил) за нововиявленими обставинами стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм ФОП ОСОБА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , серія і номер закордонного паспорта НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер невідомий,

в с т а н о в и в :

представник заявника Благодійна організація «Я Допомогу» Златін О.Ю. звернувся до суду із заявою, в якій просить суд постанову Галицького районного суду міста Львова від 12.10.2023 року у справі № 461/7027/23 про притягнення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України скасувати. Відмовити у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Провадження у справі № 461/7027/23 про порушення митних правил відносно громадянина України ОСОБА_1 за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення. Вилучений товар - повернути Благодійній організації «Я ДОПОМОЖУ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43960043, телефон: НОМЕР_4, email: ІНФОРМАЦІЯ_2).

В обгрунтування поданої заяви покликається на те, що у провадженні Галицького районного суду м. Львова перебувала справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зокрема за ст. 472 Митного кодексу України.

Згідно з протоколом про порушення митних правил №0999/20900/23 від 01.08.2023 року в зону митного контролю пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці 29.07.2023 року о 22 годині 26 хвилині в`їхав тягач марки «DAF» реєстраційний номером НОМЕР_2 з напівпричепом «Krone» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 .

Переміщуваний через кордон товар є гуманітарною допомогою.

Відправником гуманітарної допомоги була компанія «FUNDACJA KOOPERACJA».

Одержувачем гуманітарної допомоги є Благодійна організація «Я ДОПОМОЖУ» (БО «Я Допоможу»).

Митним органом 01.08.2023 року складений акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA209060/2023/209067.

В Акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, відсутня інформація про переважування гуманітарної допомоги. Вага у декларації та усіх товаросупровідних документах однакова. Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.09.2023 року у графі 4. «Підстави для огляду (переогляду)» містить посилання на ПКМУ 467 від 23.05.2012 Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами» від 23.05.2012 року за № 467 - затверджений вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами.

Зазначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами в редакції від 21.06.2018 р. - чинної станом на дату складення вказаного вище акту містив 14 пунктів (підстав) для огляду товарів.

Але акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.09.2023 р. не містить жодної із вичерпних підстав для такого огляду, що виключає правомірність складання такого акту.

Висновок митного органу, що ОСОБА_1 в декларації не вказав товари гуманітарної допомоги (окрім заявлених) - спростовуються товаросупровідними документами, в яких усі назви вказані належним чином, назви є коректними, такими, що співпадають з усіма товаросупровідними документами, тобто «взуття» є задекларованим:

1) а.с.7 (зв.стор.) Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою № п//п 4. «Одяг / Взуття / Clothing / Shoes» - Одяг та взуття в асортименті;

2) а.с. 9 Proforma invoice 28-07/23-2023 data 28.07.2023: № п. 15. - Взуття в асортименті (кросівки, ботинки), РС / miejsca - (кількість вантажних місць) = 51, Total weight, kg (вага у кг) = 467;

3) а.с.8 СМР № 52365896 від 28.07.2023 року у графі 5 «Прилагаемые документы» - вказано: invoice 28-07/23-2023 data 28.07.2023, у графі 6 «Pomoc humanitarna» та у графі 11 «Вес брутто, кг» - вказано: 10237,5 кг. Asortyment butow (trampki, botki).

Товаросупровідні документи містять за диспозицією ст. 472 МК України та проформою декларації, яка затверджена Кабміном й назву, й кількість товарних місць та й вагу.

БО «Я ДОПОМОЖУ» є власником товару, вилученого митним органом на підставі договору пожертви та акту приймання-передачі, що укладені з «FUNDACJA KOOPERACJA» (Ul. Marii Curie-Sklodowskiej 6, Poland Registration No.362138548, Tax. No.8341883654).

Заявник участі у справі не приймав, до участі у справі його не залучали, чим порушені були його процесуальні права.

ОСОБА_1 виконуючи свої службові обов`язки, як працівник за трудовим договором, не міг мати умислу на вчинення порушення митних правил при перевезенні гуманітарного вантажу, оскільки не є ані власником транспортного засобу, ані власником гуманітарної допомоги, ані власником товару (вантажу) який перевозив від польського благодійного фонду - в Україну для БО «Я ДОПОМОЖУ», ані особою, відповідальною за дотримання правил митного режиму, ані взагалі заінтересованою в цьому особою.

ОСОБА_1 відповідно будучи водієм (про що вказано також і в декларації і в протоколі про ПМП) згідно з п. 8.20 «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» (наказ Мінтранспорту № 363 від 14.10.1997 року - в Мінюсті зареєстровано 20.02.1998 року за № 128/2568) зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Участь водія у вантаженні або розвантаженні може мати місце тільки за його згодою - це передбачено ч. 2 п. 8.7. «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» (наказ Мінтранспорту № 363 від 14.10.1997 року - в Мінюсті зареєстровано 20.02.1998 року за № 128/2568).

Таким чином ОСОБА_1 діяв у повній відповідності до приписів законодавства, тобто їх не порушував, а тому у діях ОСОБА_1 також й відсутня вина. Оскільки вина є основною ознакою суб`єктивної сторони правопорушення за ст. 472 МК України, відсутність вини свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ст. 472 МК України.

У відповідності зі ч. 2 ст. 460 МК України відповідальність перевізника обмежена ст. 483 МК України. ОСОБА_1 згідно CMR є водієм перевізника, що у свою чергу також виключає правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 472 МК України.

Нововиявлені обставини - це такі юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Про обставини, правове обґрунтування підстав вилучення товару, який є гуманітарною допомогою та який має цільове призначення і отримувачем та власником якого є БО «Я ДОПОМОЖУ» - останній нічого відомо не було.

БО «Я ДОПОМОЖУ» має у своєму розпорядженні документи, які ідентифікують гуманітарний вантаж, є листування з відправником гуманітарної допомоги з переліком переданого товару, частина якого фактично було безпідставно вилучена у власника товару.

Усі вищезазначені обставини є суттєвими та істотними, а тому є підставою для перегляду судом раніше постановленого рішення, оскільки власником гуманітарного вантажу є БО «Я ДОПОМОЖУ» що у свою чергу виключає вину особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, а відтак слугує підставою для прийняття рішення про закриття адміністративного провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 472 КУпАП відносно ОСОБА_1 , за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

17 вересня 2024 року від представника Львівської митниці Бащук О. надійшли заперечення на заяву про БО «Я Допоможу» про перегляд постанови за ново виявленими обставинами, відповідно до яких просить суд відмовити у задоволені заяви, оскільки перегляд судових рішень за ново виявленими обставинами КУпАП не передбачений.

Дослідивши заяву, долучені до неї документи, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення, враховую наступне.

Встановлено, що постановою Галицького районного суду м.Львова від 12 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 % вартості товару - 542438,55 грн.

Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0999/20900/23 від 01.08.2023 р., а саме: дитяче взуття (кросівки) торгівельної марки "TWISTEDX" різних розмірів арт. YHYС005. Код товару 6404199000, 77 пар; Дитяче взуття (кросівки) торгівельної марки "TWISTEDX" різних розмірів арт. WDМ0018. Код товару 640419900000, 70 пар; Дитяче взуття (кросівки) торгівельної марки "TWISTEDX" різних розмірів WCA0026. Код товару 6404199000, 20 пар; Дитяче взуття (кросівки) торгівельної марки "TWISTEDX" різних розмірів арт. WDM0064. Код товару 6404199000, 17 пар; Дитяче взуття (кросівки) торгівельної марки "TWISTEDX" різних розмірів арт. WDM0048. Код товару 6404199000, 13 пар; Дитяче взуття (кросівки) торгівельної марки "TWISTEDX" різних розмірів арт. СDМ0005. Код товару 6404199000, 2 пари; Дитяче взуття (кросівки) торгівельної марки "TWISTEDX" різних розмірів арт.YСА002. Код товару 6404199000, 1 пара, загальною кількістю 200 пар, вагою 167 кг. та вартістю 542438,55 грн. - конфісковано в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 536,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці Державної митної служби України витрати за зберігання товару на складі митниці у сумі 5981,38 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 22 січня 2024 року постанову Галицького районного суду м.Львова від 12 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 за ст.472 МК України залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , захисника Ляшенка О.В. - без задоволення.

25 липня 2024 року представник заявника Благодійна організація «Я Допомогу» Златін О.Ю. звернувся до суду із заявою, в якій просить суд постанову Галицького районного суду міста Львова від 12.10.2023 року у справі № 461/7027/23 про притягнення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України скасувати. Відмовити у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Провадження у справі № 461/7027/23 про порушення митних правил відносно громадянина України ОСОБА_1 за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення. Вилучений товар - повернути Благодійній організації «Я ДОПОМОЖУ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43960043, телефон: НОМЕР_4, email: ІНФОРМАЦІЯ_2).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний суд України у рішенні № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року зазначив, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі. Принцип правової визначеності означає, що "обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки" (п.4.1).

Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення та порушення митного законодавства - КУпАП та Митного кодексу України, які містять норми як матеріального, так і процесуального закону.

У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Кодексом України про адміністративні правопорушення та Митним кодексом України не визначені порядок і право осіб на перегляд постанови у справі про адміністративні правопорушення за нововиявленими обставинами, з підстав наведених захисником, зокрема наявності у сторони захисту документів (доказів), які ставлять під сумнів доказ який був врахований при розгляді справи та ухваленні рішення (у даному випадку експертний висновок).

Відповідно до ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. Зміни до законодавства України про адміністративні правопорушення можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та інших законів України, що встановлюють адміністративну відповідальність, та/або до законодавства України про кримінальну відповідальність, та/або до кримінального процесуального законодавства України. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Згідно з положеннями ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України, законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Главою 24-1 цього Кодексу також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Проте, навіть у цьому випадку, згідно з положеннями ст. 297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (касаційного чи за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ місцевий загальний суд не наділений.

Отже, перегляд судових рішень у справах про адміністративні правопорушення (касаційного чи за нововиявленими обставинами) нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення чи Митного кодексу України не передбачений, і місцевий загальний суд (суддя такого суду) не наділений повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили у справах про адміністративні правопорушення.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України», п.40).

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неодноразово наголошував на тому, що з огляду на каральну мету адміністративного стягнення, зокрема штрафу або позбавлення права керування транспортними засобами, провадження у справах про адміністративне правопорушення фактично є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення ЄСПЛ у справах: «Енгель та інші проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Надточій проти України» та «Лучанінов проти України»).

Проте, такі висновки ЄСПЛ у наведених справах пов`язані не з необхідністю (потребою) безпосереднього застосування положень кримінального процесуального закону при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, як помилково вважає захисник, а пов`язані зі змістом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій вжито термін «кримінальне обвинувачення». Зокрема ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи … незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ст.2 Протоколу №7 до Конвенції встановлює, що кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його виним або винесеного йому вироку.

Так, у вказаних вище справах заявники були притягнуті до адміністративної відповідальності і скаржилися до ЄСПЛ, в тому числі на порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині несправедливості провадження, а уряди держав заперечували проти розгляду цих заяв, мотивуючи це тим, що провадження у справах заявників було адміністративним, а тому положення ст.6 Конвенції до їх заяв не застосовуються, оскільки провадження щодо заявників не стосувалось визначення «кримінального обвинувачення» щодо них.

На спростування таких доводів ЄСПЛ зробив висновки, що провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції з метою поширення її гарантій на заявників. Саме такі висновки містяться у рішеннях ЄСПЛ у справах: «Надточій проти України» (п.п.17,22,29); «Лучанінова проти України» (п.п.38,39,40); «Гурепка проти України» (п.п.53,55).

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно висновку колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (провадження № 51-4998ска19), нормами КПК не передбачено можливості перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.

У свою чергу, відповідно до висновку колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 лютого 2021 року (справа №712/7813/20? провадження №51-711ска20), нормами кримінального процесуального кодексу не передбачено можливості перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.

Статтею 459 КПК України, на яку посилається заявник, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, тобто ця норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.

Застосування норм Кримінального процесуального кодексу України для розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з аналогії закону, у даному конкретному випадку є безпідставним, оскільки норми КПК України регулюють провадження виключно щодо кримінальних справ і його норми не розповсюджуються на розгляд справ про адміністративні правопорушення, в тому числі про порушення митного законодавства.

Застосування аналогії права у даному конкретному випадку, виходячи зі змісту поданої суду заяви, є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності та обов`язковості судового рішення.

За таких обставин законних підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами із застосуванням аналогії закону чи аналогії права не вбачається.

Наведені доводи та мотиви вчергове роз`яснюються заявнику при ухваленні даної постанови.

Враховуючи викладене, проходжу до висновку, що у відкритті провадження за нововиявленими обставинами слід відмовити, а заяву про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами слід повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 283-284, 304 КУпАП України, -

постановив:

у відкритті провадження за заявою представника Благідійної організації «Я Допоможу» Златіна О.Ю. про перегляд рішення (постанови у справі про порушення митних правил) суду за нововиявленими обставинами відмовити.

Заяву представника Благідійної організації «Я Допоможу» Златіна О.Ю. про перегляд рішення суду (постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 12 жовтня 2023 року у справі про порушення митних правил) за нововиявленими обставинами у справі №461/7027/23 - повернути особі, яка її подала.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Романюк