Рішення

від 03.11.2010 по справі 4694-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люк сембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

03.11.2010 Справа №2-22/4694-2010

За позовом - ТОВ Фірма «Ід алія», 61044, м. Харків, пр. Московсь кий, 257

до відповідача - ТОВ «СЕВ АН», м. Сімферополь, вул. Яблоч кова, 20/6, кв. 47

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимо г на предмет спору - ОСОБА _1, АДРЕСА_1

про визнання правочину нед ійсним

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явив ся

від третьої особи - не з'яв илась

Обставини справи:

Позивач - ТОВ Фірма «Ідалі я» звернувся до Господарсько го суду АР Крим з позовною зая вою до відповідача ТОВ «СЕВА Н», просить суд визнати недій сним правочин, укладений між ТОВ «Севан» та ОСОБА_1 у фо рмі мирової угоди від 28.01.2010 року ; застосувати наслідки недій сності правочину, укладеного у формі мирової угоди від 28.01.2010 р., зобов'язати ТОВ «Севаан» п овернути ТОВ фірма «Ідалія» наступні нежитлові будівлі та приміщення: нежитлові при міщення 1-го поверху №№ 1-8, 9а, 10а, 11 -34, 35а, 36а, 37а, 38а, 40а. 41а, 42а, 43а, 44а, 45а, 46а, 47-49 , 50а, 51а, 52а, 53а, 54а, 55а, 56а, 57а, 58а, 59а, 60а, 61а, 63 а, 64а, 65а, 66а, 67-88, І, II, III, IV; приміщень ан тресолі № 89-115, 166, V в літ. «Г-1». зага льною площею 14575,5 кв.м; нежитло ві приміщення 1-го поверху № 14, 1 5, загальною площею 84,4 кв.м в літ . «А'-3»; нежитлові приміщення 1 -го поверху № 1, 2, 3 літ. «Ш-2» загал ьною площею 284,7 кв.м.; нежитлову будівлю літ. «Л-2», загальною п лощею 851,8 кв.м; нежитлову будівл ю літ. «Ф-1», загальною площею 69, 9 кв. м; нежитлову будівлю літ. « Щ-1», загальною площею 228,2 кв. м; н ежитлову будівлю літ. «Ц-2», за гальною площею 765,0 кв. м,; нежитл ову будівлю літ. «Э-1», загальн ою площею 361,9 кв. м; нежитлові пр иміщення 1-го поверху №№35-46, ант ресолі №№ 47, 48 загальною 208,5 кв.м в будівлі літ. «Г'-1»; нежитлову б удівлю загальною площею 1678,2 кв . м в літ. «Г-3».

Ухвалою Господарського су ду АР Крим від 24.09.2010 року до учас ті у справі в якості третьої о соби, яка не заявляє самостій них вимог на предмет позову, з алучено ОСОБА_1.

21 жовтня 2010 року на адресу суд у надійшла заява позивач про зміни до позовної заяви, відп овідно до якої позивач проси ть суд визнати недійсним пра вочин у формі договору купів лі - продажу нежитлових буд івель та приміщень від 03.09.2009 рок у; визнати недійсним правочи н, укладений між ТОВ «Севан» т а ОСОБА_1 у формі мирової у годи від 28.01.2010 року; застосувати наслідки недійсності правоч ину у формі договору купівлі - прожду нежитлових будіве ль та приміщень від 03.09.2009 року т а паровичну, укладеного між Т ОВ «Севан» та ОСОБА_1 у фор мі мирової угоди від 28.01.2010 року; зобов' язати ТОВ «Севан» по вернуто ТОВ Фірма «Ідалія» н аступні нежитлові будівлі та приміщення: нежитлові примі щення 1-го поверху №№ 1-8, 9а, 10а, 11-34, 35а , 36а, 37а, 38а, 39а, 40а, 41а, 42а, 43а, 44а,45а,46а, 47-49, 50а , 51а, 52а, 53а, 54а, 55а, 56а, 57а, 58а, 59а, 60а, 61а, 62а, 63 а, 64а, 65а, 66а, 67-88, І, ІІ, ІІІ, ІV; приміще нь антресолі № 89-115, 166, V в літ. «Г-1», загальною площею 14 575,5 кв. м; неж итлові приміщення 1-го поверх у № 14, 15, загальною площею 84,4 кв. м в літ. «А' -3»; нежитлові примі щення 1-го поверху № 1, 2, 3 літ. «Ш-2» загальною площею 284,7 кв. м; нежи тлову будівлю літ. «Л-2», загал ьною площею 851,8 кв. м; нежитлову будівлю літ. «Ф-1», загальною п лощею 69,9 кв. м; нежитлову будівл ю літ. «Щ-1», загальною площею 228 ,2 кв. м; нежитлову будівлю літ. « Ц-2», загальною площею 765,0 кв. м,; н ежитлову будівлю літ. «Э-1», за гальною площею 361,9 кв. м; нежитл ові приміщення 1-го поверху №№ 35-46, антресолі №№ 47, 48 загальною п лощею 208,5 кв. м в будівлі літ. «Г' -1»; нежитлову будівлю загальн ою площею 1 678,2 кв. м в літ. «Г-3».

Із змісту цієї заяви вбачає ться, що позивачем фактично д одатково заявлено позовну ви могу до ОСОБА_1 про визнан ні недійсним договору купівл і-продажу нежитлових будівел ь та приміщень від 03.09.2009 р., однак суд вважає за необхідне відм овити у прийнятті заяви про з міну позовної заяви, виходяч и з того, що відповідачем за до датково заявленою позовною в имогою виступає фізична особ а, яка не є суб' єктом господа рювання, отже спір за цією вим огою не є підвідомчим господ арським судам.

Сторони в судове засідання не з'явились, про причини відс утності суду не повідомили. П ро дату розгляду справи пові домлені належним чином - ре комендованою кореспонденці єю.

Розгляд справи відкладавс я в порядку ст. 77 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни.

Розглянувши матеріали спр ави, суд -

встановив:

Між ТОВ фірмою «Ідалія» та ОСОБА_1 03.09.2009р. було укладено договір купівлі-продажу неж итлових будівель та приміщен ь, а саме: нежитлові приміщен ня 1-го поверху №№ 1-8, 9а, 10а, 11-34, 35а, 36а, 37а, 38а, 40а. 41а, 42а, 43а, 44а, 45а, 46а, 47-49, 50а, 51а, 52 а, 53а, 54а, 55а, 56а, 57а, 58а, 59а, 60а, 61а, 63а, 64а, 65а , 66а, 67-88, І, II, III, IV; приміщень антресо лі № 89-115, 166, V в літ. «Г-1». загальною площею 14575,5 кв.м; нежитлові при міщення 1-го поверху № 14, 15, загал ьною площею 84,4 кв.м в літ. «А'-3»; н ежитлові приміщення 1-го пове рху № 1, 2, 3 літ. «Ш-2» загальною пл ощею 284,7 кв.м.; нежитлову будівл ю літ. «Л-2», загальною площею 851 ,8 кв.м; нежитлову будівлю літ. « Ф-1», загальною площею 69,9 кв. м; не житлову будівлю літ. «Щ-1», заг альною площею 228,2 кв. м; нежитло ву будівлю літ. «Ц-2», загально ю площею 765,0 кв. м,; нежитлову буд івлю літ. «Э-1», загальною площ ею 361,9 кв. м; нежитлові приміщен ня 1-го поверху №№35-46, антресолі №№ 47, 48 загальною 208,5 кв.м в будівл і літ. «Г'-1»; нежитлову будівлю загальною площею 1678,2 кв. м в літ . «Г-3».

В подальшому, вказані нежит лові будівлі та приміщення ОСОБА_1 за мировою угодою ві д 28.01.2010р., затвердженою ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 28.01.2010р. по спр аві №2-7811/10, в рахунок погашення в ласної заборгованості за дог овором позики були передані у власність ТОВ «Севан».

Але, позивач вважає, що вказ ана мирова угода суперечить вимогам чинного законодавст ва та відповідно до положень ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу У країни підлягає визнанню нед ійсною.

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Севан » 02.09.2009р. було укладено договір безпроцентної позики від 02.09.200 9р., за яким ОСОБА_1 отримав 3230000,00 грн. Строком повернення вк азаних коштів сторони визнач или - 02.12.2009р.

Відповідно до п.2 вказаної м ирової угоди у погашення заб оргованості за Договором О СОБА_1 передає ТОВ «Севан» п раво власності на оспорювані нежитлові будівлі та приміщ ення, розташовані за адресою м. Харків, пр. Московський, 257.

Позивач вважає, що у даному випадку предметом позовних в имог було стягнення грошових коштів договором позики, але при укладенні оспорюваної м ирової угоди, вирішуючи пита ння про перехід права власно сті на вище зазначені об'єкти нерухомого майна, що жодним н е передбачалося договором по зики, сторони вийшли за межі п озовних вимог; крім того, терт я особа, як боржник за договор ом позики, мала повернути від повідачу грошову суму позики , а не нерухоме майно, як то за у мовами оспорюваного правочи ну.

Як зазначає позивач, в п.2.10 ми рової угоди від 28.01.2010р., оспорюв ані нежитлові будівлі та при міщення належить на праві пр иватної власності ОСОБА_1 згідно рішення Київського р айонного суду міста Харкова від 02.12.2009 по справі №2-8440/09/16. Але. поз ивач зауважує, що вказане ріш ення місцевого суду оскаржує ться і вказана справа знах одиться в провадженні Верхов ного суду України, що підтвер джується ухвалою Верховного суду України від 06.07.2010р. по спра ві 6-31955.

Укладання договору купівл і-продажу від 03.09.2009р. між ТОВ фір ма «Ідалія» та ОСОБА_1 ґру нтувалося на прийнятому зага льними зборами учасників ТОВ фірма «Ідалія» рішенні від 03. 09.2009р., прийнятому загальними з борами товариства, до порядк у денного яких на розгляд бул о поставлено «питання про на дання згоди на продаж нерухо мого майна, що належить на пра ві власності Товариству з об меженою відповідальністю фі рма «Ідалія» за адресою м. Хар ків, пр. Московський, 257».

Так, пунктом 4.3 Статуту ТОВ фі рма «Ідалія» визначено, що до виключної компетенції Загал ьних зборів Учасників Товари ства належить надання попере дньої згоди Дирекції Товарис тва на укладення договорів т а будь-яких правочинів на сум у, що перевищує 200000 (двісті тися ч) гривень та укладення будь-я ких договорів щодо нерухомог о майна Товариства, включаюч и договори управління майном та договори іпотеки, а також н адання відстрочки платежів б удь-яким контрагентам Товари ства на суму, що перевищує 10000 (д есять тисяч) гривень

Рішенням Господарського с уду Харківської області від 07.05.2010р. по справі №27/129-10 було визна но недійсним рішення загальн их зборів учасників товарист ва з обмеженою відповідальні стю фірма «Ідалія» від 03.09.2009р. п ро надання згоди на продаж не рухомого майна. Крім того, пос тановою Вищого господарсько го суду України від 12.07.2010р. по вк азаній справі касаційні скар ги було залишено без задовол ення, а рішення Господарсько го суду Харківської області від 07.05.2010р було залишено без змі н.

Крім того, в обґрунтування з аявленого позову, позивач по силається на відповідь слідч ого комітету МВС РФ від 26.05.2010 ро ку за №241/СК-4, в якій зазначено, щ о під час допиту громадянин ОСОБА_1 пояснив, що будь-якої діяльності, на території Укр аїни не здійснює і ніколи ран іше будь - яких доручень і до віреностей не видавав, до нот аріальних контор, а також до с удів ніколи не звертався.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставника позивача суд вста новив наступне.

03.09.2009р між ТОВ фірма «Ідалія» та ОСОБА_1 було укладено д оговір купівлі-продажу нежит лових будівель та приміщень, а саме: нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 1-8, 9а, 10а, 11-34, 35а, 36а, 37а, 38а, 39а, 40а, 41а, 42а, 43а, 44а, 45а, 46а, 47-49, 50а, 51а, 52а , 53а, 54а, 55а, 56а, 57а, 58а, 59а, 60а, 61а, 62а, 63а, 64а, 65 а, 66а, 67-88, І, ІІ, ІІІ, ІV; приміщень ан тресолі № 89-115, 166, V в літ. «Г-1», зага льною площею 14 575,5 кв. м; нежитлов их приміщень 1-го поверху № 14, 15, з агальною площею 84,4 кв. м в літ. « А' -3»; нежитлових приміщень 1- го поверху № 1, 2, 3 літ. «Ш-2» загал ьною площею 284,7 кв. м; нежитлово ї будівлі літ. «Л-2», загальною площею 851,8 кв. м; нежитлової буд івлі літ. «Ф-1», загальною площ ею 69,9 кв. м; нежитлової будівлі літ. «Щ-1», загальною площею 228,2 к в. м; нежитлової будівлі літ. « Ц-2», загальною площею 765,0 кв. м.; н ежитлової будівлі літ. «Э-1», з агальною площею 361,9 кв. м; нежит лових приміщень 1-го поверху № №35-46, антресолі №№ 47, 48 загальною площею 208,5 кв. м в будівлі літ. «Г ' -1»; нежитлової будівлі заг альною площею 1 678,2 кв. м в літ. «Г -3».

Відповідно до п.1 вказаного договору ТОВ фірма «Ідалія» зобов' язалася передати у вл асність покупця ОСОБА_1 ви ще вказані об' єкти нерухомо сті, в свою чергу, та відповідн о до п.3 договору покупець зобо в' язався сплатити 32 313 789,00 (трид цять два мільйона триста три надцять тисяч сімсот вісімде сят дев' ять гривень 00 копійо к), частину суми договору, що д орівнює 0,1% від суми договору т а становить 32 313,79 грн. (тридцять дві тисячі триста тринадцят ь гривень сімдесят дев' ять копійок) покупець зобов' яза вся сплатити продавцю протяг ом одного банківського дня п ісля підписання цього догово ру.

Статтею 203 Цивільного кодек су України визначено загальн і вимоги, додержання яких є не обхідним для чинності правоч ину:

Зміст правочину не може суп еречити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавс тва, а також моральним засада м суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обся г цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника пр авочину має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі.

Правочин має вчинятись у фо рмі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямова ний на реальне настання прав ових наслідків, що обумовлен і ним.

Правочин, що вчиняється бат ьками (усиновлювачами), не мож е суперечити правам та інтер есам їхніх малолітніх, непов нолітніх чи непрацездатних д ітей.

Відповідно до ст. 215 Цивільно го кодексу України підставою недійсності правочину є нед одержання в момент вчинення правочину стороною (сторонам и) вимог, які встановлені част инами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Коде ксу.

Договір купівлі-продажу не житлових будівель та приміще нь від 03.09.2009р. було укладено з бо ку ТОВ фірма «Ідалія» предст авником з перевищенням надан их йому повноважень.

Як вбачається з тексту дого вору з боку ТОВ фірма «Ідалія » вказаний договір купівлі-п родажу нежитлових будівель т а приміщень від 03.09.2009р. було укл адено в особі директора ТОВ ф ірма «Ідалія» Герасимової В. В.

Відповідно до п.4.3 Статуту ТО В фірма «Ідалія» до виключно ї компетенції Загальних збор ів Учасників Товариства нале жить надання попередньої зго ди Дирекції Товариства на ук ладення договорів та будь-як их правочинів на суму, що пере вищує 200 000 (двісті тисяч) гривен ь та укладення будь-яких дого ворів щодо нерухомого майна Товариства, включаючи догово ри управління майном та дого вори іпотеки, а також надання відстрочки платежів будь-як им контрагентам Товариства н а суму, що перевищує 10 000 (десять тисяч) гривень.

Сума договору купівлі-прод ажу нежитлових будівель та п риміщень від 03.09.2009р. перевищує 2 00 000,00 гривень (двісті тисяч грив ень), внаслідок чого укладанн ю даного договору передувало прийняте загальними зборами учасників ТОВ фірма «Ідалія » рішення від 03.09.2009р., до порядку денного яких на розгляд було поставлено питання про нада ння згоди на продаж нерухомо го майна, що належить на праві власності Товариству з обме женою відповідальністю фірм а «Ідалія» за адресою м. Харкі в, пр. Московський, 257.

Рішенням Господарського с уду Харківської області від 07.05.2010р. по справі №27/129-10 було визна но недійсним рішення загальн их зборів учасників товарист ва з обмеженою відповідальні стю фірма «Ідалія» від 03.09.2009р. п ро надання згоди на продаж не рухомого майна. За результат ами перегляду даного рішення в касаційному порядку поста новою Вищого господарського суду України від 12.07.2010р. воно бу ло залишено без змін.

З урахуванням цього суд дій шов висновку, що договір купі влі-продажу нерухомого майна від 03.09.2009р. є таким, що укладено д ирекцією, що не мала необхідн ого обсягу цивільної дієздат ності для укладання правочин у від імені ТОВ фірма «Ідалія ».

Відповідно до ст. 241 Цивільно го кодексу України правочин, вчинений представником з пе ревищенням повноважень, ство рює, змінює, припиняє цивільн і права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі н аступного схвалення правочи ну цією особою. Правочин вваж ається схваленим зокрема у р азі, якщо особа, яку він предст авляє, вчинила дії, що свідчат ь про прийняття його до викон ання.

Але, під час розгляду справи суду не було надано доказів в чинення ТОВ фірма «Ідалія» д ій, які б свідчили про схвален ня укладеного правочину, що т акож стало однією з підстав д ля звернення позивача до суд у за захистом його прав щодо п овернення йому об' єктів нер ухомості за адресою м. Харків , пр. Московський, 257.

При укладанні сторонами вк азаного договору купівлі-про дажу також не було додержано обов' язкових норм для чинн ості правочину, визначених ч .3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу Укр аїни.

Матеріалами справи підтве рджується, що жодна із сторін договору купівлі-продажу ві д 03.09.2010р. не виконувала та не баж ала настання будь-яких дій що до виконання його умов.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, яка дає визн ачення поняттю договору купі влі-продажу, за договором куп івлі-продажу одна сторона (пр одавець) передає або зобов'яз ується передати майно (товар ) у власність другій стороні (п окупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нь ого певну грошову суму. Отже п равовими наслідками за догов ором купівлі-продажу є з одно го боку передача продавцем у власність покупця майна та з іншого - здійснення покупцем оплати переданого йому майн а.

Матеріалами справи підтве рджується вибуття майна з вл асності ТОВ фірма «Ідалія» п оза її межами та підтверджує ться відсутність вільного во левиявлення на укладання так ого правочину у ОСОБА_1, пр о що також свідчить лист слід чого комітету МВС РФ від 26.05.2010р. за №241/СК-4, в якому зазначено, що «під час допиту гр. ОСОБА_1 пояснив, що будь-якої діяльно сті, в тому ж числі комерційно ї, на території України не зді йснює і ніколи раніше не здій снював, будь-яких доручень і д овіреностей не видавав, до но таріальних контор і до нотар іусів не звертався, а також до судів ніколи не звертався. На території України в останні й раз знаходився в 1999-2000 роках».

Також, з матеріалів справи в бачається, що жодної сплати ОСОБА_1 в рамках вказаного д оговору купівлі-продажу здій снено не було та намір здійсн ити таку сплату у нього відсу тній.

Зазначене свідчить про від сутність у сторін договору к упівлі-продажу від 03.09.2009р. дійсн ого наміру на створення прав ових наслідків, обумовлених цим договором.

З огляду на викладене, уклад ений між ТОВ фірма «Ідалія» т а ОСОБА_1 договір купівлі- продажу нежитлових будівель та приміщень від 03.09.2009р. супере чить їхньому вільному волеви явленню та не відповідає їх в нутрішній волі, а також факти чно не спрямований на реальн е настання правових наслідкі в.

Однак, як вбачається з матер іалів справи, на підставі заз наченого договору купівлі-пр одажу та рішення Київського районного суду міста Харкова від 24.12.2009 р. у справі №2-8440/09 ОСОБА _1 та ТОВ «Севан» укладено ми рову угоду, за якою спірні об' єкти нерухомості передані у власність ТОВ «Севан».

Позивач вимагає визнати не дійсною мирову угоду від 28.01.2010 р , затверджену ухвалою Москов ського районного суду міста Харкова від 28.01.2010 у справі 2-7811/10.

Відповідно до пункту 1 Інфор маційного листа Вищого госпо дарського суду України від 09.0 4.2009 № 01-08/204 «Про деякі питання пра ктики застосування у вирішен ні спорів окремих норм проце суального права (за матеріал ами справ, розглянутих Верхо вним Судом України)» мирову у году не можна розглядати я к договір у цивільно-правово му розумінні і визнавати не дійсною у позовному провадже нні, оскільки порядок її укл адання та затвердження регла ментовано відповідними поло женнями Господарського пр оцесуального кодексу Україн и. Затвердження господарськи м судом мирової угоди сторі н з одночасним припиненням провадження у справі є одно актною (нерозривною) процесу альною дією і не може розцін юватися як два самостійних а кти - окремо щодо затвердженн я мирової угоди і щодо припи нення провадження у справі.

Відповідно до статті 175 ЦПК У країни мирова угода укладаєт ься сторонами з метою врегу лювання спору на основі взає мних поступок і може стосува тися лише прав та обов'язків с торін та предмета позову. У ра зі укладення сторонами миров ої угоди суд постановляє ух валу про закриття провадженн я у справі. Закриваючи провад ження у справі, суд за клопота нням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової у годи суперечать закону чи по рушують права, свободи чи інт ереси інших осіб, суд постано вляє ухвалу про відмову у виз нанні мирової угоди і продов жує судовий розгляд.

З зазначеної норми вбачаєт ься, що мирова угода в господа рському процесі та мирова уг ода в цивільному процесі маю ть тотожну правову природу, т ому суд виходить з того що вим оги про визнання недійсною м ирової угоди, яку укладено в ц ивільному процесі в порядку господарського судочинства не підлягають.

Крім того, зазначені вимоги не підлягають розгляду в пор ядку господарського судочин ства ще і тому, що однією з сто рін мирової угоди є фізична о соба, яка не є суб' єктом госп одарювання.

Стосовно позовних про заст осування наслідків недійсно сті мирової угоди на підстав і статті 216 ЦК України господа рський суд зазначає наступне .

Укладання договору купівл і-продажу від 03.09.2009р. між ТОВ фір ма «Ідалія» та ОСОБА_1 ґру нтувалося на прийнятому зага льними зборами учасників ТОВ фірма «Ідалія» рішенні від 03. 09.2009р., прийнятому загальними з борами товариства, до порядк у денного яких на розгляд бул о поставлено «питання про на дання згоди на продаж нерухо мого майна, що належить на пра ві власності Товариству з об меженою відповідальністю фі рма «Ідалія» за адресою м. Хар ків, пр. Московський, 257».

Відповідно до ст. 59 Закону Ук раїни «Про господарські това риства» до компетенції зборі в товариства з обмеженою від повідальністю, в тому ж числі , належить визначення форм ко нтролю за діяльністю виконав чого органу, створення та виз начення повноважень відпові дних контрольних органів, за твердження договорів (угод), у кладених на суму, що перевищу є вказану в статуті товарист ва та інші питання, віднесені Статутом товариства до комп етенції загальних зборів.

Так, пунктом 4.3 Статуту ТОВ фі рма «Ідалія» визначено, що до виключної компетенції Загал ьних зборів Учасників Товари ства належить надання попере дньої згоди Дирекції Товарис тва на укладення договорів т а будь-яких правочинів на сум у, що перевищує 200 000 (двісті тися ч) гривень та укладення будь-я ких договорів щодо нерухомог о майна Товариства, включаюч и договори управління майном та договори іпотеки, а також н адання відстрочки платежів б удь-яким контрагентам Товари ства на суму, що перевищує 10 000 (д есять тисяч) гривень

Правила щодо управління то вариством з обмеженою відпов ідальністю встановлені ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. 23, 58 Закону України «Про гос подарські товариства», відпо відно до яких вищим органом т овариства з обмеженою відпов ідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальніст ю створюється виконавчий орг ан (колегіальний або одноосо бовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним збо рам його учасників. Відповід но до п.4.1 Статуту органами упр авління Товариства є Загальн і збори Учасників і Дирекція .

Рішенням Господарського с уду Харківської області ві д 07.05.2010р. по справі №27/129-10 було в изнано недійсним рішення заг альних зборів учасників това риства з обмеженою відповіда льністю фірма «Ідалія» від 03.0 9.2009р. про надання згоди на прод аж нерухомого майна. Вказане рішення є таким, що набрало за конної сили, що підтверджуєт ься листом Господарського су ду Харківської області від 19.0 5.2010р. Крім того, за результатам и оскарження вказаного рішен ня у касаційному порядку, пос тановою Вищого господарсько го суду України від 12.07.2010р. по вк азаній справі касаційні скар ги було залишено без задовол ення, а рішення Господарсько го суду Харківської області від 07.05.2010р було і залишено без з мін. При цьому, постанова Вищо го господарського суду Украї ни від 12.07.2010р. є остаточною та ос карженню не підлягає.

Окремо, також, слід зазначит и, що в рішенні Господарськог о суду Харківської області в ід 07.05.2010р. по справі №27/129-10 судом бу ло встановлено, що «з урахува нням того, що у зв'язку із вище зазначеним рішення загальни х зборів учасників ТОВ фірма «Ідалія» від 03.09.2009р. про наданн я згоди на продаж нерухомого майна, є недійсним, відсутня в оля товариства на вибуття пе реліченого в протоколі загал ьних зборів учасників ТОВ фі рма «Ідалія» від 03.09.2009р. нерухом ого майна. Таким чином, вибутт я з володіння ТОВ фірми «Ідал ія» нерухомого майна, перелі ченого в протоколі загальних зборів учасників даного тов ариства від 03.09.2009р. є вибуттям н е з його волі».

Середі інших вимог, визначе них ст. 203 Цивільного кодексу У країни, додержання яких необ хідно для чинності правочину п. 3 вказаної статті обумовлен о, що волевиявлення учасника правочину чає бути вільним і відповідати його внутрішній волі та п.5 визначено, правочи н має бути спрямований на реа льне настання правових наслі дків, що обумовлені ним.

В даному випадку, ні ТОВ ф ірма «Ідалія» не бажало здій снювати відчуження нежитло вих будівель та приміщень, ро зташованих за адресою м. Харк ів, пр. Московський, 257, ні ОСОБ А_1 не збирався здійснювати купівлю вказаних приміщень, що, в свою чергу, підтверджуєт ься відповіддю слідчого комі тету МВС РФ від 26.05.2010р. за №241/СК-4, в якому зазначено, що «під час д опиту гр. ОСОБА_1 пояснив, щ о будь - якої діяльності, в то му числі комерційної, на тери торії України не здійснює і н іколи раніше не здійснював, б удь - яких доручень і довіре ностей не видавав, до нотаріа льних контор та до нотаріусі в не звертався, а також, до суд ів ніколи не звертався. На те риторії України в останній р аз знаходився в 1999-2000 роках». З о гляду на викладене, укладени й між ТОВ Фірма «Ідалія» та ОСОБА_1 договір купівлі - п родажу нежитлових будівель т а приміщень від 03.09.2009 року супер ечить їхньому вільному волев иявленню та не відповідає їх внутрішній волі, а також, факт ично не спрямований на реаль не настання правових наслідк ів, а саме: на відчуження нерух омості однією стороною та на буття такої нерухомості іншо ю стороною, сплати грошових к оштів ОСОБА_1 за нерухоме майно за довго ром купівлі - продажу від 03.09.2009 року здійснен о не було.

Предметом позову є матеріа льно-правова вимога позивача до відповідача, стосовно яко ї він просить ухвалити судов е рішення. Предмет позову пов инен мати правовий характер і випливати з певних матеріа льно-правових відносин.

Підставою позову є обстави ни, якими позивач обґрунтову є свої вимоги і докази, що стве рджують позов, зокрема факти матеріально-правового харак теру, що визначаються нормам и матеріального права, які вр егульовують спірні правовід носини, їх виникнення, зміну, п рипинення.

Предмет і підстава позову с прияють з' ясуванню наявнос ті і характеру спірних право відносин між сторонами, заст осуванню необхідного способ у захисту права, визначенню к ола доказів, необхідних для п ідтвердження наявності конк ретного цивільного права і о бов' язку.

З позовної заяви та пояснен ь представника позивача вбач ається, що позовні вимоги щод о спонукання ТОВ «Севан» пов ернути майно заявлені з поси ланням на статтю 216 ЦК України в порядку застосування насл ідків недійсності правочину (мирової угоди).

Суд вважає, що зазначені поз овні вимоги задоволенню не п ідлягають виходячи з того, що по-перше, мирова угода від 28.01.2 010 р. недійсною не визнавалась , а ухвалу про її затвердження не скасовано, по-друге, згідно положень статті 216 ЦК України право вимагати реституції м ають лише особи, які є сторона ми правочину, в той час як пози вач не є стороною мирової уго ди.

Суд звертає увагу позивача на те, що пункту 10 Постанови Пл енуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 «Про судов у практику розгляду цивільни х справ про визнання правочинів недійсними» реституція як спосіб захис ту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовує ться лише в разі наявності між сторонами укладеного дог овору, який є нікчемним чи як ий визнано недійсним. У зв'яз ку з цим вимога про поверне ння майна, переданого на вико нання недійсного правочину, за правилами реституції мож е бути пред'явлена тільки с тороні недійсного правочин у. Норма частини першої статт і 216 ЦК ( 435-15 ) не може застосов уватись як підстава позову про повернення майна, пере даного на виконання недійсно го правочину, яке було відчуж ене третій особі. Не підлягаю ть задоволенню позови власни ків майна про визнання недій сними наступних правочинів щодо відчуження цього майн а, які були вчинені після неді йсного правочину. У цьому раз і майно може бути витребуван о від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шля хом подання віндикаційного позову, зокрема від добросо вісного набувача - з підст ав, передбачених частиною пе ршою статті 388 ЦК.

Відповідно до частини 1 стат ті 388 Цивільного кодексу Украї ни якщо майно за відплатним д оговором придбане в особи, як а не мала права його відчужув ати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право в итребувати це майно від набу вача лише у разі, якщо майно: 1) б уло загублене власником або особою, якій він передав ма йно у володіння; 2) було викрад ене у власника або особи, як ій він передав майно у володі ння; 3) вибуло з володіння влас ника або особи, якій він пер едав майно у володіння, не з їх ньої волі іншим шляхом.

Судом встановлено, що спірн е нерухоме майно вибуло з вол одіння ТОВ «Ідалія» поза йог о волею, тому позивач має прав о витребувати це майно від бу дь-якої особи, в тому числі тої , яка має статус добросовісно го набувача, оскільки у разі в ибуття майна з володіння вла сника поза його волею, інтере си добросовісного набувача ш ляхом заборони віндикації ма йна, захисту не підлягають, ал е, одночасно, для витребовува ння майна позивачу слід обра ти інший спосіб захисту, а сам е - віндикаційний позов.

Таким чином, суд вважає, що п ровадження по справі в части ні позовних вимог про визнан ня недійсною мирової угоди в ід 28.01.2010р., затвердженої ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 28.01.2010р. по спр аві №2-7811/10 - підлягає припиненн ю згідно приписів пункту 1 ст. 80 Господарського процесуаль ного кодексу України, відпов ідно до якої господарський с уд припиняє провадження у сп раві, якщо, зокрема, спір не пі длягає вирішенню в господарс ьких судах України.

В задоволенні вимог про зас тосування наслідків недійсн ості правочину, укладеного у формі мирової угоди від 28.01.2010р. , зобов'язання ТОВ «Севаан» п овернути ТОВ фірма «Ідалія» наступні нежитлові будівлі та приміщення: нежитлові при міщення 1-го поверху №№ 1-8, 9а, 10а, 11 -34, 35а, 36а, 37а, 38а, 40а. 41а, 42а, 43а, 44а, 45а, 46а, 47-49 , 50а, 51а, 52а, 53а, 54а, 55а, 56а, 57а, 58а, 59а, 60а, 61а, 63 а, 64а, 65а, 66а, 67-88, І, II, III, IV; приміщень ан тресолі № 89-115, 166, V в літ. «Г-1». зага льною площею 14575,5 кв.м; нежитло ві приміщення 1-го поверху № 14, 1 5, загальною площею 84,4 кв.м в літ . «А'-3»; нежитлові приміщення 1 -го поверху № 1, 2, 3 літ. «Ш-2» загал ьною площею 284,7 кв.м.; нежитлову будівлю літ. «Л-2», загальною п лощею 851,8 кв.м; нежитлову будівл ю літ. «Ф-1», загальною площею 69, 9 кв. м; нежитлову будівлю літ. « Щ-1», загальною площею 228,2 кв. м; н ежитлову будівлю літ. «Ц-2», за гальною площею 765,0 кв. м,; нежитл ову будівлю літ. «Э-1», загальн ою площею 361,9 кв. м; нежитлові пр иміщення 1-го поверху №№35-46, ант ресолі №№ 47, 48 загальною 208,5 кв.м в будівлі літ. «Г'-1»; нежитлову б удівлю загальною площею 1678,2 кв . м в літ. «Г-3» - суд вважає за нео бхідне відмовити.

В судовому засіданні були о голошені вступна та резолюти вна частини рішення згідно с татті 85 Господарського проце суального кодексу України.

На підставі викладеного, ке руючись п. 1 ст. 80, ст. 82-84, 85 Господа рського процесуального Коде ксу України, суд

вирішив:

1. Відмовити у прийнятт і заяви про зміну позовної за яви від 21 жовтня 2010 року.

2. В частині позовних ви мог про визнання недійсною м ирової угоди від 28.01.2010р., затвер дженої ухвалою Московського районного суду міста Харков а від 28.01.2010р. по справі №2-7811/10 - пров адження у справі припинити.

3. В частині позовних ви мог про застосування наслідк ів недійсності правочину, ук ладеного у формі мирової уго ди від 28.01.2010р., шляхом зобов'язан ня ТОВ «Севаан» (м. Сімферопол ь, вул. Яблочкова, 20/6, кв. 47, ЄДРПОУ 32947952) повернути ТОВ фірма «Іда лія» (ТОВ Фірма «Ідалія», 61044, м. Х арків, пр. Московський, 257, ЄДРПО У 33122269) наступні нежитлові буді влі та приміщення: нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 1-8, 9а , 10а, 11-34, 35а, 36а, 37а, 38а, 40а. 41а, 42а, 43а, 44а, 45а, 4 6а, 47-49, 50а, 51а, 52а, 53а, 54а, 55а, 56а, 57а, 58а, 59а, 60а , 61а, 63а, 64а, 65а, 66а, 67-88, І, II, III, IV; приміщен ь антресолі № 89-115, 166, V в літ. «Г-1». з агальною площею 14575,5 кв.м; нежи тлові приміщення 1-го поверху № 14, 15, загальною площею 84,4 кв.м в літ. «А'-3»; нежитлові приміщен ня 1-го поверху № 1, 2, 3 літ. «Ш-2» заг альною площею 284,7 кв.м.; нежитло ву будівлю літ. «Л-2», загально ю площею 851,8 кв.м; нежитлову буд івлю літ. «Ф-1», загальною площ ею 69,9 кв. м; нежитлову будівлю л іт. «Щ-1», загальною площею 228,2 кв . м; нежитлову будівлю літ. «Ц-2» , загальною площею 765,0 кв. м,; нежи тлову будівлю літ. «Э-1», загал ьною площею 361,9 кв. м; нежитлові приміщення 1-го поверху №№35-46, а нтресолі №№ 47, 48 загальною 208,5 кв .м в будівлі літ. «Г'-1»; нежитлов у будівлю загальною площею 1678 ,2 кв. м в літ. «Г-3» - в позові відм овити.

Повне рішення складено 04.11.2010 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Кр им Кал ініченко А.А.