Рішення

від 27.09.2024 по справі 741/1357/24

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/456/24

Єдиний унікальний номер 741/1357/24

РІШЕННЯ

іменем України

27 вересня 2024 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Багмута О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської об`єднаної територіальної громади в особі Макіївської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

У липні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області з цією позовною заявою. Позовні вимоги позивач мотивував тим, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 відновився до типу колгоспного двору. Згідно зі ст. 120 ЦК УРСР в ред. 1963 р. зазначений будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами як майно колгоспного двору належав його учаснику ОСОБА_2 . Після ліквідації колгоспних дворів власник будинку не отримала свідоцтва та не зареєструвала права власності на житловий будинок у встановленому законом порядку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з вищевказаного житлового будинку. Позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом. Спадщину після смерті матері позивач прийняла. Спадкова справа відкрита у Носівській державній нотаріальній конторі Чернігівської області за № 223/2023. У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , позивачеві було відмовлено, оскільки в матеріалах спадкової справи відсутні правовстановлюючі документи на будинок.

Саме тому позивач просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 05 липня 2024 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання позивач не з`явилася, але подала до суду заяву, у якій указала, що вона підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу за її відсутності (а. с. 29).

Представник відповідача Макіївської об`єднаної територіальної громади в особі Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області в підготовче судове засідання не з`явився, але до початку підготовчого судового засідання подав до суду заяву, у якій указав, що Макіївська сільська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти їх задоволення та просить розглянути цивільну справу без участі свого представника (а. с. 28).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідачем визнано позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

Судом установлено, що домогосподарство АДРЕСА_1 відноситься до типу колгоспного двору. Станом на 15 квітня 1991 року в ньому проживала та була зареєстрована ОСОБА_2 , що підтверджується довідками Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 277 від 25 травня 2024 року (а. с. 7).

У п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» Пленум ВСУ роз`яснює, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 15 квітня 1991 року ОСОБА_2 не втратила право на вказане домоволодіння.

Отже, ОСОБА_2 як члену ліквідованого колгоспного двору належав житловий будинок по АДРЕСА_1 , але після ліквідації колгоспних дворів вона не отримала свідоцтва та у встановленому законом порядку не зареєструвала своє право власності на цей будинок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пустотине Ніжинського району Чернігівської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 5). Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою № 276, виданою Макіївської сільською радою Ніжинського району Чернігівської області 27 травня 2024 року, станом на 28 липня 2023 року, тобто на день своєї смерті, ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою з нею ніхто не був зареєстрований та не проживав (а. с. 8).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

ОСОБА_2 за життя склала заповіт, посвідчений 23 січня 2008 року ОСОБА_3 , секретарем виконавчого комітету Макіївської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 5, яким усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідала ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту (а. с. 12) та інформаційною довідкою за Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 35). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за заповітом.

ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 9) та спадкоємцем за заповітом після її смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що Носівською державною нотаріальною конторою Чернігівської області до майна померлої ОСОБА_2 заведено спадкову справу за № 223/2023, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 34).

Згідно з копією спадкової справи до майна померлої ОСОБА_2 спадщину після її смерті прийняв син ОСОБА_1 , подавши до нотаріальної контори у визначений законодавством шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає. ОСОБА_1 отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 31-33).

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Судом установлено, що позивач звертався до Носівської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав після померлої матері ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 . Нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначений будинок у зв`язку з тим, що будинок належав до типу колгоспного двору, а у спадкоємця відсутні документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину підтверджується постановою державного нотаріуса Киреєвої Л.М. № 574/02-31 від 4 червня 2024 року (а. с. 18).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріали справи підтверджують, що на будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами виготовлена технічна документація, відповідно до якої загальна площа будинку становить 52,2 кв. м, житлова площа 27,2 кв. м (а. с. 14-16).

Згідно з ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.

Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується відповідною квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 02 липня 2024 року (а. с. 4).

Ураховуючи, що заява представника відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд уважає за необхідне повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 328, 392, 1216, 1218, 1245, 1261, 1268, 1269, 1273, 1274 ЦК України, ст. ст. 200, 211, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Макіївської об`єднаної територіальної громади в особі Макіївської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 52,2 кв. м, житловою площею 27,2 кв. м з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , сплачений в АТ КБ «ПриватБанк» за реквізитами: рахунок отримувача UA798999980313191206000025645, отримувач коштів ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37972475, судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. відповідно до платіжної інструкції № 0.0.3739969790.1 від 02 липня 2024 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Макіївська об`єднана територіальна громада в особі Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04415531, місцезнаходження: с. Макіївка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 27.

Повний текст судового рішення складено 27 вересня 2024 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА