Рішення

від 17.09.2024 по справі 577/5037/24

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/5037/24

Провадження № 2-о/577/386/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,

за участю секретаря судового засідання Рябовол А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Конотопський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою та прохає встановити факт, що її батько ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в сел. Курахівка м. Селідове Донецької області, громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Жданівка Донецької області. Вимоги своєї заяви обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , був її батьком. Він був громадянином України та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території України м. Жданівка Донецької Народної Республіки. На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 відділом РАЦС Жданівського міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Факт смерті її батька підтверджується також лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_2 , виданим 26 серпня 2024 року Кіровсьим відділом судово-медичної експертизи ДНР.

На даний час вона вирішила зареєструвати смерть батька у порядку, визначеному діючим законодавством України.

Оскільки Конотопський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі наявних у неї документів не може зареєструвати факт смерті її батька та видати їй свідоцтво про його смерть, то вона змушена звернутися до суду.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву з проханням розглядати справу без її участі, у якій зазначила, що вимоги заяви підтримує у повному обсязі (а.с. 22).

Представник заінтересована особа - Конотопського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання також не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі його представника, зазначивши, що при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а.с. 21).

Суд, дослідивши надані докази, приходить висновку, що заява підлягає задоволенню.

Зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Курахівка м. Селідове Донецької області, з 29 червня 1995 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9-10).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 210, виданого 26 серпня 2024 року Державною бюджетною установою Донецької Народної Республіки «Республіканське бюро судово-медичної експертизи», ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Жданівка Донецької Народної Республіки. Смерть настала внаслідок ішемічної хвороби серця, атеросклеротичного кардіосклерозу, хронічної серцевої недостатності (а.с. 5).

Згідно свідоцтва про смерть, виданого 27 серпня 2024 року відділом ЗАГСу Жданівського міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки ДНР № 398508, ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в сел. Курахівка Селідовського району Донецької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Жданівка Донецька Народна Республіка (а.с. 4).

За приписом ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Заявник ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).

Встановити факт смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України заявнику необхідно для отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 за законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.

Пунктом 1 постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17 березня 2015 року визнано окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» населені пункти Горлівського району Донецької області віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 9 вищевказаного Закону, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затв. наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення особи померлою.

Суд також враховує, що згідно висновків ЄСПЛ у справах проти Туреччини зокрема,«Loizidouv.Turkey», «Cyprusv.Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republico f Moldova and Russia», «Ilascu and Othersv.Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case),ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.

Надані заявником докази підтверджують факт смерті ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в сел. Курахівка м. Селідове Донецької області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України - в м. Жданівка Донецької області, Україна.

Враховуючи вищевикладене, оскільки заявник не має можливості отримати свідоцтво про смерть батька, то, з метою захисту прав та законних інтересів заявника як громадянина України, суд приходить висновку, що слід встановити факт, про який прохає ОСОБА_1 .

Встановлення вказаного факту має для заявника юридичне значення.

Керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», розпорядженням КМУ «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» від 07.11.2014 № 1085-р, ст.ст. 4, 259, 263-265, 268, 256, 315, 317 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в сел. Курахівка м. Селідове Донецької області, громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України - Україна, Донецька область, м. Жданівка.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ярмак О. М.