Рішення

від 19.09.2024 по справі 902/655/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2024 р. Cправа № 902/655/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,

відповідача - Шевчука Ю.В.,

представника відповідача - Огородника В.В.,

у відсутності представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Медичного реабілітаційного центру МВС України "Південний Буг" (вул. Шевченка, 25, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)

до: Фізичної особи-підприємця Шевчука Юрія Васильовича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 386554,64 грн,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Медичного реабілітаційного центру МВС України "Південний Буг" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шевчука Юрія Васильовича 386554,64 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором №517 по "Будівництво комплексу гідрокінезотерапії з теплим переходом між корпусами №5 та №3 по вул. Шевченка, 25 в м. Хмільник Вінницької області" від 17.08.2018 в частині своєчасного виконання обумовлених Договором робіт, внаслідок чого Медичним реабілітаційним центром МВС України "Південний Буг" заявлено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Шевчука Юрія Васильовича 386554,64 грн заборгованості.

Ухвалою суду від 18.06.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/655/24 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 01.08.2024 о 12:00 год. Цією ж ухвалою зобов`язано позивача у 5-денний строк з дня отримання ухвали розмежувати складові та суми заявленої до стягнення заборгованості у прохальній частині позовної заяви, про що подати відповідну заяву.

21.06.2024 до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява із розмежуванням складових та сум заборгованості, за змістом якої Медичний реабілітаційний центр МВС України "Південний Буг" просить стягнути на його користь з Фізичної особи-підприємця Шевчука Юрія Васильовича 386554,64 грн заборгованості, в тому числі штраф 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт в сумі 85524,57 грн та пеню 0,5% від вартості несвоєчасно виконаних робіт в сумі 236619,74 грн.

Під час підготовчого провадження, строк якого ухвалою від 27.06.2024 продовжено на 30 днів в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України, учасникам справи забезпечено можливість на реалізацію прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема на подання заяв по суті спору.

29.07.2024 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява відповідача про застосування строків спеціальної позовної давності до заявлених вимог позивача про стягнення штрафних санкцій.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 22.08.2024, про що 01.08.2024 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі. Поряд з цим у судовому засіданні 01.08.2024 в межах розгляду справи по суті оголошено перерву до 12:00 год 19.09.2024.

На визначений час у судове засідання 19.09.2024 з`явилися відповідач та представник відповідача, які заперечили щодо задоволення позовних вимог з підстав пропуску позовної давності.

Повідомлений належним чином позивач (шляхом доставки ухвали про виклик від 27.08.2024 до Електронного кабінету ЄСІТС Медичного реабілітаційного центру МВС України "Південний Буг") явки уповноваженого представника не забезпечив. Поряд з цим позивач заявляв клопотання про розгляд справи без участі його представника (вх. №01-34/7600/24 від 25.07.2024), яке протокольною ухвалою від 01.08.2024 повернуто заявнику без розгляду з підстав відсутності електронного цифрового підпису на такому клопотанні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

17.08.2018 між Медичним реабілітаційним центром МВС України "Південний Буг" (Замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Шевчуком Юрієм Васильовичем (Підрядник, відповідач) укладено Договір №517 по "Будівництво комплексу гідрокінезотерапії з теплим переходом між корпусами №5 та №3 по вул. Шевченка, 25 в м. Хмільник Вінницької області" (Договір), відповідно до предмету якого Підрядник зобов`язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи із продовження будівництва комплексу гідрокінезотерапії з теплим переходом між корпусами №5 та №3 по вул. Шевченка, 25 в м. Хмільник Вінницької області (Медичний реабілітаційний центр ''Південний Буг" МВС України), а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи.

До Договору між сторонами укладено ряд додаткових угод, за змістом яких, зокрема, змінено термін виконання робіт, ціну та строк дії Договору.

Так, Додатковою угодою №4 від 31.07.2019 до Договору викладено у новій редакції п. 5.3. розділу 5 "Виконання робіт", згідно із яким роботи за договором повинні бути виконані в повному обсязі у терміни відповідно до Графіку виконання робіт, але не пізніше 01.12.2019 року, що оформляється додатком до Договору і є його невід`ємною частиною.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатки та діє до 31.12.2022 року, а в частині розрахунків до повного його виконання (п.1.3. розділу 12 Договору в редакції Додаткової угоди №11 від 30.12.2021).

Відповідно до Додаткової угоди №11 від 30.12.2021 до Договору також визначено вартість робіт в межах державного фінансування:

- на 2018 рік - 12779745 грн;

- на 2019 рік - 12793328,65 грн;

- на 2020 рік - 633035,22 грн;

- на 2021 рік - 588786,43 грн;

- на 2022 рік - 790482,98 грн.

Пунктом 7.3. Договору сторони узгодили, що за порушення строків виконання робіт, згідно Графіка виконання робіт чи введення в дію об`єкту з вини Підрядника, останній сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,5 % за кожен день затримки, від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Відповідно до п. 7.4. Договору за порушення умов зобов`язань, щодо якості наданих робіт, з підрядника стягується штраф в розмірі 20 відсотків вартості неякісних робіт (ст. 231 ГКУ).

Згідно із п. 7.5. Договору за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. У випадку якщо протягом 30 (тридцять) днів Підрядник не усуне затримку виконання робіт, Замовник має право в односторонньому порядку відсторонити Підрядника від робіт, не звільняючи його від відповідальності, що випливає з

Позивач вказує, що в період проведення будівельно-монтажних робіт за Договором ФОП Шевчуком Ю.В. порушено строки виконання окремих робіт, строки виконання яких визначені графіком, що і слугувало підставою для звернення із відповідним позовом до суду.

Поряд з цим до позовної заяви додано копії Акту №73 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, який не містить свого закінчення, зокрема щодо загальної вартості виконаних робіт, а також копію Акту контрольного обміру робіт з будівництва комплексу гідрокінезотерапії з теплим переходом між корпусами №5 та №3 МРЦ МВС України "Південний Буг" за Договором на загальну суму 322001,67 грн, складеного інвентаризаційною комісією позивача в односторонньому порядку.

Медичний реабілітаційний центр МВС України "Південний Буг" звертався до Фізичної особи-підприємця Шевчука Юрія Васильовича в позасудовому порядку із вимогами про сплату 64400,33 грн штрафу, що становить 20% вартості неякісних робіт, а також штрафу 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт в сумі 85524,57 грн та пені 0,5% від вартості несвоєчасно виконаних робіт в сумі 236619,74 грн. Реагування відповідача на такі вимоги матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши укладений між позивачем та відповідачем Договір №517 по "Будівництво комплексу гідрокінезотерапії з теплим переходом між корпусами №5 та №3 по вул. Шевченка, 25 в м. Хмільник Вінницької області" від 17.08.2018, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За змістом ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п. 5.3. розділу 5 "Виконання робіт" Договору в редакції Додаткової угоди №4 від 31.07.2019 роботи за договором повинні бути виконані в повному обсязі у терміни відповідно до Графіку виконання робіт, але не пізніше 01.12.2019. Водночас строк дії Договору неодноразово продовжувався з кінцевим визначенням його дії до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного його виконання. При цьому фінансування робіт визначено з 2018 по 2022 роки.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно із ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст. 550 ЦК України).

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У доданому до позовної заяви розрахунку штрафних санкцій позивач вказує, що прострочення робіт триває з грудня 2019 року. Водночас позивач не зазначає, які саме роботи виконано невчасно.

Доданий до позову Акт №73 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року (в копії), не містить свого закінчення, зокрема щодо загальної вартості виконаних робіт, що не надає можливості суду перевірити правильність нарахування штрафних санкцій.

Так, з наявних у матеріалах справи документів неможливо встановити підстави нарахування пені на суму 1221779,58 грн за період з 18.03.2020 по 22.03.2020 та штрафу на цю ж суму, а також пені на суму 588786, 43 грн за період з 23.03.2020 по 31.05.2020, як вказано позивачем у розрахунку заборгованості.

Крім того, позивач підтримує позовні вимоги в загальному розмірі 386554,64 грн заборгованості, в тому числі штраф 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт в сумі 85524,57 грн та пеню 0,5% від вартості несвоєчасно виконаних робіт в сумі 236619,74 грн. Решту заявленої заборгованості Медичним реабілітаційним центром МВС України "Південний Буг" не конкретизовано.

При цьому за змістом наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій, останнім включено нарахування 20% штрафу в розмірі 64400,33 грн в силу п. 7.4. Договору, який передбачає відповідальність за порушення умов зобов`язань, щодо якості наданих робіт. Нарахування 20 % штрафу здійснено на суму 322001,67 грн. Така сума фігурує в Акті контрольного обміру робіт з будівництва комплексу гідрокінезотерапії з теплим переходом між корпусами №5 та №3 МРЦ МВС України "Південний Буг" за Договором, складеному інвентаризаційною комісією позивача в односторонньому порядку. Водночас позивач у позовній заяві вказує, що інвентаризаційною комісією 25.04.2024 проведено контрольні обміри, за результатами яких встановлено невідповідність обсягу виконаних робіт та витрачених матеріалів зазначених в акті приймання виконаних будівельних робіт форма №КБ-2в на загальну суму 322001,67 грн.

Суд звертає увагу, що невідповідність обсягу виконаних робіт та витрачених матеріалів, безпосередньо не свідчить про порушення зобов`язання щодо якості наданих робіт. Більше того, фіксація таких обставин інвентаризаційною комісією позивача у складеному в односторонньому порядку акті не може вважатися належним та допустимим доказом порушення якісних характеристик робіт.

На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ані розміру заявленої заборгованості, ані фактичної підстави її виникнення. Водночас суд зауважує, що сума складових заборгованості є меншою, аніж визначена позивачем ціна позову (штраф 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт в сумі 85524,57 грн + пеня 0,5% від вартості несвоєчасно виконаних робіт в сумі 236619,74 грн + штраф 20% в силу п. 7.4. Договору в сумі 64400,33 грн, що сукупно становить 386544,64 грн, а не 386545,64 грн як визначено позивачем).

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд вважає необхідним зазначити наступне.

Приписами ч.ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом частини 1 статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску (постанова Касаційного господарського суду Верховним Судом від 26.03.2018 у справі № 922/273/17).

Аналогічний висновок, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем у спорі до того відповідача, який заявляє про застосування позовної давності викладено у п. 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в позові з підстав його необґрунтованості, тому відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви залишити за позивачем.

3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 30 вересня 2024 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.