Рішення

від 02.09.2024 по справі 204/13103/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/13103/23

Провадження № 2/204/568/24 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову Мар`їнська державна нотаріальна контора Донецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року позивачка звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила суд визнати право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок, господарські та побутові будівлі та споруди розташовані за адресою АДРЕСА_1 , а саме: А - житловий будинок, площею 80,6 кв.м, В - сарай, С - сарай, Б - літня кухня, П - погріб, У - вбиральня в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 05 квітня 2023 року. ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 14.02.2012 року (шлюб укладено 8 травня 1980 року). У власності ОСОБА_2 був житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . У листопаді 1981 року вказаний будинок було передано ОСОБА_2 у відповідності до Постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 31 травня 1973 року №364 як переселенцю (переселенський квиток № НОМЕР_3 ), про що складено відповідний акт. 10 лютого 1994 року ОСОБА_2 отримав Свідоцтво про право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_2 . Свідоцтво видане на підставі рішення виконком Мар`їнської районної ради народних депутатів №168 від 19.08.1987. Відповідно до Реєстраційної карточки на документи про право приватної власності, даний житловий будинок цілий і зареєстрований в Селидівському бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_2 ; і записано до реєстрової книги №2 під реєстровим №352 від 15 лютого 1994 року. Позивачка звернулася до Мар`їнської державної нотаріальної контори Донецької області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний вище житловий будинок. Проте 02 грудня 2019 року отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відповідно до вказаної постанови, «згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 за №296/5 гл.10 п.п.4.15 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів, щодо належності цього майна спадкодавцеві. ОСОБА_1 не наданий документ на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , що підтверджує право власності ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ». У зв`язку з наведеним, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Відповідно до листа Східного МУМЮ від 13.07.2023, документи Мар`їнської державної нотаріальної контори до Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавалися та не були вивезені з адреси розташування контори у зв`язку з веденням активних бойових дій на території Донецької області. Окрім цього, відповідно до листа КП «Мар`їнське бюро технічної інвентаризації» від 30.06.2023 №01-10, архівні матеріали КП «Мар`їнське БТІ» залишились в будівлі Б ТІ на території бойових дій в м. Мар`їнка. Отже, оскільки за даних обставин справи відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, відповідно до ст. 392 ЦК України належним способом захисту права позивача є звернення до суду з вимогою про визнання права власності в порядку спадкування. Окрім цього, предметом позову є захист житлових прав. Оскільки визнання права власності на вказане житло дозволить позивачці претендувати на отримання компенсації за пошкоджене/зруйноване житло в результаті бойових дій.

В судове засідання позивачка не з`явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, раніше надала заяву відповідно до якої просила розглянути справу без її участі, позовну заяву просила задовольнити.

Представник Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник Мар`їнськоїдержавної нотаріальноїконтори Донецькоїобласті в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 1216-1220 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають право діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємиць який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємців, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 від 05 квітня 2023 року (а.с. 15).

Державним нотаріусом Мар`їнської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02 грудня 2019 року ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).

Позивачем в якості доказу надано свідоцтво про приватну власність на житловий будинок за адресою на ОСОБА_2 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 20).

Відповідно до довідки Степненської сільської ради від 30 травня 2018 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_3 проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проживає одна. (а.с. 17).

Таким чином, позивачка проживала за адресою житлового будинку, на який просить встановить право власності.

На підставі ст. ст.12,13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 77, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стандарт доказування, тобто ступінь доведеності обставин справи сторонами є питанням досить складним для Суду, яке він вирішує у кожній справі окремо. Загальне правило, сформульоване у рішенні по справі Ireland v. the United Kingdom (5310/71, § 161, 18 January 1978) наступним чином: оцінюючи докази Суд застосовуватиме стандарт доказування «поза розумним сумнівом», але додає, що такий доказ може слідувати з співіснування достатньо сильних, чітких та узгоджених припущень або інших схожих неспростованих презумпцій факту. В цьому контексті поведінка Сторін при отриманні доказу також приймається до уваги.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статей 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Судом встановлено, що позивачка станом на момент смерті спадкодавця проживала фактично та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 . Позивачка за позовом є спадкоємцем першої черги.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено факт наявності спадкових прав позивачки на спадкове майно та неможливість їх оформлення у встановленому законом порядку, її вимоги не суперечать чинному законодавству та не порушують прав відповідача, третіх осіб, які заперечень за позовом не надали, спадкоємець реалізував своє право на отримання відповідних правовстановлюючих документів на успадковане нерухоме майно в позасудовому порядку, але це зробити фактично не має можливості. Тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 1217, 1220,1258,1261, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 128, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову Мар`їнська державна нотаріальна контора Донецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити у повному обсязі.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок, господарські та побутові будівлі та споруди розташовані за адресою АДРЕСА_1 , а саме: А - житловий будинок, площею 80,6 кв.м, В - сарай, С - сарай, Б - літня кухня, П - погріб, У - вбиральня в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Стягнути з Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області в дохід держави судовий збір у розмірі 3043,84 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Вугледарська міська військова адміністрація Волноваського району Донецької області, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26510514, 44653576, місцезнаходження: 85670, м. Вугледар, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 16.

Мар`їнська державна нотаріальна контора Донецької області, місцезнаходження: 85600, м. Мар`їнка, просп. Дружби, буд. 12 .

Суддя В.В. Самсонова