Рішення

від 30.09.2024 по справі 344/8650/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/8650/24

Провадження № 2/344/2523/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини. В обґрунтування позову зазначила, що 15 вересня 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб. 26 грудня 2019 року ОСОБА_3 змінив прізвище на « ОСОБА_5 ». За період шлюбних відносин у подружжя народилась донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час шлюб між сторонами розірвано. Після припинення шлюбних відносин, донька разом з позивачкою переїхала на постійне місце проживання в м.Івано-Франківськ та станом на сьогодні проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . 23 серпня 2023 року позивачкою прийнято рішення змінити своє прізвище отримане після реєстрації шлюбу на дошлюбне, а саме « ОСОБА_7 ». 01 листопада 2023 року між позивачкою та ОСОБА_8 зареєстровано шлюб, після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 отримала прізвище свого чоловіка та на сьогоднішній день іменується « ОСОБА_1 ».

Відповідач не вітає доньку з днем народження, не бачиться з нею та не телефонує, жодного разу не звертався до позивачки з наміром про зустріч з дитиною. Від моменту припинення шлюбних відносин відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї доньки ОСОБА_6 , не проявляє батьківської турботи та виховання, не виявляє ані цікавості, ані піклування про навчання дитини, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує її матеріально, не надає необхідного харчування, медичного догляду та лікування.

Малолітня донька ОСОБА_6 зарахована до ЗДО із 01.09.2023 року, усі необхідні документи для зарахування до ЗДО були подані матір`ю. За період відвідування садочку, жодних звернень та особистої присутності ОСОБА_2 вихователями закладу дошкільної освіти (ясла-садочок) №37 «Джерельце» Івано-Франківської міської ради не спостерігалось. Вихованням та забезпеченням доньки ОСОБА_6 займається позивачка, зокрема, саме вона дбає про її матеріальне становище, виховує її, відвідує заклад дошкільної освіти, медичні установи, приділяє доньці належну батьківську увагу, проявляє турботу та піклується про її особисте життя.

25 вересня 2023 року позивачкою укладено договір майнових прав із АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Алькор». Також позивачкою оплачено турпродукт на двох осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у Єгипет, Хургада на 7 ночей. Окрім того, спільна донька сторін відвідує Навчальний центр міжнародної мовної школи «Англійська ХеленДорон», навчання в якому згідно із Довідкою №01/04/24 від 23.04.2024 року в повному обсязі оплачено позивачкою.Позивачкою проведено оплату за індивідуальні та групові заняття з плавання (6 індивідуальних та 4 групових заняття). Усі інші витрати, зокрема витрати на заклад дошкільної освіти (ясла-садочок) №37 «Джерельце» Івано-Франківської міської ради покриваються позивачкою та ОСОБА_8 . Будь-яке піклування про спільну дитину зі сторони відповідача відсутнє, він ухиляється від надання матеріальної допомоги на утримання доньки - ОСОБА_6 . Відтак, позивачка вважає, що відповідач злісно ухиляється від обов`язку утримувати дитину, який законодавчо розподіляється в рівній мірі на обох батьків.

Відносини доньки із матір`ю будуються на доброзичливій основі, дитина завжди доглянута, соціально-побутові навички відповідають віку, стан здоров`я дитини задовільний, фізичний і психічний розвиток відповідає віку. Позивачка самостійно матеріально забезпечує доньку, однак на даний момент цих коштів вкрай недостатньо для належного матеріального забезпечення дитини, враховуючи те, що дитина потребує відвідин додаткових гуртків та занять, покупок нового одягу, шкільного знаряддя, медичного догляду, ліків та продуктів, що є першочерговими потребами для розвитку та нормального життя дитини. Відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання спільної дитини не надає, не покриває жодних матеріальних потреб доньки та наміру надавати будь-які кошти для її утримання в майбутньому не має. Оскільки добровільно про сплату аліментів позивачу та відповідачу домовитися не вдалося, позивачка з метою забезпечення захисту прав та інтересів дитини вирішила звернутися до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 гривень щомісячно до досягнення нею повноліття.

Відповідач є здоровим працездатним чоловіком, інших утриманців немає, його майновий стан є більш ніж задовільний, доказів про наявність медичних протипоказань встановлених відповідачу, щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності немає, саме тому, зазначає, що у відповідача існує реальна можливість сплачувати аліменти. Факт безробіття та тимчасові підробітки не знімає з відповідача обов`язку передбаченого законом, щодо необхідності утримання власної дитини, оскільки відсутність у батька можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не є належною обставиною, щоб враховувати її при визначенні розмірів аліментів.

17.04.2024 року позивачка зверталася із заявою про визначення місця проживання дитини до Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.29.04.2024 року позивачка отримала відповідь Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради згідно якої їй було відмовлено у складанні акту обстеження житлово-побутових умов у зв`язку із відсутністю підстав необхідних для складання акту обстеження житлово-побутових умов.З огляду на наведене вище, а саме постійне проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 разом із позивачкою, добросовісне виконання позивачкою батьківських обов`язків, створення для дитини необхідних умов для проживання та розвитку, забезпечення її усім необхідним вважає за доцільне визначення місця проживання малолітньої дочки ОСОБА_6 разом із матір`ю - позивачкою ОСОБА_1 . Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень щомісячно на дитину, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи стягнення від дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття. Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

03.06.2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що відповідач не заперечує проти визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 . Відповідач постійно проживає за кордоном та не має можливості забрати дочку до себе. У дитини сформувалось стале оточення, коло інтересів та побут, тому для дитини великим стресом була б зміна звичного місця проживання. За таких обставин, логічним є встановлення місця проживання дитини саме з матір`ю.

Щодо розміру аліментів вважає, що розмір аліментів, який просить позивач значно завищений, а також не співмірний із витратами (дійсно необхідними), які позивач несе на утримання дитини та фінансовими можливостями відповідача. У відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась донька, ОСОБА_9 . Дружина відповідача, ОСОБА_10 , доглядає за дитиною та наразі не працює. Відповідач самостійного утримує свою сім`ю, працює на некваліфікованих, низькооплачуваних роботах, які є у нього нерегулярно. У відповідача є особи, які перебувають на його утриманні, що має бути враховано судом відповідно до ст. 182 СК України. Позивач надала суду копію договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке буде створено у майбутньому з АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Алькор" від 25.09.2023 та копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 25.09.2023. Зазначений договір та квитанція до прибуткового касового ордеру свідчать про досить високий рівень доходу позивача, адже оплатити 1 209 825 грн. за майнові права у новобудові є значними фінансовими витратами. Просить суд врахувати під час ухвалення рішення, що позивач має можливість витрачати значні кошти. Аліменти є витратами на утримання дитини, а не на усі можливі забаганки матері.

Щодо обґрунтованості вимоги про стягнення аліментів зазначає, що позивач вказує, що 25.09.2023 вона уклала договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке буде створено у майбутньому з АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд " Алькор"". Купівля нерухомості не є витратами на утримання дитини і не може бути врахована під час визначення розміру аліментів. Оплата позивачем туристичних послуг не є витратами, які мають враховуватись під час визначення розміру аліментів. Це не є регулярним платежем, необхідним для утримання дитини. Такі витрати можуть бути віднесені до додаткових витрат на утримання дитини і можуть бути стягнуті з відповідача у встановленому законом порядку, окремо від аліментів. Крім того, позивачем надано лише договір про надання туристичних послуг від 07.03.2024, підтвердження (із відміткою "не оплачено" та платіжна інструкція від 02.05.2024. Зазначені документи підтверджують лише факт придбання туристичної путівки, але ніяк не факт самої поїздки. Доказів, які б підтверджували здійснення поїздки позивачем не надано.

Аналогічно, як додаткові витрати на утримання дитини повинні стягуватись витрати, пов`язані із навчанням у Навчальному центрі міжнародної мовної школи " ІНФОРМАЦІЯ_4 " та витрати на індивідуальні та групові заняття з плавання. Крім того, позивачем не наведено доказів необхідності навчання дитини саме у цій дороговартісній школі англійської мови при наявності альтернатив з більш лояльними цінами.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами можливість відповідача сплачувати аліменти у розмірі 10000 гривень щомісячно. У нього відсутній стабільний дохід і є на утриманні малолітня дитина від другого шлюбу. Позивач зазначає, що їй не вистачає коштів для належного матеріального забезпечення дитини і при цьому витрачає на дороговартісні школи англійської, плавання та туристичні путівки. Вважає, що за умови матеріальної скрути мати дитини змушена була б фокусувати увагу на більш необхідних для дитини речах. Відповідач розуміє обов`язок утримувати дитину і готовий сплачувати аліменти у розмірі, близькому до мінімального рекомендованого для дитини відповідного віку, тобто близько 3500 гривень щомісячно. Крім того, батько та мати мають рівні обов`язки щодо утримання дітей і один тільки батько не повинен у повному обсязі забезпечувати дитину за обох батьків, враховуючи надмірні і необов`язкові витрати матері.

Рекомендований розмір аліментів для дитини становить 2563 гривні. Аліменти у розмірі 10000 гривень не є ані мінімальним гарантованим, ані мінімальним рекомендованим розміром аліментів. Стягнення аліментів вищих мінімального рекомендованого розміру має бути обґрунтованим. Врахуванню у такому разі підлягає можливість платника сплачувати такі аліменти та необхідність стягнення саме такого розміру аліментів на користь стягувача. Позивач у позові не обґрунтовує жодними доказами необхідність сплати аліментів у розмірі 10000 грн. і не доводить належними доказами можливість відповідача сплачувати таку суму аліментів.

Станом на сьогодні відповідач не працевлаштований офіційно, не має постійного заробітку, має лише перемінний дохід, має на утриманні малолітню дитину від другого шлюбу. Відповідно, неможливо встановити за допомогою допустимих і належних доказів наявність можливості сплачувати аліменти у розмірі, що вище мінімального гарантованого розміру. На підставі викладеного просить задовольнити позов ОСОБА_1 частково, стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю, ОСОБА_1 .

21.06.2024 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, який обґрунтовує тим, що до моменту подання позовної заяви із сторони відповідача не було жодної ініціативи щодо налагодження спілкування із донькою та жодної фінансової допомоги для забезпечення її гармонійного розвитку та життя. Відповідач є батьком дитини та нарівні з матір`ю зобов`язаний утримувати її до досягнення повноліття.

За своїм змістом аліменти - це грошові кошти на утримання дитини, які необхідні для забезпечення належного рівня її розвитку, виховання, забезпечення одягом, продуктами харчування тощо. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2022 року у справі № 712/6313/21.

У відзиві на позовну заяву відповідачем неодноразово наголошується на підвищений, «завищений» розмір аліментів на утримання дитини із сторони позивачки, що не відповідає реальним потребам дитини в такому віці. Для трактування аліментів у розмірів - 10 000 (десять тисяч) гривень, як «завищених» відповідач апелює до чотирьох аспектів про, які було вказано у позові позивачкою, як доказ забезпечення найкращих інтересів дитини: купівля нерухомості; оплата туристичних послуг; дороговартнісне навчання у Навчальному центрі міжнародної мовної школи «Англійська ХеленДорон»; індивідуальні та групові заняття з плавання.

Позивачка самостійно забезпечувала і продовжує забезпечувати найбільш достатні умови для розвитку (вивчення іноземної мови, заняття плавання, планування відпочинку) та життя малолітньої дитини, що і підтверджується доказами долученими до позовної заяви. Зокрема укладання договору майнових прав договору купівлі-продажу нерухомого майно, яке буде створено у майбутньому з АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Алькор»» засвідчує те, що мати дитини приділяє максимальну увагу вихованню та утриманню дитини. Окрім цього, позивачка самостійно намагається вирішити питання фінансового забезпечення враховуючи відсутність стабільної та достатньої фінансової допомоги батька в утриманні дитини. Планування відпочинку та навчання (плавання та вивчення іноземної мови) також не може трактуватись як «невиправдані витрати» на утримання дитини, оскільки має виключно позитивний ефект та забезпечує комплексний розвиток для дитини відповідного віку.

Позивачкою здійснюється розумне інвестування майбутнього для спільної із відповідачем дочки, що свідчить про зацікавленість та активність у цьому питанні ОСОБА_1 як матері і не спостерігається такої ініціативи із сторони батька ОСОБА_2 . Зазначений розмір аліментів є співмірним і не містить ознак «завищеного».

Щодо твердження відповідача про наявність інших утримувачів зазначає, що платник аліментів повинен довести суду і надати відповідні докази на підтвердження того, що у зв`язку народженням іншої дитини його матеріальний стан погіршився. Тому, зміна сімейного стану, а саме одруження та наявність дітей від теперішнього шлюбу, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Окрім цього варто наголосити, що діти від попереднього шлюбу не повинні бути звужені у правах через народження у платника аліментів іншої дитини, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим, певним чином, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обидва з батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку, матір. Відповідач, будучи батьком дитини не бере активно участі у вихованні та розвитку дитини, що не тільки його право, але й передбачений законодавством обов`язок.З відзиву, який наданий відповідачем, вбачається, що останній погоджується із деякими позовними вимогами, проте деякі вважає не співмірними із його власним баченням та можливостями.

01.07.2024 року представником відповідача подано до суду заперечення, які обґрунтовує тим, що позивач зазначає, що отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів -це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку. Власне, відповідач визнає вимоги частково і не заперечує проти стягнення з нього аліментів підвищеного мінімального розміру (які у ст. 182 СК України мають назву мінімальний рекомендований розмір аліментів). У відзиві на позов відповідач визнав частково позовні вимоги і просить стягувати з нього аліменти 3500 гривень. Водночас, право на отримання підвищеного розміру аліментів виникає лише за можливості батька сплачувати підвищений розмір аліментів. Стосовно договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, яке буде створено у майбутньому з АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Алькор"" від 25.09.2023 зазначає, що власником зазначеного нерухомого майна буде саме мати (позивач), а не дитина. Відповідно виникає питання, чому відповідач повинен оплачувати витрати позивача на купівлю нерухомості. Купівля майнових прав на нерухоме майно, яке буде створено у майбутньому у жодному виді не є витратами на утримання дитини. Стосовно туристичних путівок та навчання у школі англійської мови відповідач не вважає їх "невиправданими витратами", як це вказує позивач, а лише наголошує на тому, що такі витрати не повинні включатись до розміру аліментів. При цьому, половина цих витрат може бути стягнуто в судовому порядку окремо від аліментів. Позивачем у відповіді на відзив не надано доказів реальності подорожі, а лише договір туристичних послуг, хоча це питання було висвітлене у відзиві. Твердження щодо звуження прав дитини нічим не підтверджене. Адже відповідач погоджується сплачувати аліменти у мінімальному рекомендованому розмірі, що вище мінімального розміру аліментів. Вимога позивача сплачувати аліменти у розмірі, що перевищують навіть розмір мінімальної заробітної плати, є зловживанням правом на стягнення аліментів

Виходячи з об`єктивних обставин спору, можна чітко встановити, що за відсутності доходів у відповідача та наявності інших утриманців (дитини від другого шлюбу) позивач просить стягувати аліменти у розмірі, що втричі перевищує мінімальний рекомендований розмір аліментів, мотивуючи лише тим, що відповідач перебуває за кордоном. Свої вимоги обгрунтовує придбанням нерухомого майна для майбутнього дитини, укладенням договору туристичних послуг та витрати на навчання у міжнародній школі англійської мови. Усі доводи позивача щодо можливості відповідача сплачувати аліменти ґрунтуються на припущеннях. На підставі викладеного просить стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3500 гривень щомісячно до досягнення повноліття. Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю, ОСОБА_1 .

Представник позивача в судовому засіданні просив суд позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву. Крім того, суду пояснив, що позивач не працює, щомісячно на утримання дитини витрачає: відвідування приватного садочка-2500 гривень, плавання - 4560 гривень, заняття з англійської мови - 4000 гривень, планові медичні огляди - 1000 гривень, заняття з танців - 1000 гривень, заняття з гімнастики - 1000 гривень, придбання одягу - 3000 гривень, харчування - 3500 гривень.

Представник відповідача в режимі відео конференції просила суд позов задовольнити частково, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Крім того, суду пояснила, що відповідач проживає за кордоном, постійного доходу не має, має на утриманні малолітню дитину від іншого шлюбу.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради суду пояснила, що дитина дійсно проживає з матір`ю. Спір між сторонами щодо визначення місця проживання дитини відсутній.

Вислухавши пояснення представників сторін, представника 3-ої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_6 , батьками якої зазначені: ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_1 від 29.08.2019 року (а.с.12).

Згідно свідоцтва про зміну імені Серія НОМЕР_2 від 26.12.2019 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , змінено прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с.11).

Рішенням Тернопільського міського суду Тернопільської області від 16.12.2020 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_11 розірвано (а.с.13-15).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_9 , батьком якої є ОСОБА_12 , а матір`ю ОСОБА_13 , що підтверджується випискою з реєстру відповідно до акта про реєстрацію фактів народження та смерті від 1953 року, перекладеного з англійської мови на українську мову, кваліфікованим перекладачем ОСОБА_14 від 11.07.2023 року, та засвідчений третім секретарем з консульських питань Посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії ОСОБА_15 (а.с.78-79).

Згідно свідоцтва про зміну імені Серія НОМЕР_3 від 23.08.2023 року ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.17).

Як вбачається з платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» від 12.09.2023 року оплачено ЗДО 37 «Джерельце» 1 054,00 грн. за ОСОБА_6 (харчування) (а.с.44).

25.09.2023 року між АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Алькор» та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке буде створено у майбутньому №U1 C01 П04 №027, а саме квартири (а.с.22).

З квитанції до прибуткового касового ордеру №432 від 25.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_4 оплачено АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Алькор» грошові кошти в сумі 1 219 825,00 грн. на підставі Договору з контрагентом 1 C01 П04 №027 від 25.09.2023 року (а.с.23).

Згідно платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» від 20.10.2023 року ОСОБА_8 оплачено ЗДО «Джерельце» 714,00 грн. за ОСОБА_6 (харчування) (а.с.39).

01.11.2023 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_16 » (а.с.18).

ОСОБА_17 укладено договір - туристичну послугу на двох осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у Єгипет, Хургада на 7 ночей, що підтверджується копією Договору №73174 про надання туристичних послуг від 07.03.2024 року та платіжною інструкцією 0.0.3622016737.1 від 02.05.2024 року в АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.24-29).

Згідно платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» від 18.03.2024 року ОСОБА_1 оплачено ЗДО «Джерельце» 572,00 грн. за ОСОБА_6 (а.с.33).

Як вбачається із товарного чеку від 16.04.2024 року виданого ФОП ОСОБА_18 позивачем ОСОБА_17 оплачено індивідуальне заняття з плавання вартістю 3 120,00 грн., кількістю 6 занять та групове заняття з плавання вартістю 1 440,00 грн., кількістю 4 заняття (а.с.31).

Згідно довідки ФОП ОСОБА_19 від 23.04.2024 року ОСОБА_6 відвідує навчальний центр міжнародної мовної школи «Англійська Хелен Дорон» у період з 01.09.2023 року по 23.04.2023 року, вартістю 7 190,00 грн. Вартість навчання оплачено мамою в повному обсязі (а.с.30).

З відповіді директора КНП «ЦПМКДД» Івано-Франківської міської ради від 25.04.2024 року на запит адвоката Головатюка І.М. вбачається, що дитина ОСОБА_6 зверталася до Структурного підрозділу «Міська поліклініка № 4» КНП «ЦПМКДД» з метою проходження профілактичних медичних оглядів та проведення вакцинації згідно затвердженого МОЗ України календаря профілактичних щеплень. Батько ОСОБА_20 на прийоми до сімейного лікаря Структурного підрозділу «Міська поліклініка № 4» КНП «ЦПМКДД» дитину ОСОБА_6 не супроводжував. Батько ОСОБА_20 з лікарями Структурного підрозділу «Міська поліклініка № 4» КНП «ЦПМКДД» з приводу здоров`я дитини ОСОБА_6 не контактував. Дитина ОСОБА_6 зверталася до Структурного підрозділу «Міська поліклініка № 4» КНП «ЦПМКДД» за отриманням медичної допомоги в супроводі матері ОСОБА_1 (а.с.19-20).

З відповіді директора ЗДО №37 «Джерельце» Івано-Франківської міської ради від 30.04.2024 року на запит адвоката Головатюка І.М. вбачається, що ОСОБА_6 зарахована до ЗДО з 01.09.2023 року, який продовжує відвідувати і надалі. Заяву та документи на зарахування дитини до освітнього закладу подавала мама ОСОБА_1 . Приводить і забирає дитину мама. Ніколь має завжди охайний вигляд, вміє ладнати з однолітками, слухняна. Упродовж періоду відвідування садочка дитиною, на батьківські збори чи святкові заходи приходила мама. Вихователі групи, яку відвідує Ніколь, не отримували телефонних звернень від особи чоловічого роду, щоб представився ОСОБА_20 , тобто, батьком малолітньої дитини ОСОБА_21 (а.с.21).

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

У статті 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається зі згоди батьків, а по досягненні дитиною 10 років - зі спільної згоди батьків та самої дитини. По досягненні дитиною 14 років, коли батьки проживають окремо, місце проживання визначається дитиною.

Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

В той же час, як встановлено судом, малолітня дитина сторін ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_2 визнає позов в частині: визначення місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому спір між сторонами в цій частині відсутній.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Приймаючи до уваги викладене, а також ту обставину, що відповідач визнав позов в частині визначення місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю, ОСОБА_1 , його визання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов до висновку про те, що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;

Як встановлено судом малолітня дитина сторін ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з матір`ю та знаходиться на утриманні матері, а відповідач добровільно коштів на утримання дитини не надає.

На даний час позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі, інших дітей на утриманні не має, не працює. Відповідач знаходиться за кордоном, також перебуває в зареєстрованому шлюбі, має на утриманні малолітню дитину від другого шлюбу, працює в приватному порядку.

Положеннями ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Позивачем на підтвердження заявлених вимог надано копію договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке буде створене в майбутньому від 25.09.2023 року, довідку про відвідування ОСОБА_6 приватних уроків англійської та їх оплату, квитанції про оплату ЗДО Джерельце, товарний чек про оплату занять з плавання.

В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів витрат щодо придбання продовольчих та непродовольчих товарів.

Суд, при визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини не приймає до уваги як обгрунтування позову витрати на придбання квартири, оскільки такі не відносяться до щомісячних аліментних платежів.

За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19).

Крім того, суд вважає, що оплата приватних уроків англійської мови та занять з плавання, слід віднести до додаткових витрат на утримання дитини відповідно до ст.185 СК України, однак такі вимоги позивачем заявлені не були.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи матеріальне становище сторін, доведений розмір витрат на утримання дитини, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреб дитини у розвитку, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4 000,00 гривень, щомісячно, починаючи з 03 травня 2024 року до досягнення дитиною повноліття.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. в дохід держави.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст. 4, 5, 12, 13, 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4 000 (чотири тисячі ) гривень 00 копійок, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 травня 2024 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: О.А.Татарінова

Повний текст рішення складено 30 вересня 2024 року