Ухвала

від 01.10.2024 по справі 357/12503/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12503/24

Провадження № 2-о/357/376/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Бебешко М. М.

при секретарі Фельтіна Н. А.

розглянувши за правилами окремого провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Біла Церква заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В :

03 вересня 2024 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік заявника ОСОБА_2 . Після смерті чоловіка вона вирішила реалізувати своє право на пенсію в разі втрати годувальника, тому звернулась до Білоцерківського об`єднаного управління ПФУ в Київській області, однак там з`ясувалось, що в свідоцтві про шлюб прізвище чоловіка « ОСОБА_2 », а в свідоцтві про смерть « ОСОБА_2 ». У вересні 2023 року заявник звернулась до Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області із заявою про внесення виправлень в актовий запис про шлюб № 36 від 22 серпня 1964 року складеного виконавчим комітетом Кашперівської сільської ради Тетіїськго району Київської області, а саме змінити прізвище нареченого з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». Висновком Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заявнику було відмовлено у внесенні змін.

Ухвалою суду від 06 вересня 2024 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено судовий розгляд справи на 01 жовтня 2024 року.

01 жовтня 2024 року на адресу суду надійшла заява від представника заявника - адвоката Шевчука Ю.І. про розгляд справи за його відсутності, підтримання заяви в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи до суду не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся судом своєчасно, клопотання про відкладення судового розгляду до суду не подав, право на подання письмових пояснень до суду не скористався.

За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній доказами.

Фіксування судового розгляду не здійснювалося відповдіно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:

Заявниця зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 на видано посвідчення на ім`я ОСОБА_2 .

В будинковій книжці та військовому квитку прізвище чоловіка заявниці також зазнане як ОСОБА_2

05 вересня 2023 року Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області складено висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану за заявою заявниці, відповдіно до якого немає можливості змінити прізвище нареченого до та після реєстрації шлюбу з « ОСОБА_2 на « ОСОБА_2 ».

При вирішенні справи суд виходить з наступного:

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В Постанові ВС від 25.11.2020 в справі № 127/15091/18 суд висловив наступну позицію.

За загальним правилом встановлення фактів, які мають юридичне значення, здійснюється в окремому провадженні (глава 6 розділу IV ЦПК України). Перелік таких фактів зазначений у статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним.

Фактами, що мають юридичне значення, законодавець визначає факти, від яких безпосередньо залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Предмет доказування визначається як сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, тобто фактів, з якими закон пов`язує виникнення, зміну й припинення правовідносин між сторонами та на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідний склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - Постанова Пленуму), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як вбачається з п. 3 Постанови Пленуму у кожному разі суддя зобов`язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.

В п. 10 Постанови Пленуму також надано роз`яснення про те, що суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану. Згідно з пунктом 4 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення за таких умов: якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній); якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому порядку; запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.

Факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим повторно Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

Та обставина, що прізвище чоловіка заявниці в актовому записі про шлюб і в актовому записі про смерть не співпадає, не є підставою для встановлення юридичного факту перебування у зареєстрованому шлюбі, оскільки неправильність актового запису може бути виправлена органами РАЦС при зверненні до них зацікавленої особи з відповідною заявою.

Таким чином, факт перебування ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 може бути підтверджений шляхом внесення відповідних змін до актового запису про реєстрацію шлюбу.

Разом з тим, Висновком про внесення змін до актового запису цивільного стану повідомлено, що немає можливості змінити прізвище нареченого до та після реєстрації шлюбу з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 » у зв`язку з тим, що в актовому записі про народження чоловіка заявниці № 86 від 07 грудня 1936 року, складеного виконавчим комітетом Мовчанівської сільської ради Ружинського району Житомирської області зазначено прізвище дитини і батьків « ОСОБА_1 ». Висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану може бути оскаржений у встановленому порядку.

Отже, заявник має звернутись в позасудовому порядку до органів РАЦСу із заявою про внесення змін до актового запису про реєстрацію шлюбу та актового запису про смерть чоловіка з метою приведення у відповідність прізвища її чоловіка згідно актового запису про народження № 86 від 07 грудня 1936 року, складеного виконавчим комітетом Мовчанівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, а у випадку відмови органів РАЦСу оскаржити таку бездіяльність до окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, юридичний факт, що входить до предмета доказування у справі, не є фактом, що має юридичне значення та не підлягає окремому встановленню за правилами встановлення таких фактів в порядку окремого провадження.

Відповідно до Постанови ВС від 05 грудня 2018 року в справі № 696/730/17 при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Оскільки законом визначено порядок внесення змін до актових записів, що видаються органами реєстрації актів цивільного стану за заявою особи, підстави для встановлення факту перебування осіб у зареєстрованому шлюбі судом в порядку окремого провадження відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 255, 261, 293, 315 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. М. Бебешко