Ухвала

від 27.09.2024 по справі 525/603/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД М.ПОЛТАВИ

Справа №525/603/22

Провадження № 6/552/296/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2024 року Київський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Шаповал Т.В.

за участю секретаря судового засідання Біжко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гагіка Нікогосяна про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України божника,-

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням в якому просиввстановити тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України до виконання зобов`язань.

В судове засідання приватний виконавець не з`явився, надав суду заяву про розгляд подання без участі державного виконавця.

Суд, дослідивши подані докази у справі, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні у старшого державного виконавеця ОСОБА_3 перебуває виконавче провадження № 70769868 про стягнення з ОСОБА_2 матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням в розміні 2537360 грн.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, державний виконавець, як на підставу для його задоволення, вказує, що під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що майно належне боржнику на праві власності відсутнє, боржник отримує дохід - пенсію, добровільно рішення суду не виконує, що свідчить про ухилення боржник від виконання судового рішення.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон Українивід 21.01.1994 «Про порядоквиїзду з України і виїзду України громадян України»(з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно дост. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 19 ч. 2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзд за межі України вирішується при виконанні судових рішень, у порядку, передбаченомуст.18Закону України"Про виконавче провадження"таст.441ЦПК Українизокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутись і бути об`єктивно наявним та вбачатись з матеріалів виконавчого провадження. Обов`язок щодо підтвердження цих обставин покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді за межі України.

Таким чином, для обмеження громадянина у праві виїзду за кордон, державний виконавець має навести суду підтверджуючі обставини, що боржник вчиняє дії, які направлені на ухилення від сплати боргу, при цьому має можливості виконати своє зобов`язання.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Тому твердження державного виконавця стосовно ухиляння боржника від виконання рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, оскільки ним не надано необхідних і достатніх доказів, які б свідчили про те, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, а обмеження у праві виїзду за кордон дасть можливість стягнути суму боргових зобов`язань, що в даному випадку не дає суду достатніх підстав для обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги вимогиЗакону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд не знаходить підстав для задоволення подання.

На підставі викладеного, керуючисьКонвенцією про захист прав людини і основоположних свобод,ст. 33 Конституції України,Законом України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», ст. ст.247,441 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гагіка Нікогосяна про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України божника - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Т.В.Шаповал