Постанова

від 25.09.2024 по справі 761/27533/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/15537/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 761/27533/24

25 вересня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Болотова Є.В.

- Музичко С.Г.

при секретарі - Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Гулого Олексія Сергійовича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 05 серпня 2024 року, постановлену під головуванням судді Фролової І.В., за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Версатайл Україна» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільнення,-

в с т а н о в и в:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Версатайл Україна» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні.

ТакожОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, у якій просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві, його посадовим особам, засновникам, загальним зборам учасників ТОВ «Версатайл Україна» вчиняти будь-які дії, направлені на припинення трудових правовідносин з директором ТОВ «Версатайл Україна» (ЄДРПОУ 31244654), та заборонити суб`єктам державної реєстрації, реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, стосовно Товариства з обмеженою відповідальність «Версатайл Україна».

Заява обгрунтована тим, що предметом спору по даній справі є стягнення заробітної плати з січня 2024 року по дату звільнення (18.07.2024 р.) з ТОВ «Версатайл Україна» в сумі 627 650, 41 грн.

18 липня 2024 року, ОСОБА_1 стало відомо про намір директора ТОВ «Версатайл Україна» ОСОБА_2 звільнитись з посади директора. ОСОБА_2 було направлено заяву про звільнення від 05 липня 2024 р. та наказ № 1-С33 від 05 липня 2024 року про скликання загальних зборів учасників товариства з метою вирішення питання про звільнення з посади директора ТОВ «Версатайл Україна».

Вважає, що звільнення директора ТОВ «Версатайл Україна» ОСОБА_2 , призведе до унеможливлення стягнення заробітної плати та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки діяльність та існування товариства зупиниться, а задоволення позову не відновить порушених прав позивача.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 серпня 2024 рокув задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Версатайл Україна» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гулий О.С. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційну скаргу обгрунтовував тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що зупинення діяльності товариства у зв'язку з відсутністю працівників, директора та управління не може розцінюватися як частина господарської діяльності. Навпаки, такі обставини призводять до фактичного припинення функціонування підприємства, що суперечить самому поняттю господарської діяльності. Незаконне зупинення діяльності компанії без належного управління і працівників створює ризики для збереження активів компанії, виконання зобов'язань перед контрагентами і державою, а також може призвести до бездіяльності, що викличе наслідки у вигляді порушення прав та інтересів зацікавлених сторін. Таким чином, зупинення діяльності товариства через відсутність керівництва та працівників не може вважатися частиною господарської діяльності, а навпаки, це є наслідком ситуації, яка перешкоджає здійсненню такої діяльності і порушує законодавчі вимоги щодо ведення підприємницької діяльності.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Гулий О.С. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення заяви. Суд вказав, що позивачем не наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, заявником не наведено ознак очевидної протиправності оскаржуваного рішення, що виключає можливість застосування заходів забезпечення позову в межах спірних правовідносин.

Колегія суддів погодилася з такими висновками суду, враховуючи наступне.

Згідно із частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.

Згідно частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до роз`яснення Пленуму Верховного Суду України які викладені в п.4 постанови №9 від 22.12.2006 року із послідуючими змінами «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог представника позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Із змісту позовної заяви установлено, що підставою для звернення до суду із цим позовом стала наявність невиплачених позивачу при звільненні коштів у розмірі 627 650,41 грн.

Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач обґрунтовує її тим, що звільнення директора може утруднити (унеможливить) виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Викладення в позовній заяві обставин справи, на яких наполягає позивач, за відсутності в належний спосіб поданих доказів, якими позивач доводить необхідність забезпечення позову, не дає суду підстав уважати доведеними обставини, що свідчать про можливість та необхідність вжиття заходів забезпечення позову, на яких наполягає позивач.

Заборона відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на припинення трудових відносин з директором та заборона державним реєстраторам будь-яких органів, а також нотаріусам щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, приймати рішення про державну реєстрацію змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно відповідача не є співмірним заходом з позовними вимогами, оскільки позивач в межах вказаної справи рішення уповноважених органів управління товариством не оскаржує.

Перебування юридичної особи у стані ліквідації, припинення не є перешкодою у задоволенні відповідачем майнових вимог позивача щодо стягнення невиплачених коштів у разі ухвалення відповідного рішення.

Окрім цього, колегія суддів вважає, що спосіб забезпечення позову, про який просить скаржник не перебуває у безпосередньому зв`язку із спором, що розглядається, та призведе до невиправданого обмеження прав юридичної особи.

За установлених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Гулого Олексія Сергійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 05 серпня 2024 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 26 вересня 2024 року.

Головуючий: Судді: