Справа № 703/2776/24
2/703/1097/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2024 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.
секретар судових засідань Яковенко І.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,-
встановив:
31 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,9711 га, кадастровий номер 7123782500:02:001:0429, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ковалиської сільської ради Черкаського (раніше - Смілянського) району Черкаської області, яка, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №006025 від 27 лютого 2002 року, належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ковалиха Смілянського району Черкаської області померла ОСОБА_4 , яка є матір`ю позивача ОСОБА_1 . За життя, ОСОБА_4 , на підставі рішення Ковалиської сільської ради від 06 листопада 2001 року №20-3, набула у приватну власність земельну ділянку площею 2,97 га в межах згідно з планом, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ковалиської сільської ради Смілянського району та останній видано Державний акт на право приватної власності на змелю серії ІІ-ЧР №006025 від 27 лютого 2002 року. 19 листопада 2013 року проведено державну реєстрацію вказаної земельної ділянки розміром 2,911 га та присвоєно кадастровий номер 7123782500:02:001:0429. За вказаних обставин, після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на вказану земельну ділянку. 06 серпня 2019 року ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчений виконуючим обов`язки старости села Ковалиха Смілянського району Черкаської області та зареєстрований в реєстрі за №1-20, яким вказану земельну ділянку заповіла позивачу ОСОБА_1 . Зазначений заповіт недійсним не визнавався та є чинним. Позивач ОСОБА_1 , до дня смерті своєї матері ОСОБА_4 , постійно проживав без реєстрації разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого прийняв спадщину після смерті матері. Заповітом ОСОБА_4 заповіла інше нерухоме майно, що належало їй на праві власності, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які, наскільки позивачу було відомо на час звернення до суду з даним позовом, звернулися до Смілянської державної нотаріальної контори, з заявами про прийняття у спадщину нерухомого майна, виключно у частині майна, яке ОСОБА_4 заповіла їм, внаслідок чого нотаріальною конторою заведено спадкову справу.
З метою юридичного оформлення спадкового майна та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, з врахування прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_4 , у частині, яка визначена заповітом, оскільки постійно проживав разом з нею на час відкриття спадщини, однак не зміг надати оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку, з огляду на його відсутність у позивача та наявність виключно його копії, позивач звернувся до Смілянської державної нотаріальної контори. Листом нотаріальна контора повідомила, що нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, якщо не подано відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, та рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання.
Відсутність у позивача оригінал державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, яка входить до складу спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , а також відмінність зареєстрованого місця проживання позивача від місця проживання спадкодавця на момент відкриття спадщини, позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом та зареєструвати право власності на спадкове майно у позасудовому порядку, внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 03 червня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі, призначено підготовче судове засідання, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано від Смілянської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_4
08 серпня 2024 року ухвалою суду, з врахуванням отриманої від Смілянської державної нотаріальної контори інформації, яка міститься у спадковій справі, що заведена після смерті ОСОБА_4 , задоволено клопотання позивача та замінено неналежного відповідача - Ротмістрівську сільську раду на належних відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідача ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , та відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явилися, звернулися до суду зі спільною заявою, в якій просили розгляд справи провести без їх участі, позовні вимоги визнають.
З врахуванням визнання відповідачами позовних вимог, суд залишає клопотання позивача про виклик у судове засідання свідка без розгляду.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, врахувавши позицію сторін, яка викладена в їх заявах про розгляд справи без їх участі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Смілянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 08 липня 2022 року, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ковалиха Смілянського району Черкаської області, у віці 73 років, про що 08 липня 2022 року складено відповідний актовий запис №371 (а.с.8, 41).
Відповідно до копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №006025 від 27 лютого 2002 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №24, ОСОБА_4 , на підставі рішення Ковалиської сільської ради від 06 листопада 2001 року №20-3, набула у приватну власність земельну ділянку площею 2,97 гектарів в межах згідно з планом, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ковалиської сільської ради Смілянського району (а.с.10).
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000485192024 від 26 лютого 2024 року, Управлінням Держземагентства у Смілянському районі 19 листопада 2013 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 2.9711 га, кадастровий номер 7123782500:02:001:0429, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Ковалиської сільської ради Черкаської області та, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №006025, що виданий 27 лютого 2002 року, належить ОСОБА_4 (а.с.11-16).
Таким чином, ОСОБА_4 за життя, на підставі відповідного державного акту, була власником вищевказаної земельної ділянки, та після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на неї.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особа, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст.1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження, яке видане виконавчим комітетом Ковалиської сільської ради Смілянського району Черкаської області 27 квітня 1968 року, ОСОБА_4 є матір`ю позивача ОСОБА_1 (а.с.9).
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , він є спадкоємцем першої черги.
Згідно ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.
Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.
Відповідно до ст.1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
06 серпня 2019 року ОСОБА_4 складено заповіт, який посвідчений виконуючим обов`язки старости села Ковалиха Смілянського району Черкаської області та зареєстрований в реєстрі за №1-20 (а.с.17).
Як вбачається з вищевказаного заповіту, ОСОБА_4 , розуміючи значення своїх дій, добровільно, без будь-якого насильства, примусу, як фізичного, так і морального, на випадок своєї смерті робить таке розпорядження:
- житловий будинок загальною площею 68,5 кв.м. з надвірними будівлями і спорудами, що належить їй згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, який розташований в АДРЕСА_1 . Земельну ділянку площею 2.97 га, що належить їй згідно державного акту ЯЕ №376466, виданого 03 вересня 2009 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адмінмежах с. Ковалиха Ротмістрівської сільської ради, заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- земельну ділянку площею 2.97 га, що належить їй згідно державного акту ЯЕ №376467, виданий 03 вересня 2009 року, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адмінмежах с. Ковалиха Ротмістрівської сільської ради, заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- земельну ділянку, площею 2,97 гектара, що належить їй згідно державного акту ІІ-ЧР №006025, виданий 27 лютого 2002 року, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адмінмежах с. Ковалиха Ротмістрівської сільської ради, заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.17).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 26 січня 2024 року за №75586203, вищевказаний заповіт ОСОБА_4 є чинним (а.с.80-93).
На підставі ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2024 року на адресу суду Смілянської державною нотаріальною конторою направлено копію спадкової справи №583/2022, що заведена після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.35-113).
Як вбачається з вищевказаної спадкової справи, з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Спадкоємець ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,9712, кадастровий номер 7123782500:02:001:0064, а спадкоємець ОСОБА_3 з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом до нотаріальної контори не звертався.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , який виданий Івано-Франківським ГУВС МВС України в Івано-Франківській області 01 жовтня 1996 року на ім`я ОСОБА_1 , останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5-7).
Як вбачається з довідки №44, виданої Ковалиським старостинським округом Ротмістрівської сільської ради 07 березня 2024 року, ОСОБА_1 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свої матері ОСОБА_4 , постійно проживав без реєстрації разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї матері ОСОБА_4 , до складу якої входить земельна ділянка, яку остання заповіла позивачу, оскільки, хоча і був зареєстрований за адресою, яка є відмінною від місця проживання спадкодавця, однак постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.
Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII, неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.
Листом №179/01-16 від 24 лютого 2024 року Смілянською державною нотаріальною конторою позивачу ОСОБА_1 роз`яснено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання оригіналів правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За позовом спадкодавця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Одночасно повідомлено, що нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, якщо не подано відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання (а.с.19).
Як вбачається з позовної заяви, позивач ОСОБА_1 стверджує, що у нього відсутній оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку, яку йому заповіла його мати ОСОБА_4 , а також місце його реєстрації, є відмінним від фактичного місця проживання на час смерті спадкодавця, що унеможливлює отримання ним свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 .
Згідно листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК).
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ч.4 ст.334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, приймаючи до уваги, що у позивача ОСОБА_1 відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, яку йому заповіла ОСОБА_4 , а також, що його зареєстроване місце проживання є відмінним від місця проживання спадкодавця ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини, позивач ОСОБА_1 , який прийняв спадщину після смерті матері, оскільки фактично постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, позбавлений можливості зареєструвати своє право власності на спадкове майно у позасудовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.15, 16, 182, 334, 392, 1216, 1217, 1218, 1225, 1233, 1234, 1235, 1236, 1247, 1251, 1254, 1262, 1268, 1269 ЦК України, ст.81, 125 ЗК України, ст.1, 2, 76, 81, 82, 89, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,9711 га, кадастровий номер 7123782500:02:001:0429, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ковалиської сільської ради Черкаського (раніше - Смілянського) району Черкаської області, яка, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №006025 від 27 лютого 2002 року, належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Головуючий Т.В. Ігнатенко
Суд | Смілянський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2024 |
Оприлюднено | 03.10.2024 |
Номер документу | 121985181 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Ігнатенко Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні