Рішення

від 26.09.2024 по справі 757/13648/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13648/24-ц

пр. № 2-5676/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "АРКАДА" про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив поновити строк подання заяви на включення його до реєстру вкладників для здійснення виплат Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, зобов`язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «АКБ «Аркада» визнати ОСОБА_2 кредитором останнього та включити його кредиторські вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що позивач уклав з ПАТ «АКБ «Аркада» договір банківського вкладу «Стандарт строковий» № 56648, строком дії по 20 грудня 2020 року. На підставі постанови Правління Національного банку України від 25 серпня 2020 року № 541-рш/БТ АТ АКБ «Аркада» віднесено до категорії неплатоспроможних. 08 листопада 2023 року позивач звернувся із заявою до відповідача про включення його до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ АКБ «Аркада», на яку отримав відмову. Як на поважні причини пропуску строку звернення до банку, позивач вказує, що він не є фахівцем у галузі права, він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і у період з 21 травня 2020 року по 21 січня 2021 року проходив після операційну реабілітацію у «Центрі медичної реабілітації та санаторно-курортного лікування «Закарпаття», крім цього на території України з 11 березня 2020 року запроваджено суворі карантинні заходи, для запобігання розповсюдження небезпечної вірусної хвороби COVID-19, у період з 05 березня 2021 року по 02 квітня 2021 року позивач проходив лікування від коронавірусного захворювання SARS-CoV-2. Також позивач послався на те, що у зв`язку із агресією рф проти України, введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався.

Представник відповідача у відзиві на позов не визнав позов, заперечуючи проти позовних вимог вказав, що належним відповідачем є АТ АКБ «Аркада», а не Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. останнім днем для пред`явлення кредиторами своїх грошових вимог до банку є 30 жовтня 2020 року, будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, згідно з положеннями ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вважаються погашеними. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними. Гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 000, 00 грн позивач отримав.

У відповіді на відзив відповідача сторона позивача вказала, що судова практика, на яку посилається відповідач не релевантна із цією справою, тому не може бути застосована.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.

26 березня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 28 березня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

29 березня 2024 року судом отримано відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача юридичної особи /а. с. 25-28/.

02 квітня 2024 року ухвалою судді у справі відкрито провадження, для розгляду у порядку спрощеного позовного провадження /а. с. 30-31/.

04 червня 2024 року представник відповідача подав до суду відзив на позов /а. с. 40-64/.

10 червня 2024 року через Електронний суд представник позивача подав відповідь на відзив.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав і просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про час, дату і місце слухання належним чином за допомогою Електронного суду, заяви по суті або з процесуальних питань до суду не находили.

Суд, заслухавши обґрунтування представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

20 грудня 2017 року ОСОБА_2 та ПАТ АКБ «Аркада» уклали договір банківського вкладу «Стандарт строковий» № 56648, на виконання якого передав банку грошову суму у розмірі 394 741, 91 грн, для розміщення на банківському рахунку строком на 18 місяців, тобто по 20 червня 2019 року, під 14 % річних /а. с. 3-5, 6/.

26 серпня 2020 року на підставі постанови Правління Національного банку України про віднесення АТ АКБ «АРКАДА» до категорії неплатоспроможних Фондом гарантування вкладів запроваджено тимчасову адміністрацію і розпочато процедуру виведення АТ АКБ «АРКАДА» з ринку. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації призначено начальника відділу запровадження тимчасової адміністрації управління раннього реагування департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Штогріну І. В. З дня введення тимчасової адміністрації Фонд набув усі повноваження органів управління та органів контролю банку і розпочав здійснювати заходи для забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна, захисту інтересів вкладників і кредиторів банку.

25 вересня 2021 року на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про початок ліквідації AT АКБ «АРКАДА» і строки прийняття вимоги кредиторів, а саме 30 днів з дня опублікування у газеті «Голос України» оголошення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку.

На виконання частини другої ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в газеті «Голос України» від 01 жовтня 2020 року № 181 (7438) опубліковано оголошення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію AT АКБ «АРКАДА» та з`явлення кредиторських вимог.

02 жовтня 2020 року на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення (https://www.fg.gov.ua/articles/48665-vstanovleno- adresu-dlva-podachi-kreditorskih-vimog-at-akb-arkada.html) в якому зазначено, що вимоги кредиторів AT АКБ «АРКАДА» прийматимуться протягом ЗО днів з дня опублікування оголошення про ліквідацію AT АКБ «АРКАДА» в газеті «Голос України» № 181 (7438) від 01 жовтня 2020 року.

Також 16 жовтня 2020 року на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення (доступне за посиланням: https://www.fg.gov.ua/articles/48707- fond-nagaduve-vkladmki-200-ta-inshi-kreditori-arkadi-mozhut-zavaviti-svo-vimogi-do-banku-do- 30-zhovtnya.htmD, яке містило нагадування для вкладників AT АКБ «АРКАДА» розмір вкладів яких перевищує 200 000, 00 грн, про можливість заявити свої кредиторські вимоги до Банку до 30 жовтня 2020 року.

Враховуючи, що публікація оголошення про ліквідацію AT АКБ «АРКАДА» здійснена 01 жовтня 2020 року, отже останнім днем для пред`явлення кредиторами своїх грошових вимог до Банку є 30 жовтня 2020 року.

29 липня 2024 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 1000701110056002945 про проведення державної реєстрації припинення АТ АКБ «АРКАДА» як юридичної особи, а, отже, ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк ліквідованим.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.

Пунктом 8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. Таким чином, у спорах, пов`язаних з виконанням неплатоспроможним банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов`язань перед кредиторами та вкладниками, рівно як і здійснення своїх повноважень Фондом, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, оскільки цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур`єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

Уповноважена особа Фонду складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; (пункт 3 частини першої ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 серпня 2017 року № 3711 затверджено Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, яке регулює процедури, що виникають в процесі виконання дій щодо визначення суми заборгованості кожному кредитору, віднесення вимог кредиторів до певної черги, відхилення вимог кредиторів у разі непідтвердження їх фактичними даними, складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів, а також порядок задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується.

У відповідності до п.п. 1 п. 1 розділу VII Положення підставами для внесення до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів змін, які підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду, є рішення суду, яке набрало законної сили (у тому числі рішення судів, які набрали законної сили після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторів, визначеного ст. 49 Закону), за яким, зокрема, виникають: зобов`язання банку перед кредиторами, що виникли до дня початку процедури ліквідації; кредиторські вимоги вкладників у частині, що перевищує суму відшкодування, виплачену Фондом, розмір якої визначено відповідно до вимог ст. 26 Закону.

Сторона відповідача посилається на те, що внесення будь-яких змій до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку є неможливим, оскільки ліквідаційна процедура є завершеною.

Так, відповідно до частини другої, третьої ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» За результатами проведення ліквідації банку Фонд складає ліквідаційний баланс та звіт, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.

Звіт складається відповідно до нормативно-правових актів Фонду і має містити, зокрема, відомості про реалізацію майна банку та задоволення вимог кредиторів та/або вичерпання можливостей здійснення заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів.

Ліквідаційна процедура банку вважається завершеною з моменту затвердження ліквідаційного балансу, а банк ліквідованим - з моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 березня 2019 року справа № 456/450/16-ц), обмеження кредиторів надзвичайно коротким строком на звернення з вимогами про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів без можливості поновлення такого строку, якщо його пропущено з причин, що є поважними, було б непропорційним, а таке втручання у права кредиторів на мирне володіння їх майном - неправомірним.

Поважними причинами пропуску строку вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для особи на вчинення дій. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи та надані докази.

За доводами позивача, причини пропуску строку на звернення з вимогами про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів пов`язані з тим, що він не є фахівцем у галузі права, він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і у період з 21 травня 2020 року по 21 січня 2021 року проходив після операційну реабілітацію у «Центрі медичної реабілітації та санаторно-курортного лікування «Закарпаття», крім цього на території України з 11 березня 2020 року запроваджено суворі карантинні заходи, для запобігання розповсюдження небезпечної вірусної хвороби COVID-19, у період з 05 березня 2021 року по 02 квітня 2021 року позивач проходив лікування від коронавірусного захворювання SARS-CoV-2, а у зв`язку із агресією рф проти України, введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався

Самі по собі вказані позивачем обставини є поважними, але те, що саме вони унеможливлювали його своєчасне звернення з кредиторськими вимогами до банку, не підтверджено належними доказами, оскільки у той же час, позивач не заперечував проти твердження представника відповідача, що за його зверненням було виплачено гарантовані Фондом 200 000, 00 грн.

З огляду на вказані обставини очевидним є той факт, що стан здоров`я позивача не перешкоджав його зверненню до відповідача з вимогами про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів. Обґрунтування такого тривалого затягування подання заяви з її боку та докази поважності матеріали справи не містять, та й зміст позовної заяви свідчить лише про підстави її звернення саме після отримання консультації.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

За правилами частини першої ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, у даному випадку відсутні поважні причин пропуску встановленого законодавством строку на звернення до відповідача з вимогами про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Надаючи оцінку наведеним обставинам, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позиваем не доведено поважність причин пропуску встановленого законодавством строку на звернення до відповідача з вимогами про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов необґрунтований і задоволенню не підлягає.

V. Розподіл судових витрат.

На підставі частини шостої статті 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на Державу.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 1-16 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 2, 45, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»,

ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "АРКАДА" про зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2024 року.

Суддя І. В. Литвинова