Рішення

від 06.05.2021 по справі 758/7966/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/7966/19

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

06 травня 2021 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Жванко О. Є., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Київенерго», про захист прав споживача, -

У С Т А Н О В И В:

20.06.2019 року до Подільського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (надалі за текстом - відповідач), про захист прав споживача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом опалювального сезону 2017-2018 років (жовтень-квітень) позивач сплатив відповідачу згідно з наданими ними рахунками 1024,33 грн, 748,27 грн, 1290 грн. По закінченні опалювального сезону відповідач констатувало переплату в сумі 988,21 грн. Восени 2018 року позивач одержав платіжки вже від Київтеплоенерго, сформовані КП ГІОЦ КМДА, де були зазначено борг відповідача перед позивачем на суму 988,21 грн. Зазначає, що в листопаді в рахунку відповідача борг не фігурував. Знаючи, що цю проблему відповідач створив для тисяч киян (за повідомленнями ЗМІ, станом на січень 2019 до ПАТ «Київенерго» понад вісім тисяч заяв від киян. Позивач звернувся до міської адміністрації, яка, б на думку позивача, мала б також бути зацікавленою у розв`язанні цієї проблеми, і до ПАТ «Київенерго». Згідно з відповіддю-роз`ясненням відповідача про порядок повернення переплати, 22 січня 2019 року позивач подав їм належні документи рекомендованим листом. Не одержавши ні відповіді, ні боргу, 27 квітня 2019 року позивач надіслав відповідачу листа з попередженням, що затримка з виплатою переплати змусить його звернутися до суду, а відтак, просив стягнути грошові кошти у розмірі 988,21 грн.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.08.2019 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності вимоги позову підтримав, просив їх задовольнити.

В судове засідання відповідач не з`явився, належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, керуючись ст. 223 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи. Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 1 ст. 289 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, наявні всі передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України підстави та умови для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що протягом опалювального сезону 2017-2018 років (жовтень-квітень) позивач сплатив відповідачу згідно з наданими ними рахунками 1024,33 грн, 748,27 грн, 1290 грн.

По закінченні опалювального сезону відповідач констатував переплату в сумі 988,21 грн. Восени 2018 року позивач одержав платіжки вже від Київтеплоенерго, сформовані КП ГІОЦ КМДА, де було зазначено борг відповідача перед позивачем на суму 988,21 грн. В листопаді в рахунку відповідача борг не фігурував.

Позивач звернувся до міської адміністрації, і до ПАТ «Київенерго», згідно з відповіддю-роз`ясненням відповідача про порядок повернення переплати, 22 січня 2019 року позивач подав відповідачу належні документи рекомендованим листом, проте відповідач не повернув суму переплати.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Главою 83 ЦК України визначаються загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання цього інституту є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, кондиційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в Постанові від 02.03.2016 року у справі №6-2491цс15, положення статті 1212 ЦК України, відповідно до якого особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, застосовується також і до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 26.06.2018 року у справі №910/9072/17 висловила позицію, що, згідно з п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак, необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом (Касаційним господарським судом) в Постановах від 02.08.2018 року у справі №910/15363/17 року, від 10.08.2018 року у справі №910/22442/16.

Зважаючи на те, що відповідач відзиву на позов не подав та враховуючи те, що у позивача наявна переплата у розмірі 988,21грн., суд дійшов висновку, що отримання відповідачем ПАТ «Київенерго» коштів в розмірі 988,21 грн. було безпідставним.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про стягнення з ПАТ «Київенерго» на користь позивача безпідставно набуті кошти в розмірі 988,21 грн.

Керуючись ст. ст. 12,76,77,78,79,80,81, 211, 223, 263,265,280,285,289 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Київенерго», про захист прав споживача - задовольнити;

Зобов`язати ПАТ «Київенерго» повернути ОСОБА_1 кошти у сумі 988 (дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень 21 копійка;

Повне найменування:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Київська енергопостачальна компанія» публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» (адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31, код ЄДРПОУ 41336175);

Заочне рішення може бути переглянуте Подільським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача;

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Подільського районного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин;

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київським апеляційним судом, якщо його не буде скасовано.

Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК