Вирок

від 01.10.2024 по справі 953/8542/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/8542/24

Провадження № 1-кп/953/1076/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Харків

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024222010000127 від 01 липня 2024 року, за обвинуваченням,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Беломорська РФ, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно працевлаштованого, військовозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , має інвалідність ІІІ групи, судимого:

1) 20.03.2006 Орджонікідзевським районним судом міста Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

2) 21.02.2007 Орджонікідзевським районним судом міста Харкова за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ст.70 КК України до 4 років 3-х місяців позбавлення волі;

3) 14.05.2013 Орджонікідзевським районним судом міста Харкова за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

4) 11.03.2013 Київським районним судом міста Харкова за ч.3 ст.185, ч.2 ст.263, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

5) 13.06.2013 Московським районним судом міста Харкова зач.3 ст.185, ч.3 ст.357, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі;

6) 26.09.2013 Київським районним судом міста Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

7) 27.01.2014 Дзержинським районним судом міста Харкова за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі;

8) 28.04.2015 Орджонікідзевським районним судом міста Харкова за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 4 місяців позбавлення волі;

9) 10.02.2020 Київським районним судом міста Харкова за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 07.12.2023 за відбуттям строку покарання;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2024 року приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_3 знаходився поблизу будинку АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3 підійшов до квартири № НОМЕР_9 , яка розташована на 2-му поверсі вищевказаного будинку, де побачив відчинені вхідні двері до вказаної квартири, та, діючи умисно, повторно, з прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до житла, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, у тому числі Указом Президента України № 3684 від 08.05.2024, який затверджений Законом України № 3685-ІХ від 14.05.2024 на всій території України,про що ОСОБА_3 був достеменно обізнаний, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов через вхідні двері, які не були закриті, до квартири № НОМЕР_9 , тим самим незаконно проник до чужого житла, де, продовжуючи свої протиправні дії, таємно взяв з сумки ОСОБА_6 належний їй мобільний телефон марки Iphone 8 Plus срібного кольору 256 GB IMEI: НОМЕР_1 , вартістю, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/20046-ТВ від 19.07.2024, 4530 гривень.

Після чого ОСОБА_3 покинув місце вчинення злочину з викраденим майном, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 4530 гривень.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, повторно, поєднана із проникненням до житла.

Крім того, 23 червня 2024 року приблизно о 14 годині 00 хвилин у ОСОБА_3 , який знаходився поблизу будинку АДРЕСА_4 , виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна. З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3 о 14 годині 09 хвилин зайшов до 3-го під`їзду вказаного будинку, де був до 14 години 34 хвилин. В цей проміжок часу він, діючи умисно, повторно, з прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до житла, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, у тому числі Указом Президента України № 3684 від 08.05.2024, який затверджений Законом України № 3685-ІХ від 14.05.2024 на всій території України, про що ОСОБА_3 був достеменно обізнаний, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, відкрив вхідні двері квартири НОМЕР_10 , які не були закриті замикаючим пристроєм, та зайшов до цієї квартири, тим самим незаконно проник до чужого житла, де, продовжуючи свої протиправні дії, таємно зняв з вішалки належне ОСОБА_7 майно, а саме: сумку ТМ «Levis» вартістю, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/19729-ТВ від 22.07.2024 1071 гривень, із грошовими коштами в сумі 13000 гривень, які знаходилися у вищевказаній сумці.

Після чого ОСОБА_3 покинув місце вчинення злочину з викраденим майном, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 14071 гривень.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, повторно, поєднана із проникненням до житла.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, щиро розкаявся та пояснив про вчинення ним кримінальних правопорушень, за обставин, викладених вище у даному вироку. Так, обвинувачений пояснив, що 21 червня 2024 року приблизно 15 годині з метою вчинення крадіжки зайшов до під`їзду будинку АДРЕСА_2 , де на другому поверсі виявив, що двері квартири № НОМЕР_9 не були зачинені, зайшов до квартири та таємно викрав мобільний телефон, який знаходився біля входу. Крім того, 23 червня 2024 року приблизно о 14 годині також з метою вчинення крадіжки зайшов до під`їзду будинку АДРЕСА_4 , де на четвертому поверсі виявив квартиру з незачиненими дверима, відкрив їх та таємно взяв з вішалки в квартирі біля входу сумку, в якій знаходились гроші в сумі 13000 гривень, з викраденим майном покинув місце вчинення злочину, гроші у подальшому витратив на власні потреби. Обвинувачений зазначив, що жалкує за вчиненим, засуджує свої дії, але вчинив крадіжки через скрутне матеріальне становище, оскільки після звільнення з місць позбавлення волі, не міг працевлаштуватись, та не мав грошей навіть на продукти харчування.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників процесу, у тому числі потерпілих, які виклали свою позицію у письмових заявах, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в повному обсязі обвинувачення, відвертому визнанні своєї провини, осуду своїх дій, визнання цивільного позову та висловлення наміру відшкодувати завдану потерпілим шкоду у подальшому у повному обсязі.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше неодноразово судимий за судимий за злочини проти власності, неодружений, офіційно працевлаштований, є військовозобов`язаним, має інвалідність ІІІ групи, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності - два епізоди, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, а також стан здоров`я обвинуваченого, який має інвалідність ІІІ групи в зв`язку з загальним захворюванням.

Суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових злочинів, що відповідатиме вимогам ст.ст.50, 65 КК України, призначити обвинуваченому покарання, передбачене санкцією статті закону у виді позбавлення волі.

Оскільки обвинувачений має ряд судимостей за злочини проти власності, підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання судом не встановлено.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 06 серпня 2024 року відносно обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 04 жовтня 2024 року включно з визначенням розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 гривень.

Потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення суми 25000 гривень у рахунок відшкодування завданої майнової шкоди, який обвинувачений ОСОБА_3 визнав у судовому засіданні.

За правилами ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 2 ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. ст. 55, 61, 62, 91, 127, 128, 242 КПК України, під шкодою у кримінальному провадженні розуміються втрати, яких зазнала потерпіла сторона у результаті викрадення, знищення або пошкодження майна, або шкода, завдана безпосередньо особі, її здоров`ю, діловій репутації внаслідок протиправної поведінки іншої особи.

Майнова шкода як наслідок злочину має вартісну форму та полягає у безпосередньому зменшенні матеріального блага особи, у позбавленні її можливості одержати заплановані доходи, а також у понесенні особою будь-яких додаткових майнових витрат.

У кримінальному провадженні під матеріальними збитками у п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України слід розуміти грошову оцінку (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди (втрачених, додатково витрачених або недоотриманих майнових благ особою внаслідок порушення її прав та інтересів іншою особою), а відшкодування збитків є одним зі способів відшкодування шкоди.

Відповідно до положень ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст.1166 ЦК України).

Аналізуючи вищезазначені норми, слід зазначити, що сума відшкодування за цивільним позовом у кримінальному провадженні не обов`язково має збігатися з розміром завданої злочином шкоди, вказаним в обвинуваченні, але у будь-якому разі має бути обгрунтована та документально підтверджена цивільним позивачем, лише сам факт визнання обвинуваченим розміру позовних вимог не може бути підставою для визначення судом розміру завданої потерпілому майнової шкоди та задоволення позовних вимог в цій частині.

Потерпілий ОСОБА_7 за змістом позовної заяви зазначає, що розмір завданої йому майнової шкоди складає 14071 гривень, при цьому жодним чином не обгрунтовуючи та не зазначаючи, з чого складається розмір майнової шкоди 25000 гривень, яку він просить стягнути, жодних доказів на підтвердження такого розміру шкоди ним також не надано, а тому, не зважаючи на визнання позову обвинуваченим, суд висновує, про часткове задоволення позовних вимог потерпілого на суму фактично спричиненої майнової шкоди в розмірі 14071 гривень.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів по кримінальному провадженню а саме: по проведенню судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/19729-ТВ від 22.07.2024 в сумі 1514,56 гривень, судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/20046-ТВ від 19.07.2024 в сумі 1514,56 гривень, судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-24/23684-Д від 20.08.2024 в сумі 3029,12 гривень, які документально підтверджені, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Підстави для застосування спеціальної конфіскації відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту проголошення вироку - з 01 жовтня 2024 року.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з дати його фактичного затримання - 06 серпня 2024 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення експертів в сумі 6058 (шість тисяч п`ятдесят вісім) гривень 24 копійки.

Цивільний позов ОСОБА_7 про відшкодування завданої майнової шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди 14071 (чотирнадцять тисяч сімдесят одну) гривню.

Речові докази - 8 DVD - R дисків із записами з камер відеоспостереження - після набрання вироком законної сили залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження№42024222010000135 від 02.07.2024;

Речові докази - одна печатка лікаря на ім`я ОСОБА_8 ; одна печатка лікаря (дані лікаря не надруковано нерозбірливо); флешка PTSE9 16 Gb Kingston в кількості 1 штука; флешка АР8GАН133 98122050020 в кількості 1 штука; флешка RIDATA в кількості 1 штука; перехідник на Micro SD HC TM «Transsend» в кількості 1 штука; флешка з наліпкою та рукописним надписом на ній (надпис написано нерозбірливо) на ланцюжку чорного кольору в кількості 1 штука; флешка 32 Gb EDGE 3/0 GOODRAM в кількості 1 штука; мicro CD 4 Gb TM «Toshibo» в кількості 1 штука; перехідних TM «San Disk ADAPTER» в кількості 1 штука; 1 долар США з номером В17810608J в кількості 1 штука; одна банківська картка «Приват банк» для виплат № НОМЕР_2 ; мобільний телефон у чохлі прозорого кольору ТМ «ОРРО А53», 64 Gb IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , номер мобільного оператора Водафон НОМЕР_6 ; бездротові навушники Apple in California Accembled in Vietnam, в коробці з правим та лівим навушником 1 шт; бездротові навушники Redmi air dots2 в коробці з правим та лівим навушником 1 шт; бездротові навушники JBL в коробці з правим та лівим навушником 1 шт; мобільний телефон TM Iphone 8 Plus срібного кольору 256 Gb IMEI: НОМЕР_1 ; студентський квиток виданий на ім`я ОСОБА_9 01.09.2014; посвідка на тимчасове проживання виданий на ім`я ОСОБА_10 ; ксерокопія закордонного паспорта на ім`я ОСОБА_10 ; ксерокопія декларації відповідальності «матеріально мат нічної бази» вимогам законодавства з питань охорони праці на 2-х арк; ксерокопія витягу з реєстру платників Єдиного податку виданого на ім`я ОСОБА_11 на 1-му арк; ксерокопія виписки з єдиного державного реєстру юр. осіб, фіз. осіб, підприємця та громадянських формувань виданої на ім`я ОСОБА_11 на 1 арк; договір-доручення, на якому виконано рукописні записи чорнилом синього кольору на 1-му арк; договір-доручення, на якому виконано рукописні записи чорнилом синього кольору на 1-му арк; 1 LEU №133J4437386 в кількості 1 штука; 200 HAI TRAM №SO2004157; 2000 HAI NGHIN DONG №RA8133825; чоловіча сумка ношена ТМ «Fashuon Instinct», чорного кольору через одне плече; банківська картка НОМЕР_7 в кількості 1 штука; банківська картка «Приват банк Універсальна» № НОМЕР_8 в кількості 1 штука; флешка DT50 8Gb з наліпкою зеленого кольору, з боку з фіолетовим закінченням TM «Kingstone» в кількості 1 штука; кросівки чоловічі білого кольору, ношені, розмір 40, TM «Creeks» одна пара; чоловіча футболка білого кольору розмір М, TM «Primark Cares», ношена, в кількості одна штука; чоловічі шорти ношені, сіро-блакитного кольору, розмір s, TM «KIABI», в кількості 1 штука -

після набрання вироком законної сили повернути власникам.

Скасувати арешт на вищезазначене майно, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 08 серпня 2024 року.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду, а обвинуваченим, який тримається під вартою - в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1