Ухвала

від 23.09.2024 по справі 991/7668/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/7668/24

Провадження 1-кс/991/7701/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , представників власника майна - адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000253 від 28.05.2024,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду звернувся прокурор у кримінальному провадженні № 52024000000000253 від 28.05.2024 із клопотанням про арешт, із забороною володіти, користуватися та розпоряджатися майном, вилученим 15.08.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-мобільного телефону Redmi Note 12S IMEI: НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2 ;

-картки Micro Sd 16Gb;

-планшета Ui006H s/n U1006K32G020460730427;

-жорсткого диска Samsung model ST 500LM012 s/n: НОМЕР_3 ;

-ноутбука Acer s\n: НОМЕР_4 ;

-флеш накопичувача DTL;

-системного блока комп`ютера чорного кольору з написом Acer VAC-30-OE-D5-M-A2-BF;

-документів господарської діяльності ТОВ «Порт і Флот», ТОВ «Експорт Трейд Груп», ТОВ «Крантехелектро» на 2027 арк.

Клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.08.2024 та за клопотанням представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 відкладено на 23.09.2024.

У клопотанні прокурор ОСОБА_6 просив здійснювати розгляд у закритому судовому засіданні та, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», без наступного оприлюднення змісту ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Поряд з цим, у судовому засіданні детектив ОСОБА_3 , якій прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 доручено взяти участь у розгляді вказаного клопотання, не підтримала таке прохання та не наполягала на необхідності розгляду клопотання у закритому судовому засіданні.

За наведеного, слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд клопотання у відкритому судовому засіданні, з подальшим оприлюдненням змісту ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Щодо суті поданого клопотання детектив ОСОБА_3 просила задовольнити клопотання частково, оскільки на момент розгляду клопотання відсутня потреба в накладенні арешту на планшет, жорсткий диск, ноутбук, флеш накопичувач DTL та системний блок комп`ютера.

Представники власника майна - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просили відмовити в задоволенні клопотання, зазначили, що необхідність в накладенні арешту на вилучене за місцем проживання ОСОБА_7 майно відсутня, останнім надано пароль доступу до мобільного телефону, а список документів викладено в клопотанні досить узагальнено.

Заслухавши думку детектива, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Поряд з цим, необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.

Як вбачається з матеріалів судової справи, 15.08.2024 на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 19.07.2024, у справі № 991/6241/24 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Перевіряючи дотримання строків звернення із клопотанням про арешт вилученого майна, слідчий суддя встановив, що клопотання прокурора ОСОБА_6 про арешт майна подане до канцелярії суду 16.08.2024, тобто в межах строків, встановлених ч. 5 ст. 171 КПК України.

Вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна викладені в ч. 2 ст. 171 КПК України. Так, зокрема, в клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається з клопотання, воно подане з додержанням вимог ст. 171 КПК України, містить всі встановлені законом обставини, а тому підстави для його повернення відсутні.

Детектив вказує на таку підставу для накладення арешту на майно, як збереження речових доказів.

Положеннями ст. 170 КПК України встановлено, що арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна (п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України).

Встановлено, що слідчою групою детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000253 від 28.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Як зазначили прокурор у клопотанні та детектив у судовому засіданні, під час досудового розслідування встановлено, що за версією сторони обвинувачення, перемогу в публічних закупівлях великої складської техніки та іншого обладнання, які оголошуються Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» (далі - ДП «ІзМТП») протягом 2022-2024, отримує група компаній, що мають ознаки пов`язаності (подають фінансову та бухгалтерську звітність з одних IP-адрес, перераховують кошти спільним контрагентам тощо): ТОВ «КранТехЕлектро» (ЄДРПОУ 44233971, директор - ОСОБА_9 ), ТОВ «ПОРТ І ФЛОТ» (ЄДРПОУ 42697365, директор - ОСОБА_10 ), ТОВ «ЕкспортТрейдГруп» (ЄДРПОУ 44231466, директор - ОСОБА_7 ). Водночас вказані ТОВ «КранТехЕлектро», ТОВ «ПОРТ І ФЛОТ», ТОВ «ЕкспортТрейдГруп» фактично контролюються ОСОБА_11 (РНОКПП: НОМЕР_5 ), якому і підконтрольні керівники вказаних вище підприємств.

За доводами сторони обвинувачення, заволодіння грошовими коштами зазначених державних підприємств здійснюється шляхом попередньо узгоджених з ОСОБА_11 та його підлеглими, а також іншими, на даний час не встановленими особами, дій посадових осіб ДП «ІзМТП», ініціаторів закупівель, уповноважених осіб з проведення публічних закупівель та інших осіб-працівників вказаного державного підприємства, які умисно завищують очікувану вартість предметів закупівель, встановлюють у тендерній документації дискримінаційні умови, прописані під конкретного переможця (встановлення стислих строків поставки імпортованих товарів, вимоги надання документів, не передбачених законодавством, необгрунтоване звуження технічних параметрів предмета закупівлі під конкретний товар тощо), що могло призвести до завдання державному бюджету шкоди (збитків) в особливо великих розмірах.

Відтак за доводами прокурора загальна сума завищення по вищевказаних закупівлях може становити понад 39 млн грн.

З огляду на викладене, у органу досудового розслідування існують обґрунтовані підстави вважати, що службовими особами ДП «ІзМТП» за попередньою змовою із службовими особами суб`єктів господарювання - ТОВ «КранТехЕлектро», ТОВ «ПОРТ І ФЛОТ», ТОВ «ЕкспортТрейдГруп», вчинено розтрату грошових коштів зазначеного державного підприємства в особливо великих розмірах під час закупівлі товарів, робіт, послуг за завищеними цінами, тобто вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України. При цьому такі особи, як стверджує слідство, фактично контролюються ОСОБА_11 (РНОКПП: НОМЕР_5 ).

Встановлені на підставі досліджених слідчим суддею матеріалів відомості у сукупності із доводами клопотання та поясненнями детектива у їх співставленні з диспозицією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, формують у слідчого судді переконання про наявність достатніх підстав вважати, що зазначене у клопотанні кримінальне правопорушення могло бути вчинене.

Водночас слід зауважити, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу кримінального правопорушення, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлює, що існують об`єктивні дані про вчинення вказаного у клопотанні кримінального правопорушення, у зв`язку з яким вирішується питання про арешт майна.

15.08.2024 у кримінальному провадженні № 52024000000000253 від 28.05.2024 на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 19.07.2024 у справі № 991/6241/24 (т. 1, а. с. 88-94), проведено обшук житла ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 95-100).

Як вбачається з протоколу обшуку від 15.08.2024, у ході обушку було виявлено:

-мобільний телефон Redmi Note 12S IMEI: НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2 ;

-картку Micro Sd 16Gb;

-планшет Ui006H s/n U1006K32G020460730427;

-жорсткий диск Samsung model ST 500LM012 s/n: НОМЕР_3 ;

-ноутбук Acer s\n: НОМЕР_4 ;

-флеш накопичувач DTL;

-системний блок комп`ютера чорного кольору з написом Acer VAC-30-OE-D5-M-A2-BF;

-документи господарської діяльності ТОВ «Порт і Флот», ТОВ «Експорт Трейд Груп», ТОВ «Крантехелектро» на 2027 арк.

Однак, як пояснила у судовому засіданні детектив ОСОБА_3 , наразі відпала потреба в накладенні арешту на ряд вилучених речей, а саме: планшет Ui006H; жорсткий диск Samsung; ноутбук Acer; флеш накопичувач DTL; системний блок комп`ютера, а тому слідчий суддя не досліджує доводи клопотання в цій частині.

Поряд з цим за результатами поверхневого огляду мобільного телефону Redmi Note 12S IMEI: НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2 та карти Micro Sd 16Gb під час проведення обшуку, виявлено дзвінки за 15.08.2024 з абонентом « ОСОБА_12 » ( ОСОБА_11 ) з номером НОМЕР_6 . Також виявлено листування в месенджері WhatsApp з абонентом НОМЕР_7 « ОСОБА_13 », в якому містяться службові документи ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» та документи щодо проведення публічних закупівель, а також листування з контактом «Настя ДП Измаил». Крім того, у переліку контактів виявлено мобільні номери ОСОБА_14 НОМЕР_8 .

Таким чином, орган досудового розслідування зазначає, що на вказаному мобільному телефоні міститься інформація, що має значення для кримінального провадження, а також необхідним є проведення його експертного дослідження, у зв`язку з чим детективом було прийнято рішення про вилучення зазначеного мобільного пристрою.

Згідно постанови детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_15 від 15.08.2024, мобільний телефон Redmi Note 12S із карткою Micro Sd 16Gb, вилучені 15.08.2024 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , серед іншого, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (т. 1, а. с. 101-102).

Відповідно до пояснень спеціаліста від 23.08.2024 в ході огляду мобільного телефону Redmi Note 12S, який на момент початку огляду був запакований до сейф-пакету НАБУ «0060558» та перебував в увімкненому стані та авіарежимі, виявлено систему логічного захисту доступу до телефону типу пароль, яку встановив користувач. Детективом було надано пароль розблокування «6547». У лотку для sim-карток виявлено накопичувач типу microSD SP 16Gb. Мобільний телефон Redmi Note 12S (2311DRK48G) під`єднувався до робочої станції спеціаліста з комп`ютерною програмою Celebrite UFED 4РС. Було виконано невдалі спроби створити копію файлової системи за схемою «Smart Flow» та схемою «Advanced Logical». За схемою «Android Backup» було створено неповну копію файлів телефону (скопійовано лише медіа файли) у зв`язку з виникненням помилок читання. Копія у форматі zip-архиву з назвою «Xiaomi_2303ERA42L_DS Redmi Note 12S.zip» (геш-код SHA256 файлу-звіту: НОМЕР_9 - aa6dca08cfal lfded6a76acc768b5b86727d55acdl4eb4309f8) розташована за шляхом «:\ АДРЕСА_2 \Redmi Note 12S\UFED Xiaomi 2303ERA42L_DS Redmi Note 12S 2024_08_22 (002)\FileSystem Android Backup 01».

В подальшому за допомогою комп`ютерної програми Inseyets РА 10 було опрацьовано вищезазначену інформацію та створено файл-звіт «Xiaomi 2303ERA42L_DS _2024-08-23_Report.ufdr» (геш-код- SHA256 файлу-звіту: 525281dla2df8cldc82616bcaf24d2d8e66ce675967a9ba2aea048de5c96355b) за шляхом «:\52024000000000253\Миколаїв, вул. Озерна 29 KB.56\Redmi Note 12S\Report\ Xiaomi 2303ERA42L_DS».

У зв`язку з відсутністю у спеціаліста технічної можливості у створенні повної копії телефону, у файлі-звіті відсутні месенджери та електрона пошта.

З огляду на зазначене, детектив пояснила, що наразі спеціалістом проводиться копіювання наявної у пам`яті телефону інформації «вручну», що вимагає певного часу. Натомість після закінчення копіювання вказаний телефон буде направлено для проведення експертного дослідження.

Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги, що вказаний мобільний телефон міг використовуватися для комунікації з приводу подій, які є предметом досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що такий електронний пристрій може містити відповідне листування, фото- та відеофайли, документи, у тому числі приховані чи/та видалені файли, які мають значення для встановлення обставин, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні.

За наведеного, слідчий суддя вважає, що наразі в контексті потреб досудового розслідування існує необхідність у проведенні детального огляду вилученого телефону, що дозволить у повному обсязі скопіювати як вже наявні файли, так і ймовірно видалені. У такому випадку суттєвим для доступу до такої інформації є наявність самого пристрою.

Слідчий суддя також враховує, що з часу вилучення мобільного пристрою до часу розгляду клопотання про арешт майна минув досить незначний проміжок часу, що об`єктивно не давало органу досудового розслідування можливості здійснити його огляд, провести копіювання наявної інформації та відновити видалену.

За наведеного, слідчий суддя погоджується з тим, що є доцільним накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 мобільний телефон Redmi Note 12S IMEI: НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2 із картою Micro Sd 16Gb та документи, які містять інформацію щодо господарської діяльності ТОВ «Порт і Флот», ТОВ «Експорт Трейд Груп», ТОВ «Крантехелектро» з ДП «ІзМТП», з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація, яка міститься в телефоні та документах може бути використана як доказ під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

На думку слідчого судді, досліджені під час судового розгляду матеріали свідчать про відповідність заявленого прокурором у клопотанні майна (необхідність арешту якого підтримано детективом у судовому засіданні) критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, так як вилучені мобільний телефон та документи господарської діяльності можуть містити інформацію та відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З аналізу положень ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України вбачається, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Доказів будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчому судді під час розгляду не надані.

Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути безповоротну втрату відомостей, що містяться у вилученому електронному пристрої та документах щодо господарських правовідносин товариств із державним підприємством. А відтак існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту щодо вказаного майна призведе до приховування, зміни, зникнення, втрати, знищення, перетворення цього майна та інформації в ньому. Зважаючи на такі ризики, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону володіння, користування та розпоряджання вказаним майном.

Водночас слідчий суддя зауважує, що накладення арешту на відповідне майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим.

На підставі наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено, що вилучені 15.08.2024 за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон Redmi Note 12S із карткою Micro Sd 16Gb та документи господарської діяльності, відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідно до постанови старшого детектива від 15.08.2024 визнані речовими доказами, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться у них за своїм змістом можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, для встановлення кола фізичних осіб, які можуть бути причетні до його вчинення, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування даного кримінального правопорушення.

Врахувавши правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час є підстави для накладення арешту на вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 мобільний телефон Redmi Note 12S із карткою Micro Sd 16Gb та документи господарської діяльності, адже застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів.

Водночас детектив ОСОБА_3 зазначила, що потреба в накладенні арешту на частину вилученого майна, а саме:планшет Ui006H s/n U1006K32G020460730427; жорсткий диск Samsung model ST 500LM012 s/n: НОМЕР_3 ; ноутбук Acer s\n: НОМЕР_4 ; флеш накопичувач DTL; системний блок комп`ютера чорного кольору з написом Acer VAC-30-OE-D5-M-A2-BF відпала, а тому в цій частині в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

За наведеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 7, 9, 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку 15.08.2024 за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

-мобільний телефон Redmi Note 12S IMEI: НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 ;

-картку Micro Sd 16Gb;

-документи господарської діяльності ТОВ «Порт і Флот», ТОВ «Експорт Трейд Груп», ТОВ «Крантехелектро» на 2027 арк.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1