Вирок

від 01.10.2024 по справі 643/10971/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 1-кп/643/800/24

Справа № 643/10971/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10серпня 2024 року за № 12024226200000700 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , 09 серпня 2024 року приблизно о 23 годині 42 хвилині, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за адресою: АДРЕСА_2 , маючи протиправний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, бажаючи продемонструвати своє п`яне молодецтво та явне нехтування до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, проявляючи агресивне буйство, усвідомлюючи, що поруч знаходяться житлові багатоквартирні будинки, в яких в нічний час доби вже відпочивають мешканці, діючи з хуліганських спонукань, безпричинно, проявляючи зневажливе ставлення до чужої власності та особливу зухвалість, умисно зі значною силою наніс удар своєю правою ногою по нижній частині однокамерного склопакету вхідної двері магазину «Посад», шириною 635 мм, висотою 1020 мм, товщиною 4 мм, кількістю скла 2 шт., дистанцією між склом 16 мм, внаслідок чого умисно розбив вказаний склопакет, чим спричинив ТОВ «ТАР», відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 3147 від 04.09.2024 матеріальну шкоду на суму 980,78 грн., після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство).

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті, прокурором заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 надав письмову заяву, складену в присутності захисника, щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Оскільки вказана заява також підписана захисником обвинуваченого, у суду відсутні підстави піддавати сумніву добровільність та щирість зазначеної вище позиції обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену в присутності захисника, щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурора, суд доходить висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному ст. 381, 382 КПК України.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», таке доведення може випливати із співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (§ 86 рішення ЄСПЛ від 11 липня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», § 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20 вересня 2012 року).

Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, доходить висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, а саме: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, є доведеною поза розумним сумнівом.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Крім цього, у рішенні «Ізмайлов проти Росії» Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України, судом визнається активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення..

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 67 КК України, судом визнається вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_2 не працює, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 644 від 19.09.2024 ОСОБА_2 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю, відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального проступку, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання, майновий стан обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, що свідчить про недоцільність призначення йому покарання у вигляді штрафу, через утруднення його виконання, а також враховуючи те, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має також бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, а також для попередження вчинення нових правопорушень самим обвинуваченим та іншими особами, суд доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без призначення найсуворішого покарання у виді обмеження волі.

Суд, враховуючи зазначені обставини в їх сукупності доходить висновку, що достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, покарання ОСОБА_2 слід призначити у виді пробаційного нагляду.

Відповідно до положень ст. 59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України, суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 59-1 КК України, суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов`язки:

1) використовувати електронний засіб контролю і нагляду та проживати за вказаною у рішенні суду адресою;

2) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля;

3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;

5) пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб.

Суд вважає, що виходячи із принципів законності, справедливості та індивідуалізації покарання, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України, саме така міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та не становитиме особистий надмірний тягар для особи.

Щодо цивільного позову ТОВ «ТАР» про стягнення з ОСОБА_2 майнової шкоди у сумі 980,78 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відтак, суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відсутні.

Речових доказів у кримінальному провадженні немає.

Керуючись ст. 2, 91, 368 371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 наступі обов`язки протягом пробаційного нагляду:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);

5) пройти курс лікування від алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю зі шкідливими наслідками для здоров`я.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_2 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що за ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду передбачена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирати.

Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР» (код ЄДРПОУ 44128137) до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАР» майнову шкоду в розмірі 980 (дев`ятсот вісімдесят) гривень 78 (сімдесят вісім) копійок.

Матеріали кримінального провадження № 12024226200000700 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 643/10971/24, провадження № 1-кп/643/800/24.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту отримання його копії.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_3