Рішення

від 01.10.2024 по справі 643/8208/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/8208/24

Провадження № 2/643/3894/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Костенюк А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство натуральних продуктів «Біола» про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство натуральних продуктів «Біола», в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості 49000 грн. 00 коп. та покласти на відповідача усі фактично понесені судові витрати по справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона є директором ТОВ НВП «Біола» та відповідно до своїх повноважень за статутом діє від імені ТОВ НВП «Біола» без довіреності у всіх питаннях господарської діяльності відповідача без обмежень.

До повноважень директора зокрема відноситься приймати рішення та видавати накази з оперативних питань внутрішньої діяльності, понесення необхідних витрат, безпосередньо пов`язаних із господарською діяльністю, у тому числі невідкладних виплат. До невідкладних виплат відносяться зокрема проведення розрахунків із заборгованості перед звільненим працівникам відповідно до норм статей 47, 116 КЗпП. Відповідно до наказу № 14 від 09.12.2022 у зв`язку із скороченням чисельності та штату, з 10.02.2023 було звільнено заступника директора з економіки ОСОБА_2 . У період грудень 2022 року - лютий 2023 року підприємство не мало можливості працювати з загальновідомих причин, зокрема відсутності теплопостачання, регулярних віялових відключень електроенергії. З причини тимчасової відсутності електроенергії у підприємства не було грошових коштів на поточному рахунку, станом на момент звільнення 10.02.2023 на поточному рахунку було лише 628 грн. 76 коп., тобто у межах витрат на сплату за банківське обслуговування. Через відсутність коштів на поточному рахунку відповідно до наказу від 01.02.2023, директорові ОСОБА_1 було доручено сплачувати заборгованість із заробітної плати за рахунок підзвітних сум з оформленням авансових звітів шляхом банківських операцій з оформленням платіжних інструкцій, за наслідком фінансового року надати авансові звіти на фактично витрачені суми для наступного відшкодування. Згідно з наказом від 30.05.2024 було зокрема відновлено строк на надання фінансових звітів, продовжено строк відшкодування понесених витрат. Відповідно до діючого порядку та торгових звичаїв, понесені господарські витрати оформлюються звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (авансовим звітом) за формою наказу Мінфіну України від 28.09.2015 №841 (у ред. Наказу від 10.03.2016 №350), форма цього звіту передбачає додавання первинного платіжного документу.

Позивачкою були понесені господарські витрати із термінового погашення заборгованості перед працівником, а саме: відповідно до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 1 від 01.05.2024, платіжної інструкції P24A788805637D64211 на суму 5000 грн. 00 коп.; відповідно до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 2 від 01.05.2024, платіжної інструкції P24A845774780D20031 на суму 5000 грн. 00 коп.; відповідно до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 3 від 01.05.2024, платіжної інструкції P24A927838980D66305 на суму 5000 грн. 00 коп.; відповідно до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №4 від 01.05.2024, платіжної інструкції P24A1017934756D7878 на суму 14000 грн. 00 коп.; відповідно до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 5 від 01.05.2024, платіжної інструкції P24A1092816009D8931 на суму 5000 грн. 00 коп.; відповідно до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 6 від 01.05.2024, платіжної інструкції Р24А1100117561D8226 на суму 5000 грн. 00 коп.; відповідно до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №7 від 01.05.2024, платіжної інструкції P24A1208328485D0688 на суму 5000 грн. 00 коп.; відповідно до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №8 від 01.05.2024, платіжної інструкції P24A1261392894D9883 на суму 5000 грн. 00 коп.

Понесені позивачем витрати підзвітних сум були здійснені зі свого поточного рахунку із використанням застосунку «Приват-24» у спрощеному режимі з картки на картку у період з 01.02.2023 по 29.05.2023 та всього витрачено на виплату заборгованості перед працівником, що звільнявся у розмірі 49000 грн. 00 грн. Витрачені підзвітні суми належним чином обліковані у бухгалтерському обліку відповідача, що доводиться оформленими та затвердженими звітами із відображенням залишку невідшкодованої підзвітної суми у авансовому звіті №8 від 01.05.2024 наростаючим підсумком на загальну суму 49000 грн. 00 коп. Самостійному відшкодуванню понесених позивачкою господарських витрат безпосередньо заважає розпорядження засновника ТОВ НВП «Віола» ОСОБА_3 від 03.06.2023, яким відповідно до статуту та облікової політики на підприємстві приписано суми відшкодування господарських потреб та інших витрат розміром більше 10000 грн. 00 коп. здійснювати тільки з письмової згоди у вигляді візи на платіжному документі або окремим документом. У зв`язку з дією такого розпорядження позивачкою було направлено письмовий запит засновнику ОСОБА_3 , однак відповіді на цей запит не отримано. Відповідач ТОВ НВП «Віола» внаслідок розпорядження власника підприємства про обмеження є грошовим боржником, що не виконав своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 01.08.2024 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. У наданий в ухвалі час, від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

09.09.2024 від засновника товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство натуральних продуктів «Біола» ОСОБА_4 надійшов відзив в якому просить прийняти часткове визнання позову про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство натуральних продуктів «Віола» на користь ОСОБА_1 суми понесених витрат 6613 грн. 68 коп. У задоволені позовних вимог щодо стягнення 42386 грн. 32 коп. відмовити, посилаючись на те, що відповідно до змісту листа ГУ ДПС на користь ОСОБА_2 були нараховані протягом 4 кварталу 2022 року 4492 грн. 70 коп., з яких за жовтень 1339 грн. 29 коп., за листопад 1534 грн. 09 коп., за грудень - 1619 грн. 32 коп. Протягом 1 кварталу 2023 року нараховано 3723 грн. 07 коп., з яких: за січень 681 грн. 82 коп., за лютий 656 грн. 25 коп., вихідна допомога при звільненні 2385 грн. 00 коп. Таким чином, за період 4 квартал 2022 року та до моменту звільнення у лютому 2023 року працівникові ОСОБА_2 було нараховано усього 8215 грн. 77 коп., що доводиться відомостями з нарахування заробітної плати та табелями обліку робочого часу за період жовтень 2022 року - лютий 2023 року. За вирахуванням податків заборгованість перед звільненим працівником ОСОБА_2 складає 6613 грн.68 коп. Зазначена сума не була сплачена ОСОБА_2 , оскільки у день звільнення 10.02.2023 остання не була присутня на роботі і у наступні дні поспіль ОСОБА_2 не з`являлася за отриманням належних їй грошей. Отже, відповідно до первинних та облікових документів, сума заробітної плати, яка належала до виплати ОСОБА_2 складає : з урахуванням податків 8215 грн. 77 коп., а фактичній виплаті 6613 грн. 68 коп. При цьому, відшкодуванню понесених позивачем господарських витрат жодним чином не заважає розпорядження засновника ТОВ НВП «Біола» ОСОБА_3 від 03.06.2023, яким відповідно до статуту та облікової політики на підприємстві обмежено суми відшкодування господарських потреб та інших витрат розміром 10 000 грн.00 коп. оскільки сума виплаченої у цій частині заборгованості складає 6613 грн. 68 коп., що не вимагає письмової візи засновника. Обставина, що позивач ОСОБА_1 : є директором ТОВ НВІ «Біола», і відповідно до своїх повноважень за статутом, ОСОБА_1 діє від імені ТОВ НВП «Біола» без довіреності у всіх питаннях господарської діяльності відповідача без обмежень (п. 10.3 статуту, витяг з ЄДР), не звільняє від необхідності ретельно перевіряти підставність господарських витрат. У зв`язку з відсутністю коштів на поточному рахунку відповідно до наказу від 01.02.2023 було доручено директорові ОСОБА_1 сплачувати заборгованість із заробітної плати за рахунок підзвітних сум з оформленням авансових звітів шляхом банківських операцій з оформленням платіжних інструкцій, за наслідком фінансового року надати авансові звіти на фактично витрачені суми для наступного відшкодування.

Отже, оскільки сума 42386 грн. 32 коп. із заявлених у позові 49000 грн. 00 коп. не є зарплатою звільненого працівника, то така виплата не відноситься до господарських потреб, і вочевидь була здійснена в умовах відсутності точної інформації, а отже безпідставно, а тому в цій частині позовних вимог представник відповідача вважає, що позов задоволенню не підлягає та прохає відмовити.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є директором ТОВ НВП «Біола» та відповідно до своїх повноважень за статутом (п. 10.2 Статуту) ОСОБА_1 діє від імені ТОВ НВП «Біола» без довіреності (а.с.05-08).

01.02.2023 директором ТОВ «НВП НП «БІОЛА» ОСОБА_1 видано наказ у відповідності до якого у зв`язку із скороченням численності штату (наказ № 14 від 09.12.2022) та тимчасовим відсутністю грошей на поточному рахунку доручено директорові ОСОБА_1 сплачувати заборгованість із заробітної плати за рахунок підзвітних сум, з нарахуванням авансових звітів, шляхом банківських операцій, з оформленням платіжної інструкції. За наслідками фінансового року надати авансові звіти на фактично витрачені суми для наступного відшкодування (а.с.09).

З наказу від 13.02.2023 директора ТОВ «НВП НП «БІОЛА» ОСОБА_1 вбачається, що відповідно до доповідної записки ОСОБА_5 від 10.02.2023 ОСОБА_2 була відсутня на підприємстві у зв`язку з чим заборгованість по заробітній платі виплачена не була, наказано депонувати суму заборгованості перед ОСОБА_2 ; здійснити виплату в день її з`явлення на підприємстві; здійснити внутрішню перевірку нарахованих ОСОБА_2 . су заробітної плати; за необхідності скласти корегуючи розрахунку у відповідності обліку робочого часу (а.с.10).

30.04.2023 директором ТОВ «НВП НП «БІОЛА» ОСОБА_1 видано наказ яким наказано відновити ОСОБА_1 строк на надання фінансових звітів; продовжити строк відшкодування понесених витрат, до моменту врегулювання спору із ОСОБА_6 ; продовжити строки звернення до ОСОБА_7 (а.с.12).

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Чинне законодавство прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать як на підставі норм Закону України «Про оплату праці», так і Кодексу Законів про працю в Україні.

Позивачка вказує, що необхідність здійснення платежів власними коштами була зумовлена відсутністю грошових коштів на рахунках відповідача.

З виписки по рахунку за 10.02.2023 вбачається, що на поточному рахунку ТОВ «НВП НП «БІОЛА» було 628 грн. 76 коп. (а.с.13).

Самостійному відшкодуванню понесених позивачкою господарських витрат безпосередньо заважає розпорядження засновника ТОВ НВП «Віола» ОСОБА_4 від 03.06.2023, яким відповідно до статуту та облікової політики на підприємстві приписано суми відшкодування господарських потреб та інших витрат розміром більше 10000 грн. 00 коп. здійснювати тільки з письмової згоди у вигляді візи на платіжному документі або окремим документом, що підтверджується розпорядженням від 03.06.2023 засновника ТОВ НВП «Віола» ОСОБА_4 (а.с.11).

ОСОБА_1 як директор ТОВ НВП НП «Біола» звернулась до засновника ТОВ НВП НП «Біола» ОСОБА_3 з проханням дозволити відшкодування директору ТОВ НВП НП «Біола» ОСОБА_1 підзвітних сум, які були сплачені для погашення заборгованості із заробітної плати колишньому працівникові ОСОБА_2 за період з 01.10.2022 по 31.03.2023 на загальну суму 49000 грн. 00 коп. (а.с.30). Проте, як зазначає позивачка відповідь на даний лист не отримано.

Відповідно до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 1 від 01.05.2024 директора ТОВ НВП НП «Біола» ОСОБА_1. 01.02.2023 сплачено 5000 грн. 00 коп. на підставі «Контр. « ОСОБА_2 » за «інші дебітори кредитори»» (а.с.14); відповідно до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 2 від 01.05.2024 директора ТОВ НВП НП «Біола» ОСОБА_1. сплачено 5000 грн. 00 коп. на підставі «Контр. « ОСОБА_2 » за «інші дебітори кредитори»», при цьому дата документа відсутня (а.с.16); відповідно до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 3 від 01.05.2024 директора ТОВ НВП НП «Біола» ОСОБА_1. сплачено 5000 грн. 00 коп., однак даний звіт не містить відомостей про дату документа та кому, за що і на підставі якого документа заплачено (а.с.18); відповідно до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 4 від 01.05.2024 директора ТОВ НВП НП «Біола» ОСОБА_1. 30.03.2023 сплачено 14000 грн. 00 коп. на підставі «Контр. « ОСОБА_2 » за «інші дебітори кредитори»» (а.с.20); відповідно до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 5 від 01.05.2024, 18.04.2023 сплачено 5000 грн. 00 коп. на підставі «Контр. « ОСОБА_2 » за «інші дебітори кредитори»» (а.с.22); відповідно до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 6 від 01.05.2024 директора ТОВ НВП НП «Біола» ОСОБА_1., сплачено 5000 грн. 00 коп., однак даний звіт не містить відомостей про дату документа та кому, за що і на підставі якого документа заплачено (а.с.24); відповідно до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 7 від 01.05.2024, 16.05.2023 сплачено 5000 грн. 00 коп. на підставі «Контр. « ОСОБА_2 » за «інші дебітори кредитори»» (а.с.26); відповідно до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 8 від 01.05.2024, 29.05.2023 сплачено 5000 грн. 00 коп. на підставі «Контр. « ОСОБА_2 » за «інші дебітори кредитори»» (а.с.28).

В якості доказів сплати господарських витрат із термінового погашення заборгованості перед працівником позивачкою надано платіжні інструкції: P24A788805637D64211 від 01.02.2023 на суму 5000 грн. 00 коп.; P24A845774780D20031 від 16.02.2023 на суму 5000 грн. 00 коп.; платіжної інструкції P24A927838980D66305 від 08.03.2023 на суму 5000 грн. 00 коп.; P24A1017934756D7878 від 30.03.2023 на суму 14000 грн. 00 коп.; P24A1092816009D8931 від 18.04.2023 на суму 5000 грн. 00 коп.; Р24А1100117561D8226 від 19.04.2023 на суму 5000 грн. 00 коп.; P24A1208328485D0688 від 16.05.2023 на суму 5000 грн. 00 коп.; P24A1261392894D9883 від 29.05.2023 на суму 5000 грн. 00 коп. (а.с.15,17,19,21,23,25,27,29).

Відповідно до листа заступника начальника Головного управління ДПС у Харківській області за вих. 37709/6/20-40-24-01-09 від 20.08.2024, згідно з інформаційними ресурсами ГУ ДПС, відповідно до поданих ТОВ НВП НП «БІОЛА» (код за ЄДРПОУ 39786842) Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, на користь ОСОБА_2 нараховано доходу: протягом IV кварталу 2022 року : за жовтень 1 339 грн. 29 коп., листопад - 1 534 грн. 09 коп., грудень - 1 619 грн. 32 коп. за ознакою доходу 101; - протягом І кварталу 2023 року: за січень - 681 грн. 82 коп., лютий - 656 грн. 25 коп. за ознакою доходу 101 та 2 385 грн. 00 коп. за ознакою доходу 127. За інші запитувані періоди записи щодо нарахування доходу та дати звільнення ОСОБА_2 у Розрахунках відсутні (а.с.48).

Суми доходу ОСОБА_2 підтверджуються відомостями нарахування заробітної плати за період жовтень - лютий 2023 року наданим представником відповідача (а.с.58-66).

Згідно з оборотно-сальдовою відомостями по рахунку 661 за вересень 2024 року заборгованість підприємства перед ОСОБА_7 становить 4693 грн. 75 коп. та 1919 грн. 93 коп. (а.с.51-55).

Відповідно до ст. 1159 ЦК України особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов`язана негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано.

Згідно з ст. 1160 ЦК України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.

Водночас правочин працівника вважатиметься схваленим, зокрема у разі якщо особа, яку він представляв (Агенцію в особі керівника), учинить дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ч. 1 ст. 241 ЦК України). Такою дією є затвердження директором звіту працівника про фактично понесені витрати (з додаванням до нього підтверджуючих документів).

Таким чином, питання відшкодування витрат, понесених позивачем в інтересах відповідача та питання правомірності використання власних готівкових коштів працівником для вирішення господарських питань відноситься до майнових відносин між суб`єктом господарювання та працівником і регулюються Цивільним кодексом України.

Вказана позиція висловлена також у Постанові Верховного суду від 17 липня 2019 року у справі №478/1812/15-ц.

Враховуючи характер правовідносин, у даній справі підлягає доказуванню фактичне здійснення витрат позивачем від імені підприємства, що має підтверджуватися бухгалтерськими документами та наданими звітами за встановленою формою.

Положеннями ч. 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються доводи позивачки про здійснені нею господарських витрат, а саме грошових коштів у сумі 49000 грн. 00 коп. понесених на виплату заборгованості заробітної плати при звільненні ОСОБА_2 .

Відомості щодо підписання та прийняття звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 1 від 01.05.2024, № 2 від 01.05.2024, № 3 від 01.05.2024, № 4 від 01.05.2024, № 5 від 01.05.2024, № 6 від 01.05.2024, № 7 від 01.05.2024, № 8 від 01.05.2024 іншими посадовими особами підприємства, зокрема бухгалтером, відсутні. Не подано інформації щодо подальшого відображення відповідних дій у бухгалтерському обліку товариства.

Відповідно до наданих платіжних інструкцій зазначені позивачкою суми були переведені ОСОБА_1 . ОСОБА_2 з призначенням платежу - переказ власних коштів.

Крім того, матеріали справи не містять посилань на докази прийняття на роботу, звільнення заступника директора з економіки ОСОБА_2 з посади.

Щодо часткового визнання представником відповідача ОСОБА_4 , який є засновником товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство натуральних продуктів «Біола», позову в частині суми понесених витрат позивачкою 6613 грн. 68 коп., суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже, визнання обставин, які не підлягають доказуванню, можливе, зокрема, за умов: визнання їх усіма учасниками справи та відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

Матеріали справи та позиція її учасника - представника відповідача свідчить про те, що відповідач не визнавав обставини, посилаючись на те, що ОСОБА_1 як директор ТОВ НВП «Біола» повинна ретельно перевіряти підставність господарських витрат. Крім того, сума виплаченої у цій частині заборгованості, яка складає 6613 грн. 68 коп. не вимагає письмової візи засновника, про що зазначено у відзиві.

При цьому, згідно з вимогами процесуального закону (статті 12, 81 ЦПК України), обов`язок доведення обставин викладених у позовній заяві щодо витрат понесених позивачкою на сплату заборгованості заробітної плати покладається саме на позивачку, яка стверджує про це.

Представник відповідача посилається на те, що відповідно до первинних та облікових документів, сума заборгованості заробітної плати, яка належала до виплати ОСОБА_2 складає з урахування податків 8215 грн. 77 коп., а чистими грошима на руки 6613 грн. 68 коп.

Відповідно до наданого представником ТОВ НВП НП «Біола» розрахункового листка за серпень 2023 року ОСОБА_2 07.08.2023 виплачено за вересень 2022 року 12075 грн. 00 коп. Борг за підприємством на кінець місяця становив 6613 грн. 68 коп.

При цьому, відповідно до розрахункового листа за вересень 2024 року борг підприємства ТОВ «Науково - виробниче підприємство натуральних продуктів «Біола» перед ОСОБА_2 на кінець місяця становить 6613 грн. 68 коп. (а.с.56).

Таким чином із матеріалів справи вбачається, що станом на вересень 2024 року ТОВ НВП НП «Біола» має перед ОСОБА_2 заборгованість із заробітної плати у розмірі 6613 грн. 78 коп., яка не могла бути виплачена останній у період часу на який посилається позивачка та на підставі доданих до позовної заяви документів.

На підставі викладеного вище, суд не вбачає підстав для задоволення позову через недоведеність обставин, на які посилається позивачка в обґрунтування позовних вимог, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позову судові витрати зі сплати позивачем судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247 ч.2, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство натуральних продуктів «Біола» про стягнення боргу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство натуральних продуктів «Біола», ЄДРПОУ 39786842, місцезнаходження: м. Харків, вул. Юр`ївська, буд. 17.

Суддя Т.В. Поліщук