Ухвала

від 30.09.2024 по справі 910/15474/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"30" вересня 2024 р. Справа№ 910/15474/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Станіка С.Р.

Гончарова С.А.

розглядаючи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріан-Трейд»

на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2024

у справі № 910/15474/23 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Заступника керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави

в особі Міністерства оборони України

та Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріан-Трейд»

прo визнання недійсним договору в частині та стягнення 31 988,94 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.07.2024 у справі № 910/15474/23 задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріан-Трейд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2024 у справі № 910/15474/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Крім того, скаржником заявлене клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вищевказаного рішення.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024, справу № 910/15474/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Станік С.Р., Гончаров С.А..

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вказаних правових норм, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2024 (т.3, а.с.74), повний текст якого складений 06.08.2024 (т.3, а.с.86), у справі № 910/15474/23 заявник мав подати в строк по 26.08.2024 включно, проте з цією апеляційною скаргою звернувся засобами поштового зв`язку 12.09.2024.

До апеляційної скарги апелянтом додано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження у якій апелянт просить поновити йому строк апеляційного оскарження рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2024 у справі № 910/15474/23.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинне містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

За приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, заявник посилається на те, що повний текст судового рішення він отримав в електронний кабінет ЄСІТС лише 04.09.2024.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено наступне.

Порядок вручення судових рішень встановлений ст. 242 ГПК України, згідно з якою днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З матеріалів справи слідує, що рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2024 у справі № 910/15474/23 апелянту було доставлено в електронний кабінет 07.08.2024 (о 18:11), що підтверджується відповідною довідкою (т.3, а.с.90).

За таких обставин, днем вручення рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2024 у справі № 910/15474/23 є 08.08.2024.

Вказаним спростовуються твердження апелянта про отримання ним оскаржуваного рішення 04.09.2024.

Слід окремо зауважити і на наступному.

Представник апелянта був присутній на судовому засіданні 18.07.2024, на якому було проголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що свідчить протокол судового засідання (т.3, а.с.70) та короткий текст рішення (т.3, а.с.74) від 18.07.2024. Це вказує на обізнаність скаржника із ухваленим судом рішенням.

За змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Як слідує з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, до вказаного реєстру рішення від 18.07.2024 надіслане судом 06.08.2024, а оприлюднене 07.08.2024.

Враховуючи, що з 20.06.2022 відновлено загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень заявник також мав можливість бути обізнаним про зміст рішення від 07.12.2023 з дати його оприлюднення у вказаному реєстрі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99 від 14.10.2003).

Колегія суддів зазначає про те, що апелянт, безумовно будучи обізнаним про проголошення рішення, мав вживати заходів, щоб дізнатись наявність повного тексту рішення, проте доказів неможливості вчинення відповідних дій у період з 06.08.2024 (дата складання повного тексту оскаржуваного рішення - примітка суду) до 04.09.2024 (дата, у яку, за твердженням апелянта, він з цим рішення ознайомився - примітка суду), ним не надано.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені Товариством з обмеженою відповідальністю «Аріан-Трейд» у апеляційній скарзі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.».

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, слід зазначити про таке.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на дату звернення з цією апеляційною скаргою, при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Враховуючи викладені приписи закону та те, що:

1) предметом розгляду у цій справі є 1 немайнова (визнання недійсним договору в частині) та 1 майнова вимога (стягнення 31 988,94 грн);

2) позовна заява подана у вересні 2023;

3) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 становив 2 684,00 грн;

4) рішення суду першої інстанції оскаржується в повному обсязі;

5) апеляційна скарга подана засобами поштового зв`язку,

при зверненні до суду з цією апеляційною скаргою судовий збір мав бути сплачений в розмірі 8 052,00 грн ((2 684,00 * 2) * 150%).

Однак, скаржником не надано доказів сплати судового збору у зазначеному розмірі.

Відтак подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, оскільки апелянтом не надано доказів сплати судового збору в сумі 8 052,00 грн.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів сплати судового збору в сумі 8 052,00 грн.

При цьому колегія суддів зауважує заявникові на тому, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 256, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріан-Трейд» на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2024 у справі № 910/15474/23 залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріан-Трейд» має право усунути недоліки, а саме - подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 8 052,00 грн. та відповідну заяву, в якій зазначити інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Аріан-Трейд», що:

- в разі невиконання в строк, визначений п. 2 її резолютивної частини, ухвали суду: в частині подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 ГПК України; в решті вимог, визначених у п. 2 резолютивної частини вказаної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту;

- відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).

4. Роз`яснити учасникам справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо) через систему «Електронний суд» із застосуванням кваліфікованого електронного підпису після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Одночасно звертаємо увагу, що після реєстрації в системі «Електронний суд» - повідомлення, повістки, судові рішення та інші процесуальні документи надсилаються учасникам справи в електронному вигляді автоматично.

5. Наголосити учасникам справи на тому, що у відповідності до абз.1 ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

6. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.Р. Станік

С.А. Гончаров