Постанова

від 25.09.2024 по справі 902/163/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року Справа № 902/163/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради на рішення Господарського суду Вінницької області від 08.05.2024 у справі № 902/163/24 (суддя Маслій І.В., повний текст рішення складено 17.05.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

про стягнення 762 109, 90 грн

за участю представників сторін:

позивача - Сороколіт Є.М.;

відповідача - не з`явився;

третьої особи - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, ТОВ "ГК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Вінницької області із позовом до Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради (далі - відповідач, Управління) про стягнення 586 460, 81 грн основного боргу, 144 446,10 грн пені, 14749,90 грн 3 % річних та 16 453, 09 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе обов`язків за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині оплати за поставлений в січні 2023 природний газ.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.05.2024 позов задоволено.

Суд першої інстанції, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, із наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради на рішення Господарського суду Вінницької області від 08.05.2024 у справі № 902/163/24, в якій відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- у відповідності до поданих даних про забір газу закладами освіти з 01.01.2023 по 31.01.2023, АТ "ОГС "Вінницягаз" надано інформацію про спожитий газ у загальній кількості 63 968, 86 куб. м., без розподілу на кілька постачальників природного газ;

- згідно п. 13.1 договору № 01-2158/22-БО-Т/1 від 05.01.2023 встановлено, що дія договору поширюється з 01.01.2023 і діє до 31.03.2023 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання;

- у відповідності до постанови КМ України № 812 від 19.07.2022 "Про затвердження Положення про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам", бюджетним закладам освіти передбачено газ за ціною 16,55388 грн за 1 куб.м. Позивач рахує ціну газу за 1 куб. м. вдвічі більшу;

- відповідач не має можливості проводити розрахунки без договірних зобов`язань; відповідач визнає борг у сумі 586 460, 81 грн, однак не може його сплатити через відсутність договору; Типовий договір, який доданий до матеріалів позовної заяви між позивачем та відповідачем не укладався та не був зареєстрований у Державній казначейській службі України;

- апелянт посилається на ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України та зазначає, що вирішуючи питання про зменшення штрафних санкцій, суд має врахувати наступне: по всій країні запроваджено воєнний стан; відповідач був впевнений про наявність правовідносин з постачання природного газу у спірний період з ТОВ "Нафтогаз Трейдинг", з яким було укладено договір; виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, як складових елементів принципу верховенства права, несправедливо покладати на відповідача сплату всього розміру неустойки.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 902/163/24 у складі головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 02.07.2024 № 01-05/368 у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді у даній справі - Василишина А.Р., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 17.07.2024 у зв`язку із перебуванням у відпустці суддів - учасників колегії у даній справі - Філіпової Т.Л. та Бучинської Г.Б., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено зміну суддів - учасників у справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 19.07.2024 відкрито провадження у справі № 902/163/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.09.2024 о 15:30 год.

Розпорядженням керівника апарату суду від 24.09.2024 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії у даній справі - Гудак А.В., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

ТОВ "ГК "Нафтогаз України" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає наступне:

- з урахуванням інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10), яким на момент виникнення спірних правовідносин і виступало АТ "ОГС "Вінницягаз", у спірний період відповідач споживав природний газ із ресурсу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" саме як постачальника "останньої надії";

- сам по собі факт укладення договору від 05.01.2023 № 01-2158/22-БО-Т/1 з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", як і будь - якого іншого договору постачання природного газу, за відсутності належних та допустимих доказів його виконання сторонами, не може свідчити про отримання об`ємів природного газу відповідачем від згаданого постачальника;

- у позивача відсутній спеціальний чи будь - який інший обов`язок постачати природний газ бюджетним установам за ціною 16,55388 за 1 куб. м.; постачальник "останньої надії" зобов`язаний постачати природний газ споживачам за ціною, за якою він зобов`язався постачати природний газ споживачам відповідно до умов конкурсу на обрання постачальника "останньої надії";

- відсутність чи наявність реєстрації договору постачання природного газу відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 у будь-якому випадку не може вважатися належною чи достатньою підставою для невиконання зобов`язань з оплати отриманого відповідачем об`єму природного газу;

- відповідно до п. 1 розділу VI Правил, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених п. 3 розділу VI Правил, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника;

- відповідач не заявляв в суді першої інстанції клопотання про зменшення штрафних санкцій. Відповідач не надає ані доказів виконання спірного зобов`язання, продовжуючи заперечувати проти самого факту його існування, ані підтвердження майнового стану сторін, ані наявності інших інтересів сторін, які б заслуговували на увагу.

В судовому засіданні 25.09.2024 представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі -НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 провадить діяльність із газопостачання на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України.

У зв`язку із відсутністю постачання природного газу відповідачу іншими постачальниками, спожиті ним з 01.01.2023 по 07.01.2023 об`єми природного газу автоматично включені до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і, відповідно, використаний природний газ віднесено до об`ємів, поставлених останнім.

На підтвердження факту включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії", позивач надав лист оператора ГТС від 10.07.2023 № ТОВВИХ-23-9286 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00004F4CW00O; інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10) та відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00004F4CW00O (у вигляді принтскрину з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

Згідно п. 1.1. договору, цей Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" (далі - постачальник).

Відповідно до п. 1.2. договору, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496, та є однаковими для всіх споживачів України.

Згідно п. 1.3. договору, цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги ст. ст. 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

У п. 2.1. договору визначено, що за цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно п. 2.2. договору, обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або Оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів).

Відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (п. 2.3. договору).

Розділом III договору передбачено умови постачання, зазначено що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання. Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору. Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за природний газ, що не визначена відповідно до пункту 4.1 розділу IV цього Договору (п. п. 3.1.-3.4. договору).

Згідно п. 4.1. договору, постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті.

Відповідно до п. 4.2. договору, об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ / Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3. договору).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4. договору).

Згідно п. 4.5. договору, порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0.01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (п. 11.1 договору).

Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС). Якщо Споживач бажає в інших випадках відмовитися від договору, він має право розірвати його без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику шляхом надання йому одностороннього повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання (п. 11.3 договору).

Як суб`єкту ринку природного газу, відповідачу було присвоєно персональний ЕІС-код: 56XS00004F4CW00O та в період з 01.01.2023 по 07.01.2023 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 13 558,01 куб. м. на загальну суму 586 460, 81 грн (з урахуванням вартості транспортування).

При цьому, за поставлений у січні 2023 газ, позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 4998 на суму 586 460, 81 грн. Докази направлення відповідачу рахунку наявні в матеріалах справи.

В Інформаційній платформі Оператора ГТС, споживач з ЕІС-кодом 56XS00004F4CW00O був закріплений за постачальником "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56X930000008780B) у період з 01.01.2023 по 07.01.2023. Обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS00004F4CW00O у вказаний період та внесений в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" становить з 01.01.2023 по 07.01.2023 - 13 558,01 м. куб. Згідно даних з Інформаційної платформи Оператора ГТС вбачається, що ТОВ "ГК "Нафтогаз України" здійснювала постачання природного газу відповідачу, як постачальник "останньої надії".

Спір у даній справі виник внаслідок порушення відповідачем умов Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що стосується оплати за природний газ за сім днів січня 2023, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем. яка є предметом розгляду у справі.

Надаючи правову оцінку обставинам у справі, колегія суддів зазначає, що згідно ч. ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу законодавчих приписів Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України.

Частиною 2 ст. 714 ЦК України обумовлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Із закріпленого у ч. 1 ст. 530 ЦК України правила слідує, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України забороняють односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

Цей правочин є публічним, а його умови-однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднювати на своєму веб - сайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об`єкта; кінцевий строк постачання природного газу.

В матеріалах справи наявні докази включення спірних об`ємів природного газу - 13 558,01 м. куб. в період з 01.01.2023 по 07.01.2023 до Реєстру споживачів ТОВ "ГК "Нафтогаз України", а факт споживання газу відповідачем із ресурсу постачальника "останньої надії" був підтверджений Оператором ГРМ.

У спірних правовідносинах, за імперативними вимогами законодавця, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" не вправі було самостійно включати споживача до Реєстру постачальника "останньої надії" та укладати з ним договір з власної ініціативи чи з ініціативи відповідача. Саме через відсутність постачання природного газу іншим постачальником, Оператор ГТС об`єми природного газу, спожитого відповідачем у спірний період автоматично включив до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України".

Суд звертає увагу на те, що у відповідності до абз. 4 п. 1 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Виходячи із умов п. 11.1 Типового договору, він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

Отже, із урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи відповідача про відсутності укладеного між сторонами договору, оскільки договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".

В той же час, доводи відповідача про неможливості проведення розрахунків за договором у зв`язку з відсутністю останнього (договору) та/або відсутність чи наявність реєстрації договору, колегія суддів також оцінює критично, оскільки вказане у будь-якому випадку не може вважатися належною чи достатньою підставою для невиконання зобов`язань з оплати отриманого відповідачем об`єму природного газу.

Також суд вказує, що у відповідності до поданих даних про забір газу закладами освіти з 01.01.2023 по 31.01.2023, АТ "ОГС "Вінницягаз" надано інформацію про спожитий газ у загальній кількості 63 968, 86 куб.м., однак доказів оплати даної кількості спожитого природного газу відповідачем суду не надано.

Отже, сам по собі факт укладення договору від 05.01.2023 № 01-2158/22-БО-Т/1 із ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", як і будь - якого іншого договору постачання природного газу, за відсутності належних та допустимих доказів його виконання сторонами, не може свідчити про отримання об`ємів природного газу відповідачем від згаданого постачальника.

Також із урахуванням інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10), яким на момент виникнення спірних правовідносин і виступало АТ "ОГС "Вінницягаз", у спірний період відповідач споживав природний газ із ресурсу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" саме як постачальника "останньої надії".

Окрім того, із пояснень третьої особи слідує, що обсяг природного газу, використаний зареєстрованими об`єктами відповідача з 08.01.2023 по 31.01.2023 складає 50 410,85 куб. м., що на 13 558, 01 куб. м. менше ніж спожито відповідачем в січні 2023.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у позивача відсутній спеціальний чи будь - який інший обов`язок постачати природний газ бюджетним установам за ціною 16,55388 за 1 куб.м.; постачальник "останньої надії" зобов`язаний постачати природний газ споживачам за ціною, за якою він зобов`язався постачати природний газ споживачам відповідно до умов конкурсу на обрання постачальника "останньої надії".

Із урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 586 460, 81 грн за спожитий природний газ за період з 01.01.2023 по 07.01.2023 в обсязі 13 558,01 куб. м.

Щодо позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивача 144 446, 10 грн пені, 14 749, 90 грн 3 % річних та 16 453, 09 грн інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Так, п. 4.5 Типового договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Колегія суддів зазначає, що позивачем згідно розрахунку здійснено нарахування відповідачу пені в сумі 144 446, 10 грн за період з 01.03.2023 по 31.08.2023 (6 місяців), 3 % річних в сумі 14749,90 грн за період з 01.03.2023 по 31.12.2023 та інфляційні втрати в сумі 16 453, 09 грн за період з 01.03.2023 по 30.11.2023.

Із урахуванням викладеного, перевіривши правильність здійснених позивачів обрахунків, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що останні є арифметично вірними, ґрунтуються на приписах чинного законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення із відповідача 144 446,10 грн пені, 14 749, 90 грн 3 % річних та 16 453, 09 грн інфляційних втрат, підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України та можливість зменшення розміру штрафних санкцій, то суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач не заявляв в суді першої інстанції клопотання про зменшення штрафних санкцій, а суд вказаним обставинам не надавав правової оцінки. В той же час, в суді апеляційної інстанції відповідач не надає доказів в тому числі виконання спірного зобов`язання, продовжуючи заперечувати проти самого факту його існування, та/або доказів підтвердження його майнового стану чи наявності інших обставин, які мають істотне значення, що в силу ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

З огляду на викладене, відповідачем, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростовано, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 08.05.2024 у справі № 902/163/24 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради - без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради на рішення Господарського суду Вінницької області від 08.05.2024 у справі № 902/163/24 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений 30 вересня 2024

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.