Постанова

від 10.07.2024 по справі 904/6691/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2024 року м.Дніпро Справа № 904/6691/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники учасників провадження:

від скаржника: Гаврилова Н.В. (поза межами суду);

арбітражний керуючий: Шиман Є.О. (поза межами суду);

інші учасники не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 (суддя Владимиренко І.В., повний текст підписано 01.02.2024) за результатом розгляду заяви Головного управління ДПС у Волинській області про визнання грошових вимог у розмірі 2 084 607,27 грн. та 5 368,00 грн. судовий збір у справі №904/6691/20

Кредитори:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінворк"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна Група "Богдан"

3. Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "БРІЗ" від імені та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ф,южн Капітал Партнерз"

4. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

5. Головне управління Державної податкової служби у Волинській області

6. Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області

7. Компанія "Саревін Інвестментс ЛТД"

8. Акціонерне товариство "Міжнародний Інвестиційний Банк"

9. Акціонерне товариство "Державного експортно-імпортного банку України"

10. Унікредит Банк Акцієнгезелльшафт (UniCredit Bank Aktiengesellshaft)

11. Комунальне підприємство "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" Черкаської міської ради

12. Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області

13. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області

14. Черкаська міська рада

15. Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан-Логістик"

Боржник Приватне акціонерне товариство "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" (49027, м. Дніпро, пл. Соборна, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 05808592)

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №904/6691/20 відхилені грошові вимоги Головного управління ДПС у Волинській області до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про визнання грошових вимог у розмірі 2 084 607,27 грн. та судовий збір у розмірі 5 368,00 грн.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Головне управління Державної податкової служби у Волинській області, посилаючись на неправильне застосування при її ухваленні норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги Головного управління Державної податкової служби у Волинській області до ПрАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" у розмірі 2 084 607,27 грн та судовий збір у розмірі 5368,00 грн в повному обсязі.

При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що згідно із нормами Податкового кодексу України, а саме підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, сума грошового зобов`язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Так, за боржником рахується податковий борг по наступним платежам:

- по земельному податку з юридичних осіб податковий борг становить 1 163 652,27 грн. який виник в результаті нарахування платником самостійно основного платежу, згідно поданих декларацій (розрахунків) земельного податку від 18.02.2021 № 9029156472 та від 04.03.2021 № 9042291837 по строках сплати.

- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості податковий борг становить 920 955 грн, який виник в результаті нарахування платником самостійно основного платежу, згідно поданої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 22.02.2021 № 9031382386 по строках сплати.

З врахуванням викладеного, несплачені у встановлені законодавством строки суми податкового зобов`язання набули статусу податкового боргу.

З огляду на викладене, на підставі положень частини першої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, заявлені грошові вимоги Головного управління ДПС у Волинській області в сумі 2 084 607,27 гривень виникли на підставі самостійно визначених податкових зобов`язань ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» до визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а не визначених ГУ ДПС у Волинській області, як вказує суд першої інстанції.

Зазначає про те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборону заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 25.07.2023 у справі № 922/5231/21 постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20.

Ліквідатор Приватного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" Шиман Є.О., у відзиві на апеляційну скаргу заперечив щодо її задоволення, звернув увагу суду, що ГУ ДПС у Волинській області в особі того ж представника Гаврилової Наталії вже зверталось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання кредиторських вимог № 2485/03-20-20-02 09 від 07.09.2021. За результатами розгляду цієї заяви ліквідатором АТ «АК «Богдан Моторс» заявлені податковим органом вимоги були визнані частково.

Частина вимог, які були відхилені ліквідатором, нараховані податковим органом на підставі поданих АТ «АК «Богдан Моторс» декларацій від 18.02.2021 (№ 9029156472) в сумі 193 452,65 грн. та від 04.03.2021 (№ 9042291837) в сумі 489,39 грн. з терміном сплати з 30.08.2021.

За результатами розгляду заяви податкового органу, Господарським судом Дніпропетровської області від 22.12.2021 винесено ухвалу, згідно якої суд погодився з позицією ліквідатора АТ «АК «Богдан Моторс» щодо часткового відхилення вимог ГУ ДПС у Волинській області.

Таким чином, звертаючись із заявою про визнання кредиторських вимог від 12.12.2023 тим же представником заявника повторно були заявлені вимоги на підставі декларацій (розрахунків) від 18.02.2021 № 9029156472 та від 04.03.2021 № 9042291837 з терміном сплати 30.08.2021, які вже розглянуті господарським судом в межах цієї справи.

Таким чином, представник ГУ ДПС у Волинській області самостійно вказав, що борг нараховано згідно поданих АТ «АК «Богдан Моторс» розрахунків від 18.02.2021 (№ 9029156472), від 22.02.2021 (№ 9031382386) та від 04.03.2021 (№ 9042291837) з термінами сплати, починаючи з 30.08.2021 і пізніше.

Господарський суд Дніпропетровської області за результатами розгляду заяви ГУ ДПС у Волинській області від 12.12.2023 в тексті оскаржуваної ухвали прямо зазначив про те, що 23.12.2020 Господарським судом Дніпропетровської області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.

06.07.2021 Господарським судом Дніпропетровської області визнано АТ «АК «Богдан Моторс» банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Тобто, АТ «АТ «Богдан Моторс» могло відповідати виключно за зобов`язаннями, що виникли в періоді з 23.12.2020 до 06.07.2021.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.02.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2024 витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/6691/20; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи.

28.02.2024 матеріали справи № 904/6691/20 надійшли до апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.02.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області залишено без руху через неподання доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена сума сплати 8052 грн), доказів направлення скарги учасникам справи. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), суддів - Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №904/6691/20; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 28.05.2024.

В судовому засіданні 28.05.2024 оголошено перерву до 10.07.2024.

В судовому засіданні 10.07.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Постановою господарського суду від 06.07.2021 припинено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" (49027, м. Дніпро, пл. Соборна, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 05808592). Припинено повноваження арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича, як розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс". Визнано Приватне акціонерне товариство "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 4 місяці. Ліквідатором ПрАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" призначити арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича.

06.07.2021 з метою виявлення кредиторів банкрута в порядку ч.3 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства господарським судом Дніпропетровської області оприлюднено повідомлення про визнання Приватного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс".

27.12.2023 до суду від Головного управління ДПС у Волинській області надійшла заява до боржника ПрАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" про визнання грошових вимог у розмірі 2 084 607,27 грн. та 5 368,00 грн. судовий збір.

В обґрунтування поданої заяви з грошовими вимогами до боржника ГУ ДПС у Волинській області зазначив, що в порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1. статті 36, підпункту 38,1. статті 38 Податкового кодексу України за Приватним акціонерним товариством "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" рахується податковий борг в загальній сумі 2 084 607,27 грн. по наступних платежах:

- земельний податок з юридичних осіб в загальній сумі 1 163 652,27 грн. Податковий борг виник:

- 30.08.2021 в результаті нарахування платником самостійно основного платежу по строку декларації. Податковий розрахунок земельного податку від 18.02.2021 № 9029156472 по термінам сплати 30.08.2021, 30.09.2021, 01.11.2021, 30.11.2021, 30.12.2021, 31.01.2022 в сумі 193 452,65 грн. за кожен період на загальну суму 1 160 715,87 грн.;

- 30.08.2021 в результаті нарахування платником самостійно основного платежу по строку декларації. Податковий розрахунок земельного податку від 04.03.2021 №9042291837 по термінам сплати 30.08.2021, 30.09.2021, 01.11.2021, 30.11.2021, 30.12.2021, 31.01.2022 в сумі 489,39 грн. за кожен період на загальну суму 2 936,40 грн

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в загальній сумі 920 955 грн. Податковий борг виник: 29.10.2021 в результаті нарахування платником самостійно основного платежу по строку декларації. Податковий розрахунок у частині об`єктів житлової нерухомості до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 22.02.2021 №9031382386 по термінах сплати 29.10.2021. 31.01.2022 в сумі 460 477,50 грн. по кожній декларації.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, сума грошового зобов`язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З врахуванням викладеного, несплачені у встановлені законодавством строки суми податкового зобов`язання набули статусу податкового боргу.

На даний час за даними ГУ ДПС у Волинській області податкова заборгованість ПрАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" перед ГУ ДПС у Волинській області становить 2 084 607,27 грн. (земельний податок, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості).

Ліквідатор надіслав до суду повідомлення щодо розгляду кредиторських вимог ГУ ДПС у Волинській області, яким не визнає заявлені ГУ ДПС у Волинській області кредиторських вимоги та просить суд грошові вимоги Головного управління ДПС у Волинській області до ПрАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" відхилити.

Оскаржувана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024, якою відхилено грошові вимоги Головного управління ДПС у Волинській області до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про визнання грошових вимог у розмірі 2 084 607,27 грн. та судовий збір у розмірі 5 368,00 грн, мотивована тим, що ПрАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" могло відповідати виключно за зобов`язаннями, що виникли в періоді з 23.12.2020 до 06.07.2021.

При цьому, господарським судом встановлено, що нараховані ГУ ДПС у Волинській області грошові зобов`язання відповідно до поданих документів не відносяться ні до зобов`язань, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, ні до зобов`язань, що є поточними до визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, ні до тих, що виникли після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та на які не поширюються обмеження, встановлені ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Постановою господарського суду від 06.07.2021 визнано Приватне акціонерне товариство "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 4 місяці. Ліквідатором ПрАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" призначити арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича.

Відповідно до ч.1 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В п. 5.1 ст. 5 Податкового кодексу України визначено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Як визначено в п. 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов`язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу.

Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі № 813/2095/16 зазначено наступну правову позицію: "З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшли правомірного висновку, що до вимог Інспекції, включених до конкурсних вимог у справі про банкрутство Товариства, не застосовуються норми Податкового кодексу України, а решта вимог Інспекції не підлягають задоволенню, з огляду на визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" наслідки визнання боржника банкрутом".

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що:

кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Процедура набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство з 21.10.2019 встановлена статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку.

Згідно із статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

У статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства наведено наслідки визнання боржника банкрутом, згідно із частиною першою якої з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

З урахування вищевикладеного, поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора. При цьому в ліквідаційній процедурі у банкрута не можуть виникати зобов`язання зі сплати обов`язкових платежів, оскільки господарська діяльність банкрута завершується і строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.

Звільнення від обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства), що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання. Причому на такі сподівання боржника не впливають вчинені ліквідатором непослідовні дії з подання звітності до податкового органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, колегія суддів зазначає, що після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги можуть заявляти виключно поточні кредитори із поточними вимогами, на які не поширюються обмеження, встановлені ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що у постановах Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 922/5231/21, від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 Верховним Судом викладені правові висновки, що норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборону заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі, суперечать змісту даних постанов, а також ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

23.12.2020 Господарським судом Дніпропетровської області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.

06.07.2021 Господарським судом Дніпропетровської області визнано ПрАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Тобто, ПрАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" могло відповідати виключно за зобов`язаннями, що виникли в періоді з 23.12.2020 до 06.07.2021.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до самостійно поданих боржником декларацій (розрахунків) по земельному податку з юридичних осіб та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, де самостійно зазначені ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» терміни сплати податкових зобов`язань, а саме:

- по декларації (розрахунку) земельного податку № 9029156472 від 18.02.2021

- в сумі 193 452,65 грн термін сплати 30.08.2021;

- в сумі 193 452,65 грн термін сплати 30.09.2021;

в сумі 193 452,65 грн термін сплати 01.11.2021;

- в сумі 193 452,65 грн термін сплати 30.11.2021;

- в сумі 193 452,65 грн термін сплати 30.12.2021;

- в сумі 193 452,62 грн термін сплати 31.01.2022,

всього 1 160 715,87 грн.

- по декларації (розрахунку) земельного податку № 9042291837 від 04.03.2021

- в сумі 489,39 грн термін сплати 30.08.2021;

- в сумі 489,39 грн термін сплати 30.09.2021;

- в сумі 489,39 грн термін сплати 01.11.2021;

- в сумі 489,39 грн термін сплати 30.11.2021;

- в сумі 489,39 грн термін сплати 30.12.2021;

- в сумі 489,45 грн термін сплати 31.01.2022,

всього: 2 936,40 грн.

- по декларації (розрахунку) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості № 9031382386 від 22.02.2021

- в сумі 460 477.50 грн термін сплати 29.10.2021;

- в сумі 460 477,50 грн термін сплати 31.01.2022,

всього: 920 955 грн.

Пунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Податкового кодексу України податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Таким чином відповідно до самостійно поданих боржником декларацій останнім днем строку, протягом якого земельний податок з юридичних осіб та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, повинен бути сплачений, визначено - 30.08.2021 та більш пізні дати, тобто після відкриття ліквідаційної процедури боржника.

В той же час матеріали справи не містять доказів та Головним управлінням Державної податкової служби у Волинській області не доведено, що момент виникнення податкового обов`язку боржника із сплати земельного податку з юридичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виник у ПрАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" до 06.07.2021, тобто до відкриття ліквідаційної процедури.

З огляду на що доводи заявника апеляційної скарги про те, що грошові вимоги Головного управління ДПС у Волинській області в сумі 2 084 607,27 гривень виникли на підставі самостійно визначених податкових зобов`язань ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» до визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є безпідставними, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

При цьому колегією суддів встановлено, що нараховані ГУ ДПС у Волинській області грошові зобов`язання відповідно до поданих документів не відносяться:

- ні до зобов`язань, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство;

- ні до зобов`язань, що є поточними до визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- ні до тих, що виникли після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та на які не поширюються обмеження, встановлені ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

Положення ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з введенням в дію якого 21.10.2019 втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за своїм змістом аналогічні положенням ст. 38 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що свідчить про послідовність та незмінність позиції законодавця в регулюванні питання щодо виникнення зобов`язань у боржника, який перебуває в судовій процедурі ліквідації.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.10.2020 у справі №15/293-б містить наступну правову позицію:

"У ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у КУзПБ, і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами цього Кодексу. Такими випадками є зобов`язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Подання боржником, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, декларацій до контролюючого органу не є підставою виникнення у такого боржника зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом (висновок Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16).

Звільнення від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (ч.1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), а також зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання.

В цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.

Враховуючи наведене вище, а також висновки Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16 (щодо застосування приписів статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у поєднанні з положенням Податкового кодексу України), колегія суддів у цій справі дійшла висновку про законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій щодо відхилення заявлених ГУ ДФС грошових вимог. З цих же підстав, колегією суддів не приймається до уваги посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 911/254/16".

Також правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14:

"боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, на підставі положень статті 38 Закону про банкрутство має право на легітимне очікування бути звільненим від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Легітимні очікування боржника безпосередньо випливають із частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Характеристика очікувань боржника як легітимних поєднує в собі їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, та обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Звільнення від обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 38 Закону про банкрутство, частина перша статті 59 КУзПБ), що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання.

Водночас, ухвалюючи оскаржувані судові рішення в частині відмови у визнанні вимог Чорноморської ОДПІ на суму 8 332,20 грн., суди попередніх інстанцій правильно застосували положення статті 59 КУзПБ щодо наслідків визнання боржника банкрутом, які аналогічні наведеним у статті 38 Закону про банкрутство, оскільки навіть у разі самостійного подання боржником відповідних звітів до контролюючого органу, такий факт не може бути передумовою виникнення у боржника зобов`язання щодо сплати податків і зборів. Нарахування за відповідними зобов`язаннями боржника повинні здійснюватися лише до моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведене відповідає висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеному у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16, від 08.10.2019 у справі № 911/3883/16 та від 14.08.2019 у справі № 913/412/16 і судом касаційної інстанції не встановлено підстав, які б зумовлювали необхідність відступу від зазначено правового висновку.

10. Висновок щодо застосування норми права.

10.1. З дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у нього не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які були нараховані за період після визнання боржника банкрутом, оскільки положеннями частини першої статті 38 Закону про банкрутство, які аналогічні за змістом положенням частини першої статті 59 КУзПБ, передбачено підставу для припинення обов`язку боржника, якого визнано банкрутом, щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів). Самостійне подання ліквідатором звітності до податкового органу не є винятком з цього правила".

Постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2021 у справі № Б-23/75-02 (н.р.Б-7346/2-19), в якій зазначено:

"Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури".

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 826/3106/18, в якій зазначено:

"Висновок щодо строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, накладеного відповідно до статті 12 Закону № 2343-ХІІ (у редакції, яка діяла до 19 січня 2013 року), викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11. Зокрема, за позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у вказаній справі, мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури".

Також, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 25.06.2019 у справі №826/22478/15 зазначено:

"Посилання контролюючого органу на те, що грошові зобов`язання з орендної плати за землю є поточними зобов`язаннями, на які дія мораторію не поширюється, а відтак застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату таких зобов`язань є обґрунтованим та відповідає приписам чинного законодавства, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що мораторій на задоволення вимог кредиторів та ліквідаційна процедура мають різні правові режими, зокрема наслідки мораторію застосовується до вимог кредиторів, які виникли до порушення справи про банкрутство, тоді як наслідки ліквідаційної процедури стосуються всіх вимог кредиторів, включаючи і поточних, зокрема з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута".

Отже, враховуючи вищевикладену правову позицію в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, донарахування грошових зобов`язань, які відповідають поняттю "додаткові зобов`язання" в розумінні ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, після визнання ПрАТ "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є неправомірним.

Враховуючи вищенаведене, заявлені ГУ ДПС у Волинський області кредиторські вимоги до банкрута на загальну суму 2 084 607,27 грн. (земельний податок, заборгованість виникла з 30.08.2021, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості заборгованість виникла з 29.10.2021), нараховані після визнання боржника банкрутом, що суперечать ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, тому дані вимоги підлягають відхиленню повністю.

Крім того, не вбачається жодних підстав для віднесення податків та зборів до витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, згідно абз.4 п.п.1 ч.1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд прийшов до правильного висновку про відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у Волинській області до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" у розмірі 2 084 607,27 грн. та судовий збір у розмірі 5 368,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №904/6691/20 -залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №904/6691/20 - залишити без змін.

Судові витрати Головного управління Державної податкової служби у Волинській області за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження постанови визначені ст.ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддями Івановим О.Г., Парусніковим Ю.Б. 27.09.2024, суддею Верхогляд Т.А. 01.10.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков