Ухвала

від 01.10.2024 по справі 904/480/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

01.10.2024 м.Дніпро Справа № 904/480/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колег суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Пром Мережі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 (суддя Мельниченко І.Ф., повний текст якого підписаний 08.07.2024) у справі №904/480/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Пром Мережі", м. Дніпро

про стягнення 1 044 788,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 у справі №904/480/24 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Пром Мережі" м. Дніпро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" м. Київ 694 859,61 грн. - пені, 349 929,30 грн. - штрафу та 15 671,83 грн. судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Пром Мережі" м. Дніпро, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Одночасно у змісті апеляційної скарги викладене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, яке мотивовано тим, що повний текст оскаржуваного рішення суду отримано відповідачем 08.08.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 05.09.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

11.09.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Пром Мережі" залишено без руху через неподання доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена сума сплати 18806,20 грн), а також з підстави визнання неповажними підстав пропуску строку після розгляду відповідного клопотання апелянта про його поновлення. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, зокрема надання нового клопотання про поновлення строку на оскарження рішення суду.

Вказану ухвалу доставленого до електронного кабінету скаржника 13.09.2024 о 17:41 годині. Відтак, з урахуванням норм ч.6 ст.242 ГПК України, недоліки скарги мали бути усунені у строк до 26.09.2024.

21.09.2024 (зареєстровано судом 23.09.2024) на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 13.09.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, у якому наведені клопотання:

- про відстрочення апелянту сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, яке мотивовано арештом грошових коштів, та

- про поновлення строку на оскарження рішення суду, яке мотивовано тим, апелянт не може погодитися з висновком апеляційного суду щодо вчасного отримання рішення суду, оскільки відповідач не отримував оскаржуване рішення 09.07.2024, а матеріали справи не містять протилежного, тому, в даному випадку, мають бути застосовані положення ч.2 ст.256 ГПК України, згідно якої учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, яким він вважає отримання представником доступу до справи 08.08.2024.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Аналіз зазначеної правової норми дає підстави стверджувати, що сплату судового збору може бути відстрочено, розстрочено з огляду на суб`єктний склад заявника (п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону). До суб`єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати відносяться тільки фізичні особи, предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров`ю.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, апелянт не є фізичною особою, а предмет позову не становить захист вище перелічених категорій прав, отже, зазначена норма Закону до скаржника не може бути застосована; крім того, підстави, наведені у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати.

Така ж правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 по справі №0940/2276/18, на яку послався апелянт у клопотанні в розрізі можливості юридичною особою звернутися до суду з відповідним клопотанням, яку апелянт трактує на власний розсуд.

Зокрема у п.45 цієї постанови вказано, що: " із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю".

Від зазначеної правової позиції Верховний Суд не відступав.

Таким чином, положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав, викладених в заявленому клопотанні, що є підґрунтям для відмови у його задоволенні.

Розглянувши первісно подане клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, апеляційний господарський суд дійшов висновку про неповажність підстав пропуску такого строку, тому ухвалою суду від 13.09.2024 залишив апеляційну скаргу без руху із наданням скаржнику строку на подання нового клопотання про поновлення строку, із зазначенням інших причин такого пропуску.

У новому клопотанні апелянт не погоджується з попереднім висновком суду апеляційної інстанції стосовно отримання самим апелянтом рішення суду 09.07.2024, оскільки вважає, що матеріалами справи відповідні доводи не підтверджені, та наполягає на необхідності обчислення строку для оскарження рішення суду з моменту надання саме представнику доступу до матеріалів справи з 08.08.2024.

Згідно зі статтею 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина 3). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу (частина 4).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Розглянувши нове клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, апеляційний господарський суд визнає підстави, зазначені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, з огляду на наступне.

По-перше, апелянт не наводить нових доводів щодо пропуску процесуального строку.

По-друге, відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Колегія суддів також звертається до висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №756/11081/20:

« 48. Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

49. Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

50. У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

51. Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

52. Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

53. Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

54. Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).».

Так, в обґрунтування нових підстав для поновлення строку апелянт посилається на те, що:

- матеріали справи не містять доказів вручення рішення відповідачу 09.07.2024, наполягає на неотриманні судового акта відповідачем.

Щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Так, згідно з матеріалами справи, у судовому засіданні 27.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст якого виготовлено та підписано 08.07.2024, отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду, визначений законодавством, сплив 29.07.2024 (оскільки 28.07.2024 неділя, вихідний день). Скаржником апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції через підсистему ЄСІТС Електронний суд з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку 27.08.2024.

Згідно відповіді №3997323 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС відповідач ТОВ «БК Пром Мережі» (ЄДРПОУ 42368889) має зареєстрований електронний кабінет, дата реєстрації 03.07.2024 о 14:17 годині.

Як підтверджено матеріалами справи (довідкою господарського суду про доставку електронного листа а.с.138, т.2) та комп`ютерною програмою «Діловодство спеціалізованого суду», оскаржуване рішення доставлено до електронного кабінету відповідача (апелянта) в системі ЄСІТС 08.07.2024 о 20:30 годині.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України).

Таким чином, оскаржуване рішення вважається врученим апелянту 09.07.2024.

Наведеним спростовані доводи апелянта про неотримання рішення суду, обізнаністю із його наявності після отримання доступу до електронної справи саме представником апелянта з 08.08.2024, відсутності в матеріалах справи доказів вручення відповідачу рішення саме 09.07.2024.

Апелянт у новому клопотанні не наводить нових доводів щодо підстав пропуску строку на оскарження рішення суду, а лише не погоджується з попереднім висновком апеляційного суду.

Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначені обставини, зокрема, оскарження рішення суду після ознайомлення з ним представника відповідача, носять суб`єктивний характер і не можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин (об`єктивних), що зумовили пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження рішення суду.

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду не підлягає задоволенню, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів враховує, що за висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22, у разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.

У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.

Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.

Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Тобто, повернення скарги з розглядом клопотання не має збігатись у часі, а суд при розгляді клопотання сторони має пересвідчитись в отриманні заявником ухвали з результатом її розгляду судом та достатності часу на усунення недоліку, визначеного ухвалою про залишення скарги без руху, який не повинен перевищувати п`яти днів (за нормою ч.6 ст.260 ГПК України).

Втім, суд апеляційної інстанції наголошує, що попри розгляд клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд також розглядав нове клопотання апелянта про поновлення строку на оскарження рішення суду, і саме з підстав відсутності таких поважних підстав відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

При цьому, практика Верхового Суду не містить висновків щодо можливості розгляду клопотання про поновлення процесуальних строків тричі, в тому числі ще і після розгляду відповідного клопотання апелянта стосовно відстрочення сплати судового збору.

З урахуванням перебування у відрядженні судді Верхогляд Т.А. у період з 17.09.2024 по 30.09.2024 (включно) ухвала постановляється у розумний строк.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 260, пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Пром Мережі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 у справі №904/480/24.

Апеляційну скаргу №б/н від 27.08.2024 з додатком на 39 аркушах, а також заяву про усунення недоліків скарги від 21.09.2024 на 8 аркушах, повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Суд апеляційної інстанції повідомляє, що згідно з п.113 (розділу V. Перехідні положення) Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей; електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі; документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Таким чином, оскільки апеляційну скаргу апелянтом подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» зазначена скарга зберігається в централізованому файловому сховищі, а її роздрукована паперова копія приєднується до матеріалів справи

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

СуддяЮ.Б. Парусніков