Постанова

від 09.09.2024 по справі 908/6167/15

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2024 рокум. ДніпроСправа № 908/6167/15

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванов О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 (суддя Черкаський В.І; повне судове рішення складено 21.11.2023) у справі № 908/6167/15

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа», м. Запоріжжя,-

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст скарги кредитора і ухвали місцевого господарського суду.

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Запорізької області зі скаргою на бездіяльність ліквідатора у справі № 908/6167/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа», мотивовану невиконанням арбітражним керуючим вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Кодексу України з процедур банкрутства та Закону України «Про передачу об`єктів права держаної та комунальної власності» стосовно виконання ним обов`язку з передачі у комунальну власність незавершених будівництвом об`єктів, інвесторами яких є кредитори у даній справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023, між іншим, скарга ОСОБА_1 у справі № 908/6167/15 залишена без задоволення.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не зобов`язаний передавати у комунальну власність спірні недобудови, оскільки матеріали справи не містять доказів їх приналежності до житлового фонду або об`єктів комунальної інфраструктури. Крім того, матеріали справи не містять доказів надання спірним недобудовам статусу об`єктів незавершеного будівництва, що виключає обов`язок ліквідатора щодо їх передачі у комунальну власність.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_1 звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі № 908/6167/15 в частині відмови у задоволенні скарги на бездіяльність ліквідатора скасувати і ухвалити рішення, яким зобов`язати ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» припинити дії з підготовки організації продажу майна незавершених будівництвом ЖК «Тихий центр» і ЖК «Зірковий», які розташовані на земельних ділянках площею 0,9045 га (кадастровий номер 2310100000:04:032:0237) та площею 1,3699 га (кадастровий номер 2310100000:01:008:0122). Скаржник просить зобов`язати ліквідатора виключити майно незавершених будівництвом об`єктів з ліквідаційної маси і ініціювати передачу вказаного майна до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя.

Посилаючись на рішення господарського суду у справах № 908/6167/15 (908/1258/20) і № 908/6167/15 (908/1348/20) скаржник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа» не є власником спірних недобудов, оскільки відсутні докази здійснення ним фінансування будівництва цих об`єктів, тому підлягає задоволенню вимога зобов`язати ліквідатора передати їх у комунальну власність, яка ґрунтується на положеннях підпункту 11 частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування», статті 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства та Законі України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», оскільки обов`язок ліквідатора з передачі у комунальну власність недобудованих об`єктів житлового фонду встановлений зазначеними нормами права.

Скаржник вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що спірні об`єкти не належать до об`єктів житлового фонду, оскільки згідно з чинним Класифікатором державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України № 461 від 15.03.2006, будівлі і споруди житлового фонду можуть перебувати в недобудованому стані, перебуваючи у складі об`єктів житлового фонду, тому з огляду на мету будівництва, цільове призначення і технічну характеристику майна, спірні об`єкти є об`єктами житлового фонду, які підлягають передачі до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя. Своєю чергою підтвердженням того, що спірне майно є об`єктом незавершеного будівництва житлової нерухомості, є наявна в матеріалах справи виписка з державного реєстру стосовно об`єкту, розташованого по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 37914218), а також технічна характеристика цього майна, що свідчить про наявність умов, за яких вказаний об`єкт підлягає передачі у комунальну власність.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і Акціонерне товариство «Сенс банк» у відзивах заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Кредитори зазначають, що згідно з висновками, здійсненими господарським судом за результатами розгляду справи № 908/6167/15 (908/1258/20) і справи № 908/6167/15 (908/1348/20), власником спірних незавершених будівництвом об`єктів є не Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа», а інвестори будівництва, тому їм і належить право надавати згоду на передачу цих об`єктів до комунальної власності місцевої громади, а не ліквідатору у справі про банкрутство. Також кредитори звертають увагу, що спірне майно не має статусу об`єктів незавершеного будівництва, а фактично є сукупністю будівельних матеріалів, водночас чинне законодавства не передбачає прийняття органами місцевого самоврядування у власність будівельних матеріалів, що також підтверджується письмовими відповідями міської ради, наданими на запити кредитора ОСОБА_3 .

На думку кредиторів, передача у комунальну власність спірних об`єктів порушить їх право власності на спірні об`єкти, як інвесторів будівництва, оскільки у такому разі власником об`єкту будівництва стане територіальна громада замість інвесторів будівництва.

Акціонерне товариство «Сенс банк» зазначає, що господарські суди у справах № 908/6167/15 (908/1258/20) і № 908/6167/15 (908/1348/20) не встановлювали і не досліджували джерел фінансування будівництва спірних об`єктів, тому вважає помилковим твердження деяких кредиторів стосовно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа» не здійснювало фінансування будівництва.

ОСОБА_8 підтримує доводи апеляційної скарги та зазначає, що недобудовані житлові будинки не можуть бути реалізовані в ліквідаційній процедурі, а мають бути передані у комунальну власність для завершення будівництва і передачі інвесторам будівництва житлової площі.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі № 908/6167/15.

У судовому засіданні 09.09.2024 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.01.2016 порушено провадження у справі № 908/6167/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа».

Постановою Господарського суду Запорізької області від 02.05.2018 у справі № 908/6167/15 припинено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна Комарової Анжеліки В`ячеславівни, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Комарову Анжеліку В`ячеславівну.

Ліквідатором Комаровою Анжелікою В`ячеславівною 22.05.2018 в межах ліквідаційної процедури відповідно до норм статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» видано наказ про створення комісії, в тому числі з представників кредиторів, щодо проведення інвентаризації. Комісією у зазначеному складі згідно інвентаризаційного опису № 3 від 06.07.2018 та 4 від 20.07.2018 установлено, що на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» обліковується таке майно: «Об`єкт незавершеного будівництва» Бородинський-Зоряний, розташований по вул. Бородинській, 24-а, у м. Запоріжжі; «Об`єкт незавершеного будівництва», розташований по АДРЕСА_2 .

Матеріалами справи підтверджується, що для розташування комплексу житлових будинків по АДРЕСА_2 на підставі договору № 040626100279 від 21.03.2006 Запорізькою міською радою надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Константа» земельну ділянку загальною площею 1,3699 га з кадастровим номером 2310100000:01:008:0122. Договір оренди земельної ділянки укладено на десять років. В матеріалах справи наявний акт № 040626100279 прийому-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:008:0122.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа» 21.07.2006 отримано дозвіл № 467 на виконання будівництва нового багатоповерхового комплексу по АДРЕСА_2 . Строк дії дозволу до 31.12.2007.

Для розташування багатоповерхового житлового комплексу по АДРЕСА_1 на підставі договору № 040626100984 від 13.11.2006 Запорізькою міською радою надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Константа» земельну ділянку загальною площею 0,6392 га з кадастровим номером 2310100000:04:032:0237. Договір оренди земельної ділянки укладено на десять років.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа» 18.10.2012 отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЗП 11412193187 від 18.10.2012.

Обсяг виконаних робіт на об`єкті по АДРЕСА_1 становить 97733710,07 грн (залізобетонний каркас до 16, 15, 14 поверху, трьох під`їзного будинку), на об`єкті по АДРЕСА_2 30253080,46 грн (будівництво зупинене на рівні 1-3 поверхів).

За наказом № 2 ліквідатора Комарової Анжеліки В`ячеславівни від 17.12.2021 «Про створення інвентаризаційної комісії, в тому числі з представників кредиторів, щодо проведення інвентаризації», доручено інвентаризаційній комісії внести зміни до інвентаризаційних описів № 3 від 06.07.2018 та 4 від 20.07.2018 у відповідності до прийнятих постанов Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 908/6167/15 (908/1258/20) та від 05.10.2021 у справі № 908/6167/15 (908/1348/20).

Згідно з інвентаризаційним описом № 1 від 22.12.2021 найменування об`єкту, розташованого по АДРЕСА_1 , викладено як «Будівельні матеріали (залізобетонний каркас до 16, 15, 14 поверху, трьох під`їзного будинку) в складі недобудованого житлового будинку літ. А-14, 16, що складають об`єкт незавершеного будівництва Бородинський-Зоряний»; рік будівництва 2006; стан: неможливо використовувати за призначенням; матеріал: моноліт залізобетон; загальна площа (площа забудови, основи) 2883 м2; площа земельної ділянки становить 0,6392 га; кількість поверхів 16; кількість кімнат/приміщень неможливо встановити. Функціональне призначення будівництва житлова нерухомість. Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:032:0237, на якій розташована будівля/споруда перебувала в оренді на 10 років у Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» на підставі договору 13.11.2006. Визначний умовами договору строк оренди закінчився, але акт повернення земельної ділянки не підписаний.

Згідно інвентаризаційного опису № 2 від 22.12.2021 найменування об`єкту, розташованого по АДРЕСА_2 , викладено як «Будівельні матеріали в складі недобудованого житлового будинку літ. Б , що складають об`єкт незавершеного будівництва»; рік будівництва 2010; стан: неможливо використовувати за призначенням; загальна площа (площа забудови, основи) становить 3424,8 м2; площа земельної ділянки 1,3699 га; кількість поверхів 1; кількість кімнат/приміщень неможливо встановити; будівельний об`єм згідно технічного паспорта становить 8992 м3; недобудований підвал літ. Б площею основи 3251,1 м2 (9753 м3); будівництво зупинене на рівні 1-3 поверхів і потребує добудови для використання за призначення, відсоток готовності неможливо визначити; функціональне призначення будівництва житлова нерухомість; земельна ділянка, на якій розташована будівля перебувала в оренді на 10 років у Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» за договором від 21.03.2006, строк оренди закінчився, але акт повернення земельної ділянки не підписаний.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області 10.07.2023, між іншим, припинені повноваження тимчасово виконуючого обов`язки ліквідатора Гусара Івана Олексійовича і призначено ліквідатором арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Запорізької області зі скаргою на бездіяльність ліквідатора у справі № 908/6167/15 щодо передачі незавершених будівництвом житлових комплексів «Тихий цент» та «Зірковий» до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність ліквідатора у справі № 908/6167/15.

6.Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Об`єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні скарги на бездіяльність ліквідатора

Предметом апеляційного розгляду є встановлення або спростування наявності у ліквідатора обов`язку з передачі у комунальну власність майна, будівництво якого інвестувалося кредиторами у справі про банкрутство.

Частиною першої статті 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинного на час введення процедури ліквідації у даній справі) передбачено, що всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі-банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Частиною тринадцятою статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що у разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством передати об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законодавством. Аналогічне правове регулювання містить положення частини сьомої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (що набрав чинності з 21.10.2019), який застосовується до правовідносин у цій справі згідно з пунктом 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019, прийнятої за результатом розгляду справи № 911/2012/17, зазначила, що розуміння положень цієї статті таким чином, що майно боржника, яке йому належить на праві власності, буде безоплатно передано у комунальну власність, суперечить загальній спрямованості цієї норми. Отже, у наведеній нормі права йдеться про майно, яке належить боржнику як володільцю, а не як власнику і яке він повинен у випадку банкрутства передати (повернути) в порядку, встановленому законодавством, територіальній громаді. Таке майно не включається до складу ліквідаційної маси.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов`язок ліквідатора передавати органам місцевого самоврядування, зокрема належних боржнику об`єктів житлового фонду, за таких умов: по-перше, майно має належати боржнику як володільцю, а не як власнику; по-друге, обов`язок з передачі такого майна підприємством-банкрутом має бути встановлений законодавством.

Обґрунтовуючи наявність у ліквідатора обов`язку з передачі у комунальну власність спірного майна, якому кореспондує обов`язок органу місцевого самоврядування прийняти такі об`єкти без додаткових умов, скаржник посилається на Закон України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» і постанову Кабінету Міністрів України № 168 від 31.01.2000, якою затверджено положення «Про порядок передачі права на завершення припинених будівництвом об`єктів житла». Скаржник звертає увагу на статтю 2 вказаного Закону, відповідно до якої об`єктами передачі є, зокрема об`єкти житлового фонду, між іншим, незавершеного будівництва, а також посилається на Порядок № 168, відповідно до якого розподіл загальної площі збудованого об`єкта між учасниками будівництва здійснюється пропорційно їх пайовій участі у його спорудженні, що за висновком скаржника відповідає інтересам всіх інвесторів спірного будівництва.

Вказані правовідносини також врегульовані частиною дев`ятою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» цей Закон регулює відносини, пов`язані з передачею об`єктів права державної власності у комунальну власність. Своєю чергою Положення № 168 визначає порядок передачі права замовника-інвестора на завершення припинених будівництвом об`єктів житла, які споруджувалися за рахунок коштів державного бюджету та державних підприємств, юридичним особам, місцевим органам виконавчої влади, виконавчим органам рад, фондам підтримки індивідуального та молодіжного житлового будівництва. Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду», стаття 8 якого визначає обов`язок з передачі у комунальну власність об`єктів державного житлового фонду, які знаходяться у повному господарському віданні підприємства-боржника, також регулює правовідносини щодо приватизації саме державного житлового фонду.

Таким чином, передачі до комунальної власності на виконання вказаних норм права підлягає майно, яке не є власністю банкрута і належить до об`єктів не просто житлового, а державного житлового фонду, або до об`єктів комунальної інфраструктури.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що положення частини тринадцятої статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і частини сьомої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, зважаючи на вимоги Законів України «Про приватизацію державного житлового фонду» і «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», визначають обов`язок ліквідатора щодо передачі у комунальну власність саме державного майна або майна, спорудженого за рахунок коштів державного бюджету, чи то об`єктів комунальної інфраструктури, яким володіє боржник у справі про банкрутство.

Водночас матеріали справи не містять доказів належності спірного майна до об`єктів державного житлового фонду, до об`єктів права державної власності або об`єктів, споруджених за рахунок коштів державного бюджету, чи то до об`єктів комунальної інфраструктури. Тобто відсутні докази належності спірного майна до об`єктів, які згідно з імперативними нормами права вищезазначених нормативно-правових актів підлягають безумовній передачі до комунальної власності у разі банкрутства товариства.

Встановленими обставинами у справі спростовуються твердження скаржника щодо наявності у ліквідатора у справі № 908/6167/15 обов`язку з безумовної передачі у комунальну власність незавершених будівництвом об`єктів, що розташовані по АДРЕСА_3 , у зв`язку з чим місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні скарги на бездіяльність ліквідатора, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Вказані обставини є вирішальними при розгляді даної справи.

Водночас суд апеляційної інстанції зауважує, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006) зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення зміні або скасуванню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати скаржника щодо сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Повне судове рішення складено після відрядження судді Верхогляд Т.А.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі № 908/6167/15 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.11.2023 у справі № 908/6167/15 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 01.10.2024

Головуючий суддяЮ ПАРУСНІКОВ

СуддяТ. ВЕРХОГЛЯД

СуддяО. ІВАНОВ