Рішення

від 01.10.2024 по справі 904/3171/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3171/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила-2", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства "Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у сумі 16 276,38 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Людмила-2" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 15 360,00 грн., що складають суму заборгованості за договором врегулювання заборгованості від 01.06.2021 за договором оренди нежитлового приміщення № 18а від 25.12.2014, 463,55 грн. - інфляції грошових коштів, 452,83 грн. - річних (з урахуванням уточненої позовної заяви від 25.07.2024).

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору врегулювання заборгованості від 01.06.2021 за договором оренди нежитлового приміщення № 18а від 25.12.2014 в частині повної та своєчастної сплати орендних платежів.

У межах визначеного законом строку, сторонам була надана можливість скористались своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.

Відповідач відзив на позов не надав, проте, останній був належним чином повідомлений про розгляд справи № 904/3171/24, що підтверджується залученим до матеріалів справи поштовим повідомленням про вручення 09.08.2024 КП "Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.08.2024.

Ухвалою від 24.07.2024 господарським судом залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила-2" та запропоновано позивачеві протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання уточнення щодо ціни позову та прохальної частини позовної заяви; відомостей про наявність або відсутність даних електронного кабінету у відповідача та доказів реєстрації позивача в електронному кабінеті відповідно до статті 6 Господарського процесуального кодексу України.

25.07.2024 від позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій останнім уточнено ціну позову та викладено прохальну частину позовної заяви в новій редакції. Крім того, уточнена позовна заява містить відомості про відсутність у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила-2" та відповідача - Комунального підприємства "Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Ухвалою суду від 29.07.2024 запропоновано позивачеві надати докази реєстрації його підприємства (Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила-2") в електронному кабінеті відповідно до статті 6 Господарського процесуального кодексу України, у строки усунення недоліків, визначені ухвалою від 24.07.2024.

31.07.2024 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого долучено, зокрема, докази реєстрації ТОВ "Людмила-2" в електронному кабінеті.

Ухвалою від 02.08.2024 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/3171/24, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором врегулювання заборгованості від 01.06.2021 за договором оренди нежитлового приміщення № 18а від 25.12.2014 в частині повної та своєчастної сплати орендних платежів.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2023 у справі № 904/2290/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила-2" до Комунального підприємства "Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" задоволено та присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила-2" основний борг у розмірі 16 000,00 грн. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 684,00 грн.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2023 у справі № 904/2290/23, яке набрало законної сили 12.10.2023, встановлено наступні обставини.

25.12.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Людмила-2" (орендодавець, позивач) та Комунальним підприємством "Жовтоводське міжміське бюро технічної інвентаризації" (орендатор, відповідач) укладено договір № 18а оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - об`єкт). Об`єкт, що орендується, являє собою декілька приміщень на 3-му поверсі будівлі. Адреса об`єкта, що орендується: вул. Гагаріна, 33. Загальна площа приміщення 208,4 кв.м, у тому числі: 7 кімнат 146,6 кв.м; туалет 10,6 кв.м; хол 24,5 кв.м; коридор 26,7 кв.м.

Об`єкт передається орендарю для використання його в господарській діяльності з метою розміщення адміністративно-виробничого комплексу (пункт 2.1 договору).

Вступ орендаря у строкове платне користування майна настає одночасно із підписанням сторонами цього договору (пункт 3.1).

Передача майна в оренду не є передачею орендарю права власності на дане майно. Передача орендарем майна у суборенду дозволяється тільки за умови письмового дозволу орендодавця. Орендодавець передає орендарю майно зазначене в п. 1 даного договору та гарантує, що майно, яке передається в оренду, не є проданим, не знаходиться під заставою або під арештом (пункти 3.2, 3.3 договору).

За умовами пункту 4.1 договору строк оренди становить 363 дні з 25 грудня 2014 року.

Якщо жодна сторона у строк 1 місяць до закінчення строку дії цього договору не заявить про намір його розірвати, договір автоматично продовжується на 363 дні. У разі дострокового розірвання договору оренди сторони попереджають одна одну не пізніше ніж за один місяць до припинення дії цього договору (пункти 4.2, 4.3 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору розмір орендної плати складає по узгодженню сторін 3 390,00 грн. в місяць.

Орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10-го числа поточного місяця. Рахунок за орендну плату надається орендарюю до 5-го числа поточного місяця (пункт 5.3 договору).

Відшкодування частки витрат за газопостачання, водопостачання та водовідведення здійснюється орендарем в 5-ти денний термін з моменту одержання рахунку від орендодавця (пункт 5.4 договору).

Рахунки є актом передавання-приймання виконаних робіт за розрахунковий період (пункт 5.5 договору).

Розмір орендної плати може бути переглянутий за погодженням сторін (пункт 5.6 договору).

Відповідно до умов пункту 7.1 договору орендар зобов`язаний використовувати об`єкт за його цільовим призначенням у відповідності до п. 2.1 цього договору; своєчасно здійснювати орендні платежі.

Повернення орендодавцю об`єкту здійснюється двосторонньою комісією, яка складається із уповноважених на те представників сторін. Об`єкт, що орендується, повинен бути переданий орендодавцю у стані не гіршому ніж він був переданий в оренду, з урахуванням фізичного зносу (пункти 8.1, 8.2 договору).

За невиконання, або неналежне виконання зобов`язань, згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (пункт 9.1 договору).

Зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, та оформляються додатковою угодою до цього договору. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами і скріплені печатками (пункти 10.2, 10.3 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Відповідно до Акта приймання-передачі об`єкта оренди від 31.07.2017 відповідач передав, а позивач прийняв з тимчасового користування торгове приміщення площею 208,4 м.кв, розташоване за адресою м. Жовті Води, вул. Гагаріна, 33.

Згідно з Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.07.2017 заборгованість за даними позивача складає 83 538,00 грн.

Наявність заборгованості також підтверджується Актами взаємних розрахунків станом на 01.01.2015, на 01.01.2016, на 01.03.2016.

Листом від 27.07.2017 за вих. 185 на адресу позивача відповідач повідомив про те, що з об`єктивних причин, з липня 2015 року по липень 2017 року, не мав можливості сплачувати орендну плату за оренду приміщення згідно договору № 18а від 25.12.2014. За даними бухгалтерського обліку, сума заборгованості зі сплати орендних платежів станом на 31.07.2017 становить 82 860,00 грн. Для рівномірного погашення заборгованості, відповідач запропонував укласти договір реструктуризації боргу.

07.08.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Людмила-2" (товариство, позивач) та Комунальним підприємством "Жовтоводське міжміське бюро технічної інвентаризації" (боржник, відповідач) укладено договір врегулювання заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 18а від 25.12.2014.

На день укладення цього договору (07.08.2017) заборгованість боржника перед товариством, яка виникла згідно договору оренди № 18а від 25.12.2014, складає 82 860,00 грн. (пункт 1 договору).

Підписанням цього договору сторони підтвердили наявність у відповідача заборгованості та що відносно боржника застосовується наступний варіант реструктуризації боргу за договором оренди:

погашення заборгованості, визначеної в п. 1 цього договору, буде здійснюватися боржником з 01 вересня 2017 року щомісячно до 20 числа включно згідно графіку, наведеному в додатку 1, який є невід`ємною частиною договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства, вказаний у пункті 12 цього договору (пункт 2.1 договору).

У випадку виконання боржником в повному обсязі зобов`язань, встановлених п. 2.1 цього договору, на весь період дії розстрочки погашення заборгованості будь-які штрафні санкції товариством боржника не застосовуються (пункт 3 договору).

За умовами пункту 9 договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Заборгованість зі сплати орендної плати, яка виникла згідно договору оренди № 18а від 25.12.2014 та договору врегулювання заборгованості від 07.08.2017 сплачена відповідачем по грудень 2019 року.

Залишок несплаченої суми за Договором врегулювання заборгованості від 07.08.2017 складає 30 860,00грн (несплачена сума за період з січня 2020 року по грудень 2020 року).

01.06.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Людмила-2" (товариство, позивач) та Комунальним підприємством "Жовтоводське міжміське бюро технічної інвентаризації" (боржник, відповідач) укладено договір врегулювання заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 18а від 25.12.2014.

На день укладення цього договору (01.06.2021) заборгованість боржника перед товариством, яка виникла згідно договору оренди № 18а від 25.12.2014, складає загалом суму в розмірі 38 360,00 грн. (пункт 1 договору).

Підписанням цього договору сторони підтвердили наявність у відповідача заборгованості та що відносно боржника застосовується наступний варіант реструктуризації боргу за договором оренди:

погашення заборгованості, визначеної в п. 1 цього договору, буде здійснюватися боржником з 01 червня 2021 року щомісячно згідно графіку, наведеному в додатку 1, який є невід`ємною частиною договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства, вказаний у пункті 12 цього договору (пункт 2.1).

У випадку виконання боржником в повному обсязі зобов`язань, встановлених п. 2.1 цього договору, на весь період дії розстрочки погашення заборгованості будь-які штрафні санкції товариством боржника не застосовуються (пункт 3 договору).

За умовами пункту 9 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Сторони негайно повідомляють одна одну про зміну в їх контактних адресах і реквізитах банківських рахунків. Виконання зобов`язань сторін по старим адресам і банківським рахункам до повідомлення про їх зміну вважається належним виконанням (пункт 10 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Листом за вих. № 306 від 12.07.2021 КП "Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації" ДОР" повідомило позивача про зміну назви Комунального підприємства "Жовтоводське міжміське бюро технічної інвентаризації" на Комунальне підприємство "Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" згідно рішення Дніпропетровської обласної ради № 83-6/VIII від 16.06.2021 та Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.06.2021. Скорочена назва КП "Кам`янське РБТІ" ДОР", місцезнаходження: вул.8-го Березня, 40а, м. Жовті Води, Дніпропетровська область.

У зв`язку із зміною найменування підприємства, 13.10.2022 позивач направив на адресу відповідача проект додаткової угоди № 1 до договору врегулювання заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 18а від 25.12.2014. Підписаного екземпляру додаткової угоди на адресу позивача не надходило.

Комунальне підприємство "Жовтоводське міжміське бюро технічної інвентаризації" перерахувало на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн. відповідно до платіжних доручень: № 102 від 01.07.2021 на суму 1 000,00 грн.; № 79 від 01.06.2021 на суму 1 000,00 грн.; № 261 від 01.12.2021 на суму 1 000,00 грн.; № 232 від 03.11.2021 на суму 1 000,00 грн.; № 196 від 01.10.2021 на суму 1 000,00 грн.; № 151 від 07.09.2021 на суму 1 000,00 грн.; № 126 від 02.08.2021 на суму 1 000,00 грн. Призначення платежу: по договору врегулювання заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 18а від 25.12.2014. Тендер не передбачено.

У зазначеному рішенні (яке набрало законної сили 12.10.2023) судом також встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов договору врегулювання заборгованості від 01.06.2021 за договором оренди нежитлового приміщення № 18а від 25.12.2014, а саме, в частині внесення платежів згідно додатку 1 (графіку платежів) за січень 2022 квітень 2023, що стало підставою, зокрема, для стягнення з Комунального підприємства "Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" заборгованості у сумі 16 000,00 грн.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає про те, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором врегулювання заборгованості від 01.06.2021 за договором оренди нежитлового приміщення № 18а від 25.12.2014, а саме, в частині внесення платежів згідно додатку 1 (графіку платежів) за травень 2023 - липень 2024, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 15 360,00 грн.

Вказані обставини і стали причиною виникнення спору у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги, заявлені позивачем, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу положень частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Як вбачається із матеріалів справи, наявність заборгованості з орендної плати та строки її погашення (щомісячно) підтверджено та врегульовано сторонами шляхом укладення договору врегулювання заборгованості від 01.06.2021 за договором оренди нежитлового приміщення № 18а від 25.12.2014, який підписаний сторонами та скріплений печатками їх підприємтсв без зауважень та заперечень.

Так, додатком 1 вказаного договору сторонами узгоджено графік погашення заборгованості, а саме, з червня 2021 по червень 2024 по 1 000,00 грн. та у липні 2024 - 1 360,00 грн.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умовами пункту 2.1. договору врегулювання заборгованості від 01.06.2021 сторони передбачили, що погашення заборгованості, визначеної в п. 1 цього договору, буде здійснюватися боржником з 01 червня 2021 року щомісячно згідно графіку, наведеному в додатку 1, який є невід`ємною частиною договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства, вказаний у пункті 12 цього договору.

Враховуючи умови спірного договору врегулювання заборгованості за договором оренди, строк внесення визначених сторонами платежів за травень 2023 - липень 2024 на загальну суму 15 360,00 грн., є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів погашення заборгованості (внесення платежів за травень 2023 - липень 2024) з орендної плати за договором врегулювання заборгованості від 01.06.2021 за договором оренди нежитлового приміщення № 18а від 25.12.2014 в сумі 15 360,00 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав, у зв`язку з чим зазначена вище сума підлягає до примусового стягнення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 01.05.2023 по 23.04.2024 в сумі 452,83 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з травня 2023 по березень 2024 в сумі 463,55 грн.

Розрахунки річних та інфляції грошових коштів позивачем завищено з огляду на те, що останнім не враховано умов пункту 2.1. спірного договору врегулювання заборгованості та приписів абзацу першого частини третьої статті 254 Цивільного кодексу України.

Після здійсненого судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягають річні за загальний період прострочення 01.06.2023 по 23.04.2024 в сумі 158,31 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з червня 2023 по березень 2024 в сумі 203,45 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем заявлено витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 300,00 грн.

На підтвердження факту надання правничої допомоги позивачем до матеріалів справи надано, зокрема: договір про надання правової (правничої) допомоги від 10.06.2024; додаткову угоду № 1 до договору надання правової (правничої) допомоги від 10.06.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4232 від 22.03.2019; ордер на надання правничої допомоги серії АЕ № 1303168 від 10.06.2024; платіжну інструкцію № 0.0.3714437745.1 (призначення платежу: "Надання правової допомоги адвокатом Левченко Ірина Андріївна") на суму 8 300,00 грн.

10.06.2024 Адвокатом Левченко Іриною Андріївною (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Людмила-2" (далі - клієнт, позивач у даній справі) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору адвокат зобов`язується надати клієнтові правову допомогу по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила-2" до Комунального підприємства "Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення заборгованості у Господарському суді Дніпропетровської області.

Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, застосовує всі способи до покладення сум судових витрат, що підлягають оплаті за послуги адвоката, на винну сторону, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами (пункт 2.1).

Згідно з пунктом 3.1 договору за правову допомогу, передбачену в п. 1.1, клієнт сплачує адвокату винагороду у формі гонорару.

Розмір, порядок і строки сплати гонорару клієнтом визначається додатковою угодою після погодження з клієнтом правової позиції та стратегії захисту. За домовленістю сторін, оплата правничої допомоги може здійснюватися у формі передоплати або авансу. Гонорар обчислюється за нульовою ставкою (розміром) у разі досягнення відповідної домовленості між адвокатом та клієнтом (пункти 3.2 3.4 договору).

У пункті 4.1 договору сторони узгодили, що останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

10.06.2024 Адвокатом Левченко Іриною Андріївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Людмила-2" (клієнт) укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги, яка визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокату Левченко Ірині Андріївні по справі № 904/2290/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила-2" до Комунального підприємства "Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення заборгованості у Господарському суді Дніпропетровської області.

Пунктом 1 додаткової угоди встановлено вартість послуг:

консультація клієнта 500,00 грн.;

аналіз та зібрання документів 600,00 грн.;

складання і подання до суду позовної заяви 6 000,00 грн.;

клопотання, письмові пояснення 1 200,00 грн.;

всього 8 300,00 грн.

У пункті 2 додаткової угоди визначено порядок оплати гонорару, а саме: оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється 100% вартості послуг після ухвалення судом першої інстанції рішення.

Сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок адвоката, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару (пункт 3 додаткової угоди).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Людмила-2" перераховано на розрахунковий рахунок адвоката 8 300,00 грн. відповідно до платіжної інструкції № 0.0.3714437745.1.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань.

Отже, при встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21.

Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20.

Так, позивач на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надав суду лише договір про надання правової (правничої) допомоги від 10.06.2024 та додаткову угоду № 1 до нього; платіжну інструкцію № 0.0.3714437745.1 на суму 8 300,00 грн., проте, акту надання правової (правничої) допомоги останнім надано не було, що позбавляє суд можливості оцінити відповідність заявленої до стягнення позивачем з відповідача суми витрат на правничу допомогу критеріям, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, слід зазначити про те, що надана до матеріалів справи додаткова угода № 1 від 10.06.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги містить посилання на справу № 904/2290/23.

Тобто, доказів, на підтвердження того, що надання правової (правничої) допомоги здійснювалася адвокатом саме у справі № 904/3171/24, позивачем до матеріалів справи не долучено.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для покладення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 300,00 грн. на відповідача.

Щодо витрат зі сплати судового збору слід зазначити таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п. 8.23).

Ціна позову у даній справі становить 16 276,38 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 2 422,40 грн. (3 028,00 грн. * 0,8).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. відповідно до платіжної інструкції № 16 від 18.06.2024.

У статті 7 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (частина 1 зазначеної вище статті).

Таким чином, позивачу із Державного бюджету України підлягає поверненню судовий збір в сумі 605,60 грн. (3 028,00 грн. - 2 422,40 грн.), який надмірно сплачено при зверненні з позовом до суду, в порядку, встановленому статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, буд. 9, код ЄДРПОУ 03341859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила-2" (52201, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 33, код ЄДРПОУ 19139278) 15 360,00 грн. - основного боргу; 158,31 грн. - річних; 203,45 грн. - інфляції грошових коштів та 2 339,86 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 18 061,62 грн.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 01.10.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко