Ухвала

від 30.09.2024 по справі 907/789/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

про залишення позовної заяви без руху

"30" вересня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/789/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши матеріали за позовом

Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", м. Київ

про стягнення 82 215,80 грн, у тому числі 78 715,80 грн завданої шкоди та 3500 грн витрат на проведення незалежної оцінки майна,

ВСТАНОВИЛА:

Позовна заява б/н від 16.09.2024 (вх. №02.3.1-05/839/24 від 17.09.2024) підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

За змістом ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України).

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Водночас для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).

Відповідно до правової позиції, викладеної в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, починаючи із 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже із 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає, чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема, обсяг цих повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 20.08.2024 у справі №907/456/23.

Водночас виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва. Також виключно довіреність, за відсутності в Єдиному реєстрі адвокатів України відомостей про те, що відповідна особа має статус адвоката і такого документа не було нею надано суду, не може належним чином підтверджувати її повноваження на здійснення представництва.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №924/440/19.

Судом встановлено, що позовну заяву в даній справі від імені позивача підписано його представником - Євчинцем Русланом Михайловичем .

Водночас матеріали позовної заяви не містять будь-яких належних документів, які дозволяють встановити обсяг повноважень останнього на представництво Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області в порядку самопредставництва, зокрема, статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо.

Додані ж позивачем довіреності в порядку передоручення від 15.12.2023 та 19.12.2023, сформовані в підсистемі "Електронний суд", не є тими документами, які належно підтверджують повноваження підписанта на вчинення дій від імені Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області (зокрема, щодо підписання та подання до суду позовної заяви) за правилами самопредставництва юридичної особи; крім того, підписант не надав доказів, що має статус адвоката (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю).

Водночас долучений до матеріалів позовної заяви витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформований за допомогою підсистеми "Електронний суд", містить лише відомості про керівника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області - Максименка Ю.М..; будь-які інші особи, уповноважені діяти від імені позивача (в тому числі підписант - Євчинець Р.М. ), в такому не зазначені.

Крім того, до позовної заяви долучено Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області з якого, зокрема, вбачається, що Служба має право здійснювати самопредставництво інтересів Служби в судах України через уповноважених осіб, у встановленому законодавством порядку.

При цьому, у вказаному положенні не зазначено про те, що Службою уповноважується Євчинець Р.М. (із зазначенням посадового становища цієї особи) діяти від її імені, в тому числі з підтвердженням того, що коло його трудових (посадових) обов`язків охоплює можливість діяти від імені позивача у суді за правилами самопредставництва.

Приписами ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених ст. 162, 164, 172 ГПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 162, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду заяви про усунення недоліків та наданням:

- доказів відповідно до закону, статуту, положення або витягу юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, трудового контракту, наказу на підтвердження повноважень представника Євчинця Р.М. діяти від імені позивача у порядку самопредставництва або через представника (адвоката).

3. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 10 днів із дня вручення даної ухвали.

4. Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 01.10.2024.

Суддя Л.І. Пригара