Ухвала

від 01.10.2024 по справі 909/144/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/144/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.10.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. секретаря судового засідання Попович Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021

у справі за позовом:Філія Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз", вул. Незалежності, буд.48, м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврогазбуд" вул. Старозамкова, 2, м. Івано-Франківськ,76018

про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогазбуд" виконати роботи по договору № 1210000652 від 30.10.12, а саме: "Будівництво котла-утилізатора потужністю 14 Гкал до агрегату ГТК-101 КС-31 "Союз"";

за участю представника скаржника представника АТ "Укртрансгаз" Волкогона Є.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.04.2016 у справі № 909/144/16 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» (далі-АТ «Укртрансгаз», Товариство) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогазбуд» (далі - ТОВ «Єврогазбуд») та зобов`язано останнього виконати роботи по договору № 1210000652 від 30.10.2012 р., а саме: «Будівництво котла-утилізатора потужністю 14 Гкал до агрегату ГТК-101 КС-31 «Союз» та стягнуто з ТОВ «Єврогазбуд» на користь Товариства: 1 378,00 грн. судового збору. На примусове виконання вищезазначеного рішення суду, зокрема щодо стягнення коштів судового збору, Господарським судом Івано-Франківської області було видано відповідний наказ від 25.04.2016, який в подальшому перебував на примусовому виконанні в органах, що здійснюють примусове виконання рішень.

02.09.2024 до суду надійшла скарга Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мицак М.З.

Ухвалою від 06.09.2024 Господарський суд Івано-Франківської області призначив вказану скаргу до розгляду в судове засідання на 17.09.2025.

Ухвалою суду від 17.09.2024 розгляд скарги відкладено на 01.10.2024.

До суду від заявника надійшла заява про уточнення. ( вх. 14498/24 від 17.09.2024).

Представник скаржника (позивача) в судовому засіданні скаргу на дії державного виконавця підтримав з підстав викладених у ній та просив суд скаргу задоволити.

В судове засідання 01.10.2024 представник виконавчої служби не прибув причин неприбуття не повідомив .

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч. 1 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

У описовій частині скарги, скаржник зазначає, що перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності) є триваючим правопорушенням, у зв`язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу. При цьому скаржник покликається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.12.2021 у справі № 760/19348/20.

Положення наведених вище ст. 339, 341 ГПК України дають підстави для висновку, що до суду можуть бути оскаржені не тільки дії державного виконавця, а й бездіяльність, яка на відміну від дій, має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням, обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Подібні правові висновки викладені у п. 3.19-3.24 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2023 по справі № 910/1432/21.

Оскільки зі змісту доводів та вимог скарги, предметом оскарження виступають не дії державного виконавця, а його бездіяльність щодо вчинення повноти виконавчих дій, таке триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу, то строк на звернення зі скаргою на бездіяльність державного виконавця не пропущено.

Як вбачається з матеріалів справи та поданої скарги, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.04.2016 у справі № 909/144/16 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» (далі -АТ «Укртрансгаз», Товариство) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогазбуд» (далі - ТОВ «Єврогазбуд») та зобов`язано останнього виконати роботи по договору № 1210000652 від 30.10.2012 р., а саме: «Будівництво котла-утилізатора потужністю 14 Гкал до агрегату ГТК-101 КС-31 «Союз».

Крім того вказаним рішенням суду також стягнуто з ТОВ «Єврогазбуд» на користь товариства - 1 378,00 грн. судового збору. На примусове виконання вищезазначеного рішення суду в частині стягнення коштів судового збору, Господарським судом Івано-Франківської області було видано наказ від 25.04.2016, який в подальшому неодноразово перебував на примусовому виконанні в органах, що здійснюють примусове виконання рішень.

За заявою АТ «Укртрансгаз» державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мицак М.З. (далі - державний виконавець, Івано-Франківський ВДВС) відкрито виконавче провадження № 75437506 від 04.07.2024 з примусового виконання виконавчого документа від 25.04.2016 у справі № 909/144/16.

В ході примусового виконання та як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 75437506 наявних в Автоматизованій системі виконавчого провадження (далі -АСВП), державним виконавцем також винесено постанову про арешт коштів боржника від 04.07.2024 та одноразово направлено запити до банківських установ, до ДФС України про наявні рахунки, а також до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

Однак, державним виконавцем не було вжито примусових заходів, щодо накладення арешту на майно боржника, в т. ч. як інших виконавчих дій відповідно до інформації з АСВП про проведення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 75437506 державним виконавцем не вживалось (копія інформаційної довідки додається).

За таких обставин, АТ «Укртрансгаз» до Івано-Франківського ВДВС було направлено заяву № 1001ВИХ-24-4873 від 09.08.2024 (вручена 15.08.2024) про вжиття заходів примусового виконання, відповіді на яку, станом на момент звернення до суду зі скаргою, не надано, а відповідні примусові заходи також не вжито.

Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 зазначено, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно з усталеною позицією Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ("Шмалько проти України", заява № 60750/00, пункт 43). Суд також виходить з того, що важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень протоколу ("Бурдов проти Росії", заява № 589498/00, пункт 34).

Європейським судом з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Hornsby v. Greece" (заява № 18357/91, пункт 40), "Деркач та Палек проти України" (заяви № 34297/02 та № 39574/02, пункт 18) викладено правову позицію про те, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін; ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок; право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні; виконання судового рішення, яке набрало законної сили підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок ("Immobiliare Saffi v. Italy", заява № 22774/93, пункт 74).

Відповідно до пункту 34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії" (заява № 589498/00), пункту 52 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04), відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу.

У пункті 33 рішення Європейського суду з прав людини "Сокур проти України" (№29439/02) зазначено про те, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Обов`язок вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" (далі-Закон), заходів щодо примусового виконання рішень, покладено на виконавця, який в свою чергу, в силу вказаного Закону, вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів.

Так, Законом передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні інструкції на примусове списання коштів або пред`явлення емітенту електронних грошей до погашення в обмін на грошові кошти надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; (ст.18 Закону України "Про виконавче провадження")

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі.

За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі ( ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження").

Факт не накладення арешту на майно у строк, встановлений Законом, та не надання відповіді на заяву № 1001ВИХ-24-4873 від 09.08.2024 у визначений строк, підтверджується матеріалами справа, та жодним чином не спростовується державним виконавцем.

Керуючись 233, 235, 339, 342, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на бездіяльність державного виконавця бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Івасишина П.В., подану у справі 909/144/16 - задоволити.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Івасишина П.В щодо ненадання відповіді на заяву АТ «Укртрансгаз» № 1001ВИХ-24-4873 від 09.08.2024 та у невжиті передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання в межах виконавчого провадження №

- зобов`язати державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Івасишина П.В усунути порушення (поновити порушене право) шляхом надання відповіді на заяву АТ «Укртрансгаз» № 1001ВИХ-24-4873 від 09.08.2024.

-зобов`язати державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Івасишина П.В усунути порушення (поновити порушене право) шляхом вжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання в межах виконавчого провадження № 75437506 та накласти арешт на майно ТОВ «Єврогазбуд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 02.10.2025

СуддяШкіндер П.А.