Рішення

від 30.09.2024 по справі 910/9014/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2024Справа № 910/9014/24

Суддя Сергій Балац, розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТК "ВЛАДІС"

до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНС 2016"

про стягнення 395 900,52 грн.

Представники сторін: не викликалися.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТК "ВЛАДІС" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНС 2016" про стягнення 395 900,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором про надання транспортних послуг від 10.10.2023 № 10/10/23, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 395 900,52 грн., з яких: 327 907,49 грн. - основна заборгованість, 23 425,64 грн. - пеня, 32 790,74 грн. - штраф, 2 595,25 грн. - 3 % річних та 9 181,40 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9014/24. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.07.2024 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення №06 002 791 591 33 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01024, місто Київ, вулиця Банкова 2, офіс 10.

Проте відповідач не скористався своїм правом передбаченим статтями 165, 167 ГПК України.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "АТК "ВЛАДІС" (Перевізник) та товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНС 2016" (Замовник) укладено договір про надання транспортних послуг №10/10/23 від 10.10.2023 (наділі-договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а перевізник бере на себе зобов`язання від свого імені, за плату і за рахунок замовника надавати останньому транспортні послуги, які пов`язані з виконанням перевезень вантажів замовника, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати надані перевізником послуги, на умовах викладених у цьому договорі (п 2.1. договору).

Пунктами 5.2 та 5.3 договору визначено, що оплата вартості доручення (наданих послуг проводиться Замовником на підставі виставлених перевізником рахунків-фактури на оплату та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту (дати) отримання від перевізника рахунку-фактури та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг). Момент отримання підтверджується відміткою в реєстрі поштової (кур`єрської) служби або іншим письмовим підтвердженням в одержанні даних документів (наприклад, за допомогою факсимільного або електронного зв`язку).

Замовник зобов`язаний письмовою заявкою/специфікацією сповістити перевізника про необхідність організувати або виконати перевезення вантажу не пізніше, ніж за 36 годин до запланованої дати початку виконання доручення (п.4.1.1 договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України (ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 ЦК України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивачем надані відповідачу послуги за договором на загальну суму 327 907,49 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) по договору, а саме: - від 23.03.2024 № В000000046 на суму 148 686,89 грн.; - від 10.04.2024 № В000000061 на суму 179 220,60 грн.

Також позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури, а саме: - від 23.03.2024 №В000000077 на суму 148 686,89 грн.; - від 10.04.2024 №В000000095 на суму 179 220,60 грн.

Таким чином, за висновками суду, відповідач отримав послуги відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.03.2024 № В000000046 та від 10.04.2024 № В000000061.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 23 425,64 грн. та штрафу в розмірі 32 790,74 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2 595,25 грн. та інфляційних втрат в сумі 9 181,40 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заявленої до стягнення суми основної заборгованості в розмірі 327 907,49 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 327 907,49 грн.

Щодо стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строків виконання грошового зобов`язання суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями частин 1, 3 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", приписами статті 1 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Господарські санкції у вигляді пені та штрафу, у разі порушення строку виконання грошового зобов`язання, передбачені пунктом 6.3.7 укладеного між сторонами спору договору.

Приймаючи до уваги викладене вище позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 32 790,74 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Проте суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком пені виходячи з наступного.

Позивачем були направлені акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.03.2024 № В000000046 та рахунок-фактура від 23.03.2024 №В000000077 відповідачу засобами електронного зв`язку, які останній отримав 27.03.2024.

Також, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.04.2024 № В000000061 та рахунок-фактура від 10.04.2024 №В000000095 надіслані позивачем засобами електронного зв`язку, які отримані відповідачем 17.04.2024.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно п. 5 ст. 255 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, враховуючи п.5.3. договору, ст.253 та ч.5. ст.254 ЦК України першим днем прострочення грошового зобов`язання за актом № В000000046 та рахунком-фактурою №В000000077 від 23.03.2024 є 09.04.2024, а першим днем прострочення грошового зобов`язання за актом № В000000061 та рахунком-фактурою №В000000095 від 10.04.2024 є 30.04.2024.

Суд здійснив перерахунок пені наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період нарахуванняКількість днів простроченняПодвійна облікова ставка НБУСума пені (грн.)148 686,8909.04.24-25.04.24 26.04.24-13.06.24 14.06.24-18.07.2417 49 3529 27 2611 074,33179 220,6030.04.24-13.06.24 14.06.24-18.07.2445 3527 2610 405,57Отже, за розрахунком суду сума пені, яка підлягає стягненню становить 21 479,90 грн..

В частині вимог про стягнення пені в розмірі 1 945,74 грн. суд відмовляє.

Приписами частини 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми інфляційних втрат заявлених позивачем та вважає її обґрунтованою, а отже така вимога підлягає задоволенню повністю в сумі 9 181,40 грн.

Водночас суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних.

Суд здійснив перерахунок 3% річних наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період нарахуванняКількість днів простроченняСума 3% річних (грн.)148 686,8909.04.24-18.07.241011 230,93 179 220,6030.04.24-18.07.24801 175,22 Отже, за розрахунком суду вимоги про стягнення 3% річних в сумі 2 406,15 грн. підлягають задоволенню, а в задоволенні решти вимог про стягнення 3% річних в розмірі 189,10 грн. суд відмовляє.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір згідно зі ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 ГПК України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНС 2016" (Україна, 01024, м. Київ, вулиця Банкова, будинок 2, офіс 10, ідентифікаційний код: 40529616) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТК "ВЛАДІС" (Україна, 74230, Херсонська область, Нововоронцовський р-н, село Михайлівка, ВУЛИЦЯ ЛЕОНТІЇВСЬКА, будинок 38, ідентифікаційний код: 34237739) основну заборгованість в сумі 327 907 (триста двадцять сім тисяч дев`ятсот сім) грн. 49 коп., 21 479,90 (двадцять одна тисяча чотириста сімдесят дев`ять) грн. 90 коп. пені, 32 790 (тридцять дві тисячі сімсот дев`яносто) грн. 74 коп. штрафу, 9 181 (дев`ять тисяч сто вісімдесят одна) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 2 406 (дві тисячі чотириста шість) грн. 15 коп. 3 % річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 5 906 (п`ять тисяч дев`ятсот шість) грн. 49 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Сергій БАЛАЦ