Рішення

від 30.09.2024 по справі 910/2256/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2024Справа № 910/2256/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВІЯ-АКБ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВАЦІЙНІ САНАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ"

про стягнення 827 138,04 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Патрікеєва Т.В.

Представники:

від позивача - Кисличенко І.В.,

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛАВІЯ-АКБ" (далі - позивач, ТОВ "СЛАВІЯ-АКБ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВАЦІЙНІ САНАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (далі - відповідач, ТОВ "ІННОВАЦІЙНІ САНАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ") про стягнення 827 138,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору субпідряду № 11-11/21 від 11.11.2021, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 827 138,04 грн, з яких: 800 434,26 грн невикористаної частини авансу та 26 703,78 грн генпідрядних відрахувань в розмірі 4% від вартості виконаних робіт.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2024 справу № 910/2256/24 передано на розгляд судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 позовну заяву залишено без руху.

11.03.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/2256/24, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

08.05.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.

15.05.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 повернуто без розгляду відзив ТОВ "ІННОВАЦІЙНІ САНАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" у справі № 910/2256/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 суд ухвалив здійснювати розгляд справи № 910/2256/24 у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 18.06.2024 о 15:50 год.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва № 01.3-16/882/24 від 11.06.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/2256/24 у зв`язку з відпусткою судді Картавцевої Ю.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024 справу № 910/2256/24 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 суддею Гумегою О.В. прийнято справу до свого провадження, призначено підготовче засідання у справі на 15.07.2024 о 10:40 год.

02.07.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" відзив на позовну заяву.

09.07.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" відповідь на відзив.

У підготовче засідання, призначене на 15.07.2024, з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явились.

Суд протокольною ухвалою зобов`язав позивача надати пояснення щодо здійснення відповідачем часткової оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 09.09.2024 о 10:20 год.

03.09.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про зменшення розміру позовних вимог.

У підготовче засідання, призначене на 09.09.2024, з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився.

Суд прийняв до розгляду клопотання, подане представником позивача про зменшення розміру позовних вимог.

У підготовчому засіданні, призначеному на 09.09.2024, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.09.2024 о 10:20 год.

У судове засідання, призначене на 30.09.2024, з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце цього засідання був належним чином повідомлений.

Судом враховано, що згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 явка учасників справи у судове засідання не визнана обов`язковою.

У судовому засіданні 30.09.2024 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 30.09.2024 суд заслухав вступне слово позивача.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 30.09.2024 судом здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Представник позивача у судових дебатах виступив з промовою (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 30.09.2024 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими обґрунтовано обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

11.11.2021 між ТОВ "СЛАВІЯ-АКБ" (далі - генпідрядник, позивач) та ТОВ "ІННОВАЦІЙНІ САНАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (далі - підрядник, відповідач) укладено Договір субпідряду № 11-11/21 (далі - Договір).

Відповідно до положень п. 1.1 Договору генпідрядник доручає та зобов`язується прийняти і оплатити, а підрядник приймає на себе зобов`язання на власний ризик, власними та/або залученими силами, виконати і здати у встановлений Договором строк будівельні роботи (далі - Роботи) по об`єкту: "Реконструкція каналізаційного колектора Д=800-900-2000мм на вул. Вербовій на ділянці від камери гасіння напірних колекторів КНС "Ленінська кузня" до КНС "Оболонь" в Оболонському районі м. Києва", ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 (45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт ДК 021:2015) (далі - Об`єкт).

Відповідно до п. 1.8 Договору передбачено, що за послуги, надані генпідрядником, підрядник щомісячно проводить генпідрядні відрахування в розмірі 4% (чотири відсотки) від вартості виконаних робіт по договірній ціні.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що загальна вартість Договору згідно з Договірною ціною (Додаток № 1), яка є невід`ємною частиною Договору, становить 6 218 047,82 грн, в тому числі ПДВ 20% - 1 036 341,30 грн.

Відповідно до п. 2.3 Договору передбачено, що загальна вартість Договору та Договірної ціни може бути зменшена генпідрядником після фактичного виконання робіт підрядником та опрацювання генпідрядником Актів приймання виконаних будівельних робіт та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт.

Згідно з пп 2.5.1.1 п. 2.5.1 Договору аванс надається в такому порядку: кошти в розмірі вартості матеріалів в сумі 1 500 000,00 грн, необхідних для виконання робіт, перераховуються генпідрядником на рахунок підрядника протягом 2 банківських днів з моменту підписання Договору сторонами.

Відповідно до пункту 2.6 Договору оплата за виконані роботи проводиться генпідрядником на підставі підписаних сторонами Акту(ів) приймання виконаних будівельних робіт та Довідки(ок) про вартість виконаних будівельних робіт у розмірі не більше 95% від загальної вартості виконаних робіт по Договору з дати підписання сторонами Акту(ів) приймання виконаних будівельних робіт та Довідки(ок) про вартість виконаних будівельних робіт відповідно до п 2.4. Договору. Оплата за виконані роботи у розмірі не більше 5% від загальної вартості виконаних робіт по Договору проводиться генпідрядником на підставі підписаних сторонами Акту(ів) приймання виконаних будівельних робіт та Довідки(ок) про вартість виконаних будівельних робіт після підписання сторонами Акту (технічного) приймання виконаних будівельних робіт.

Згідно з п. 4.4 Договору Акти приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за відповідний звітний період підписуються генпідрядником, за умови відсутності у генпідрядника зауважень до них протягом 15-ти (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту їх отримання на розгляд (п. 4.3 Договору).

Датою прийняття генпідрядником виконаних підрядником Робіт за звітний період, є дата підписання генпідрядником Актів приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (п. 4.4 Договору).

Відповідно до пп. 6.1.1 п. 6.1 Договору перебачено, що генпідрядник має право розірвати в односторонньому порядку Договір шляхом направлення підряднику письмового повідомлення про таке розірвання не пізніше ніж за 15 (п`ятнадцять) робочих днів до дати розірвання Договору та вимагати відшкодування заподіяних підрядником збитків, повернення авансового платежу, за таких обставин: - відмова підрядника від виконання своїх зобов`язань за Договором (в тому числі: самостійне залишення підрядником будівельного майданчика та/або безпідставне припинення виконання робіт на об`єкті).

Згідно з п. 11.1 Договору, даний Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021, але, у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (в т.ч. гарантійних) та умов даного Договору.

Пунктом 11.2 Договору передбачено, що даний Договір може бути розірвано достроково в порядку та на підставах, передбачених даним Договором та чинним законодавством України.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив наступне.

На виконання умов Договору позивач як генпідрядник сплатив на рахунок відповідача (підрядника) аванс на загальну суму 2 700 000 грн на виконання робіт згідно Договору, з яких 1 500 000,00 грн авансу сплачено на підставі платіжного доручення №1574 від 12.11.2021.

19.11.2021 відповідачем було повернуто частину авансового платежу в розмірі 1 231 971,12 грн на підставі платіжного доручення №184 від 19.11.2021, у зв`язку із призупиненням відвантаження матеріалів.

02.12.2021 позивачем сплачено відповідачу аванс у сумі 1 200 000,00 грн на підставі платіжного доручення №1695 від 02.12.2021.

Після часткового повернення відповідачем коштів авансу, залишок авансу у розпорядженні відповідача склав 1 468 028,88 грн (1 500 000,00 грн - 1 231 971,12 грн + 1 200 000,00 грн = 1 468 028,88 грн).

Згідно Акту №1-іст приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2023 року, підписаних уповноваженими представниками сторін, вартість виконаних відповідачем та погоджених позивачем Робіт по Об`єкту будівництва становить 667 594,62 грн.

Враховуючи наведене, позивач зазначив, що сума невикористаного відповідачем (підрядником) авансу склала 800 434,26 грн (1 468 028,88 грн - 667 594,62 грн = 800 434,26 грн).

Крім того, відповідно до п. 1.8 Договору відповідач не здійснив генпідрядні відрахування позивачу в розмірі 4% від вартості виконаних робіт та погоджених робіт по Об`єкту будівництва в розмірі 667 594,62 грн, що становить 26 703,78 грн.

Позивач повідомив відповідача про розірвання Договору субпідряду № 11-11/21 від 11.11.2021 на підставі пп. 6.1.1 п. 6.1 Договору, направивши відповідачу відповідне повідомлення № б/н від 02.11.2023, згідно якого також вимагав від відповідача повернути невикористану частину авансового платежу, що підтверджується доданими до позовної заяви фіскальним чеком, поштовою накладною та описом вкладення у цінний лист від 07.11.2021.

Листом № 06/12/23 від 06.12.2023 відповідач повідомив позивача, про те, що підтримує ініціативу щодо розірвання Договору та запропонував вирішити питання щодо повернення невикористаної частини авансового платежу шляхом проведення переговорів.

У подальшому позивачем неодноразово направлялися відповідачу листи (№ 194 від 11.12.2023, № 203 від 08.01.2024, № 208 від 26.01.2024, № б/н від 31.01.2024) з вимогами про повернення невикористаної частини авансу, генпідрядних відрахувань та проєктами додаткових угод щодо урегулювання порядку повернення сплаченого авансу. Вказані листи відповідач отримав, проте вимоги позивача не виконав.

Враховуючи зазначене та відмову позивача від Договору в односторонньому порядку, погоджену відповідачем, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача невикористаної частини авансу в сумі 800 434,26 грн відповідно до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України, а також генпідрядних відрахувань в сумі 26 703,78 грн відповідно до п. 1.8 Договору, оскільки в частині гарантійних зобов`язань Договір діє до закінчення строку дії таких зобов`язань.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги частково в розмірі 600 434,26 грн невикористаної частини авансу. Так, відповідач визнав обставини укладення між сторонами Договору, отримання ним від позивача на виконання умов Договору сум авансу, розірвання Договору згідно повідомлення позивача від 02.11.2023, з яким відповідач погодився. Відповідач погодився повернути аванс позивачу, однак просив надати можливість (встановити часові рамки) реалізувати матеріали, що були ним придбані для реконструкції Об`єкта Договору. Відповідач також повідомив, що здійснив повернення невикористаної частини авансу в сумі 200 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 445 від 02.05.2024, № 622 від 27.06.2024. Разом з цим, відповідач не погодився з вимогою про стягненням генпідрядних відрахувань в сумі 26 703,78 грн, оскільки позивачем не було складено акт виконаних робіт щодо цього та не виставлено податкову накладну зі сплати ПДВ.

Позивач у відповіді на відзив, враховуючи пп 6.1.1 п. 6.1 Договору та приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України, зазначив, що відмова генпідрядника від Договору є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу, а тому вимоги відповідача про надання можливості реалізувати матеріали для повернення авансу позивач вважає безпідставними та необґрунтованими, до того ж, відповідачем не надано докази того, що ним взагалі придбавались матеріали для реконструкції Об`єкта. Заперечення відповідача щодо вимог про стягнення генпідрядних відрахувань позивач вважає безпідставними.

У зв`язку зі сплатою відповідачем 200 000,00 грн в рахунок часткового повернення невикористаної частини авансу по Договору, що підтверджується платіжними інструкціями № 445 від 02.05.2024, № 622 від 27.06.2024, позивач зменшив розмір позовних вимог згідно сформованого 03.09.2024 в системі "Електронний суд" відповідного клопотання, яке прийняте судом до розгляду.

Отже, суд розгялдає вимоги позивача про стягнення з відповідача 627 138,04 грн, з яких: 600 434,26 грн невикористаної частини авансу та 26 703,78 грн генпідрядних відрахувань в розмірі 4% від вартості виконаних робіт.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналіз змісту умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору субпідряду № 11-11/21 від 11.11.2021 свідчить, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду, який є окремим видом договору підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

До окремих договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 глави 61 ("Підряд"), положення параграфа 1 ("Загальні положення про підряд") застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями ЦК України про ці види договорів (ч. 4 ст. 837 ЦК України).

Змістом частини 1 статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 875 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За приписами частин 2, 3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно з ч. 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Як вбачається з матеріалів справи, учасниками справи визнаються обставини: укладення між сторонами Договору субпідряду № 11-11/21 від 11.11.2021; отримання відповідачем від позивача на виконання умов Договору авансу у загальній сумі 2 700 000,00 грн, з яких 1 231 971,12 грн відповідачем було повернуто позивачеві 19.11.2021; виконання відповідачем робіт за Договором на суму 667 594,62 грн згідно Акту №1-іст приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2023 року; сплата відповідачем 200 000,00 грн 02.05.2024 та 27.06.2024 в рахунок часткового повернення невикористаної частини авансу по Договору; залишок невикористаної відповідачем суми авансу складає 600 434,26 грн (2 700 000,00 грн - 1 231 971,12 грн - 667 594,62 грн - 200 000,00 грн); Договір розірвано позивачем в односторонньому порядку згідно повідомлення позивача від 02.11.2023, з яким відповідач погодився.

Наведені обставини в силу приписів ч. 1 статті 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

Відповідно до пп. 6.1.1 п. 6.1 Договору перебачено, що генпідрядник має право розірвати в односторонньому порядку Договір шляхом направлення підряднику письмового повідомлення про таке розірвання не пізніше ніж за 15 (п`ятнадцять) робочих днів до дати розірвання Договору та вимагати відшкодування заподіяних підрядником збитків, повернення авансового платежу, за таких обставин: - відмова підрядника від виконання своїх зобов`язань за Договором (в тому числі: самостійне залишення підрядником будівельного майданчика та/або безпідставне припинення виконання робіт на об`єкті).

Отже, факт розірвання Договору на підставі пп 6.1.1 п. 6.1 Договору підтверджується матеріалами справи та не заперечувався відповідачем.

З огляду на розірвання Договору, в силу приписів ст. 653 ЦК України, зобов`язання сторін за наведеним договором припинились.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу невикористаної частини авансу у сумі 600 434,26 грн після розірвання Договору.

Отже, після розірвання Договору відповідач зберігає майно позивача (грошові кошти у сумі 600 434,26 грн) без достатньої правової підстави.

Стаття 1212 ЦК України (глава 83 ЦК України) регулює випадки набуття, збереження майна без достатніх правових підстав.

Згідно з приписами частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 ЦК України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (частина 3 статті 1212 ЦК України).

Отже, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності наступних умов: набуття або збереження майна; набуття або збереження за рахунок іншої особи; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України) або коли підстава згодом відпала.

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2022 у справі № 915/517/21 відсутністю правової підстава вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не грунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин та їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

При цьому положення статті 1212 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись і після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 920/1122/19, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19, від 21.02.2020 у справі № 910/660/19, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача 600 434,26 грн невикористаної частини авансу.

При цьому вимоги відповідача про надання можливості реалізувати придбані ним для реконструкції Об`єкта матеріали для повернення авансу позивачу, судом відхиляються як безпідставні та необгрунтовані, враховуючи, що відповідно до пп 6.1.1 п. 6.1 Договору позивач мав право розірвати в односторонньому порядку Договір та вимагати повернення авансового платежу, при цьому жодні умови повернення авансового платежу Договором не передбачались.

Щодо заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача генпідрядних відрахувань в розмірі 4% від вартості виконаних робіт, що становить 26 703,78 грн, судом встановлено наступне.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1.8 Договору сторони узгодили, що за послуги, надані генпідрядником, підрядник щомісячно проводить генпідрядні відрахування в розмірі 4% (чотири відсотки) від вартості виконаних робіт по договірній ціні.

З урахуванням положень статей 6, 627-628 ЦК України, сторони досягли всіх істотних умов щодо Договору. Підписуючи Договір, відповідач погодився на щомісячне проведення генпідрядних відрахувань в розмірі 4% від вартості виконаних робіт.

Суд відзначає, що чинним законодавством поняття генпідрядних послуг не закріплено. Водночас, під послугами генпідряду або генпідрядними відрахуваннями розуміють певну суму, яку субпідрядник сплачує генпідряднику або яку генпідрядник відраховує та утримує при оплаті субпідряднику вартості виконаних робіт. Ця сума може бути фіксованою або визначається у відсотках від вартості будівельних робіт.

Згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт №1-іст за листопад 2023 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2023 вартість виконаних відповідачем та погоджених позивачем робіт складає 667 594,62 грн. Відповідно, 4% від вартості таких виконаних робіт становить 26 703,78 грн.

Відповідності до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач заперечив вимоги позивача про стягненням генпідрядних відрахувань в сумі 26 703,78 грн, оскільки позивачем не було складено акт виконаних робіт щодо цього та не виставлено податкову накладну зі сплати ПДВ.

Такі заперечення відповідача судом відхиляються як безпідставні, оскільки Договором не було передбачено складання акту виконаних робіт щодо генпідрядних робіт та будь-яких інших передумов для сплати генпідрядних відрахувань.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача 26 703,78 грн генпідрядних відрахувань.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги ТОВ "СЛАВІЯ-АКБ" про стягнення з ТОВ "ІННОВАЦІЙНІ САНАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" 600 434,26 грн невикористаної частини авансу та 26 703,78 грн генпідрядних відрахувань підлягають задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з суми судового збору.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 12 408,06 грн (а.с. 6, 71 т. 1).

Враховуючи зменшення розміру позовних вимог, позивач мав сплатити судовий збір в сумі 9 407,07 грн за позовні вимоги про стягнення 627 138,04 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог, за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позову повністю, судовий збір у сумі 9 407,07 грн покладається на відповідача.

Водночас, підстави для повернення позивачу судового збору в сумі 3 000,99 грн відсутні за відсутності клопотання останнього згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 4, 13, 73-80, 86, 123, 124, 129, 165, 236-241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВАЦІЙНІ САНАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (Україна, 03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ КАЗИМИРА МАЛЕВИЧА, будинок 86Е, ПІД`ЇЗД 4, офіс 1; ідентифікаційний код 31863636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВІЯ-АКБ" (Україна, 01133, місто Київ, ВУЛИЦЯ Є. КОНОВАЛЬЦЯ, будинок 31; ідентифікаційний код 37264571) 600 434,26 грн (шістсот тисяч чотириста тридцять чотири гривні 26 копійок) невикористаної частини авансу, 26 703,78 грн (двадцять шість тисяч сімсот три гривні 78 коп.) генпідрядних відрахувань, 9 407,07 грн (дев`ять тисяч чотириста сім гривень 07 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 01.10.2024.

Суддя Оксана ГУМЕГА